Як пояснити дитині, навіщо потрібно вчитися?

Дитина пішла в школу. Їй потрібно рано вставати, робити домашні завдання, часом досить об'ємні. Дуже мало часу залишається на улюблені ігри. Як можна полюбити те, що забирає дорогоцінні хвилини і сили, які можна було б витратити на інше, більш цікаве заняття?

Дуже просто: потрібно зрозуміти, що це дійсно потрібно і зацікавитися навчанням. Ось тут без допомоги дорослих ніяк не обійтися. У кожній родині по-різному пояснюють значення навчання.

1. Вчитися, щоб жити добре

Найчастіше, батьки, відповідаючи на дитяче запитання «Навіщо потрібно вчитися?», відповідають:

• «Щоб вступити до університету (академії)».

• «Щоб в майбутньому отримувати хорошу зарплату» (випливає з попереднього).

• «Не будеш старатися - нікуди не поступиш, підеш працювати двірником (санітаркою і інші низькооплачувані посади)».

Така мотивація малоефективна:

- Молодші школярі довгострокові прогнози сприймати не можуть. За них всі проблеми вирішують батьки, вони ще не розуміють, що потрібно працювати, щоб щось заробити: «А двірник, який мете наш двір, мені дуже подобається. Я хочу бути таким же! ».

- Підлітки вирішать, що їх просто лякають: «І що? У мене-то все буде добре, незважаючи ні на що! ».

- Старшокласники можуть навіть розсміятися: «Дядя Петя закінчив школу з медаллю, інститут - з червоним дипломом, але не зміг влаштуватися на роботу!».

Таке пояснення часто просто не задовільняє дітей. І питання (особливо з боку молодших школярів) задаються далі: «Це буде потім, а зараз мені навіщо вчитися?»

2. Вчитися, щоб розвиватися

І ось тут можна поговорити про те, що насправді люди вчаться завжди! Абсолютно! Починаючи з дитинства і до кінця свого життя: спочатку ходити і розмовляти, потім грати і бігати, нарешті, жити в суспільстві. Нехай дитина перерахує, чому вона уже навчилась протягом усього свого короткого життя. Так їй буде легше зрозуміти, що все, чого вона досягла, насправді дісталося великими труднощами (адже не відразу ж вона почав розмовляти, та й ходити, не падаючи, навчилась не за один день).

Ці навички нам необхідні, щоб нормально жити:

• Здатність ходити дозволяє перебиратися на деякі відстані.

• Підтримуючи фізичне здоров'я вмінням бігати, стрибати, ходити, плавати.

• Мова дозволяє розуміти один одного і т.п.

Але є ще такі вміння, які допоможуть вижити в сучасному суспільстві:

• Прочитати інструкцію до приладу.

• Написати лист другові.

• Розплатитися за покупки в магазині.

• Вибрати цікаве місто для відпочинку.

• Знайти місце проживання знайомих за адресою і т.п.

Без них дуже складно буде орієнтуватися в світі. Отримати ці навички допоможе навчання.

Таким чином, вчитися - значить самовдосконалюватися, ставати кращим, отримувати ті вміння, які знадобляться в житті. Це не просто потрібно, а й корисно! А якщо правильно підійти до цього процесу, то навчання перетвориться на захоплююче заняття.

Підліткам можна пояснити значення навчання з точки зору розвитку і виховання таких характеристик, як:

• Самодисципліна.

• Відповідальність.

• Грамотність.

• Працездатність.

• Самостійність.

• Комунікабельність.

• Креативність.

• Культурність.

• Уміння виробляти всі розумові операції.

Постійне поповнення знань сприяє також успішному навчанню, розширенню можливостей учня і, як наслідок, зміцненню його віри в себе, підвищення самооцінки.

Зрозуміти сенс навчання допоможе також особистий приклад батьків. Але не з області: «Я вчилася добре - тепер багато заробляю». Великий заробіток не заповнить моральне незадоволення від ненависної роботи. Важливіше - успішність, яка призведе до гармонії.

Тут правильніші слова: «Я люблю вчитися - це цікаво і корисно, тому що допомагає мені стати кращою». І пояснити, як це - кращою (цілеспрямованою, щасливішою, спокійнішою і т.п.). І, звичайно, підтвердження своїх слів конкретним прикладом. Тільки в цьому випадку діти повірять, що вчитися потрібно!

3. Мотивування до навчання

Щоб школяреві було вчитися цікаво і легко, важливо пояснити йому сенс навчання ще в початковій школі. А після того, як він зрозуміє необхідність цієї дії, потрібно всіляко сприяти розвитку його пізнавального інтересу, діючи наодинці з педагогом.

Щоб не відбити бажання вчитися, з боку батьків важливо дотримуватися наступних правил:

Власним прикладом показувати, що дізнаватися щось нове - це цікаво.

Американськими вченими було проведено тестування: до психолога для занять запросили кілька дітей разом з батьками. Заздалегідь в кімнаті розклали різні розвиваючі ігри та інструкції до них, встановили камери спостереження. Коли дорослі і дитина заходили, психолог під якимось приводом відлучалася, пропонуючи не соромитися і вести себе «як вдома».

Батьки поділилися на 4 групи: ті, забороняють чіпати дитині що-небудь, ні на що не реагують (дитина вивчала гри самостійно), що пояснюють інструкції дітям і зацікавлені (їм самим було цікаво, як грати).

Через деякий час психолог повертався і проводив тест на визначення рівня розвитку дитини. Результати показали, що кращий розвиток дитина отримала у останньої групи батьків. Низький рівень був у тих, кому батьки самі пояснювали сенс гри. Такі показники дозволяють виділити наступне правило.

• Дозволяти проявляти самостійність, якщо дитина цього забажає: сама зробить домашнє завдання, збере портфель, підпише зошит, заповнить щоденник.

• Оцінювати досягнення на основі її попередніх умінь: «Сьогодні у тебе вийшло написати слово акуратніше, ніж вчора».

• Адекватно завантажувати. У кожної людини свої особливості, хтось може вирішити 4 завдання і приступити до п'ятого, а комусь складно осилити навіть три. Не потрібно змушувати дитину писати більше, ніж вона може. Перенапруження і втома сприятимуть появі негативного ставлення до навчання.

• Питати про шкільні успіхи, життя в колективі. Небайдуже ставлення до навчання з боку батьків дозволить дитині оцінити важливість процесу.

• Розповідати про свої невдачі і успіхи, радитися. Хороші відносини з батьками - запорука спокою дитини, яка знає, що її завжди підтримають. А ставлення до неї, як до дорослої, виховує відповідальність, дисциплінованість.

Роль сім'ї в поясненні сенсу навчання і розвитку мотивації до процесу величезна. Навіть якщо предмет викладається на недостатньо високому рівні, батьки здатні виховати інтерес до нього у дитини.

З іншого боку, навіть посилений вплив вчителя по підвищенню мотивації не здатний конкурувати з неправильними діями батьків, перекреслючи всі старання педагога.

Щоб уникнути цього, не слід:

• Біля дитини критично відгукуватися про школу і педагогів.

• Лаяти дітей за погані оцінки і порушення дисципліни.

• Ігнорувати навчальний процес.

Кращі батьки - це ті, які підтримують своє чадо в усіх починаннях, радіють перемогам і підтримують в період невдач, стимулюють інтерес дитини до будь-якої галузі знань.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:

-  Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна,  не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

- Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

-  Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

-  Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

-   Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

-  Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.

- Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.

Пам'ятайте:

-  Покарання – це моральний замах на здоров'я дитини  - фізичне і психічне.

-  Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.

-  Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

-  Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

-  Хоч би що  трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

-  Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

-  Не забувайте:  ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.

-  Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує на осуд, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін "шкільна фобія", тобто страх у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Таке трапляється, коли дитина хвороблива, тоді, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюючи в  неї "навчальну фобію". У дитини виникає невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про  створення для дитини ситуації з гарантованим успіхом. Можливо, це потребуватиме від батьків певної зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри відзначають різке зростання в дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Те, що є буденним для дорослого, може спричинити  стрес у дитини, якщо дорослий не може або не бажає створювати для ще незміцнілого організму спеціального режиму. Сучасна література і практичний досвід психологів указує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями. Все це не минає безслідно – у дитини з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник їхніх сварок, у  дитини можуть з'явитися невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. Якщо дитина не готова до цієї зміни, школа для неї перетворюється на пекло і малий школяр поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Поради батькам щодо  режиму дня першокласника

Дитина пішла в перший клас. Ця радісна і хвилююча подія спричиняє певні труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності. Нові обов'язки потребують від дитини зібраності, витрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати режим дня школяра.

Ось орієнтовний режим дня  учня першого класу.

