Вправа-релаксація «Захмарна подорож»

Мета: допомогти учасникам зняти втому, стабілізувати внутрішній стан, розвивати рефлексивно-аналітичні уміння.

Ви лежите на приємному теплому піску біля моря. Очі заплющені, наче Ви спите, але вушка все чують. Тиша... Зрідка хвильки неквапливо накочуються на пісок, наче хочуть знати, як тут, на березі. А потім вирішують: ні, дома краще, і знову повертаються в море. Цей тихий плескіт хвиль заспокоює, заколисує... Сонечко пестить тіло, нагріває пісок. Ви занурилися в чистий теплий пісок. Долоні торкаються його, хочуть утримати це приємне сипуче тепло, але пісок витікає між пальцями. Тиша…

Ви помалу розплющуєте очі, вдивляєтеся в далечінь за обрій, де небо зливається з морем. Там ледь-ледь помітна якась біла цяточка. Поступово вона наближається, збільшується. Що це? Чим ближче вона до Вас, тим чіткіше видно: це чудовий білосніжний корабель. Він наближається . Ось він ще ближчий, ще... Уже розтинає хвилі біля самого берега і окремі прохолодні крапельки води бризкають на Вас. Ви підіймаєтеся на цей чарівний білий корабель: як тут гарно, скрізь стоять дуже м’які крісла. Ви сідаєте в одне з них і наче провалюєтеся в щось м’яке, тепле й дуже приємне. Корабель набирає швидкості. Вона зростає - і Ви ще глибше занурюєтеся в чарівне крісло. Крапельки морської води приємно освіжають Вас.

Раптом Ви відчуваєте якийсь несподіваний поштовх. Що трапилося? Чарівний корабель відірвався від води й повільно піднявся вгору, наче птах. Ви бачете: море залишається внизу, а Ви здіймаєшся все вище й вище, аж до хмар. Далеко-далеко внизу шумить море. Так цікаво дивитися на все, що залишилося там, на землі: море, як велике синє озеро, біля нього жовта смуга піску, а далі - дорога, як хвиляста сіра стрічка, по якій, наче мурашки, повзуть машини. Ця асфальтова стрічка веде до лісу. Зверху він - як клаптик зеленої ковдри. Дорога, наче змійка, повзе через цю смарагдову ділянку суші. А Ви, наче орел, згори оглядаєте це земне диво. Корабель підіймається ще вище. Ось він занурюється в невеличку хмаринку - і вона білим туманом огортає його з усіх боків.

Раптом знову диво: промінчик сонця пробився крізь цей туман, і все навкруги стало блискучим. Це маленькі крапельки туману, тобто хмаринки, неначе ожили. Вони, здалося, навіть защебетали, закружляли у весело¬му хороводі. А потім не витримали і всі разом веселим дощем полетіли вниз. Сонечко просвічує кожну крапельку своїм сяйвом і утворює з цих веселих крапельок різнобарвну веселку. Казковий корабель почав спускатися. Уже зовсім близько вода, чути приємний свіжий запах моря. Легкий поштовх - і корабель знову пливе по воді. Ви сидите у своєму чарівному кріслі, трохи втомлені від цих цікавих мандрів. Ось корабель торкнувся берега. Ви виходите і майже без сил падаєте на теплий пісок. Не хочеться рухатися, хочеться довго-довго лежати у цьому сипучому теплі під ласкавим сонечком із заплющеними очима і слухати заспокійливий шепіт хвиль, які теж втомилися й неквапливо заколисують пісок, сонечко і Вас: ш-ш-ш, ш-ш-ш, ш-ш-ш.

Азбука для батьків

А – азбуку виховання повинні знати всі батьки.

Б – будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь.

Г – говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д – дайте можливість дитині виявити самостійність.

Є – єдність між педагогами і членами сім`ї – запорука успішного виховання.

Ж – життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.

З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.

І – ігри – запорука здорового фізичного розвитку дитини.

К – корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л – любов до рідного краю виховуйте з дитинства.

М – мама і мир - найдорожче для дітей.

Н – не говоріть дітям неправду.

О – одяг має бути охайним.

П – прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.

