Ушу Іліцюань

Іліцюань - це внутрішній стиль китайського ушу, сформований на основі сімейного стилю сім'ї Чин.

Іліцюань (дослівно "І" - думка, свідомість, воля; "Лі" - сила, фізична сила; "Цюань" - кулак, бойове мистецтво. Бойове мистецтво свідомості, що скеровує силу) - це мистецтво розвитку людини, засноване на принципах даосизму і чань-буддизму. Це - не-агресивність,  не-опір, гармонія Інь і Ян, цілісність і перебування в моменті.

Внутрішні стилі ушу, такі як Сінь-ї, Багуа, Тайцзицюань вже давно відомі у світі та мають безліч послідовників.

Багатьох дивує швидкий розвиток Іліцюань - у наш час, коли інтерес до бойових мистецтв поступово згасає, коли китайські стилі вважаються "красивим балетом", непридатним для реального бою - створюється міжнародна федерація Іліцюань з великою кількістю учнів у США та Європі, з'являються групи на Україні - в Харкові, Львові, Києві, Одесі та інших містах, причому це групи, що складаються не з новачків, а навпаки, з людей, багато з яких вже пройшли не одну школу єдиноборств і мають власний досвід. Насправді нічого дивного тут немає - просто захоплені бойовими мистецтвами люди, які довгі роки збирали деталі і нюанси від різних інструкторів, які намагалися все це якось склеїти разом, щоб "воно" запрацювало, раптом зрозуміли, що їм пропонується ПОВНА система, де вже є всі потрібні деталі, де все ясно і все є єдиним цілим.

Основна особливість стилю полягає в готовності майстра Чин Фансена вчити тих, хто бажає навчитися, не роблячи секрету з методів і нюансів - за що йому величезне від всіх нас спасибі!

Дуже радимо подивитися ці відеоролики - інтерв'ю з майстром Чин Фансеном, пояснення структури і принципів стилю, і демонстрацію застосування Іліцюань в парній роботі (також є додаткові посилання на сторінці "Відео").

 В першу чергу Іліцюань відрізняється наявністю докладної, ретельно відпрацьованої методики навчання, створеної Майстром. Якщо методики немає - мистецтва не буде, буде швидше за все техніка звичайної вуличної бійки, або в кращому випадку - рукопашний бій, де все вирішують сила, маса і досвід спарингів.

Згадаємо, що зацікавило нас колись у бойових мистецтвах, штовхнуло прийти "під похмурі склепіння додзьо" - як правило, це фільми, де герой - майстер кунг-фу з легкістю перемагає безліч сильних противників, демонструючи при цьому витонченість, швидкість і точність, абсолютну непереможність і впевненість в собі. І ми пішли тренуватися, щоб навчитися саме цього, тобто досягти майстерності бою.

І чому навчилися? Силові вправи, напрацювання спритності і координації - речі, без сумніву, корисні. Але досвід тренувальних і тим більше реальних поєдинків відразу показав, що напрацьовані тисячами повторень красиві прийоми і зв'язки, якими герой в кіно впевнено перемагає ворогів, чомусь не спрацьовують, скільки їх не тренуй. У бійці надійнішими виявляються техніки, запозичені з боксу, боротьби та звичайного рукопашного бою, без всяких східних "наворотів". Це одна з причин зниження цікавості до китайських та японських єдиноборств.

Справа у тому, що для вивчення мистецтва недостатньо просто старанно копіювати кимось показані рухи і чекати, коли "воно почне працювати". Основний секрет традиційного ушу - не таємні прийоми, а створені за століття методи, що вибудовують тіло, виявляють його якості, формують вміння правильно працювати із зусиллями, постійно підтримувати у тілі баланс інь і ян. В Іліцюань такі методи є, вони передаються безпосередньо від майстра - і тоді будь-які техніки стають зрозумілими і ефективними в поєдинку, а будь-який рух в контакті з противником стає прийомом, дією, що призводить до перемоги. Вже через місяць занять стає зрозуміло, як побудована система і до чого вона веде, яких висот мистецтва можна досягти - це ясно видно і не приховується. А далі, як завжди, усе залежить від людини, від її здатності зрозуміти і бажання тренуватися.