 7.00—7.30 — пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка;

7.30—7.50 —   сніданок;

8.00—12.30 — заняття у школі;

12.30-13.00  –   обід;

13.00—15.00 — післяобідній відпочинок;

15.00—16.00 — перебування на повітрі;

16.00—17.30 — читання, ігри, розваги

17.30—19.00 — перебування на повітрі, заняття в спортивних гуртках;

19.00—20.30 — вечеря, заняття улюбленими справами;

20.30-7.00 -  сон.

Поради батькам щодо обладнання робочого місця першокласника

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок. Меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см. Якщо в сім'ї двоє дітей,  кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Важливим є забезпечення правильної пози під час сидіння.

Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки.

Важливо привчати дитину підтримувати на робочому місці порядок. Кожна річ повинна мати своє місце.

Як домогтися виконання дітьми згаданих вище вимог? Не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"

Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей

Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:

1. Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.

2. Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.

3. Скільки необхідно спати дитині?

З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.

Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.

Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати "ритуалу сну".

Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з'ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов'язково засне, якщо мовчки буде повторювати: "Я обов'язково засну". Або запропонувати старий спосіб - порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.

4. Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути 4 "дефіцити": руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.

Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах - це найкраще, що можна порадити на вихідний. За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

      5. Канікули

          Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

-                      активний відпочинок на свіжому повітрі;

-                      допомога родині та участь у суспільно корисних справах;

-                      читання книжок;

-                      розваги.

Діти можуть підніматися вранці на 1-1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров'я.

Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей:

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників,  оскільки це діяльність, без  якої  дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  батькам  учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися.  Чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Увага безпека життєдіяльності

Інструктаж з техніки безпеки  життєдіяльності  та охорони здоров’я в умовах воєнного часу

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ :

1.      Перебувати на вулиці після 21- ї години без супроводу дорослих.

2.      Дивитися телевізор більше 3 - х годин  на день.

3.      Знаходитись біля водойм без нагляду дорослих.

4.      Самостійно вмикати і вимикати газо- та електроприлади.

5.  Без нагляду дорослих вживати ліки та медичні препарати, користуватись ртутним термометром.

6.      Вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, тютюнові вироби...

7. Дотримуйся правил ПДР.

8. Дотримуйся правил пожежної безпеки та поводження з електроприладами.

9. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях .

10. Дотримуйся правил особистої безпеки на вулиці.

11. Дотримуйся правил безпечної поведінки на воді влітку.

12. Дотримуйся правила поведінки, коли ти один вдома.

13. Дотримуйся правил безпеки при поводженні з тваринами .

14. Не грай з гострими, колючими та ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами, вогнепальною та холодною зброєю, боєприпасами.

15. Не вживай лікарські препарати без призначення лікаря.

!!!! В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен учень закладу загальної середньої освіти повинен знати основні правила поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.

Повітряна тривога

Якщо ви почули гудки сирен, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній службі надзвичайних ситуацій України, він такий:

• увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;

• зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація;

• зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;

• повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу;

• у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101;

• в Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Gogle Play Market та AppStore.

Як поводитися під час обстрілу

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Служб безпеки України радить діяти так:

• якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці: ванній кімнаті або ж самій ванні.

Якщо це неможливо, ляжте на підлогу, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;

• на відкритому місці впадіть на землю та закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна;

• ваше тіло має бути у безпечному положенні: згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти барабанні перетинки;

• чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.

Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах. Якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак «Увага всім», – терміново йдіть до укриття. В укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції. Залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

– обирайте місце в кутку або між двома стінами та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно дійте так:

• падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні;

• не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;

• для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м, на відкритому місці;

• якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель та споруд і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.

Правила поведінки під час комендантської години

Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).

Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.

Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривог.

Під час комендантської години в Державній службі надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил світломаскування:

• зашторювати вікна;

• вимикати світло в оселях;

• гасити вуличне освітлення своїх будинків;

• прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.

Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

«Витривалість — важливий ресурс в умовах війни» 

  Чому одна людина здатна подолати найтяжчі випробування, а в другої все навпаки? Під час війни, коли емоційний стан є нестабільним (і це нормально), не завжди та не всім допомагають одні й ті ж поради щодо пошуку власного ресурсу.

Психологічний ресурс – це те, що наповнює кожну людину. Дорослі, які мають достатньо психологічного ресурсу, є підтримкою та опорою для дітей. Адже вони можуть підтримувати інших та множити їхні сили лише тоді, коли самі мають достатньо ресурсу.

Можна виділити три види ресурсів: власний (залежить від фізичного та психоемоційного стану людини), ресурс у взаєминах (це спільні справи та спілкування з родиною чи близькими людьми) та ресурс в команді/колективі. Кожен із нас використовує або один, або декілька рівнів відновлення ресурсу.

То що ж може допомогти дорослим для підтримки ресурсу під час війни?

Піклування про себе

Це елементарні дії: їсти й пити та створювати для себе комфортні умови для роботи, тобто забезпечення базовими потребами.

Рутина

Рекомендуємо додати у свій день справи, що були звичними раніше. Якщо раніше ви випивали чашку кави перед роботою і зараз ви знаходитесь в безпеці, то можете підтримувати себе через таку традицію.

Розмови

Обговорюйте з близькими свої переживання та емоції, виписуйте їх на папір. Пам’ятайте, що кожен наш стан є зараз нормальною реакцією на ненормальні події. Якщо вам некомфортно говорити про емоції з близькими, скористайтеся допомогою психолога або груп психологічної підтримки.

Безпека

Ви також можете відновлювати відчуття безпеки через турботу про безпеку себе та родини: спробуйте створити безпечне місце для перебування під час повітряної тривоги.

А що «якщо»?

Крім того, можна створити план на будь-який випадок, думки про який викликають занепокоєння, наприклад, «Як діяти, якщо окупант наблизиться до мого місця перебування?», «Що робити, якщо потрібно буде виїхати з країни, тощо?»

Діяльність, гумор, музика, хобі

 Допомога іншим, гумор, пісні, творчість також відновлюють наш психологічний ресурс. Варто користуватися буквально всім, що дає нам сили й натхнення, а також відчуття власної цінності й важливості.  Багатьох дійсно надихає творчість або творіння чого-небудь своїми руками. А взагалі-то будь-яка нова діяльність —  найкраще джерело ресурсу, зробити те, чого ніколи не робив, спробувати себе в чомусь невідомому, це ще й плюс до вашого саморозвитку.

Джерел енергії та ресурсів насправді безліч, наша задача знайти те, що наповнюватиме саме Вас. Бо натхненна людина не скаржиться на труднощі життя, а живе, вперто і наполегливо рухається до своєї мети. Натхненна людина не засуджує і не шукає винних, а бере відповідальність за своє життя і робить усе, щоб здійснити свої мрії. Яким би важкими і складним не здавалося життя, завжди потрібно знаходити те, що додасть вам сил, радості, енергії, принесе вам щастя. Натхнення можна шукати будь-де: в природі, музиці, улюбленій роботі, своєму хобі, навчанні, тощо.

Але перед тим, як ми відправимось на його пошуки, раджу скористатися чарівними правилами життя:

-Полюбіть себе. Кожна людина індивідуальна і неповторна, і ви — не виняток.

-У всіх є проблеми. Озирніться навколо і ваші проблеми можуть здатися дуже малозначущими в загальних масштабах.

-Відсіч всіх неприємностей. Яка б не була у вас складна життєва ситуація, розцінюйте її як можливість отримати досвід.

-Улюблене заняття. Пам’ятайте, що шлях до самореалізації приходить в процесі життя, і лише тоді, коли ви будете займатися улюбленою справою.

-Розвиток і хобі. Якщо у вас ще немає хобі – знайдіть собі заняття по душі. Є прекрасний вислів: Якщо ви чуєте свій голос, який говорить вам: «Ти не вмієш малювати», що б не стало — малюйте, і тоді він замовкне.

Серед творчих прийомів та методів самозцілення, зняття напруги, відновлення ресурсу можу рекомендувати Вам кілька своїх улюблених:

---створення колажів, колаж себе (що вас наповнює, маєте змогу наповнити себе усім необхідним під час виконання вправи), колаж свого життя (я особливо люблю виконувати його за такими сферами — робота, сім’я, дім, хобі),

---трансформація малюнку (виплеск емоцій на папері, які трансформуємо в позитивну замальовку);

---розмальовки-антистрес (особливо яскравими життєрадісними кольорами, щоб додати собі настрою, адже кольоротерапію ніхто не відміняв);

---мандалотерапія (не тільки дозволяє вивільнити емоції, а й має цілющі властивості, сприяє створенню безпечного ресурсного простору для людини);

---малювання у вільному стилі — руками, плямами, мазками, штрихами, бризками фарбів, тощо, навіть якщо ви до цього моменту ніколи й не уявляли себе художником;

---а можливо робота з різними матеріалами принесе вам натхнення та задоволення — придивіться до різнокольорових ниток: гачкування, плетіння, вишивання, це все теж сприяє самовідновленню! Якщо ви ще не знайомі з цими видами творчості — спробуйте;

---а ще музика — мабуть годі й говорити про її цілющі властивості!

