22.05.2017
Ця IT-професія є суміжною з такими спеціальностями, як програміст, комп’ютерний інженер тощо, але при цьому складно знайти велику компанію, в роботі якої не був би задіяний системний адміністратор. Від цієї вакансії web ui залежить багато чого: від антивірусної програми, встановленої на комп’ютері секретаря, до працездатності всієї локальної мережі
Типові обов'язки системного адміністратора:
Програміст — фахівець, що займається програмуванням, виконує розробку програмного забезпечення (в простіших випадках — окремих програм) для програмованих пристроїв, які, як правило містять один процесор чи більше. Прикладами таких пристроїв є: настільні персональні комп'ютери, мобільні телефони, смартфони, комунікатори, ігрові приставки, сервери, суперкомп'ютери, мікроконтролери та промислові комп'ютери.
Робота програміста переважно високооплачувана, проте плата дуже залежить від організації та від країни. Але найголовнішими критеріями є знання та практичний досвід програміста.
тестувальник -
Професія тестувальника вимагає набагато більш творчого підходу, ніж, наприклад, того ж розробника, який лише створює систему за шаблоном; веб-дизайнера, чи будь якого іншого спеціаліста.
Загалом після програміста, аналітика і веб-дизайнера, тестувальник – третя за творчим потенціалом професія в ІТ галузі.
Розробка сценаріїв тестування ПЗ
Розробка автотестів та постійне підвищення скілів, аби ці тести вдосконалювати.
Проведення спеціальних тестів для ПЗ на виявлення багів
Контроль якості виконаної роботи та відповідальність за неї
Документування знайдених багів, їх опис та надання вичерпної інформації з метою, аби програмісти та розробники в майбутньому могли їх попередити та уникнути.
На відміну від будівництва, у програмуванні професія архітектора не є настільки творчою і вільною. Обмеження накладаються не лише об’єктивно існуючими умовами про користь і можливість технічної реалізації (що виражається у виборі застосовуваних технологій на проекті, можливостями команди, наявними ресурсами), а також суб’єктивними побажаннями замовників і бізнес-потребами ринку (що теж зазначається у створенні функціональної та технічної специфікації системи).
Олька
0 comments
#Кадровик & #Кар’єра IT Професія архітектора у будь-якій сфері людської життєдіяльності у будь-які часи вважалася вельми шанованою і престижною.
Архітектор (у перекладі з грецької головний, старший будівельник) — у значенні кваліфікованого фахівця, який на професійній основі здійснює проектування, організацію архітектурного середовища, включаючи в тому числі розробку об’ємно-планувальних наочних відображень рішень.
На відміну від будівництва, у програмуванні професія архітектора не є настільки творчою і вільною. Обмеження накладаються не лише об’єктивно існуючими умовами про користь і можливість технічної реалізації (що виражається у виборі застосовуваних технологій на проекті, можливостями команди, наявними ресурсами), а також суб’єктивними побажаннями замовників і бізнес-потребами ринку (що теж зазначається у створенні функціональної та технічної специфікації системи).
Приклад тестової архітектури із поділом на модулі
Приклад архітектури автоматизованого тестування
Кожен архітектор зобов’язаний бачити всю систему проекту цілісно і грамотно визначати, як система буде розбита на модулі, і як ці модулі будуть взаємодіяти між собою, — тільки після прийняття цих рішень команда розробників, а потім за ними і команда тестерів зможе приступити до роботи над окремими модулями. Додаємо кілька візуалізацій для ознайомлення.
Яка ж різниця між Software Аrchitect & Test architect? — цікаве запитаннячко, чи не так?
Тест-архітектор (у вузькому сенсі): розробляє архітектурний розділ тестової документації, а також відповідні робочі матеріали, здійснює нагляд за реалізацією архітектури згідно специфікації документації проекту;
Головний архітектор проекту, це якраз і є Software Аrchitect — він розробляє план архітектури програми в цілому, організовує, надає настанови і координує команду, процес розробки всіх частин проектної документації, ну і теж контролює виконання документації;
Це коротка відповідь.
Багато люду вважає: Тест-архітектор — доволі химерний титул для досвідченого тестера. У багатьох компаніях, намагаються цієї ролі узагалі не виокремлювати. Замість того Тест архітектором позначають старшого Senior-тестера, наділеного: мудрим, стратегічним, конструктивним баченням.
Друга довга відповідь. Немає «типової» ролі Тест-архітектора для кожної компанії.
Частенько роль Тест-архітектора формується із індивідуального поєднання 4-х кіл обов’язків:
Першочергово Тест-архітектор повинен бути здатним зосереджуватися на різнопланових наборах цілей і вміти якісно виконувати широкий спектр різноманітних завдань та тасків. Наступне, головний обов’язок ролі Тест-архітектора для всіх компаній — бути відповідальним за тестову архітектуру і організовувати технічну співпрацю й стратегічне спрямування тестової організації.
Крім того, до обов’язків може входити ведення тестової документації у випадку, якщо тестування вийшло за рамки передбаченої досі версії архітектури. Чи на виході отримали кілька неочікуваних кінцевих результатів не прив’язаних до конкретної версії продукту.
Ще буває Тест-архітектори витрачають час на організацію тестової інфраструктури(середовища), випробовування фреймворків, або оцінку Фіч стосовно можливостей для створення складних комплексних тестів.
Деякі архітекторам доводиться уділяти час у команді іншим тест-інженерам на технічну допомогу, консультації з питань, як підвищити ефективність тестування. Часто консультують Project Manager -ів.
Буває переймає на себе інші, не притаманні його ролі обов’язки, коли компанія починає стрімко розростатися. Тоді тест-архітектор починає асоціюватися із тест-менеджером. Таким чином тест-архітектор переймає деяку керівну посаду. Особливо коли намагається імплементувати зміни своїй команді тестувальників чи озвучує стратегію команді.
Проте на відміну від Проектного менеджера, який фокусується на питанні, як успішно довести проект до кінця в рамках поточних бюджетів і ресурсів, архітектор відповідає за те, як технічно правильно довести проект до кінця в рамках поточних ресурсів аби не виникло явних «костилів» і зростання вартості при розробці наступних версій продукту.