Embedded Files
HACCP
HACCP
Безпека харчових продуктів - це проблема, яка завжди буде турбувати споживачів. Одним з надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів є система НАССР.
НАССР - Hazard Analysis Critical Control Points - система, що дозволяє передбачити оцінити ризики і запобігти випуск небезпечної харчової продукції, тим самим, забезпечити споживачам гарантії безпеки продукції. Система НАССР є науково-обґрунтованою системою, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних факторів: біологічного, хімічного і фізичного походження, починаючи від сировини до обігу та споживання готової продукції.
На сьогоднішній день застосування принципів НАССР є обов'язковою вимогою законодавства ЄС, США, Канади, Японії та багатьох інших розвинених країн світу.
Користь від впровадження НАССР
Оптимізація процесів виробництва на всіх етапах технологічних процесів;
Раннє виявлення невідповідностей і можливість виключення їх впливу в майбутньому;
Раціональне використання обладнання і матеріальних ресурсів;
Відповідність кінцевого продукту всім вимогам клієнта (споживача), в тому числі показниками якості та безпеки;
Виконання вимог законодавства України, які передбачають впровадження системи НАССР на всіх підприємствах харчової галузі;
Можливість виходу на Європейський і світовий ринки.
У чому складність самостійно впровадити НАССР
Без досвіду роботи з системою НАССР або спеціального навчання, вкрай складно вибрати потрібну інформацію з безлічі посібників і статей. Буде потрібно від 1 до 6 місяців, в залежності від рівня знань нормативних вимог та залучення персоналу в процес розробки і впровадження. Найм окремої трудової одиниці буде оптимальним рішенням для розробки НАССР своїми силами.
Оскільки система НАССР є предметом державних перевірок, то недостатньо розробити документацію. Потрібно описати і налагодити процеси таким чином, щоб надати докази того, що ці процеси дозволяють випустити безпечну продукцію. Чи вистачить у співробітників Вашої компанії знань і досвіду для виконання цих робіт?
Для прискорення і гарантії точності результату, ми радимо скористатися послугами професійного консультанта.
Кому потрібен НАССР
Виробникам харчової продукції.
Будь-яким підприємствам (точках) громадського харчування (дитячі садки, шкільні їдальні, інтернати, лікарні тощо)
Переробникам продовольства.
Фірмам, зайнятим зберіганням, упаковкою, фасуванням та транспортуванням готової продукції.
Всім торговим компаніям, що реалізують продукти харчування.
Сільгоспвиробникам сировини: агрохолдингам, агрофірмам, фермерським господарствам, товариствам і кооперативам.
Виробникам кормів, ветеринарних препаратів, добрив, пестицидів.
Виготовлювачам чистячих і дезинфікуючих засобів, обладнання для харчової та торгової сфер.
Перевірки Держспоживслуби.
Наявність лише розроблених документів не є панацеєю, тому що система повинна ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів.
Виконання цих вимог є обов'язковим через прийнятого Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» », який 20 вересня 2015 вже вступив в силу.
У гіршому випадку, за невиконання цих обов'язків, українські оператори ринку отримають штраф, який для юридичних осіб становитиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб - 15 і зупинку роботи потужностей.
Нормативно-правові акти, які зобов'язують операторів ринку розробити та впровадити систему НАССР:
Закон України № 771 «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (ст.20, 21);
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»;
На базі концепції НАССР було розроблено декілька стандартів, які застосовуються в окремих країнах або в окремих ланках харчового ланцюга.
Найбільш вживаним є стандарт ISO 22000: 2018 «Системи управління безпекою харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга », розроблений Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Його вимоги можуть бути використані для створення системи управління безпечністю харчових продуктів всіма організаціями, безпосередньо або опосередковано беруть участь у харчовому ланцюзі.
ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Відповідно до ст. 35 Закону про дошкільну освіту організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах (далі —ДНЗ) покладаються на Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані ДНЗ, органи місцевого самоврядування, а також на керівників ДНЗ.
Контроль і державний нагляд за якістю харчування у ДНЗ незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників (власників) цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров’я та відповідні органи управління освіти.
Згідно з п. 27 Положення № 305 ДНЗ забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку, із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ спільно з МОН за погодженням з Мінфіном.
Певні вимоги до організації харчування дітей у ДНЗ визначені розд. IX Санітарного регламенту. Так, зокрема:
1) харчування дітей здійснюється відповідно до Норм № 1591;
2) виробники, постачальники продуктів харчування відповідають за якість та безпечність продуктів та сировини, яку постачають у ДНЗ. Засновники (власники) та керівники ДНЗ мають зобов’язання перед батьками (опікунами) дітей щодо того, що будь-яка їжа, яка запропонована дітям, є безпечною, корисною та приготовленою в закладі з дотриманням вимог чинного законодавства;
3) медичний персонал ДНЗ одночасно з керівництвом закладу повинен здійснювати постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реалізації, технологією приготування страв, дотримуванням норм харчування тощо;
4) з метою підвищення якості та ефективності організації харчування у ДНЗ засновники (власники) та керівники цих закладів повинні забезпечити виконання Інструкції № 298/227.
Саме ця Інструкція і є основною під час організації дитячого харчування у ДНЗ.
Давайте розглянемо основні положення цього нормативного документа.
Насамперед зазначимо, що цією Інструкцією затверджено:
— склад примірного двотижневого меню;
— розподіл продуктового набору за основними групами та видами продуктів;
— терміни реалізації та умови зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються;
— норми заміни деяких продуктів;
— норми натуральних втрат продуктів харчування під час зберігання у коморах та складських приміщеннях, норми втрати маси продуктів і страв при термічній обробці тощо.
Режим харчування залежить від режиму роботи ДНЗ і затверджується керівником закладу.
Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, чотири-п’ять разів на добу, з інтервалами у 3 — 4 години.
Звісно, у цьому питанні все залежить від режиму роботи закладу.
Page updated
Google Sites
Report abuse