Беручись за будь-яку справу пам’ятайте: час нас шліфує — то болем, то раною. Чим частіші удари, тим краще огранювання. Шедевром мистецтва ми станемо не відразу. Діамант теж був колись просто алмазом.

 «Що таке тривожність? Як допомогти підліткам справлятися з тривогою» 

Тривога — це почуття занепокоєння, побоювання чи страху, що має статися щось погане. Вона супроводжується фізичними реакціями, такими як «метелики в животі», напруження м’язів, тремтіння, нудота та пітливість та інше. Тривога може виникнути у відповідь на конкретну ситуацію чи подію, але іноді вона зберігається після того, як ситуація залишилась в минулому. Також ця емоція може мати місце без конкретної ситуації чи події.

Підлітки дуже часто відчувають тривогу та занепокоєння. Насамперед це пов'язано з багатьма одночасними змінами в їхньому житті. Це період емоційних, фізичних, соціальних змін. Разом з цим змінюється мозок підлітка. Також причинами тривожних станів можуть бути втома, конфлікти в родині, школі або оточенні чи прагнення соціального визнання. Іноді тривога стає занадто інтенсивною, перебільшеною реакцією та може спричинити розвиток тривожних розладів.

Але разом з тим тривога — це не завжди погано. Саме вона може бути маркером небезпеки та закликати дитину аналізувати ситуацію, до якої вона потрапила. Тож важливо тримати «руку на пульсі» але й не заперечувати біологічний зміст такої важливої емоції.

Про що непокояться підлітки?

Про можливу невдачу. Думки про те, що щось може не вдатися або вийти недостатньо добре, можуть спричиняти значне занепокоєння та навіть блокувати діяльність. Тому «Ви нічого не хоче» може бути проявом тривоги.

Про те, як Вас сприймають інші. Підліткам дуже тяжко від того, що їх можуть вважати некомпетентними або занадто зарозумілими. Це спричиняє незручності в спілкуванні та впливає на образ «Я» підлітка.

Про Ваше тіло. Фізичні зміни викликають значний дискомфорт. До того ж, зростання в класі відбувається нерівномірно і в той час, як хтось виглядає як майже дорослий, інший може виглядати дитиною. Часто підлітки вважають своє тіло нестандартним, іноді навіть вбачають в ньому вади, яких немає в реальності. В будь-якому випадку ставлення до тіла в підлітковому віці викликає багато побоювань та страждань.

Про майбутнє. Ким я стану, яку професію обрати, чи зможу я в майбутньому стати тим, ким хочу, чи будуть в мене друзі-однодумці — всі ці питання можуть виснажувати підлітка та тривожити його.

Як проявляється тривога?

Серед основних симптомів можна виділити такі:

·         занепокоєння з приводу повсякденної рутини;

·         уникнення соціальної активності;

·         дратівливість;

·         труднощі зі сном;

·         сором’язливість;

·         чутливість до критики;

·         болі в животі або в голові;

·         труднощі в навчанні або відмова ходити до школи;

·         прийом психоактивних речовин.

Якщо Ви постійно нервується та не може контролювати цей стан, перебуваєте в сильних тривожних станах декілька тижнів або місяців, це причина для звернення до спеціалістів. Насамперед, дитячого психолога або психіатра.

Як допомогти собі справлятися з тривогою?

Дуже важливо навчитися справлятися з цією емоцією самостійно, використовувати прийоми, які підходять Вам та перевірені на практиці. Серед способів зробити це — є регулярні фізичні навантаження, дихальні вправи, техніки релаксації, здорова їжа та налагоджений режим сну.

Батьки можуть допомогти Вам та зменшити рівень тривожності

в такі способи:

-розмовляйте з батьками про те, що непокоїть Вас;

-·батьки можуть поділитись з Вами своїм досвідом щодо складнощів підліткового життя;

-розвивайте в собі навичку звертатись по допомогу, підтримку до батьків;

-дбайте про безпеку та визначеність вдома: проводьте час з батьками, додайте більше позитивних моментів в повсякденне життя родини;

-заохочувати батьків до здорового способу життя, вчіться разом ефективним технікам та способам подолання тривожності.

· Нажаль, в останні роки тривога та тривожні розлади супроводжують дорослих та підлітків в усьому світі. В ситуації невизначеності, загрози або постійного стресу ресурси людини вичерпуються та тривога може стати дуже інтенсивною або, навпаки, фоновою. Обидва варіанти є несприятливими для психологічного здоров’я. Тож профілактика, знання способів та технік, які допомагають підліткам контролювати тривогу та налагодження режиму відпочинку будуть дуже доречні в ці часи.

Заняття «Шлях до толерантності»  4-А клас

Мета: розвивати толерантність, виховувати терпимість та розуміння індивідуальності кожної особистості.

Дата: 01.12.2022

Кількість учнів -24, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ворона О.В. - класний керівник 4-А класу

Тренінг «Я+ІНШІ»  1-А клас

Мета: сприяти формуванню навичок взаємодії в групі та групової згуртованості; допомогти дітям усвідомити, які якості важливі в дружбі; підвищити самооцінку дітей.

Дата: 02.11.2022

Кількість учнів -21, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Бабенко О.А. - класний керівник 1-А класу

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе»

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 13.12.2022

Кількість учнів - 18, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Бабенко О.А. - класний керівник 1-А класу

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе»

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 14.12.2022

Кількість учнів - 13, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Назаренко І.В. - класний керівник 1-Ь класу

Тренінг для директорів ЗЗСО

«Життєстійкість — важливий ресурс в умовах війни»

Мета:розглянути дієві техніки підвищення життєстійкості до переживання наслідків стресу, пошук і актуалізація особистісного ресурсу в стресових ситуаціях.

Дата: 16.12.2022

Кількість учасників - 23.

Провела: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе»

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 20.12.2022

Кількість учнів -24, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ворона О.В. - класний керівник 4-А класу

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе»

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 22.12.2022

Кількість учнів -18, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Власова О.В. - класний керівник 2-А класу

«Що таке тривожність? Що таке стрес? 

Як допомогти підліткам справлятися з тривогою і стресом»

Тривога — це почуття занепокоєння, побоювання чи страху, що має статися щось погане. Вона супроводжується фізичними реакціями, такими як «метелики в животі», напруження м’язів, тремтіння, нудота та пітливість та інше. Тривога може виникнути у відповідь на конкретну ситуацію чи подію, але іноді вона зберігається після того, як ситуація залишилась в минулому. Також ця емоція може мати місце без конкретної ситуації чи події.

Підлітки дуже часто відчувають тривогу та занепокоєння. Насамперед це пов'язано з багатьма одночасними змінами в їхньому житті. Це період емоційних, фізичних, соціальних змін. Разом з цим змінюється мозок підлітка. Також причинами тривожних станів можуть бути втома, конфлікти в родині, школі або оточенні чи прагнення соціального визнання. Іноді тривога стає занадто інтенсивною, перебільшеною реакцією та може спричинити розвиток тривожних розладів.

Але разом з тим тривога — це не завжди погано. Саме вона може бути маркером небезпеки та закликати дитину аналізувати ситуацію, до якої вона потрапила. Тож важливо тримати «руку на пульсі» але й не заперечувати біологічний зміст такої важливої емоції.

Про що непокояться підлітки?

Про можливу невдачу. Думки про те, що щось може не вдатися або вийти недостатньо добре, можуть спричиняти значне занепокоєння та навіть блокувати діяльність. Тому «Ви нічого не хоче» може бути проявом тривоги.

Про те, як Вас сприймають інші. Підліткам дуже тяжко від того, що їх можуть вважати некомпетентними або занадто зарозумілими. Це спричиняє незручності в спілкуванні та впливає на образ «Я» підлітка.

Про Ваше тіло. Фізичні зміни викликають значний дискомфорт. До того ж, зростання в класі відбувається нерівномірно і в той час, як хтось виглядає як майже дорослий, інший може виглядати дитиною. Часто підлітки вважають своє тіло нестандартним, іноді навіть вбачають в ньому вади, яких немає в реальності. В будь-якому випадку ставлення до тіла в підлітковому віці викликає багато побоювань та страждань.

