Офіційний сайт поетеси Кучерявої Карини Петрівни
Поезія
Поезія, то є стан душі
Крилата, хвилями барвиста
З тобою ми завжди на ТИ
Кружляє голову мені ігристо.
Словесна творчість ллється на мов мед
Із вуст моїх лишень про тебе
Мій друже зупинись на мить
Повідай нам поезію про себе.
Художня творчість, барви, полотно
Гаї, степи і райдуга в зеніті
Я намалюю всю красу і все одно
Хай запанує мир на цілім світі .
І будемо писати ми вірші
Пісні співати солов’їним свистом
Поезія хай душі нам єдна
І вішає на груди нам намисто.
Хай кожна намистинка нам несе
Щастя, добро, душевний спокій!
Хай рідних поєднає та любов
Щоб більш ніколи ми не були одинокі!
17.03.2025 К.П.
А ти посидь…
А ти посидь, не поспішай
Хай темна ніч зігріє душу
І в ритмі вальсу вітерець
З тобою закружити мушу.
А ти посидь, не поспішай
І від думок своїх звільнися
Ковток повітря ти вдихни
І з тиші сну ти пробудися.
А ти посидь, не поспішай
Хай темна ніч розвіє смуток
І хай зірки тобі шепнуть:
все буде добре, ти послухай.
А ти посидь, не поспішай
Нехай минає ніч спокуси
І не картай себе дарма
Ти маєш жити, ні, ти мусиш.
20.11.2023 К.П.
Весілля-свято
Біла церква - славне місто,
Тут сьогодні свято.
У Світлани тут весілля
У Олега – свято.
Привітати ми прийшли,
Вас ми молодята.
Щиро, щиро привітати
Вас з весіллям свято.
Я тобі сестриця зичу,
Щастя повну чашу!
Від усього серця рідна
Будь щаслива наша!
Попрошу Олег я в тебе,
Щастя для Світлани,
Ти зроби її щасливу
Люблячу, кохану.
Ти тримай її так міцно
У своїх обіймах
І не дай сльозам упасти
Гірко на коліна.
Зичу щастя молодята
Вам я щиро, щиро.
І так хочу Вам сказати
Будьте Ви щасливі!
15.08.10 К.П.
Весна у війні
Моя рідна Україна, ненька у вогні
Крає моє серце, душу, боляче мені
Сумно Україні, тоне у сльозах
Але все ж я вірю, пройде весь цей жах.
І минуть часи бурхливі
Зійде знову сонце навкруги
І воспряне з гніту Україна
Знову будем разом я і ти.
В мирній Україні заживем щасливо
Ворогу не вдасться досягти мети
Бо я знаю точно, є в мені ще сили
Відстояти волю в нашій боротьбі.
Молодь ми єдина, наша Україна
В нашої держави є надія, міць.
Сильний мій народе, вільний мій народе
Тут наше майбутнє, тільки озернись.
Озернись довкола і згадай минуле
Жили ми щасливо в мирі і добрі
Нині ж, що ми маєм?
Все ж як другу весну, весну у війні.
Та все ж не журися, мій народе мужній
Витримо ми сльози, сльози ті гіркі
Україна знаю, точно переможе
Слава Україні! Слава на віки!
К.П.
День народження
День народження моє
Таке прекрасне і чудове
Чому я вже не жду тебе
Чому сумую я до болю.
Чому як тільки ти прийдеш
Я зачиняю двері
Тебе прошу я зачекай
Не поспішай в оселю.
В мою оселю там де я,
Залишусь на одинці
Мої думки, мої роки
Ви зупиніться на зупинці.
Мене залиште там одну
І не приходьте з кожним роком
Мене залиште молоду
Не поспішайте крок за кроком.
Життя іде, я теж іду
Іду заплющив оченята
Собі скажу: - “ти озернись,
життя одне їх не багато”.
Ціную я своє життя
Хоть дуже тяжко, тяжко жити
І враз скажу: “А ну ж бо я,
ввійду у те життя яке уже прожите»
Прожите мною так давно
До болю так усе знайоме
У безтурботне те життя
Таке легке, таке прозоре.
Та все це марно
Все, облиш...То є життя уже прожите
Але ж нам треба далі йти
І це реально - треба жити.
Нам даний вік, один той вік
І дякувати Богу
Що ти живеш, радіймо всі
І не зважаймо ні на кого.
Іти вперед і тільки так
З любов’ю, радістю в долонях
І щедро – щедро роздавать
Ту радість рідним, всім знайомим.
Тому я зараз так скажу:
«Тебе запрошую в оселю
Тож поспішай тебе прошу
Я відчиняю двері !!!»
27.08.09 К.П.
ЖАХ
До тебе я звертаюся, мій Бог
Дай відповідь мені, на те питання,
Яке тривожить душу так мені:
- «Де, те життя повне кохання?»
