19.09.2025 § 2. «Велика криза ХІV–XV століть» 

Згадайте...

— які кліматичні зміни відбулися в Середні віки;

— найвагоміші політичні та соціальні конфлікти Середньовіччя.

Як ви розумієте... — поняття «криза», «чорна смерть»?

Чи знаєте ви, що...

— за свідченнями хроністів, у Середні віки такі теплолюбні рослини, як оливки, виноград та інжир вирощували навіть у нижній течії Рейну;

— з початку XIV століття на всій планеті настав «малий льодовиковий період» з значним розширенням льодовиків, сніжними і холодними зимами та частими травневими заморозками і червневими снігопадами?

Опрацюйте пункт 2.1. Як Вплинули на життя населення кліматичні зміни в Європі наприкінці Середньовіччя 

Зверніть увагу на графік Глобального потепління ст. 21

Із підпункту 2.1 записати що таке "Велика криза " та причини її винекнення.  

«Велика криза XIV-XV століть» розпочалася навесні 1315 р. тривалими опадами. Затяжні дощі перешкоджали посівним роботам на полях Англії, Франції, Нідерландів, Німеччини, Польщі, скандинавських держав (у Китаї суттєво відступила на південь зонавирощування мандаринів).

1. Зібрати врожай було складно через ранні заморозки і снігопади.

2. Їжі не вистачало. Бракувало фуражу та сіна для домашніх тварин.

3. Через це частина худоби загинула.

4. Зростання цін на продовольство

5. Більшість країн Західної Європи взимку охопив голод. Щоб вижити, люди змушені були їсти диких тварин, які могли бути переносниками інфекційних хвороб.

Ознайомитись із підпунктом 2.2.  

Виконати STEM-завдання «Поширення чуми в Європі (1347-1351 рр.)».

Орієнтуємося в часі, у просторі та розвиваємо мовну компетент-ність. Матеріали: гаджет, інтернет, онлайн-застосунок Google

Lens.

Алгорити виконання: 1. Скористайтеся Google Lens (Гугл-обʼєктив) та відскануйте зображення карти. 2. Перекладіть легенду карти за допомогою застосунку. За назвами міст визначте розташування сучасних країн.

Назвіть території, які найбільше та найменше постраждали від пандемії чуми. 3. Поміркуйте: а) чим спричинена така географія поширення чуми; б) чому частині європейських держав вдалось уникнути епідемії?

опрацювати підпункт 2.3 

Записати що таке "Столітня війна" Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Англійським і Французьким королівствами, причиною якого стало прагнення англійських королів повернути ті території на континенті, які раніше належали їм як васалам Французького королівства.  

"Велика схизма" — період 1378-1417 рр., коли в католицькій церкві було водночас два папи, які мали осідки в Римі та Авіньйоні.

STEM-завдання «Велика схизма». Працюємо картою та вдосконалюємо мовну компетентність.

Скористайтеся покликанням https://cutt.ly/Uebvxken чи переглянути карту «Велика схизма», і виконайте завдання.
Визначте ті держави, що визнавали владу авіньйонських пап, і ті, які орієнтувалися на Рим. 2. Чию духовну владу визнавали християни
Португалії?

18.09.2025 § 1. Вступ. Із Середньовіччя в Ранньомодерний час 

25-26.09.2025 § 3–4. Економічний занепад та паростки змін наприкінці Середньовіччя 

1. У зошит запишіть число, класна робота

2. Запишіть назву розділа "Економічний занепад та паростки змін наприкінці Середньовіччя"

3. прочитайте пункт 3-4.1 "Які зміни відбулись в господарстві європейців та структурі суспільства"

4. ТЕЗИСНО запишіть інформацію із цього розділу :
   - продовольча криза
   -перебої у міжнародній торгівлі через напади та війни
   -зниження населення , дифіцит робочої сили
   -поява міст ремесел та торгівлі
   - поява нових станів "торговці", "нове рицарство"
   - використовували здачу в оренду землі, худоби, інвентарю замість панщини

5. УСНО дайте відповіді на питання в кінці розділу

6. Прочитайте пункт 3-4.2 "Як піднесення європейської торгівлі стало головним рушієм змін?"