Про майбутнє. Ким я стану, яку професію обрати, чи зможу я в майбутньому стати тим, ким хочу, чи будуть в мене друзі-однодумці — всі ці питання можуть виснажувати підлітка та тривожити його.

Як проявляється тривога?

Серед основних симптомів можна виділити такі:

·         занепокоєння з приводу повсякденної рутини;

·         уникнення соціальної активності;

·         дратівливість;

·         труднощі зі сном;

·         сором’язливість;

·         чутливість до критики;

·         болі в животі або в голові;

·         труднощі в навчанні або відмова ходити до школи;

·         прийом психоактивних речовин.

Якщо Ви постійно нервується та не може контролювати цей стан, перебуваєте в сильних тривожних станах декілька тижнів або місяців, це причина для звернення до спеціалістів. Насамперед, дитячого психолога або психіатра.

Як допомогти собі справлятися з тривогою?

Дуже важливо навчитися справлятися з цією емоцією самостійно, використовувати прийоми, які підходять Вам та перевірені на практиці. Серед способів зробити це — є регулярні фізичні навантаження, дихальні вправи, техніки релаксації, здорова їжа та налагоджений режим сну.

Батьки можуть допомогти Вам та зменшити рівень тривожності

в такі способи:

розмовляйте з батьками про те, що непокоїть Вас;

батьки можуть поділитись з Вами своїм досвідом щодо складнощів підліткового життя;

 розвивайте в собі навичку звертатись по допомогу, підтримку до батьків;

дбайте про безпеку та визначеність вдома: проводьте час з батьками, додайте більше позитивних моментів в повсякденне життя родини;

заохочувати батьків до здорового способу життя, вчіться разом ефективним технікам та способам подолання тривожності.

·Нажаль, в останні роки тривога та тривожні розлади супроводжують дорослих та підлітків в усьому світі. В ситуації невизначеності, загрози або постійного стресу ресурси людини вичерпуються та тривога може стати дуже інтенсивною або, навпаки, фоновою. Обидва варіанти є несприятливими для психологічного здоров’я. Тож профілактика, знання способів та технік, які допомагають підліткам контролювати тривогу та налагодження режиму відпочинку будуть дуже доречні в ці часи.

Стрес – це реакція організму на складні або загрозливі ситуації. Ви відчуваєте стрес, стикаючись із несприятливими обставинами.

Симптоми підліткового стресу

Стрес може мати різні фізичні й емоційні прояви. У деяких людей він виявляється і в поведінці. Розгляньмо симптоми стресу.

1. Емоційні симптоми

Люди, схильні до стресу, можуть виглядати пригніченими й нещасними. Підлітки в стані стресу можуть здаватися схвильованими, роздратованими або відчуженими. Їх легко розлютити, їх вражають прості речі. У важких ситуаціях підлітки нерідко почуваються безпорадними. Якщо ваш підліток безпідставно сперечається з вами – імовірно, він перебуває в стресовому стані.

2. Фізичні симптоми

Фізичні симптоми стресу включають утому, виснаження, головний біль, нудоту, запаморочення, прискорене серцебиття та втрату апетиту. Підліток може збайдужіти до занять спортом та інших фізичних навантажень. Деякі підлітки втрачають або, навпаки, набирають вагу.

3. Зміни в поведінці

Підлітки, які відчувають стрес, можуть здаватися неспокійними, виявляти ознаки нервозності: кусають нігті, неспокійно ходять, метушаться тощо. Відсторонення від родини й друзів, примхливість, дратівливість, недбалість дій і байдужість до улюблених занять також можуть вказувати на стрес.

4. Когнітивні симптоми

Стрес у підлітків впливає на їх когнітивні здібності, наприклад, пам’ять. Ви думаєте, що ваш підліток несерйозно ставиться до своїх справ, але, можливо, він перебуває під владою стресу. Інші когнітивні симптоми включають ірраціональне мислення, нездатність зосередитися на тій чи іншій діяльності тощо.

Зі стресом легко впоратися, якщо знати його причину.

11 причин підліткового стресу

Найчастіше стрес спричиняють звичайні речі. Якщо дитина охоплена стресом, такий стан може бути викликаний однією або декількома причинами.

1. Стрес, пов’язаний із навчанням

Навчання – одна з найпоширеніших причин стресу підлітків старшого шкільного віку. Підлітків часто хвилюють якість виконання домашніх завдань, підготовка до іспитів і вступ у заклад вищої освіти. Помірний стрес корисний, якщо мотивує підлітка вчитися краще. Але якщо він негативно впливає на когнітивні здібності та здоров’я дитини, варто вжити заходів.

2. Фізичний стрес

Фізичні зміни також можуть бути причиною підліткового стресу. Підлітки переживають емоційні та фізичні зміни, які їх дезорієнтують. Нерозуміння підлітком того, що відбувається з його тілом у період статевого дозрівання, може призвести до стресу. Крім того, надмірне фізичне навантаження нерідко спричиняє в підлітка втому та психічну напругу.

3. Соціальний стрес

Соціальне життя має велике значення для підлітків. Вони потребують визнання однолітків і для цього ходять на вечірки, гуляють із друзями. Для підлітка більше важать друзі, ніж родина.

Тиск із боку однолітків викликає в підлітків стрес і змушує їх вживати алкоголь, цигарки й наркотики. Підліток ніби повинен приховувати своє справжнє «я», прикидатися іншою людиною. І це веде до появи стресу. Підлітки створюють для себе прийнятний соціальний імідж, намагаючись під тиском однолітків дотриматися його. Це непросто, а тому підлітки в описаних обставинах досить часто переживають стрес.

Крім того, конфлікти з друзями, знущання однолітків і романтичні взаємини також нерідко є причинами стресового стану у підлітків.

4. Стрес через проблеми в сім’ї

Усе, що відбувається в родині, впливає на підлітка. Високі очікування батьків, розбіжності між ними, хвороба члена родини або напружені взаємини з братами чи сестрами – усі ці чинники впливають на дитину.

Конфлікти й розбіжності між братами й сестрами – цілком нормальне явище в родині, але, переростаючи в справжню війну, стають причиною стресу у всіх учасників протистояння. Підлітки нерідко ревнують і ненавидять своїх молодших братів або сестер, котрим дістається більше батьківської уваги. Намагайтеся не ставати на жодну сторону в таких суперечках, аби запобігти їм надалі.

5. Фінансовий стрес

Гроші турбують не тільки дорослих. Підлітки також переймаються ними, тому що не в змозі контролювати власне фінансове становище. Дослідження свідчать, що підлітки із малозабезпечених сімей часто схильні до стресу, пов’язаного з бідністю, і згодом стають тривожними підлітками й дорослими.

   Якщо ваша сім’я переживає фінансові труднощі, це може спричинити стрес у вашого підлітка. Хвилюватися про фінансове становище сім’ї – це нормально для дитини, але не обтяжуйте її великою кількістю подробиць.

6. Травматичні події

Нещасні випадки, хвороби, смерть близької людини, фізичне або емоційне насильство – усе це може спричинити серйозні наслідки для підлітка. Смерть близької людини може викликати в нього відчуття втрати й страху втратити всіх, хто є у його житті. Для підлітків травматичною подією є і розрив романтичних стосунків. Якщо в житті підлітка відбулися такі події, батькам варто бути уважними до його емоційного стану й поведінки.

7. Стрімкі зміни в житті

Підліткам важко приймати зміни в житті так швидко й легко, як дорослим. Стрімкі зміни, наприклад, перехід в іншу школу, переїзд у нове місто, поява нового члена сім'ї (наприклад, вітчима, зведених братів або сестер) здатні викликати в підлітка дискомфорт. Якщо при цьому він не знає, як дати раду змінам або виправдати очікування батьків чи вчителів, його життя сповнюється напругою.

8. Романтичні стосунки

Старшокласники часто переживають через те, що у всіх друзів є хлопці й дівчата, а в них – ні. Ті чи інші очікування від хлопця чи дівчини, брак їхньої уваги (або, навпаки, її надлишок), заплутані почуття тощо нерідко стають причиною стресу у підлітків.

9. Низька самооцінка

Фізичні та емоційні зміни, що їх переживають підлітки, змушують їх сумніватися в собі. Це веде до формування в них низької самооцінки. Також причиною низької самооцінки й невпевненості може бути ставлення батьків до підлітка.

10. Нездорова конкуренція

Конкуренція з однолітками – поширене явище з-поміж підлітків. Старші дівчата та юнаки, як правило, виявляють здорову конкуренцію в навчанні, спорті та інших сферах. Конкуренція корисна, поки мотивує підлітка вдосконалюватися. Але якщо вона викликає негативні почуття, наприклад, ревнощі або образу, то лише посилює стрес.