Р – розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т – трудитися навчайте з раннього віку.

У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім`ї.

Ф – фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.

Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

Ч – частіше бувайте з дитиною на природі.

Ш – шум – ворог здоров`я дитини.

Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках.

Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов`ю, дотримуйтесь цих порад самі.

Поради батькам

Якщо дитина не може всидіти за уроками

- Для досягнення педагогічних цілей можна використовувати як тихі настільні ігри, так і рухливі сюжетно-рольові.

- Давайте більше доручень і стежте, щоб все було зроблено точно за завданням.

- Для дитини корисно виконувати яку-небудь справу разом з дорослими. Робити все швидко, весело, без попереднього розгойдування і томливих пауз (мити посуд, лагодити, читати).

- Можна виробити у дитини звичку швидко перемикатися з однієї справи на іншу. Якщо її звуть їсти, то вона повинна негайно припинити гру. Неприпустимо дозволяти дитині ігнорувати батьківські вказівки.

- Необхідно привчати дитину відокремлювати вільний час від часу, коли вона зайнята чимось серйозним, не плутати справу з грою, не перетворювати одне на інше.

- Добивайтеся, щоб все необхідне дитя робило без додаткового нагадування, ні на що не відволікаючись.

- Для успішного навчання необхідно дотримуватися режиму дня, мати твердо встановлений час для приготування уроків.

- Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого режиму занять. Без цього не можуть бути досягнуті успіхи в навчанні.

- Режим дня не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, від того що по телевізору показується цікавий фільм або додому прийшли гості.

- Дитина повинна сідати за уроки не лише в один і той же час, але і на постійне робоче місце.

- Потрібно виділити дитині постійне місце, щоб вона могла тримати там книги і зошити. Коли у дитини сформується установка на певне місце і час роботи, їй буває досить всістися за звичний стіл, як сам собою приходить робочий настрій.

- Необхідно виконувати правило: до початку занять із столу повинно бути прибрано все, що не має до них відношення. Добре встановити чіткий і постійний лад розташування предметів на робочому столі.

Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання

Як допомогти дитині не просто виконувати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тиждень – другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.

Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.

Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійної й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтесь, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.

Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу у тому, аби дитина переконалася, що вона вже дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.

Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.

Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу ( «щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?

23 ПОДАРУНКИ ДИТИНІ,

ЯКІ ВОНА ЗБЕРЕЖЕ НА ВСЕ ЖИТТЯ

На сьогоднішній день діти просто потопають в достатку іграшок, ігор, розваг. Зараз стільки всього існує для дітей, що їх вже просто нереально чимось здивувати. Але ці 23 подарунка вони точно запам’ятають на все життя! Більше того, вони пронесуть їх з собою через все життя і швидше за все, подарують вже своїм дітям.

1. Віра у їхні сили. Дитині надзвичайно важливо знати, що найрідніша людина у світі в них вірить. Давайте дитині зрозуміти, що ви впевнені в ній, в її уміннях і можливостях. Всього одне ваше слово здатне зробити з малюка успішного генія.

2. Любов у всіх її проявах. Обіймайте, цілуйте, говоріть слова любові завжди, незважаючи ні на що! Навіть якщо вашій дитині вже за 30!

3. Сімейні вечері. Ці хвилини родинного єднання запам’ятовуються дітьми на все життя. Це прекрасна традиція, яка об’єднує, мирить, надихає і утихомирює.

4. Радість. Радійте життю і своїй дитині. Не соромтеся своїх почуттів, смійтеся разом з малюком, дурійте.

5. Міцна і повна сім’я. Намагайтеся зберегти сім’ю і хороші відносини з її членами. Для дитини сім’я – це той фундамент, та опора, яка дає підтримку і допомагає йти по життю.

6. Свій час. Це найцінніший подарунок, особливо для сучасних дітей. Знаходьте час для дитини кожен день! Щоб просто побути з нею, пообійматися, погратися разом, погуляти або просто повалятися на ліжку.

7. Увага. Ще одна річ, якої постійно не вистачає дітям.

8. Доброта. Дитина ще встигне навчитися жорсткості. А ви покажіть їй приклад справжньої доброти і вміння співчувати.

