Теоретичне обґрунтування проєкту 

Мета проєкту

Збереження, систематизація та популяризація унікальної історичної спадщини Наукової бібліотеки Державного біотехнологічного університету як символу єдності освітніх спільнот НБ ХНТУСГ, ФБ ХНАУ, ІБЦ ХДЗВА, НБ ХДУХТ, спадкоємності традицій та наступності поколінь у новій інституції.

Проєкт "Історія НБ ДБТУ" спрямований на досягнення таких  цілей:

Забезпечити збереження історії чотирьох бібліотек, які увійшли до складу НБ ДБТУ (НБ ХНТУСГ, ФБ ХНАУ, ІБЦ ХДЗВА, НБ ХДУХТ), чиї корені сягають XIX – початку XX століття, забезпечити їхнє увічнення як окремих, але взаємопов'язаних частин спільної бібліотечної спадщини.

Підтверджувати правонаступність, підкреслюючи, що об'єднання стало новим етапом розвитку, а не завершенням історій, довести та публічно закріпити правонаступність НБ ДБТУ щодо фондів, традицій та професійного досвіду об'єднаних книгозбірень.

Представити ключові етапи розвитку об’єднаної Наукової бібліотеки у складі ДБТУ, включаючи її роботу та зусилля колективу в умовах воєнного стану з моменту повномасштабного вторгнення, підкреслюючи її важливість як сучасного інформаційного центру.

Зберегти пам'ять про керівництво та співробітників, які своєю працею формували обличчя та цінності  як кожної бібліотеки, так  і нинішньої  установи.

Основні завдання

Зібрати та систематизувати історичні, документальні та цифрові матеріали, пов’язані з діяльністю бібліотеки.

Визначити ключові етапи розвитку бібліотеки у контексті загальної історії університету.

Охарактеризувати зміни у структурі, фондах, технологіях та напрямах роботи бібліотеки на різних історичних відтинках.

Проаналізувати вплив суспільних і освітніх трансформацій на функціонування бібліотеки.

Визначити роль бібліотеки як інформаційного, освітнього та культурного центру ДБТУ.

Узагальнити матеріали для подальшого представлення: у цифрових продуктах, на сайті, у виставкових та науково-популярних проєктах.

 Джерела дослідження історії бібліотеки:

• накази, положення, плани, річні звіти бібліотеки;

• структурні та організаційні документи бібліотеки та університету;

• протоколи, внутрішні інструкції, листування;

• фонди відділів наукової бібліотеки;

• архівні картотеки, каталоги, інвентарні книги;

• публікації в інформаційних системах, бібліотечних репозитаріях, електронних виданнях;

• статистичні дані та аналітичні звіти;

• усні джерела – інтерв’ю, спогади працівників бібліотеки;

• коментарі фахівців, які були свідками реформ і ключових етапів розвитку.

Методологія дослідження історії бібліотеки

Дослідження ґрунтується на сучасних теоретико-наукових підходах. 

• Історико-бібліотекознавчий метод  дозволяє розглянути бібліотеку в розвитку: від заснування до сучасного етапу у контексті змін суспільства й університету.

• Джерелознавчий аналіз застосовується для критичного опрацювання документів, звітів, фондів, нормативної документації.

• Порівняльно-аналітичний метод дозволяє зіставляти різні періоди діяльності бібліотеки, визначати тенденції, модернізації та повторювані процеси.

• Культурологічний підхід розглядає бібліотеку як культурний осередок, який формує освітнє середовище університету.

• Метод усної історії дає можливість включити до дослідження досвід і свідчення працівників, що були безпосередніми учасниками подій.

Виконавці: Рибальченко Олена Миколаївна, Наугольнова Неля Геннадіївна, Перевозник Тетяна Вікторівна