Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 р. на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 вояків. Закінчився поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва.
Битва не мала вирішального значення у перебігу військових дій, однак завдяки героїзму загону української молоді в українській історії вона стала символом самопожертви і відданості своєму народові.
29 героїв української землі були замордовані та розстріляні, більшовики не дозволили місцевим селянам поховати загиблих. Бійці, яким вдалося врятуватись, вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали наступ Червоної армії.
19 березня 1918 року, після звільнення території України від більшовиків, за розпорядженням українського уряду у Києві на Аскольдовій могилі відбувся урочистий похорон полеглих у бою. У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано.
Сьогодні на місці героїчного бою українських студентів і на могилі молодих патріотів встановлено пам’ятні знаки.
Участь у битві студентів, які не мали попереднього військового досвіду (116 бійців Студентської сотні)
Величезна чисельна перевага більшовицького війська (500—600 воїнів під командуванням А. Гончаренка і до 6 тисяч воїнів під командуванням М. Муравйова)
Великі втрати української сторони, а також те, що військам Муравйова все-таки вдалось затримати і виграти час для підписання Брестської угоди.
5 фактів про Героїв Крут
поряд з курсантами військової школи участь у бою приймали звичайні школярі гімназисти 7-10 класів віком від 14 років
фактично герої Крут участь в бою не брали. Студентський курінь було поділено на чотири чоти (взводи) по 28—30 людей. Три з них зайняли позиції в окопах, четверта, що складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, перебувала у резерві. І саме цю четверту чоту яка і не стріляла, і не вміла стріляти у повному складі і розстріляли
цю четверту чоту яка не вміла стріляти і яка повністю складалась з гімназистів та студентів першокурсників, залишили в резерві, щоб вони не приймали участі в бою і залишились живі
відступаючи у сутінках, ця четверта чота втратила орієнтир та вийшла прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку (близько 300 осіб), наказав всіх розстріляти, хоча студенти, школярі та гімназисти не приймали участі в бою і їм було по 14—17 років
за свідченнями очевидців, над 27-ю студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів
Бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;
Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;
Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці
Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну;
Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива;
Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.
Учасники бою під Крутами
Суть міфу: У січні 1918 року Центральна Рада відправила під Крути на вірну смерть 300 14-17-річних юнаків-добровольців Студентського Куреня, які, за словами історика Дмитра Дорошенка, були «молодь, напівдіти, які ніколи перед тим не тримали зброї в руках».
Реальний стан речей: У бою під Крутами брало участь біля 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які на той час уже мали бойовий досвід (деякі з них навіть пройшли фронти Першої світової), а також бійці Куреня Смерті – добровольчого підрозділу, сформованого з вояків, які повернулися з Першої світової війни, та вільні козаки з міста Глухова – теж старші люди, які мали бойовий досвід. Саме вони, а не гімназисти та студенти без вишколу, складали основні бойові сили оборонців Крут.
Із Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців, серед яких були добровольці із числа студентів Університету Св. Володимира, новоствореного Українського народного університету, старшокласники 2-ї української імені Кирило-Мефодіївського братства гімназії та учні з інших навчальних закладів Києва, під Крутами опинилася лише одна сотня – за різними даними від 114 до 130 бійців. Їх поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, лишили в резерві.
Загалом в бою під Крутами з українського боку налічувалося біля 500 захисників і 20 старшин. На озброєнні вони мали 16 кулеметів і гармату на залізничній платформі. Проти них наступали загони із петроградських і московських червоногвардійців зі складу 1-ї армії Єгорова, а також загін матросів-балтійців з 2-ї армії Берзіна загалом – більше 4000 бійців. Наступ піхоти мали підтримати гарматним і кулеметним вогнем бронепотяги № 2 та ім. В. Леніна. Командував наступом на Київ Михайло Муравйов, хоча на момент бою під Крутами він перебував у Бахмачі.
На основі спогадів очевидців подій, учасників крутянського бою читачі зможуть дізнатися, як насправді відбувалися події під Крутами, відтворити реальний образ того героїчного, безприкладного в історії бою.