Прояв п'яти якостей, дотримання фізичних і ментальних принципів Іліцюань ведуть до появи балансу інь і ян у тілі. Щоб цього досягти, треба витратити час, процес це не миттєвий - за півроку-рік мистецтвом не оволодієш. Але висновок однозначний - якщо у людини немає хоча б чогось схожого на баланс інь-ян, на зв'язок "і" та "лі" - не буде результатів ні в боксі, ні в боротьбі, ні тим більше в східних стилях. Як правило, ні в спортивних секціях, ні в армії вищеописаних методів немає, там діє принцип відбору - якщо спортсмен, боєць показує результат (він здібний, баланс інь-ян, зв'язок і-лі непоганий від народження) - є сенс його тренувати, будуть успіхи, не показує - нездібний, нехай собі йде.

А якщо саме у вас того, що закладено природою - недостатньо, і успіхів немає? Що робити, кидати тренування через брак таланту? Нічого подібного - можливість сформувати і проявити в тілі необхідні якості є - є в Іліцюань, є і в інших правильних внутрішніх стилях.

У цілому, Іліцюань - це стиль для тих, хто дійсно глибоко цікавиться бойовими мистецтвами, скоріше як практикою і шляхом особистого зростання, ніж як способом швидко навчитися битися. На початкових рівнях тренування зовні нагадують швидше тайцзицюань, айкідо або йогу, ніж бокс і карате: немає фізичних навантажень, на початковому етапі вони не потрібні, навіть шкідливі, немає роботи на мішках, розтяжки і спарингів. Тому, коли в зал приходять новачки, особливо хлопці років 16-18, вони зазвичай надовго не затримуються - мета інша, хочеться фізичної сили, активності, швидко напрацювати потужний удар, стати крутим бійцем. Недарма на сході часто говорять, що внутрішніми стилями треба займатися після тридцяти років. З іншого боку, любителів екзотики Іліцюань не приваблює теж: їм нудно, бо немає нескінченних розмов про енергію ци, не треба "ганяти" її по "каналах" і займатися красивою хореографією в шовковому костюмі, а треба робити реальні, фізично відчутні дії, взаємодіяти з партнером для того, щоб практика згодом стала працюючим мистецтвом бою. "Езотерикам" ж, як правило, реальне бойове мистецтво не потрібно, їх дратує, коли щось не вдається і не працює.

Саме з цих причин практиків внутрішніх стилів ніколи не буває багато. Найчастіше ідею Іліцюань розуміють люди, які вже пройшли школу контактних єдиноборств, на собі відчули, що часто запорука перемоги на рингу - міцне здоров'я, фізична сила і маса, щоденні багатогодинні тренування ... а всього цього зазвичай не вистачає, особливо у людей старшого віку. У той же час правильний внутрішній стиль ушу дозволяє підвищити майстерність, рівень бійця за рахунок більш точного балансу в тілі і свідомості, правильної взаємодії з силою своєю і зовнішньою - діяти самому, не дати чужій силі діяти на себе, зберігати розслабленість і баланс, незважаючи на велику швидкість і силу противника... це вже треба показувати в залі, теоретично таке не поясниш.

В цілому потрібно тут сказати ще таку річ (просто щоб зберегти час і нам, і людям):  для багатьох, хто цікавиться бойовими мистецтвами, Іліцюань все-таки не підійде:

Методику тренувань в Іліцюань можна коротко описати наступним чином:

 Бій починається тоді, коли з'являється точка контакту - і в точці контакту потрібно навчитися генерувати правильну силу, яка руйнує структуру тіла противника, розділяє його верхній і нижній центри, і при цьому зберігати свій баланс інь-ян, який противник прагне порушити. Для цього необхідно вчасно змінюватися - "змінюватися зі змінами", дотримуватися фізичних і ментальних принципів, і все це під дією зовнішньої сили, на реальній швидкості, не даючи противнику можливості використовувати його силу (а раптом він набагато важчий і сильніший?). Тоді це - не просто бійка, а вже щось схоже на бойове мистецтво.

Складність парної роботи в Іліцюань збільшується поступово - просте "перекладання" рук, робота з базовими зусиллями, вправа "обертання рук з базовими зусиллями", переміщення, туйшоу - вправа по виведенню партнера з рівноваги. Від туйшоу поступово відбувається перехід до саньшоу - вільного бою.

Основна мета практики - не тільки в тому, щоб стати непереможним бійцем. Іліцюань - це цілісна система бойового мистецтва, що допомагає зміцнити своє тіло і здоров'я, розвинути свідомість, відчути внутрішні ресурси тіла, сформувати філософію взаємодії з навколишнім світом і допомогти як в екстремальній ситуації, так і у повсякденному житті.


Більше інформації можна отримати  тут:

Сайт міжнародної федерації Іліцюань: https://iliqchuan.com/

Наша група на Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/1542548882664516