7. ТЕЗИСНО запишіть інформацію із цього розділу :
   - Венеція, Генуея, Брюгге, Любек - стали важливими центрами ремесла, торгівлі та фінансів.
   - поява буржуазії - нова соціальна верства, яка складалась з купців, ремісників та банкірів;
   - вдосконалились сухопутні та морські торгівельні шляхи
   - утворились торгово-політичні об'єднання
   - Ганзейський союз (торгівельники в Балтійськом та Північному морях)
   - відкриття Америки Христофором Колумбом у зв'язку із пошуками нових торгівельних шляхів
   - 1490 р. -налагодження поштового зв'язку
   - поява банківської системи
   - У Фландрії та Венеції почали виготовляти скло
   - великі географічні відкриття

8. виконти STEM-завдання
   - просканувати код або перейти за посиланням https://cutt.ly/xeNg5p5S
   - виконати завдання під ним

9.  прочитайте пункт "Технічні й технологічні винаходи періоду
   «Великої кризи ХIV—ХV століть»"

10. Звернути увагу на малюнок ст. 29

11. Виписати основні винаходи назву та рік 

12. Пройти гру на сторінці 31 https://cutt.ly/6eRSBJ6g 

13.  Ознайомитись із пунктом 3-4.4 та занотувати основне по повстаннях "Жакерія"(1358), чомпі (1378), повстання Вота Тайлера (1381)

ДЗ: Опрацювати параграф 3-4 на сторінці 31 виконати завдання Машина часу. 

02.10.2025 Люди і держави у період великої кризи XIV- XV століть 

Пригадайте

Які ідеї пов’язані з періодом раннього Відродження?

Основні ідеї раннього Відродження: гуманізм, людиноцентризм, індивідуалізм, прагнення до земного щастя, розвиток науки, мистецтва, інтерес до античної спадщини, утвердження прав людини на радість і вільний вияв бажань.

Як відбувалось навчання у середньовічних університетах?

Навчання проходило в університетах. Спочатку освіта була під контролем церкви, але поступово з’явилися світські заклади. Студенти могли бути з різних країн, навчання велося латиною, а університети ставали центрами науки й культури.

Як ви розумієте поняття «гуманізм», «людиноцентризм»?

Гуманізм — це людяність, турбота про благополуччя людини, повага до її гідності, ідеї про право людини на щастя, радість, свободу бажань і прагнень.

Людиноцентризм — це погляд, за якого людина, її цінність, індивідуальність і права стають у центрі уваги суспільства, науки та культури.

5.1. «Європа насильства». Зміни в родинних відносинах та побуті

Прочитати пункт 5.1. Подумати над відповідями

Які особливості «тектонічного» століття для території України виокремлює дослідник? (питання на сторінці 32)

Дослідник виділяє такі особливості XV століття для України:

• Глибинні зрушення у суспільстві та політиці, зміна старих середньовічних імперій на нові «порохові імперії» з опорою на право, наймане військо, нову піхоту та артилерію.

• Ситуація «переповненості» — багато важливих подій і змін: гуситський рух, Флорентійська унія церков, поява книгодруку, розквіт культури, перші успіхи Ренесансу, початок епохи Великих географічних відкриттів.

• «Золотий вік труда» — після чуми робітники стали ціннішими, зарплати зросли, зменшилася кількість робочих днів, з’явилися перші технології для економії праці.

• Міська революція — зростання автономії містян, впровадження магдебурзького права, піднесення міст.

• Важливі регіональні події — з’їзд європейських монархів у Луцьку, «першокозацьке» повстання Мухи, вихід Великого князівства Литовського до Чорного моря та розвиток хлібної торгівлі.