9. Уміння цінувати. Навчіть дитину цінувати те, що у неї є, але завжди прагнути до більшого.

10. Інтерес. Інтерес до світу присутній у кожної дитини. Зберігайте, бережіть його! Постарайтеся не вбити всякими: “Не лізь, не заважай, вистачить говорити, скільки можна питати?”

11. Уміння приймати рішення. Стимулюйте до самостійності, допоможіть приймати наслідки своїх дій, покажіть приклад справжньої сміливості і рішучості.

12. Рамки. Дітям надзвичайно важко жити у вседозволеності і не мати ніяких обмежень. Їм потрібні рамки, які структурують для них цей світ. Тільки не захоплюйтеся заборонами, інакше це загрожує непослухом.

13. Свобода. Пам’ятайте, що заборон має бути мінімум. Давайте дитині можливість вибирати, самостійно приймати рішення, діяти і вчитися на власних помилках.

14. Похвала. Дітям дуже важливо відчувати схвалення їх дій з боку батьків. Це стимулює до вдосконалення.

15. Любов до творчості. Надавайте можливість творити стільки, скільки хочеться. Заохочуйте творчу діяльність, створюйте умови для неї. Самі захоплюйтеся і займайтеся з дитиною. Це дуже важливе вміння в епоху Інтернету та комп’ютерних технологій, яке вчить бачити прекрасне у всьому, радіти життю, знаходити виходи з нестандартних ситуацій.

16. Щедрість. Покажіть на особистому прикладі, що таке щедрість, як ділитися, і навчіть отримувати задоволення від власної щедрості.

17. Духовність. Прищеплюйте дітям усвідомлення наявності душі. Добре, якщо вони навчаться діяти, керуючись потребами не тільки свого тіла, а й душі.

18. Правда. Будьте чесними з дітьми. Таким чином ви навчите їх бути чесними. Крім того, ви продемонструєте їм, що вам можна довіряти, що з вами вони в безпеці.

19. Надія. Надія допоможе у найважчі моменти, підтримає і додасть сил.

20. Любов до пізнання. Любов до знань і хороша оцінка в школі часом не мають абсолютно нічого спільного. Заохочуйте дитину пізнавати світ, захоплюватися, навчіть отримувати задоволення від пізнання світу.

21. Оптимізм. Це те, що допомагає досягати успіхів і міняти цей світ на краще.

22. Посиденьки у вас на колінах. Для дитини це найкраще, найзатишніше місце в світі!

23. Вірність в сім’ї і у відносинах. Бути вірним своєму чоловікові (дружині) – це вчинок нашого розуму, серця і душі. А діти відчувають це дуже тонко.

Особливості виховання та проблеми дисципліни

Пам’ятка для батьків

П'ять шляхів до серця дитини

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зро­била, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу і сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені було б приємно, коли ти...». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені по­добається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом - значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім'ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним Уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.

Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в кількості. Не намагайте­ся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддя­чити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її - хабар. Справж­ній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов'язково купувати. їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір'їнка, горішок тощо. Головне - придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, і дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за вико­нання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їх і відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюєть­ся любов'ю. Якщо батьки буркотять І сварять дитину, така допомога її не радує. Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб і вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої лю­бові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.

2. Вони поводять себе як діти.

3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4. Якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки і любимо дітей, незважаючи на їхні витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їх, поводитись більш зріло.

6. Якщо, перш ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їх бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся - вимоги надто високі». А в результаті-невпевненість, тривожність, зани­жена самооцінка та озлобленість.

Якщо ми любимо їх, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контро­лювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Учені з’ясували, що для повноцінного існування людині необхідні від 4 до 12 обіймів на день від близької людини. Недарма ж люди обіймаються при зустрічах і прощання, тобто в моменти емоційного напруження. таким чином вони задовольняють свою психологічну потребу.

ПРОБЛЕМИ ДИСЦИПЛІНИ

Встановлення меж дозволеної поведінки

Ми пропонуємо батькам ознайомитися зі «ступеневою системою встановлення заборон» за методом Г. Джайнотта:

1. Визначити, що якесь бажання цілком може виникнути у дитини. («Я розумію, що тобі цього хочеться...».)

