Іноземні студенти в заручниках ворожої пропаганди
«Иностранных студентов планируют использовать в качестве живого щита!», «Студентам не дают выехать из Сум украинские власти и силовики, они применяют насилие!», «Украинские власти не оказали никакой помощи в эвакуации находящимся в городе иностранным студентам!»...
Саме такі фейки поширювала Росія про іноземних студентів у Сумах, а тим часом бомбила місто. Досить лицемірно, чи не так? Десятки повідомлень у соціальних мережах та новинних матеріалів із приміткою «важливе» – і все заради того, аби дискредитувати український народ та владу.
І навіть коли українські та міжнародні медіа спростували пропагандистські наративи, опублікувавши переповнені студентами автобуси, Росія продовжила ганьбитися – «Украина решила пропиариться на эвакуации, но не своих граждан!».
Такий коментар дав студент Саліман із Нігерії журналістам
Радіо Свобода, перебуваючи на львівському залізничному вокзалі після тривалої та виснажливої дороги. Як і інших іноземних студентів, війна змусила його покинути невеличке місто на північному сході України, яке до повномасштабного вторгнення Росії жило своїм буденним та мирним життям у неквапливому темпі.
Суми – чудове місце для тих, хто любить спокій. Невеличке, компактне та затишне. З парками та алеями, кафе та набережними, яскравими та привітними людьми. Іноземці були звичною складовою життя цього міста. І найчастіше їх можна було зустріти в коридорах та аудиторіях сумських університетів, яких у місті цілих три:
Сумський державний університет (СумДУ),
Сумський національний аграрний університет (СНАУ)
Сумський державний педагогічний університет (СумДПУ).
І з року в рік кількість студентів-іноземців, які навчалися в сумських університетах, невпинно зростала: якщо у 2018 році їх було близько 2500 тисяч, то вже у 2021 році кількість іноземців сягнула 3000 тисяч осіб. Але це все було допоки в місто не прийшла війна...
24 лютого 2022 року розпочався повномасштабний етап російсько-української війни. Як прикордонне місто Суми одними з перших зустріли росіян на території України. Попри героїчний супротив місцевого населення, ситуація в місті та області була критичною. Особливо гостро постало питання організації безпечного виїзду з міста для іноземних студентів, яких лише в СумДУ на той час нараховувалося близько 1700 осіб.
Попри важкі умови, університети забезпечували іноземців усім необхідним: їжею, питною водою, прихистком. У гуртожитках обладнали укриття для розміщення студентів у разі нанесення бомбових ударів.
Увесь світ спостерігав за тим, як українська влада намагається домовитися з країною-агресором та відкрити гуманітарні коридори для людей, котрі перебували в оточених містах. 8 березня розпочалась евакуація із Сум, й іноземні студенти поїхали в першу чергу. Усі іноземці безпечно дібралися спочатку до Полтави, а потім до західної України, звідкіля за сприяння посольств їх країн виїжджали за кордон.
Важливо розуміти, що евакуюючись студенти везли з собою не тільки свої пожитки, а й правду. Правду про війну, про окупацію, про Росію. Зважаючи на те, що тільки за останні роки у СумДУ навчалися студенти із 50-ти країн світу, можна з упевненістю стверджувати, що вони були одними з перших міжнародних амбасадорів правди російсько-української війни.
Ситуація довкола іноземних студентів в Сумах привернула увагу світової громадськості. Адже цілих 12 днів російські війська всіляко перешкоджали переговорним процесам та унеможливлювали організацію безпечної евакуації іноземців із міста. Цей час ворог використовував із пропагандистською метою – ширив фейки та відверту брехню щодо становища іноземних студентів у місті Суми.
Однак студенти сумських ЗВО з інших країн розгорнули власну інформаційну кампанію протидії російській дезінформації, доносячи правду про війну в Україні таким світовим медіа, як The New York Times та CNN. Вони не з чуток знають, що росіяни – вороги та агресори в цій ситуації, адже на власні очі бачили всі ті руйнування та смерті, які приносить із собою «рускій мір».
Сьогодні студенти здебільшого навчаються онлайн, проте дехто, не зважаючи на «агресивного сусіда», вже повернувся до України. Попри складні умови сумські університети максимально намагаються забезпечити студентів якісним навчанням та активним студентським життям. Тому, як і раніше, студенти «гризуть» граніт науки, веселяться у колі друзів, досягають нових вершин та мріють.