Як ви розумієте поняття «переповненість» століття? (питання на сторінці 32)

«Переповненість» століття — це коли в один період відбувається дуже багато важливих подій, змін, відкриттів і нововведень, які впливають на різні сфери життя: політику, економіку, культуру, технології. Це створює відчуття, що століття «переповнене» подіями й досягає своєї межі, готуючи ґрунт для нової епохи.

Записати термін «переповненість століття»

Відсканувати QR-код, та прочитати інформацію сторінка 33!

1. Як «Велика криза» змінила побут основних категорій населення Європи? (питання на сторінці 33)

Велика криза XIV-XV століть суттєво змінила життя всіх верств населення. Селяни продовжували жити в хатинах з плетеного тину, обмазаних глиною і вкритих соломою, але їхній раціон залишався скромним – сніданок складався зі шматка хліба та кухля пива, обід включав хліб із сиром, цибулину, а ввечері споживали вівсяну юшку з хлібом і сиром. М’ясо, риба, молоко та масло з’являлися на столі лише під час свят.

Заможні міщани мали кам’яні будинки з кількома кімнатами й поверхами, тоді як бідні міщани жили в антисанітарних умовах, коли в одному будинку тіснилося кілька сімей. Більшість міст не мала водогонів, каналізації та вуличного освітлення. Основою раціону городян були хліб, каші, овочі, особливо бобові, а м’ясо і риба – здебільшого у заможних або у святкові дні.

Проте з’явилися й новинки в масовому раціоні – солоні оселедці, цукор (технологію запозичили з ісламського світу) та спеції-прянощі. У північних регіонах переважало пиво, у південних – вино.

2. Які форми використовувала влада для пожвавлення економіки в умовах нестачі працівників? (питання на сторінці 33)

Через вилюднення постчумної Європи робітники стали великою цінністю, тому зарплатня зростала, а кількість робочих днів зменшувалася. Це навіть покликало до життя перші прояви “роботизації” – технологічних рішень, спрямованих на економію праці, наприклад друкарський верстат.

Зменшилася кількість працівників, тож вони почали вимагати вищої плати за виконану роботу. Зі зростанням оплати праці найнятих селян доходи землевласників зменшилися. Влада була змушена погодитися з новими економічними реаліями, коли працівники отримали більше можливостей для торгу щодо умов праці.

3. Чи можемо ми характеризувати період ХІV—ХV століть – «часом насильства»? (питання на сторінці 33)

Так, цей період справді можна назвати “часом насильства”. У середньовічній культурі насильство часто вважали прийнятним способом вирішення конфліктів як на соціальному, так і на особистому рівні. Європа XIV-XV століть потерпала від масштабних військових конфліктів і соціальних потрясінь.

На локальному рівні насильство проявлялося у ставленні рицарів до залежних селян, а також у сім’ї. Рицарі мали майже абсолютну владу над своїми селянами та контролювали місцеву судову систему. Селяни практично не могли звернутися до суду за захистом від зловживань з боку землевласників. Це створювало атмосферу безкарності для рицарів і сприяло поширенню жорстоких покарань навіть за незначні провини.

Середньовічна Європа була патріархальним суспільством, де жінки та діти часто ставали жертвами насильства з боку чоловіків і батьків.

Відсканувати QR-код, та прочитати інформацію, сторінка 33!

5.2. Зміни в освіті та культурі. «Нові цінності»

1. Які зміни відбулися в діяльності європейських університетів?

У XIV—XV століттях університети стали центрами знань, де вивчали теологію, право, медицину, філософію, математику та інші науки. Зросла роль світської освіти, поступово зменшувався вплив церкви. Засновувалися нові університети (наприклад, Празький, Краківський, Гейдельберзький), зростала кількість студентів із різних країн. Друковані книги стали доступнішими, що сприяло підвищенню грамотності та поширенню знань. Освіта ставала більш раціональною, орієнтованою на індивідуальні здібності та інтелектуальні досягнення.

Записати термін «гуманізм» у зошит!