11. Нерозвинені навички тайм-менеджменту

Підлітки часто скаржаться, що їм бракує часу на все: сніданок, уроки, виконання домашніх обов’язків. Нерозвиненість навичок тайм-менеджменту є ще однією причиною стресу в підлітків. Їх часто відволікають електронні ґаджети, які забирають більшу частину їхнього часу. Перш ніж підлітки це усвідомлять, у них залишається обмаль часу на виконання необхідних справ. У результаті підлітки потерпають від стресу.

7 способів упоратися зі стресом

Не варто зосереджувати увагу підлітка на тому, що він перебуває в стресовому стані, натомість варто допомогти йому здолати стрес. Зокрема, за допомогою наведених нижче способів.

1. Сон

Підлітки зайняті навчанням, домашніми обов’язками й хобі. Тому в них залишається мало часу на сон. Як правило, підлітки лягають спати пізно вночі і прокидаються досить рано. Щоб усунути стрес, їм необхідно розслабитися. Коли розслаблене тіло, психіка також розслабляється й відновлюється. Повноцінний нічний сон допоможе підлітку краще впоратися зі стресом. Також корисний нетривалий сон упродовж дня.

2. Фізична активність

Це один із кращих способів позбутися стресу. Чи не найліпший спосіб упоратися зі стресом – це пробіжка. Також корисно вирушити на прогулянку або сходити в тренажерний зал. Після цього підліток почуватиметься краще. Заохочуйте його займатися спортом або просто бути фізично активним. Це допоможе йому зберегти здоров’я й ефективно долати прояви стресу.

3. Здорове харчування

Здорове харчування – запорука усунення накопиченої в організмі напруги. Збалансоване харчування, що включає велику кількість овочів, фруктів, молочних продуктів, білків, збереже здоров’я дитини. Перебуваючи в стресовому стані, підліток, як правило, їсть нездорову їжу (фаст-фуд, морозиво тощо). Замініть такий раціон здоровими стравами.

4. Підтримка батьків

Спілкування з підлітком може бути для батьків непростою справою. У стані стресу спілкуватися з ним стає дещо важче. У таких ситуаціях марно гніватися на дитину або карати її. Якщо ви прагнете, аби підліток краще давав раду стресу, маєте бути поруч і підтримувати його, а не погіршувати ситуацію.

5. Зосередьтеся на позитивних моментах

Відчуваючи стрес, ми загострюємо свою увагу на тому, що йде не так. Ми переймаємося тим, чого нам бракує і що нам не вдається. Стрес може посилитися, коли в підлітка розвивається негативний спосіб мислення. Підліткам нелегко знаходити в житті позитив, але ви можете допомогти їм у цьому. Нагадуйте підлітку про його сильні сторони і показуйте шляхи їх використання для вирішення життєвих проблем.

6. Розмовляйте з підлітком

Заохочуйте підлітка говорити про те, що його хвилює. Спілкування – один із найбільш ефективних засобів усунення стресу. Спільне обговорення проблеми допоможе вам із дитиною швидше знайти її вирішення. Для вас головне – вислухати підлітка й вирішити, що ви можете зробити, аби допомогти йому.

7. Дозвольте підлітку робити те, від чого він почувається щасливим

Те, що робить людину щасливою, не може викликати в неї стрес. Дозвольте підлітку робити те, що йому подобається. Наприклад, щось просте: слухати музику, грати в комп’ютерні ігри або переглядати фільми.

Заняття, які допоможуть підлітку впоратися зі стресом

1. Дихальні вправи. Глибоке дихання розслабляє тіло і психіку людини. Дихальні вправи – засіб повернути душевну рівновагу й розслабитися.

2. Медитації. Це мистецтво зосереджуватися на теперішньому моменті. Коли вас переповнюють думки й емоції, зробіть глибокий вдих і прислухайтеся до себе. Намагайтеся геть нічого не думати, натомість просто зосередьтеся на своїх відчуттях. Ви також можете медитувати, зосереджуючись на своєму диханні, відчутті тіла або навколишніх звуках. Це просте заняття дасть вам змогу відпустити ваші думки й розслабити розум.

3. Візуалізація. Зорові образи – це потужний інструмент, який можна використовувати, щоб позбутися негативного мислення. Сядьте в тихому місці, закрийте очі, прислухайтеся до навколишніх звуків, максимально зосередьтесь. Уявіть ідеальну ситуацію на цей момент. Подумайте, як би ви при цьому почувалися, що б сказали. Утримайте такий образ в уяві на декілька хвилин. Щойно відкриєте очі – матимете новий погляд на ситуацію.

4. Відвертість на відвертість. Якщо ви й ваші друзі відчуваєте стрес, апробуйте цей спосіб. Відверта розмова допоможе вам із другом поділитися своїми переживаннями й думками, а також структурувати їх. Це заняття також незамінне, аби навчитися прислухатися до інших.

5. «Мовчання». У цю гру грає декілька людей. Візьміть легкий м’ячик, який можна кинути, не докладаючи зусиль. Кидаючи або приймаючи м’яч, ви маєте мовчати. Учасник, котрий вимовляє звук або слово, вибуває. Така гра змушує дитину зосередитися на тому, щоб зловити м’яч, і не думати про те, що її турбує.

6. «Замри». Ця гра, у яку можуть грати декілька людей, добре допомагає побороти стрес. Учасники мають танцювати під музику, а після її завершення завмерти.

Щоб здолати стрес, підліткам доцільно вести щоденник своїх стресів. Цей спосіб є досить ефективним.

«Безпечна сепарація дитини в підлітковому віці»

Сепарація – це відділення дитини від своїх батьків, досягнення емоційної, матеріальної та функціональної незалежності. Це природний процес, який пов’язаний з ростом дитини. І починається він аж ніяк не в підлітковому віці. Він починається набагато раніше – з народження. Саме з моменту народження дитина крок за кроком відділяється від батьків, стає особистістю. Закінчується сепарація по-різному. Але якщо ми говоримо про здорові відносини, вона повинна відбутися в період з 18 до 21 року. У цьому віці людина повинна відокремитися від батьків, при цьому, зберігаючи з ними зв’язок і теплі відносини.

Підлітковий період – найскладніший і дуже болючий етап сепарації, тому на ньому ми зупинимося більш детально. У цьому віці дитина відвертається від батьків, перестає вважати їх авторитетом, вимагає визнання своєї незалежності. Підлітковий вік часто називають другим народженням особистості. Перші сигнали і ознаки того, що дитина дорослішає, проявляються ще в початковій школі і тривають до повноліття. При цьому психотерапевтична практика показує, що деякі люди сформувалися і виросли фізично, але психологічно так і залишилися підлітками.

Психологи зазначають, що в результаті дорослішання до 13 років підліток повинен позбутися хибних уявлень про ідеальних батьків. До 15 років він втрачає ілюзію вседозволеності, всемогутності та безвідповідальності, готується до подальшого освітнього розвитку (вибір місця навчання, спеціальності). А до 18 років юний дорослий повинен позбутися свободи необов’язковості (мова йде про втрату можливості «не паритися про себе»).

             «Моя професійна практика показує, що особливо гостро переживають сепарацію психологічно травмовані діти. Вони ізолюються від батьків і занурюються в пошуки психологічної близькості в групі однолітків, в світ книг і фільмів, музики, в комп’ютерні ігри».

Нерідко зустрічаються підлітки з глибокою емоційною залежністю. Надалі вони схильні до наркотичної та алкогольної залежностей. Є діти, яким нестерпно страждати психологічно, і вони шкодять собі фізично. Експерти наголошуюь, що для реабілітації таких підлітків необхідна психотерапевтична допомога протягом довгого періоду.

Що робити батькам?

Я раджу батькам не орієнтуватися на свій досвід підліткового становлення. Ваше дитинство, дорослішання, почуття і поведінка – це ваше. А ваші діти – інші, вони будуть переживати кризу підліткового віку по-своєму.

Кілька правил, які допоможуть батькам пережити цей період:

1) Дозволяйте дитині отримувати свій досвід, підтримуйте її, супроводжуйте, але не тисніть, не проектуйте на неї свій сценарій.

2) Дозволяйте більше відчувати, проявляти себе, піклуватися про ідентичність, даючи зрозуміти підлітку «Хто Я?».

3) Дотримуйтесь психологічних кордонів, тому що їх порушення призводить до страху і тривоги підлітка.

4) Демонструйте базові духовні цінності, старі добрі гуманні традиції, сімейні цінності, любов.

Є також важливі рекомендації, як робити не варто:

1) Не можна ігнорувати вільні прояви дитини. Не варто все забороняти, тим самим ізолюючи і відштовхуючи її. В результаті дитина буде шукати компанію, де її зрозуміють і багато чому навчать, або зануриться в самотність.

