22 січня 1919 року сталася важлива подія в житті нашого народу – Акт Злуки двох Українських республік.

Вперше за багато століть об’єдналися дві частини єдиної Української держави, об’єднався наш український народ, щоб разом у вільній країні відродити власну історію, рідну мову, багату духовну культуру, політично та економічно сильну державу.

Та не судилося в ті роки збутися мріям українських людей. Наші землі знову опинилися в кабалі тоталітарних держав. На довгі роки українцям заборонили навіть згадувати про День Соборності, щоб назавжди заглушити прагнення нашого народу до волі, до щасливого незалежного майбутнього.

Незалежність України дає можливість кожному з нас стати господарем своєї землі, а для того, щоб ним стати, потрібно, найперше, любити землю, віддавати їй розум, серце, душу, захищати її від ворогів. Що більше буде зроблено для розбудови чесної, демократичної, вільної держави сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «… хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допоможе нам здобути мир і творити своє майбутнє у вільній соборній державі.

Благословенний будь ,мій краю.

Моя земля, мій дивосвіт…

Сьогодні вся Вкраїна відзначає

День Злуки, день єднання первоцвіт.

Будь-що нам плещуть недруги лукаві,

Нехай їм грець і Бог їм є суддя.

Моя країна в ореолі слави

Святкує пам’яті своєї вороття!

Сьогодні 22 січня 2020 р. ми стали учасниками великого свята в нашому місті, приуроченого Дню Соборності України. Кожен з нас приєднався своєю стрічкою побажань до загального Кола Єдності.

Народ живий, до поки жива його історична пам’ять!