Інформатика – це галузь науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з пошуком, збиранням, перетворенням, зберіганням, поширенням і використанням інформації у різних сферах людської діяльності.
Інформатика сформувалась як наука завдяки розвитку комп'ютерної техніки.
До складу інформатики входять:
1. Теоретична інформатика – цей розділ інформатики використовує математичні методи для спільного вивчення процесів обробки інформації.
2. Обчислювальна техніка – розділ у якому розробляються загальні принципи побудови обчислювальних систем.
3. Програмування – діяльність пов’язана з розробкою програмного забезпечення.
4. Інформаційні системи – це розділ інформатики, що включає: інформаційно-пошукові, інформаційно довідкові системи, сучасні глобальні системи зберігання, пошуку інформації.
5. Штучний інтелект – область інформатики в якій розглядаються складні проблеми, що знаходяться на перетині з психологією, фізіологією, лінгвістикою та іншими науками. Основне завдання навчити комп’ютер мислити подібно до людини.
Головна функція інформатики полягає у розробці методів і засобів перетворення інформації.
Основними завданнями інформатики є:
• дослідження інформаційних процесів;
• розробка нових інформаційних технологій;
• створення апаратно-програмного забезпечення.
Інформатика вивчає питання обробки інформації за допомогою комп’ютера.
Інформатика — динамічна наука, що інтенсивно розвивається та суттєво впливає на розвиток інших наук і технологій.
Поняття інформації. Види та властивості інформації.
Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.
Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових чи світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо. Саме слово 'інформатика' походить від латинського information, що означає виклад, роз'яснення факту, події.
Отже, інформація – це продукт взаємодії даних та методів, який розглядається в контексті цієї взаємодії.
Найбільш важливими властивостями інформації є: об'єктивність та суб'єктивність; повнота; достовірність; адекватність; доступність; актуальність; точність; цінність.
Комп’ютер оброблює інформaцію лише в чисельному вигляді. Вся відео, символьна, звукова, графічна інформація перетворюється у числа. Інформація подається в двійковій системі числення інформації.
Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою певних методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:
збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;
формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;
фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;
сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;
архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;
захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;
транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;
перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія.
Основні види інформації розрізняють за формами її представлення, кодування та збереження. Це: графічна, звукова, текстова, числова, відеоінформація.
Інформаційна система - взаємозв'язана сукупність засобів, методів і персоналу, використовувана для зберігання, оброблення та видачі інформації з метою вирішення конкретного завдання.
Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання комп'ютера як основного технічного засобу обробки інформації. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічної базою та інструментом інформаційної системи.
У роботі інформаційної системи можна виділити такі етапи:
Зародження даних - формування первинних повідомлень, що фіксують результати певних операцій, властивості об'єктів і суб'єктів управління, параметри процесів, зміст нормативних та юридичних актів тощо.
Накопичення і систематизація даних - організація такого їх розміщення, яке б забезпечувало б швидкий пошук і відбір потрібних відомостей, методичне оновлення даних, захист їх від спотворень, втрати, деформування цілісності та ін.
Обробка даних - процеси, внаслідок яких на підставі раніше накопичених даних формуються нові види даних: узагальнюючі, аналітичні, рекомендаційні, прогнозні. Похідні дані також можуть зазнавати подальшого оброблення, даючи відомості глибшої узагальненості і т.д.
Відображення даних - подання їх у формі, придатній для сприйняття людиною. Передусім - це виведення на друк, тобто виготовлення документів на так званих твердих (паперових) носіях. Широко використовують побудову графічних ілюстративних матеріалів (графіків, діаграм) і формування звукових сигналів.