2) Не демонструйте ліберальні відносини і вседозволеність, не будуйте з дітьми вільні дружні стосунки. Уникайте використання брехні для виправдання вчинків дитини перед іншими відповідальними дорослими (вчителями, лікарями, знайомими, родичами).

Як не зіпсувати відносини з дитиною-підлітком?

1) Навчіться приймати дитину такою, якою вона є, приймати її незрілі частини особистості, дитячі риси і якості (критику, образливість, упертість). Психолог нагадує, що всередині цього грубіяна / грубіянки знаходиться самотній, ображений і розчарований підліток.

2) Навчіться відпускати дитину, перестаньте тиснути на неї своєю авторитарністю, навчиться домовлятися по-дорослому, просити про допомогу, просити вибачення, давати певну свободу, говорити про свої переживання, почуття й емоції.

 Чотири важливих правила, які дозволять поліпшити відносини з дітьми-підлітками:

1) Дозвольте дітям бути самостійними:

не вимагайте сліпо виконувати ваші вказівки;

не контролюйте всі їхні дії;

не критикуйте зовнішній вигляд своєї дитини та її друзів.

2) Прислухайтеся до думки ваших дітей.

3) Хваліть їх за допомогу вам і по господарству.

4) Радійте успіхам дітей і заохочуйте їх за досягнення.

Пам’ятайте, що будь-які війни з підлітком не принесуть очікуваних результатів, дитина лише віддалиться, буде проявляти більше агресії та бунтувати. Тільки безумовна любов, терпіння і розуміння допомагає батькам пережити цю кризу.

Якщо всі етапи сепарації пройшли правильно, по досягненню повноліття у дітей з’являється природне бажання сепаруватися від батьків  поїхати вчитися, знайти роботу, завести сім’ю.

Тренінг для підлітків

«Профілактика тривожних станів»

Мета:

Навчальна

      Навчитися ефективним технікам та способам подолання тривожності.

Розвивальна

Формування  практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях.

Виховна 

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 12.01.2023

Кількість учнів -19, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Бегей М.Г. - класний керівник 6-А класу

Заняття «Дружба» 1-А

Мета: навчити дітей цінувати дружбу, розвиток комунікативних здібностей та емоційної сфери дитини, створення атмосфери співпраці під час занять, виховання чесної поведінки, почуття доброзичливості, дружби, товаришування.

Дата: 16.01.2023

Кількість учнів -14, вчителів-1.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе» 3-Б

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 18.01.2023

Кількість учнів -14, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Шилько Ю.А. - класний керівник 3-Б класу

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе» 3-А

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 27.01.2023

Кількість учнів - 21, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Щербакова Н.В. - класний керівник 3-А класу

Заняття «Витривалість дітей: турбота про себе» 4-Б

Мета:

Навчальна

Підвищення дитячої обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складності життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам.

Розвивальна

Формування вмінь і навичок у дітей самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалогічну взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій.

Виховна

Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей, створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 31.01.2023

Кількість учнів -28, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Савченко В.В. - класний керівник 4-Б класу

Тренінг «Долаємо страхи» 2-А

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 09.02.2023

Кількість учнів - 15, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Власова О.В. - класний керівник 2-А класу

Тренінг «Долаємо страхи» 3-А

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 13.02.2023

Кількість учнів -22, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Щербакова Н.В. - класний керівник 3-А класу

Тренінг «Долаємо страхи» 4-Б

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 13.02.2023

Кількість учнів -25, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Савченко В.В. - класний керівник 4-Б класу

Тренінг «Долаємо страхи» 3-Б

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 14.02.2023

Кількість учнів -15, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Шилько Ю.А. - класний керівник 3-Б класу

Тренінг 

«Методи самодопомоги при стресі та тривозі»

Мета: навчитися ефективним технікам та способам подолання тривожності і стресу; формування  практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях;

сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 27.02.2023

Кількість учнів -28, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Козюпа Н.М. - класний керівник 6-Б класу

Тренінг «Долаємо страхи» 2-Б

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 01.03.2023

Кількість учнів -19, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ваніна О.С. - класний керівник 2-Б класу

Тренінг «Долаємо страхи» 4-Б

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 06.03.2023

Кількість учнів -25, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ворона О.В. - класний керівник 4-А класу

Тренінг 

«Методи самодопомоги при стресі та тривозі» 6-А

Мета: навчитися ефективним технікам та способам подолання тривожності і стресу; формування  практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях;сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 06.03.2023

Кількість учнів -28, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Козюпа Н.М. - вчитель з основи здоров'я 

Тренінг 

«Методи самодопомоги при стресі та тривозі» 5-А

Мета: навчитися ефективним технікам та способам подолання тривожності і стресу; формування  практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях;сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 07.03.2023

Кількість учнів -26, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Козюпа Н.М. - вчитель з основи здоров'я 

Тренінг 

«Методи самодопомоги при стресі та тривозі» 5-Б

Мета: навчитися ефективним технікам та способам подолання тривожності і стресу; формування  практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях; сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 07.03.2023

Кількість учнів -25, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Козюпа Н.М. - вчитель з основи здоров'я 

Тренінг 

«Методи самодопомоги при стресі та тривозі» 7-Б

Мета: навчитися ефективним технікам та способам подолання тривожності і стресу; формування  практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях; сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 08.03.2023

Кількість учнів -24, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Козюпа Н.М. - вчитель з основи здоров'я 

Тренінг 

«Як порозумітися з батьками на етапі дорослішання» 8-А

Мета:

Навчальна

      Поглибити знання підлітків з питання конструктивного спілкування з батьками на етапі дорослішання.

Розвивальна

Оволодіння навичками толерантного спілкування.

Виховна

Сприяння налагодженню доброзичливих стосунків підлітків та їх батьків.

Дата: 13.03.2023

Кількість учнів -16, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Нагорняк П.Д. - класний керівник 8-А класу 

Тренінг 

«Як порозумітися з батьками на етапі дорослішання» 9-А

Мета:

Навчальна

      Поглибити знання підлітків з питання конструктивного спілкування з батьками на етапі дорослішання.

Розвивальна

Оволодіння навичками толерантного спілкування.

Виховна

Сприяння налагодженню доброзичливих стосунків підлітків та їх батьків.

Дата: 23.03.2023

Кількість учнів -16, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Стьопушкіна І.О. - класний керівник 9-А класу 

Тренінг 

«Як порозумітися з батьками на етапі дорослішання» 9-Б

Мета:

Навчальна

      Поглибити знання підлітків з питання конструктивного спілкування з батьками на етапі дорослішання.

Розвивальна

Оволодіння навичками толерантного спілкування.

Виховна

Сприяння налагодженню доброзичливих стосунків підлітків та їх батьків.

Дата: 24.03.2023

Кількість учнів -18, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Артеменко В.Л. - класний керівник 9-Б класу 

"Конфлікти. Стилі поведінки в конфлікті"

Конфлікт – суперечність, яка виникає з розв’язанням питань виробничого, громадського або особистого характеру. Конфлікти виникають під час зіткнення поглядів, інтересів, прагнень різних осіб чи груп людей. Отже, саме поняття конфлікту ширше, ніж просто незгода між людьми, сварка чи погіршення стосунків. Адже  конфлікти бувають різні. Є конструктивні конфлікти, які позитивно впливають на життя людей і суспільства-служать джерелом самовдосконалення й саморозвитку особистості, здружують членів групи, стимулюють ефективний вихід з проблемних ситуацій. І деструктивні, що призводять до воєн, насильства, розриву стосунків, до самотності та згуби. Якщо конструктивні конфлікти виявляються у принципових зіткненнях думок, у дискусіях. То деструктивні – у дрібних і великих сварках і непорозуміннях. Тому деструктивні конфлікти потрібно швидко залагоджувати і ліквідовувати. У колективі це буде сприяти оздоровленню морально-психологічного клімату, підвищить активність і працездатність людей. В особистому житті призведе до покращення стосунків, до взаємної любові і поваги.