Що, то за хмара є страшна
Країну нашу так заполонила,
І чорним вороном біда
Всю землю жахом охопила.
Чому до нас війна прийшла?,
Чим так ми завинили, Боже?
За що ми ложим те життя?
Таке безцінне і тривожне».
Чому нежданий гість прийшов
Як той господар в наші сім’ї,
І спокій наш він відібрав
Так безсоромно, безнадійно.
Ні!, я не буду!, не пущу!
Скрізь сльози, гірко так ридає
І впавши на коліна обійма,
Стискає сина мати, не пускає.
-«Синочку, рідний ти не йди!»
прошу не йди, посидь зі мною!.
-«Не треба, чуєш?! зачекай!,
тебе я захищу собою».
-«За що?! про що?! за кого Боже?!»
Тебе питаю так повільно,
Бо серце краєця в душі
Від болю за країну вільну.
За тих людей, які життя
Своє віддали за країну,
В якій живу я і люблю
Свою я неньку Україну.
Я тут родилась і живу
Пишаюсь тим, що Україна
Така багата та земля
Моя є ненька та єдина.
Стояти буду на колінах я
І з вірою взивати лиш до Бога
Бо вірю я, що ця земля
Ім’я якої – Перемога!
24.02.22 К.П.
Жива та пам’ять про поета
Я вірю в те, що на землі
Жива та пам’ять про поета
Сумні ті очі на стіні
Які так дивляться з портрета.
Вірші які з дитинства ми
Вивчали залюбки, завзято
Про ту людину, що життя
Тобі, мені він зміг віддати
Віддати щиро свій талант
Безмежний той талант в неволі
Донести людям у серця
Про рідний край, про волю.
Про ті думки які йому
Не дали спокою до рання
Про «Заповіт» який віщав
Життя те повне, про кохання
Життя яке любив Тарас,
Так щиро, тільки він умів любити
На честь якого названі міста
Де ми живемо, й треба жити!
І цінувати те життя
Як тому нас учив Шевченко
І з гордістю читать вірші
Про нашу Україну неньку.
16.03.15 К.П.
З Днем вчителя
Шановні наші вчителі!
Ми Вас вітаємо сердечно
З цим Днем учитися святим
Прийміть вітання безкінечні.
Вітання щирі, тільки Вам
Шановний вчитель безумовно
Ми Вас вітаємо з цим днем
Зв Ваш талант широкомовний.
Вам Богом даний той талант
З яким не легко так прожити
Терпіння треба мати, ще й яке
Щоб слово вчитель заслужити.
За те терпіння й доброту
Ми щиро вдячні Вам шановні
За ті знання, що надали
На все життя Ви нам з любов’ю.
За кожен день, за кожен час
Учбовий рік який прожитий
Ви вчили нас, Ви вчителі
Достойно, як його прожити.
Тож треба жити й по всяк час
І дякувати Богу
Що в світі є учитель в нас
Спасибі Вам за допомогу.
Пробачте нам будь ласка Ви
Ну вибачте нам любі
За біль яку ми завдали
Ми Вам не по заслузі.
З цим днем вітаємо ми Вас
Шановні наші вчителі
З повагою прийміть від нас
Уклін низький Вам до землі.
8.09.10 К.П
Зірка НАДІЇ
Знову гармати, знову війна
І знов сіра хмара за обрій сіда.
І знову не тішить той спів солов’я
Цією весною в душі ще зима.
Дивлюсь у вікно і так тішить надія
Думками я вірю, здійсняться ті мрії
Прокинемось ми, та розправимо крила
Засяє в очах та зірка надії.
08.11.23 К.П.
Мій директор
За що люблю я Вас?!..., не знаю
За те, що Ви у мене є,
Хоча і думки не гадаю…
А серце так болить моє.
Ви – мій директор, Ви – мій тато
І з гордістю, я з цим живу
І Бога на колінах буду я благати!
О, Боже! Не залиш сію душу!
Бо він для мене, та людина,
Яка і ділом і теплом,
Мені в житті він як світило
Дає надію на добро…
Я тут працюю і живу,
«Родину», я велику маю,
А головне в родині тій
Є батько той, і ціль він має…
Цілеспрямовано іти, я Вам бажаю
Ще так довго…….,
А я за Вами буду йти
Слухняно разом нога в ногу.
11.01.16 К.П.
Мова – колискова
Моя мова – колискова
Тобою пишаюсь
Моя мово українська
З тобою єднаюсь.
З пелюшок з тобою мово
Перше, що почулось
Українське, тихе слово
Мати посміхнулась.
Мати, тато, я – родина
Все це – Україна!
Нас пов’язує навіки
Мова то – перлина.