2. Чітко зазначити заборону на будь-яку дію. (Але я не можу дозволити тобі це зробити зараз, оскільки…».)

3. Вказати, яким чином дитина може здійснити своє бажання. («Ти можеш здійснити своє бажання, але тобі доведеться відмовитись від...,чи необхідно зробити…».)

4. Допомогти дитині виразити свою незадоволеність (Звичайно, тобі це не подобається…»)

Пам’ятка для батьків

Дітей вчить те, що їх оточує:

якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати;

якщо дитині часто демонструють ворожість - вона вчиться битися;

якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою;

якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться бути завжди винною;

якщо до дитини часто бувають поблажливими - вона вчиться бути терпимою;

якщо дитину часто підбадьорюють - вона вчиться впевненості в собі;

якщо з дитиною зазвичай чесні - вона вчиться справедливості;

якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити;

якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе потрібною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов

Єдиний реальний захист дитини від небезпеки – це її здоровий глузд і знання, що тільки вона сама повинна розпізнати небезпеку і прийняти стосовно неї певне рішення.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

- Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

(Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка — приклад для наслідування.)

- Змінюйте оточення, а не дитину (Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.)

- Висловлюйте свої бажання позитивно (Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.)

- Висувайте реальні вимоги (Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.)

- Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням (В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими —використовуйте тактику переключення уваги.)

- Обирайте виховання без побиття та крику

(На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.)

Притча про покарання

Одного разу молодій мамі здалося, що син заслуговує, щоб його добряче відшмагали. Вона наказала йому піти і самому зірвати різку. Хлопчик пішов і довго не повертався. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, яким ти можеш кинути у мене».

Дитина розмірковувала: «Мама хоче зробити мені боляче, для цього і камінь підійде».

Молода мама поклала цей камінь на поличку, де він і залишився лежати, як вічне нагадування про обіцянку…Жодного насилля!

Непогано біло б і нам усім покласти на полицю камінь як нагадування дітям і собі – проблеми можна вирішити без насильства!

Тест «Особливості вашого виховання»

Дайте відповіді на запитання тесту: «а» - можу і завжди так роблю, «б» - можу, але не завжди так роблю, «в» - не можу.

1. Чи можу в будь-який момент залишити всі справи і зайнятися дитиною?

2. Чи можу порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

3. Чи можу зізнатися дитині в помилці стосовно неї?

4. Чи можу вибачитися перед дитиною у разі своєї неправоти?

5. Чи можу опанувати себе, навіть якщо вчинок дитини дуже роздратував?

6. Чи можу поставити себе на місце дитини?

7. Чи можу повірити хоча б на хвилину, що я добра фея (прекрасний принц)?

8. Чи можу розповісти дитині повчальний випадок із дитинства, який показує мене в невигідному ракурсі?

9. Чи можу завжди утримуватися від вживання слів і висловів, що ранять дитину?

10. Чи можу пообіцяти дитині виконати її побажання за гарну поведінку?

11.Чи можу виділити дитині один день, коли вона може робити, що забажає, і поводитися, як хоче?

12.Чи можу не прореагувати, якщо моя дитина вдарила, грубо штовхнула чи просто незаслужено скривдила ровесника?

13. Чи можу встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнений, що це каприз, скороминуща примха?

Інтерпретація результатів

За відповідь «а» - 3 бали, «б» - 2 бали, «в» - 1 бал. Бали додайте.

30-39 балів – дитина для цих батьків є найбільшою цінністю в житті. Вони прагнуть не тільки зрозуміти її, але й пізнати. Ставляться з повагою, у вихованні дотримуються прогресивних методів, постійні.

17-29 балів – турбота про дитину для цих батьків є питанням надзвичайної ваги. Вони мають здібності вихователів, але на практиці не завжди застосовують їх послідовно. Часом надто суворі, інколи – надмірно м’які, а також схильні до компромісів, які нерідко послаблюють виховний процес.

16 балів і менше – у батьків серйозні проблеми з вихованням дитини. Їм або бракує знань, або бажання та прагнення зробити дитину особистістю. слід звернутися за консультацією до фахівця.