Конфлікт є деструктивним, коли він…

·        Відвертає енергію від більш важливої діяльності та проблем

·        Руйнує мораль або підсилює негативну самооцінку

·        Поляризує групи таким чином, що вони втрачають внутрішній зв’язок та послаблюють взаємну співпрацю

·        Поглиблює різницю у ставленні до цінностей

·        Стимулює безвідповідальну і непривабливу поведінку, скажімо: образливі прізвиська та бійки

Конфлікт є конструктивним, коли він…

·        Розкриває важливі проблеми, які в результаті стають зрозумілішими

·        Спричинює розв’язання проблем

·        Стимулює виникнення правдивої комунікації

·        Сприяє виходу стримуваних емоцій, напруги і стресу

·        Допомагає створенню тіснішого контакту між людьми, які, беручи участь у спільному розв’язанні конфлікту та позитивно його полагоджуючи, краще пізнають одне одного

·        Допомагає розвиватися персонально та використовувати в майбутніх ситуаціях отриманий досвід

Але чи можна собі уявити, що конфлікти зникнуть зовсім? Напевно, ні. Цілковите усунення конфліктів призведе до застою. Нашим завданням є перетворення деструктивних конфліктів у конструктивні. Потрібно мужньо визнати необхідність життєвої напруги і неспокою і виробити ефективний механізм, коли конфлікти допомагають особистості творчо виразити себе в оточуючому світі, а не ображати інших.

Коли людина перебуває у конфліктній ситуації, то для розв’язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки. Фактично це стра­тегія розв’язання конфлікту.

Стратегії, тобто різні способи розв’язання конфліктної ситуації, мо­жна поділити на п’ять груп. Графічно їх можна представити у сітці Томаса — Кілменна (визначення п’яти основних стилів розв’язання конфлік­тів розробили Кеннет У. Томас та Ральф X. Кілменн у 1972 р.).

Суперництво (конкуренція) — коли людина прагне поставити власні цілі вище від інтересів людей і взаємин з ними. При такій моделі поведінки людина діє за принципом «мета виправдовує засоби» та «силь­ний завжди правий». Така людина агресивна, всіх критикує, прагне конт­ролювати інших. Така модель поведінки ще більше поглиблює конфлікт чи спричиняє нові конфлікти. Але бувають випадки, коли потрібно відстояти справу, коли стосунки важать менше, бо рішення приймається в екстремальних ситуаціях. Тоді така модель розв’язання конфлікту буде доцільною.

Компроміс — коли частково задовольняються домагання і праг­нення обох сторін. Але оскільки повністю їх інтереси не задовольняють­ся, то невдоволення з обох боків може призвести до нових конфліктів. .Компроміс — не найкращий варіант виходу з проблем. Він занадто затя­гується, супроводжуючись своєрідним торгом — кроками / поступками. Щоправда, така модель доцільна, коли вирішується не зовсім важлива справа і коли немає часу; коли потрібна тимчасова домовленість.

Уникнення — коли людина відмовляється і від власних інтересів, і від підтримки позитивних стосунків з протилежною стороною Напруга від цього не знижується. З’являється незадоволення, що призводить до нових проблем. Не втручатись у конфлікт буває корисно, коли відбува­ються дрібні сварки між дітьми. Діти занадто часто конфліктують між собою, але часто і миряться. Відмовившись від участі у дрібних конфлік­тах, ігноруючи їх, можна знизити напругу цих конфліктних ситуацій.

Поступка (пристосування) — коли людина відмовляється від вла­сних інтересів заради інтересів іншої людини, підтримки з нею добрих взаємин. Постійне використання такої моделі призводить до того, що та­ка людина постійно буде програвати. А це не завжди впливає на оточую­чих позитивно, навпаки, збільшує їх агресивність, натиск, бажання нових поступок. Таку поведінку можна використовувати тільки як тимчасову, вона доцільна у стосунках з близькими людьми, слабкими і хворими.

Співпраця (співробітництво) — коли людина прагне реалізації як високих власних інтересів, так і інтересів протилежної сторони. Конфлікт розв’язується під час досягнення спільної перемоги в результаті співпра­ці, а не окремих перемог кожної сторони. Співпраця сприяє подальшому зближенню людей, встановленню довготривалих взаємин між людьми. Ця модель потребує значних затрат часу, але дає дійсний результат — добрі взаємини, нові ідеї, задоволення інтересів обох сторін, діловитість.

Тренінг "Мінна безпека" 5-Б

Дата: 01.05.2023

Кількість учнів -20, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Бачуріна Л. В. - класний керівник 5-Б класу 

Заняття "Моя сім'я"

 (підготовка майбутніх першокласників)

Дата: 06.05.2023

Кількість учнів -14, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Савченко В. В. - вчитель

Тренінг "Мінна безпека" 6-А

Дата: 16.05.2023

Кількість учнів -10, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Бегей  М. Г. - класний керівник 6-А класу

Тренінг «Долаємо страхи» 2-А

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 20.09.2023

Кількість учнів -19, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Бабенко О.А. - класний керівник 2-А класу

Тренінг «Долаємо страхи» 2-Б

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування  практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Дата: 21.09.2023

Кількість учнів -17, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Назаренко І.В. - класний керівник 2-Б класу

Заняття "Я+ІНШІ"

Дата: 27.09.2023

Кількість учнів -22, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Власова О.В. - класний керівник 3-А класу

Заняття "Я+ІНШІ"

Дата: 04.10.2023

Кількість учнів -21, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ворона О.В. - класний керівник 1-А класу

Тренінг "Моя майбутня професія" 9-Б

Дата: 04.10.2023

Кількість учнів -20, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Мельник І.М. - класний керівник 9-Б класу

Заняття "Я+ІНШІ" 3-Б

Дата: 05.10.2023

Кількість учнів -19, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ваніна О.С. - класний керівник 3-Б класу

Дата: 09.11.2023

Кількість учнів -18, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Савченко В.В. - класний керівник 1-Б класу

• Заняття з елементами тренінгу "Мій настрій та почуття"

• 
  

Дата: 13.11.2023

Кількість учнів -25, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ярмухометова Т.Ю. - класний керівник 5-А класу

Дата: 13.11.2023

Кількість учнів -24, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Степушкіна І. О. - класний керівник 6-Б класу

Тренінг "Як спілкуватися продуктивно"

Дата: 27.11.2023

Кількість учнів -24, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Козюпа Н.М.-- класний керівник 7-Б класу

Тренінг "Як порозумітися з батьками на етапі дорослішання"

Дата: 09.01.2024

Кількість учнів -19, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Степушкіна  І.О.- класний керівник 6-Б класу

Групова консультація "Булінг, виклики та протидія" 

Дата: 12.01.2024

Кількість учнів -14, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Нагорняк  П.Д.- класний керівник 9-А класу

Групова консультація "Булінг, виклики та протидія" 

Дата: 17.01.2024

Кількість учнів -17, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Мельник   І.М.- класний керівник 9-Б класу

Заняття "Дружба нас об'єднує"

Дата: 23.01.2024

Кількість учнів -16, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Власова   О.В.- класний керівник 3-А класу

Тренінг "Методи самодопомоги при стресі, тривозі та інших кризових станах"

Дата: 04.03.2024

Кількість учнів -15, вчителів-2.

Провели: Швидка І.І. - практичний психолог, 

Ткаченко   Ю.В.- класний керівник 6-А класу

«Витривалість — важливий ресурс в умовах війни»

 Чому одна людина здатна подолати найтяжчі випробування, а в другої все навпаки? Під час війни, коли емоційний стан є нестабільним (і це нормально), не завжди та не всім допомагають одні й ті ж поради щодо пошуку власного ресурсу.

Я хочу розповісти Вам, що може допомогти дорослим підтримувати ресурс під час війни, а також спеціальні завдання та ігри для відновлення ресурсу дітей.

Психологічний ресурс – це те, що наповнює кожну людину. Дорослі, які мають достатньо психологічного ресурсу, є підтримкою та опорою для дітей. Адже вони можуть підтримувати інших та множити їхні сили лише тоді, коли самі мають достатньо ресурсу.

Можна виділити три види ресурсів: власний (залежить від фізичного та психоемоційного стану людини), ресурс у взаєминах (це спільні справи та спілкування з родиною чи близькими людьми) та ресурс в команді/колективі. Кожен із нас використовує або один, або декілька рівнів відновлення ресурсу.

То що ж може допомогти дорослим для підтримки ресурсу під час війни?

Піклування про себе

Це елементарні дії: їсти й пити та створювати для себе комфортні умови для роботи, тобто забезпечення базовими потребами.

Рутина

Рекомендуємо додати у свій день справи, що були звичними раніше. Якщо раніше ви випивали чашку кави перед роботою і зараз ви знаходитесь в безпеці, то можете підтримувати себе через таку традицію.

Розмови

Обговорюйте з близькими свої переживання та емоції, виписуйте їх на папір. Пам’ятайте, що кожен наш стан є зараз нормальною реакцією на ненормальні події. Якщо вам некомфортно говорити про емоції з близькими, скористайтеся допомогою психолога або груп психологічної підтримки.

Безпека

Ви також можете відновлювати відчуття безпеки через турботу про безпеку себе та родини: спробуйте створити безпечне місце для перебування під час повітряної тривоги.

А що «якщо»?