2. Сформулюйте ключові ідеї гуманізму.

• Людяність і турбота про благополуччя людини

• Повага до гідності кожної особистості

• Утвердження прав людини на щастя, радість, свободу бажань і прагнень

• Людиноцентризм — визнання цінності й унікальності кожної людини

• Підкреслення індивідуальних талантів, творчості, інтелектуальних досягнень

• Віра у можливості людини змінювати світ через знання й освіту.

3. Чи можемо ми стверджувати, що «Велика криза» створила суспільний запит на освіченість та інтелектуальність?

Так, можемо. «Велика криза» призвела до змін у структурі суспільства, зросла цінність працівників, а разом із цим — і потреба у фахових знаннях. Поширення друкованих книг, заснування нових університетів, інтерес до науки й античної філософії сприяли формуванню суспільного запиту на освіту, інтелектуальний розвиток і самореалізацію особистості.

Так, “Велика криза” створила суспільний запит на освіченість та інтелектуальність. Друковані книги стали доступнішими, що зумовило підвищення рівня грамотності населення та прискорило обмін знаннями й ідеями. Зросла цінність працівників, а разом із цим — і потреба у фахових знаннях. Світська освіта, незалежна від церковних інституцій, ставала все більш важливою. Люди почали цінувати знання й освіту як засоби особистого і суспільного прогресу.

5.3. Зародження нового типу держави — абсолютної монархії

1. Коли та чому виник такий тип держави, як абсолютна монархія?

Абсолютна монархія виникла наприкінці XV — на початку XVI століття. Причиною стало прагнення правителів зміцнити свою владу, централізувати управління державою, підпорядкувати собі адміністративні, фінансові та військові структури. Монархи намагалися позбавити аристократію незалежності, створити єдину централізовану армію, податкову та судову систему, які підпорядковувалися лише їм. Абсолютизм обґрунтовували спадковим правлінням і «божественним правом» монарха, тобто вірою, що влада походить від Бога і не може бути оскаржена.

Записати визначення «Абсолютна монархія» та «Абсолютизм»

2. Визначте особливості, характерні для абсолютної монархії.

• Вся влада зосереджена в руках одного правителя (короля або королеви).

• Монарх має повну і необмежену владу над країною.

• Відсутність впливу представницьких органів на рішення монарха.

• Скасування ієрархії сеньйорів-васалів — усі піддані формально рівні перед монархом.

• Централізація адміністративних, фінансових, військових структур.

• Створення централізованої армії, податкової та судової систем.

• Проведення агресивної зовнішньої політики для підтримки авторитету монарха.

• Обґрунтування влади спадковістю та «божественним правом».

3. Чи обмежуються, на вашу думку, права людини за умов абсолютизму? Поясніть свої міркування.

Так, права людини за умов абсолютизму обмежуються. Монарх мав необмежену владу, його рішення не підлягали оскарженню, а піддані не мали реального впливу на управління державою. Відсутність представницьких органів і незалежного суду означала, що права і свободи людей залежали лише від волі монарха. Будь-які спроби виступити проти влади каралися як злочин проти держави або навіть проти Бога, тому особисті свободи були суттєво обмежені.

Працюємо разом. Вправа «Працюємо разом».

Левіафан — це біблійний морський монстр, символ надзвичайної сили та могутності.

Гоббс використав образ Левіафана, щоб показати, що держава має бути такою ж сильною, як цей міфічний монстр. Він вважав, що лише потужна, єдина влада (як у Левіафана) здатна контролювати людей, стримувати їхню жорстокість і забезпечувати порядок у суспільстві.

ДЗ: Прочитати параграф 5. Виконати завдання 3-4 із вправи "Перевір себе" 

10.10.2025 §8. Українське козацтво наприкінці XV ст. 

Згадайте… — назви основних верств населення Русі;

На Русі основними верствами населення були:

Князі та знать – еліта, включала князів, бояр і дружинників.