На вустах моїх як пісня
Ллється так красиво
Моя мова українська
Ти моя єдина.
Впевнено скажу, відверто
Я про тебе мово
Ти, найкраща моя мова
Мова – колискова.
18.10.23 К.П
«Мово солов’їна»
Моя мово солов’їна
Українська, щира
З вуст моїх немов намисто
Піснею так лине.
Україно! Мила ненько
Мовою зігріта
Ти – найкраща, і за тебе
Буду я молити…
Тебе буду прославляти,
Бога я просити
Щоб ніхто на цілім світі
Не посмів зганьбити!
Щоб із гордістю сказати
Кожен зміг сміливо,
Що то мова українська
Цінність є єдина.
Жити треба, шанувати
Кожнеє те слово
Що навчили батько й мати
Слово колискове.
19.09.22 К.П
Ніжні почуття
Я маю ніжні почуття
Велику душу і привітну
Тебе люблю моє дитя
Маленьку доленьку тендітну.
Ці материнські почуття
Такі прекрасні і чудові
Життя дала я цій душі
Зрости на радість у любові.
Любити щиро можу так
Я тільки сина так єдино
Бо тільки він зробив мене
По справжньому мене щасливу.
Я вдячна Богові за те..
За дар безцінний, час чекати
І щедро – щедро дарував
Те почуття на ім’я – мати.
12.01.11 К.П
Новий рік
Новий рік, шалене свято
Люди мчать його стрічати
Свято, посмішки, ялинку
Принеси в свою хатинку.
Затишно і тепло в хаті
Всі ми гарні, при параді
Настрій у всіх нас на 100
Гарно ми зустрінемо Різдво!
Келихи налиймо повні
За добробут в сім’ї вольній
Випиймо мій друже разом
Хай щастить нам всім, одразу.
Друзі, родичі, куми
Співробітники прийшли
Всі прийшли ми погуляти
І зі святом привітати.
З новим роком! З новим святом!
Новий рік для нас – це свято.
Новий рік, веселий, милий
Зустріним ми його щасливо!
13.12.10 К.П
Погляд
На тобі погляд зупинився,
В душі моїй він посилився.
Цей погляд серце мені крає
Але, ти ж не мій, я знаю.
Все це знаю, розумію
Собі кажу: «не тіш надію».
Зі мною завжди, хоч не поруч
Ну хто прийде мені на поміч?!
Ніхто, я мовчки все здолаю
Лиш поглядом скажу: «кохаю».
Це все не примха, це не разум,
Це в серці, ти і я, але не разом.
Твій погляд мене обіймає,
На відстані його я відчуваю.
Без слів, почуй мене, благаю!!
Але на тебе права, я не маю.
Спокуса, гріх мене не покидає
Бога молю я, благаю!
Очисти душу від гріха!
Я божеволію, я вже не та…
Я вже не та, себе не впізнаю
Любити не уміла, та вже люблю.
Навіщо пізно так пізнала?
Те почуття «любов», яке не знала.
11.05.19 К.П
Привіт студент
Сиджу я на парі так тихо, уважно
Я вчителя слухаю в житті це так важно
Послухай і ти друже мій любий
Уважно послухай, для тебе ці люди.
Приїхали з Києва, з міста героя
Зустрінемо щиро ми їх, без боя
Всі навички, домисли широкомовно
Все це знання – це безумно.
Сміливо ми йдемо до вищої школи
З повагою прийняли нас педагоги
Ми дякуєм щиро, ми щиро Вам вдячні
Прийміть ці вітання, від нас необачні.
11.01.11 К.П
Просто малювала
Собі скажу я досить, годі!
Страждань душею, серцем годі!
Облиш ті муки,сльози витри
Все марно, чуєш, ну повір ти!!!
Тебе не чує та людина,
Яка так серце полонила.
Ти тій людині геть байдужа,
У серці його лишень стужа!
Усі ці помисли, мовчання
Здогадки, сумніви, картання.
Себе корити не знаючи
Чи є то правда, чи так муче?!
Правди нема, і навкруги все темно
Карання долі не даремно.
А правда в тім не зарікайся
І з долею ти не змагайся!
Урок я вивчила сповна
І цей іспит я пройшла
Життя у всіх, воно своє
Але правило одне!
Не ігноруй людину яка любе
Все поясни ти їй, як буде.
Бо та людина є жива
І все чекає так вона.
Чекає правди, хай гірка
Але скажи ти не втіка.
Я вип’ю келих і до дна
Той келих гіркого вина.
Не хочу більше, все не буду!!!
Любить не хочу я, забуду!
Тебе я знала все ж так мало,
Тебе я просто малювала.
18.07.19 К.П
Рідне містечко
А у нас на Одещині таке є містечко
Красиве, маленьке те рідне гніздечко
Його ми шануємо палко до болі
Ананьїв – достойно він зветься героєм.
