Інформаційний світ

Розділ присвячено пошуку та оцінюванню інформації, знайденої у різних джерелах. Учні вже вміють здійснювати простий пошук інформації, і тепер мають практикувати зберігання знайденого та його критичне оцінювання (орієнтуючись, в тому числі, на надійність джерела отримання інформації).

4 ІФО 1-1.4-2 порівнює тексти з хибною та правдивою інформацію

4 ІФО 1-1.4-3 зважає на те, що в Інтернеті розміщують повідомлення люди з різними намірами, зокрема і з комерційною метою

4 ІФО 1-1.4-4 знаходить інформацію про нові ідеї і поняття, у разі сумніву шукає підтвердження з різних джерел

4 ІФО 1-1.4-5 визначає джерела, потрібні для підтвердження чи спростування інформації

4 ІФО 1-1.4-8 розпізнає надійні і ненадійні джерела інформації за URL-адресою (розпізнає основні доменні імена)

4 ІФО 1-1.4-9 розпізнає факти та судження у життєвих ситуаціях

4 ІФО 4-3.3-5 структурує і впорядковує обрані веб-ресурси

4 ІФО 5-4.2-5 пояснює наслідки поширення інформації в мережі

4 ІФО 5-4.3-3 прогнозує наслідки плагіату в повсякденному житті та онлайн

4 ІФО 5-4.3-6 уникає небезпечних та некорисних сайтів

Як вгадати (знайти) число за найменшу кількість спроб?

Звідки я знаю те, що знаю?

Де шукати правдиву інформацію?

Чому важливо бути чесним?

На першому занятті цієї теми маємо розглянути пошук інформації у різних джерелах.

Для виконання вправ добре мати щось накшталт бочечок з числами лото, або аркуші з написаними числами. Вони допоможуть проілюструвати принцип пошуку в довільній та упорядкованій послідовності. Спочатку шукаємо число у довільній послідовності, і це означає велику кількість спроб, а точніше - кожного разу непрогнозовану: може пощастить знайти з першої спроби, а може - з останньої. Проте в упорядкованій послідовності можна скористатись методом половинного пошуку (взагалі-то це бінарний або двійковий пошук, але термін у даному випадку не потрібен): завжди беремо середину діапазону, і залежно від того, яке значення побачили, далі рухаємось до правої чи лівої половинки діапазону. Знову беремо середину і т.д. За можливості учні можуть спробувати відтворити пошук потрібного значення у довільній та впорядкованій послідовності в групах. Бажано рахувати спроби і зробити висновок (якщо знаємо ЯК шукати, то шукати стає легше і швидше).

Можна також скористатись презентацією (посилання працюватимуть лише у презентації, скачаній на комп'ютер та відкритій у програмі PowerPoint) або відео-демонстрацією.

Можна спробувати пограти в гру "Вгадай число", за аналогічним принципом: https://scratch.mit.edu/projects/434830732/

Далі пропоную працювати зі словником (звичайним та електронним). Звичайний словник - впорядкована послідовність, отже підійде метод половинного пошуку. Електронний у свою чергу зручний тим, що взагалі не потрібно вміти шукати - одразу отримуємо потрібне слово. Учні мають сформулювати переваги та недоліки, особливості пошуку в звичайному та електронному словнику.

Друге заняття теми стосується надійних та ненадійних джерел інформації. Розглядаємо кілька тверджень, і кілька джерел інформації, звідки ми могли довідатись про них. Обговорюємо їх надійність та можливості перевірки.

Після цього розглядаємо інформаційні повідомлення: рекламне (часто перебільшене чи взагалі нереальне), а також новинне (може бути неправдивим). Варто звернути увагу, що інші люди можуть недостатньо ретельно перевірити отриману інформацію і повірити їй, поширити, переказати іншим і т.д. Тому важливо перевіряти отриману інформацію, особливо якщо вона здається надто неймовірною (для прикладу наведені заголовки, які часто зустрічаються у ненадійних статтях).

Учні можуть проаналізувати кілька зображень, і припустити, з якою метою можна їх використати. Також можна розглянути фотографії відомих місць, зроблені з різних ракурсів. Посилання наведено у презентації.

На третьому занятті продовжуємо розмову про те, яким чином можна з'ясувати ненадійність інформації у веб-джерелі. Частина критеріїв стосується аналізу поданої інформації (перебільшені заголовки; наведено судження, а не факти; неправдиві ілюстрації; багато реклами). Проте, є й технічні критерії: адреса сайту, наявність дати публікації, а також вказання її автора. Розглядаємо структуру адреси веб-сторінки, проводячи аналогію з поштовою (звичайною) адресою: вона потрібна, щоб точно знайти будівлю чи адресата. Звертаємо увагу на особливості веб-адрес, які роблять їх більш та менш надійними.

Далі наведено кілька термінів, пов'язаних з інтернетом та мережами - потрібно пояснити взаємозв'язки між ними. Можна зобразити їх у карті понять, в тому числі електронно (наприклад на дошці https://flinga.fi/s/FLW5VCN), або на слайді презентації (залежно від того, скільки часу відводити на цю діяльність, є сенс підготувати слайд з готовими написами, і учням потрібно буде лише їх переміщувати).

Для останнього блоку цієї тами я використала ресурси проекту https://respectforcopyright.org/

Учням пропонується подумати над тим, що є їхньою власністю, і чи приємно, коли її забирають. Власністю є й інтелектуальні продукти, малюнки, твори, пісні, програми. Можна переглянути відео про те, що таке креативність (там є українські субтитри) і подумати, в чому виражається творчість кожного. Пропоную також посилання на історію про 13-річного програміста. Можна спільно поміркувати над тим, що потрібно для створення свого твору, і дійти висновку, що це не так вже й просто, і вимагає зусиль, наполегливості, натхнення.

Пропонується кілька ситуативних історій на тему авторства та власних ідей. Учні мають поміркувати, наскільки приємно чи неприємно потрапити у такі ситуації, і як запобігти негативним наслідкам порушення авторського права.

Хоча в цифровому інформаційному продукті дуже легко скопіювати чужу роботу (хороша нагода попрактикувати комбінації клавіш Ctrl+C, Ctrl+V), необхідно вказувати посилання на джерело та автора інформації. Цитати обов'язково брати у лапки (практикуємо ставити лапки). За можливості - також отримувати дозвіл від автора.