Духовенство – церковна верхівка, монахи, священики.

Міське населення – купці, ремісники, торговці.

Селяни (смерди) – вільні землероби, основа сільського населення.

Залежні люди – холопи (раби), закупи (боржники), челядь.

Згадайте… — до складу яких держав увійшли території України в ХIV–ХV ст.

У XIV–XV століттях українські землі переважно входили до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Південні землі контролювало Кримське ханство, яке з 1478 року стало васалом Османської імперії.

Як ви розумієте… — поняття «брама», «козак», «Дике Поле»?

• Брама: Поняття «Брама Європи» історик Сергій Плохій використав для означення всієї України як території, що стояла на шляху кочових народів до землеробської європейської цивілізації.

• Козак: Це слово, найімовірніше, походить з тюркських мов і означає «вільна, озброєна людина». Козаками називали учасників самоврядних військових громад, які з XV століття жили в степах Східної Європи, зокрема на території Дикого Поля. Це були відчайдушні люди, які не підкорялися жодній владі й жили з промислів та військової справи на небезпечному прикордонні.

• Дике Поле: Це назва, яку використовували в козацьких літописах для позначення степових територій на півдні України. Ці землі були своєрідною «сірою зоною» або прикордонням, де постійно відбувалися військові сутички.

Прочитати підпункт 8.1. Історичний фронтир. «Брама Європи» 

Розглянути карту на сторінці 42.. Ознайомтеся з історичною мапою та визначте: а) межі розселення українців наприкінці XV століття. Порівняйте їх із сучасними кордонами України; б) назви держав, до складу яких увійшли українські землі наприкінці XV - на початку XVI століття; в) які території одержали назву Дике Поле. 2. Поміркуйте над причинами концентрації міст-фортець на межі з Диким Полем.

16.10.25 Діагностична робота на тему: «Криза Європейського Середньовіччя»

23.10.2025 §10. Абсолютні монархії. Пруссія. Іспанія. Франція 

Згадайте...

— які держави називають абсолютними монархіями; (Абсолютними монархіями називають держави, у яких уся влада зосереджена в руках монарха (короля, царя, імператора), який не обмежений конституцією чи парламентом. Монарх сам вирішує всі питання управління державою.)

— що таке Священна Римська імперія. (Священна Римська імперія — це велика середньовічна держава, що існувала в Центральній Європі з 962 до 1806 року. Вона об’єднувала багато німецьких, італійських та інших земель під владою імператора.)

Як ви розумієте... — поняття «протекція», «меркантильний»?

Чи знаєте ви, що...

— слово «абсолютний» латиною означає «безумовний, необмежений»; слово «монархія» походить від грецьких «монос» — «один» і «архос» — «керівник»;

— італійське слово «меркантиль» означає «торговець», слова «протектор», «протеже», «протегувати» походять від французьких та англійських слів, що означають «захист»?

Опрацювати підпункт 10.1. Як розвивалися Прусія та Іспанія. 

• Поміркуйте, чому утвердження абсолютизму в німецьких землях поглибило розʼєднання серед держав Священної Римської імперії. 

• Розгляньте
мапу «Бранденбурзько-Прусська держава у XVII-XVIII століттях» та визначте, які землі увійшли до її складу.  Карти «Бранденбурзько-Прусська держава у XVII-XVIII ст.» і «Франція у XVI-XVII ст.» перегляньте за QR-кодом чи покликанням cutt.ly/MeNfxTuV на ст. 58

Визначте особливості розвитку іспанського абсолютизму:

• Королівська влада стала сильною після завершення Реконкісти та об’єднання Іспанії.

• Кортеси (регіональні парламенти) втратили більшість повноважень, а знать була позбавлена права збирати податки та вести приватні війни.

• Влада монарха поширювалася на величезні колоніальні володіння в Америці, Італії, Нідерландах.

• Чиновники підпорядковувалися лише королю та королівській раді.