Річка Тилігул його омиває
Українські ліси, вітри колихають
Гордовито стоїть, поміж ними Ананьїв
Багате на землю, поля, урожаї.
А також на школи, дитячі садочки
Де діток виховують, перші ті строчки
З повагою ставитись до навчання
Читати, писати і все це знання.
Важливо це все, в житті так важливо
Освіту здобути, обов’язок милий
Освіту бухгалтера чи то банкіра
Запрошує коледж з радістю щиро.
Професійний ліцей на освіти багатий
Студенти ідуть екзамен здавати
Учитись в ліцеї зовсім не важко
Головне це бажання і Ви зауважте.
Незалежна вулиця є тут центральна
Прибрані клумби, все так охайно
Музей історичний по вулиці цій
Кінотеатр, прем’єри подій.
Місце відпочинку в Ананьєві є:
Парк «Молодіжний» – квітне, цвіте
Там спокій і затишок поміж дерев
Посидь, поміркуй і вся біль та мене.
Бібліотека доросла й дитяча
Там безліч книжок, цікава задача
Життєві історії це – для дорослих
А віршики, казочки це – для молодших.
Друкарня та пошта, листи звідусіль
Журнали, газети, кросворди подій
Багато цікавого, тільки це все..
Містечко маленьке, а хитре яке
Все це засновано було давно
З давніх давен історично цвіло
Місто славетне бабів і дідів
Люди шануймо! Уклін Вам усім!
02.09.10 К.П
Сяйво життя
Зіроньки сяють, небо все світиться
Гарно так мило горить
Місяць круглесенький, світить в віконечко
Небо нахмурено спить
Ніченька темна, зіроньки ясні
Дивно природа живе
Нічка прийшла і до нас принесла
Сон як то небо ясне.
Біля вікна стоїть моє ліжечко
Промені місяця б’ють
Сяє від сну те є біленьке личико
Місяць так любо горить.
Світять та світять на небі ті зіроньки
Там є твоя і моя
Раптом упала із неба та зіронька
І обірвалось життя.
Там є життя твоє і моє
Доки горить, ти живеш
Подихом вітру бажання надихатись
Повнії груди без меж.
Тож треба жити, радіти, творити
Все це навколо твоє
Життя яке треба нам палко любити
Безцінне як сонце ясне.
01.11.10 К.П.
Ти для мене все..
Ти для мене все
Ти надія, радість
Ти синочку мій
Сенс життя безкрайність.
Все що найдорожче
Є в житті у мами
Це дитина рідна
Любляча, кохана
Цю любов безмежну
Справжню і єдину
Тільки мати може
Так любить дитину.
Все в житті віддати
Лиш заради сина
Може тільки мати
В неї він єдиний.
Перші його кроки
Голос як дзвіночок
Волошкові очі
Милий мій синочок
Ангел тим мій сину
Білий сизокрилий
Бога попрошу я
Бережи дитину.
Ти не дай тій силі
Темній як та хмара
Навіть доторкнутись
Геть! Чорна примара.
Захистити зможу
І в огонь і в воду
Я піду мій сину
За твою свободу.
23.11.10 К.П
Час єднання
Час єднання вже настав
Хоча і кровоточать рани
Єднаймося народе мій
Єднаймось як востаннє
Мужнє плече підстав тому
Кому твоя рука потрібна
Бо завтра можеш впасти ти
За неньку Україну рідну.
Тому не зволікай народ
Тримаймось міцно за майбутнє
Бо є у нас країна та
Де ми потрібні тут, крізь будні.
Потрібні ми сім’ї, країні
Без нас земля буде пустою
Бо маєм ми такі серця
Великі із душею золотою.
Як добре що, ми - українці
Родились тут на землі цій
Пишаюсь дуже і доземно
Вклонюсь тобі народе мій.
Отож, прийшов все ж час єднання
За мир та спокій на землі
Єднаймось люди як востаннє
Скажімо ні, клятій війні!
01.04.24 К.П
Вишиванка барвиста
Вишиванку одягла, зашарілись очі
Ну яка ж красива, комплемент я хочу
Комплементи від життя, в нею я закоханий
Ну яка ж красива жінка та, нею я захоплений.
Вишиванка вишита квітами барвистими
Встояти не можу я, красою пленистою
Красить жінку-українку вишиваночка
Хутко збавлює мене тая паняночка.
Орнаментом заплутано, долею зашито
В ній переплелись відтінки всі розмито
Життя як орнамент, зумійте прожити
І долею ти не смій ворожити.
Все це вишиванка, так, так вишиванка
І дивна, красива, яскрава така
Ії одягаю, аж серце кликоче
Я жінка, я пані Україно твоя!.
29.03.24 К.П