Крім того, можна створити план на будь-який випадок, думки про який викликають занепокоєння, наприклад, «Як діяти, якщо окупант наблизиться до мого місця перебування?», «Що робити, якщо потрібно буде виїхати з країни, тощо?»

Діяльність, гумор, музика, хобі

 Допомога іншим, гумор, пісні, творчість також відновлюють наш психологічний ресурс. Варто користуватися буквально всім, що дає нам сили й натхнення, а також відчуття власної цінності й важливості.  Багатьох дійсно надихає творчість або творіння чого-небудь своїми руками. А взагалі-то будь-яка нова діяльність —  найкраще джерело ресурсу, зробити те, чого ніколи не робив, спробувати себе в чомусь невідомому, це ще й плюс до вашого саморозвитку.

Джерел енергії та ресурсів насправді безліч, наша задача знайти те, що наповнюватиме саме Вас. Бо натхненна людина не скаржиться на труднощі життя, а живе, вперто і наполегливо рухається до своєї мети. Натхненна людина не засуджує і не шукає винних, а бере відповідальність за своє життя і робить усе, щоб здійснити свої мрії. Яким би важкими і складним не здавалося життя, завжди потрібно знаходити те, що додасть вам сил, радості, енергії, принесе вам щастя. Натхнення можна шукати будь-де: в природі, музиці, улюбленій роботі, своєму хобі, навчанні, тощо.

Але перед тим, як ми відправимось на його пошуки, раджу скористатися чарівними правилами життя:

v  Полюбіть себе. Кожна людина індивідуальна і неповторна, і ви — не виняток.

v  У всіх є проблеми. Озирніться навколо і ваші проблеми можуть здатися дуже малозначущими в загальних масштабах.

v  Відсіч всіх неприємностей. Яка б не була у вас складна життєва ситуація, розцінюйте її як можливість отримати досвід.

v  Улюблене заняття. Пам’ятайте, що шлях до самореалізації приходить в процесі життя, і лише тоді, коли ви будете займатися улюбленою справою.

v  Розвиток і хобі. Якщо у вас ще немає хобі – знайдіть собі заняття по душі. Є прекрасний вислів: Якщо ви чуєте свій голос, який говорить вам: «Ти не вмієш малювати», що б не стало — малюйте, і тоді він замовкне.

Серед творчих прийомів та методів самозцілення, зняття напруги, відновлення ресурсу можу рекомендувати Вам кілька своїх улюблених:

ü створення колажів, колаж себе (що вас наповнює, маєте змогу наповнити себе усім необхідним під час виконання вправи), колаж свого життя (я особливо люблю виконувати його за такими сферами — робота, сім’я, дім, хобі),

ü трансформація малюнку (виплеск емоцій на папері, які трансформуємо в позитивну замальовку);

ü розмальовки-антистрес (особливо яскравими життєрадісними кольорами, щоб додати собі настрою, адже кольоротерапію ніхто не відміняв);

ü мандалотерапія (не тільки дозволяє вивільнити емоції, а й має цілющі властивості, сприяє створенню безпечного ресурсного простору для людини);

ü малювання у вільному стилі — руками, плямами, мазками, штрихами, бризками фарбів, тощо, навіть якщо ви до цього моменту ніколи й не уявляли себе художником;

ü а можливо робота з різними матеріалами принесе вам натхнення та задоволення — придивіться до різнокольорових ниток: гачкування, плетіння, вишивання, це все теж сприяє самовідновленню! Якщо ви ще не знайомі з цими видами творчості — спробуйте;

ü а ще музика — мабуть годі й говорити про її цілющі властивості!

Беручись за будь-яку справу пам’ятайте: час нас шліфує — то болем, то раною. Чим частіші удари, тим краще огранювання. Шедевром мистецтва ми станемо не відразу. Діамант теж був колись просто алмазом.

Щоб відновити Ваш ресурс, діти, під час війни, я рекомендую спеціальні завдання та ігри. Намагайтеся протягом дня робити з батьками вправи з фізичної активності: повторюйте рухи під музику, повторюйте, як рухаються звірі тощо.

Проговоріть, як Ви може сигналізувати про те, що Вам потрібна підтримка – наприклад, придумайте таємне слово, яке Ви зможе використовувати.

Пропоную Вашій увазі завдання для дітей молодшого шкільного віку:

1.     Розмальовуйте розмальовки.

2.     Допомагайте мамі або татові по господарству.

3.     Ліпіть з пластиліну та солоного тіста різні вироби.

4.     Робіть цікаві яскраві аплікації.

5.     Грайте в настільні ігри.

6.     Складайте пазли.

7.     Читайте цікаві книжки.

8.     Малюйте красиві малюнки.

9.     Вчиться танцювати.

10.  Робіть цікаві колажі з журналів.

11.  Спілкуйтесь з друзями, батьками, сестрами, братами.

12.  Грайте з друзями на вулиці в різні цікаві ігри: футбол та інше.

13. Організовуйте різні челенджі, акції. Наприклад: челендж «Добрих справ» і фото справи, «Мої домашні улюбленці» -фото або малюнок , «Як я вмію заспокоюватись» -малюнок чи словесна порада тощо.

14. Пропонуйте батькам прогулянки в ліс, парк, спортмайданчик тощо.

15.Можна задіяти всю родину у зйомках у Тік Тоці. Наприклад, про домашніх тварин, чи про вивчення якоїсь науки з цікавими фактами тощо.

16. Домашній театр .

Шановні батьки, я хочу познайомити Вас з порадами «Як підтримати дітей в кризовій ситуації» :

1. Заохочуйте спілкування дитини з однолітками.

2. Плануйте майбутнє.

3. Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини.

4. Будьте уважними до змін у поведінці дитини.

5. Говоріть і слухайте.

Дітям потрібно: щоб їх втішили, відчути себе в безпеці, щоб їх прийняли такими які вони є, зрозуміли та підтримали не зважаючи на те, що вони думають чи відчувають, знати, що у них є хтось, на кого вони можуть покластися, поговорити з дорослим, який може пояснити, що відбувається

забезпечити невеликі перерви від хвилювань і страху.

      Діти повинні інтерпретувати те, що відбувається навкруги, відповідно свого віку та рівня розвитку, щоб почуватися у безпеці. Їм потрібен час, аби розповісти про те, що з ними сталося, і висловити свої емоції, пов’язані з поганими спогадами. Для цього батьки повинні бути готові слухати. Чуйне слухання означає знаходити правильний момент для розмови та давати достатньо часу дітям, щоб говорити та висловлювати складні речі до кінця. Це означає показувати, що ви уважно слухаєте дитину і зацікавлені в тому, щоб вона говорить. Варто давати підбадьорливі коментарі та запитання, а також демонструвати зацікавлення своєю мовою тіла та тоном голосу. Це також означає прийняті всі відчуття дитини. 

6. Подивіться разом улюблені фільми.

7. Дозвольте емоціям бути.

8. Обіймайтеся.

9. Долучайте до допомоги іншим.

Поради батькам щодо дітей:

·          намагайтеся не реагувати надмірно, контролюйте себе, якщо потрібно;

·           заспокойтеся, перш ніж говорити з дитиною про тривожну ситуацію;

·          поясніть простими словами і на тому рівні, щоб дитина зрозуміла, уникайте насильницьких подробиць;

·          дітям потрібно повторювати – наберіться терпіння;

·          дозвольте дитині виражати емоції, через гру, малювання, написання чи розповідання своєї історії;

·          виділіть час, щоб провести його разом з дитиною;

·          діти повинні мати віру, що ситуація покращиться.

Поради батькам щодо самих себе:

·          розпізнайте свої емоції;

·          не ставте до себе занадто високих вимог;

·          зосередьтеся на тому, на що ви можете вплинути – це допомагає зменшити стрес;

·          майте на увазі, що члени сім'ї по-різному впорюються з кризовою ситуацією;

·          звертайтеся за допомогою до вашої родини, друзів чи людей навколо вас, коли ви відчуваєте, що вам це потрібно;

·          навіть якщо ви у розпачі, покажіть дитині, що ви - сильна людина.

Не дозволяйте своїм дітям слухати або дивитися новини годинами:

·           Якщо можливо, тримайте дітей подалі від новин.

·           Контролюйте те, що вони дивляться.

·           Але пам'ятайте, що дітям потрібно підтримувати зв'язок з друзями.

Спробуйте встановити звичний розпорядок дня, подбайте навіть про маленькі дрібниці – це сприяє стабільності та відчуттю безпеки.

Звичайний розпорядок дня та чіткі правила:

·   Якщо можливо, дотримуйтесь розпорядку дня, це допоможе дітям почуватися в безпеці.

·   Дотримуйтеся звичайних правил перед сном, наприклад мити руки та обличчя, чистити зуби тощо.