• Знатні отримували землі та почесні звання, але колишні самостійні держави зберігали певну автономію та власні закони.

• Абсолютизм Іспанії зміцнювався завдяки потоку золота й срібла з колоній, що посилювало економічну й політичну могутність монарха.

Опрацюйте на ст. 58-60 підпункт 10.2. Франція за абсолютної монархії.
у зошити занотуйте: 

1598 Арні ІV Бурбон підписав Нанський едикт. Терміни на сторінці 60: Меркантилізм, Протекціонізм.

дати відповіді на запитання ст.60 на зеленому фоні. 

ДЗ: опрацювати параграф 10. Виконати одне із завдань 4,5 або 6 ст. 60 НА ВИБІР.

24.10.25 §11. Світові колоніальні імперії: Іспанська та Англійська

Згадайте...

— що називали колонією та метрополією в Стародавньому світі;

— які держави засновували свої колонії на території України в період Стародавнього світу та в Середньовіччі;

— чим різняться внутрішня та зовнішня колонізації.

Як ви розумієте... — поняття «імперія», «колоніальна політика»?

Чи знаєте ви, що...

— першими утворили власні колоніальні імперії іспанці та португальці, згодом колоніальну перевагу здобули французи, нідерландці та англійці?

Опрацюйте підпункт 11.1.

Зверніть увагу на інфографіку на ст. 62. 

Випишіть терміни на блакитному фоні у зошит та дайте відповіді на запитання ст. 62. 

Колонія (латиною colonia — поселення) — 1) поселення громадян якоїсь держави поза межами своєї країни; 2) територія чи країна, що перебуває під владою іноземної держави, позбавлена політичної та економічної незалежності; 3) сукупність осіб якоїсь національності, що живуть спільно в іншій країні або в іноземному місті.

Колоніальна імперія — держава, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні й людські ресурси.

Метропо́лія (давньогрецькою «материнське місто») — 1) самостійна одиниця розселення, яка має свої колонії; 2) держава-імперія стосовно своїх колоній.

Колоніальна політика — утримання метрополією у своїх руках завойованої держави чи підкореного народу; діяльність держави, економічно та політично більш розвиненої, спрямована на включення до кола свого впливу та остаточне підкорення іншої держави, менш сильної, або ж народів, що перебувають на нижчому щаблі розвитку.

Попрацюйте над підпунктом 11.2. 

Пройдіть корисну гру на ст. 64 або за посиланням https://cutt.ly/oeRDciOZ 

1. Визначте за картою (на першому форзаці цього підручника) землі, які входили до складу Іспанської колоніальної імперії. Чи  справедливо стверджували, що над нею «ніколи не заходило сонце»? 

2. Охарактеризуйте організацію влади в англійських колоніях Нового світу. Віднайдіть їх на карті, що на першому форзаці.

3. Визначте спільні та відмінні риси Іспанської та Англійської колоніальних імперій.

ДЗ: Опрацювати  §11. створіть інфографіку освоєння Нового світу англійцями та французами. Визначте особливості англійської та французької колонізацій.

06.11.2025 Континентальні імперіїї: Османська та Габсбургська.

Добрий день, шановні восьмикласники! Щиро вітаю вас на уроці історії .

Давайте пригадаємо, яку тему ми вивчали на минулому уроці?

Де та коли виникли перші імперії?

Які середньовічні імперії існували на євразійському континенті?

Як ви розумієте поняття «континентальна імперія»?

Континентальна імперія — це велика держава, яка займає значні території всередині одного континенту, розширюється переважно суходолом, а не через заморські колонії. Приклад: Російська, Османська.

Сьогодні ми з вами дізнаємося про ще дві континентальні імперіїї: Османську та Габсбургську.

Обидві ці імперії були потужними континентальними державами, які формували політичний ландшафт Центральної та Східної Європи, а також Близького Сходу, протягом століть. Вони були постійними суперниками, але також мали спільні риси як багатонаціональні та багаторелігійні утворення.

Переглянте відео.