29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії - бій під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли в нерівному бою. До брошури "Крути" входить декілька матеріалів, що розкривають історичний перебіг бою під Крутами: статті, про значення Крутів в українській історії, частковий список Крутянців, а також поезії, їм присвячені.
Зі змісту:
Маланюк Є. Молитва / Є. Маланюк. - С. 2-6.
Лоський І. Крути / І. Лоський. - С. 7-22.
Маланюк Є. Крути: народини нового українця / Є. Маланюк. - С. 23-29.
Маланюк Є. Світять, як зорі, святі могили! / Є. Маланюк. - С. 30-35.
Булах Г. Сніг / Г. Булах. - С. 36-37.
Спогади десятків людей про жорстокі часи і невимовний біль втрат. "Злочин" засвідчує нечуваний у світі геноцид української нації, здійснений комуно-більшовицькими варварами. Ще й дотепер цей період в історії містить багато таємниць, фальсифікацій фактів. Детальніше розібратися в них і покликана ця книга.
Тур-Коновалов К. Крути 1918 : роман / К. Тур-Коновалов. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. — 224 с.
У збірнику подано спогади учасників бою під Крутами, статті і виступи з осмисленням цього подвигу, зокрема, М. Грушевського, Д. Дорошенка, С. Єфремова, Є. Маланюка, Л. Старицької-Черняхівської, а також художні твори, присвячені юним лицарям України.
Зубков С. К. Події, що змінили Україну / С. К. Зубков, В. Л. Карнацевич, А. Ю. Хорошевський, худож.-оформ. О. М. Іванова. – Харків: Фоліо, 2013. – 382 c.
Збірник, присвячений пам’яті Героїв Крут, містить архівні документи, фотодокументи, друковані видання, що відбивають події січня 1918 р. під Крутами та наступні заходи з вшанування пам’яті Героїв Крут .
Маланюк Є. Ф. Крути. Народини нового українця / Є. Маланюк. – Прага: Пробоєм, 1941. – 28 c.
Брошура була написана у 1941 році. Рефлексії Маланюка гранично близько резонують із сьогоднішньою ситуацією в українському суспільстві на тлі нової війни. Оригінал брошури знайдено влітку 2013 року в колекціях Українського Музею-Архіву в Клівленді (Огайо, США).
Корисні Інтернет-ресурси
Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки. Телеканал Житомир. URL: https://www.youtube.com/watch?v=AJL-c-v4R7s (дата звернення: 13.10.2023).
Битва під Крутами : прогр. «На часі з Миколою Пахніним“. Харківська обласна громадська організаціїя “Спілка ветеранів АТО”.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=UObw1Wk9bdE (дата звернення: 13.10.2023).
Сергійчук В. Завдяки Крутам УНР визнали державою : розмова з д-ром іст. наук. Історична правда : інтернет-вид. 2013. 29 січ.
URL: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360 (дата звернення: 13.10.2023).
Ковальчук М. Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки. Історична правда : інтернет-вид. 2014. 29 січ.
URL: http://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189 (дата звернення: 13.10.2023).
Любарець А. Бій під Крутами в сучасній українській історичній пам’яті. Історична правда : інтернет-вид. 2012. 29 січ.
URL: http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/29/70470 (дата звернення: 13.10.2023).
Герої Крут : вірт. буклет до 100-річчя битви під Крутами / уклад. Н. Чернышенко ; Б-ка Харків. гуманіт.-пед. акад. Харків, 2018.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=USblJglzwvA (дата звернення: 13.10.2023).
Герої Крут: пам'ять через роки. Військове телебачення України.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=wCaC9NglxQI&t=32s (дата звернення: 13.10.2023).
Крути: як відрізнити історичну правду від міфу. 5 канал, 2017.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=xybRYKypzrg (дата звернення: 13.10.2023).
Розсекречена історія. Історичні міфи про бій під Крутами / UA: Перший, 2018. URL: https://www.youtube.com/watch?v=MT-M1wXXvIg (дата звернення: 13.10.2023).
Спецпроект "Бій під Крутами. 100 років". Збройне протистояння між Україною та більшовицькою Росією / UA:Перший, 2018.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=VpkjCKzMHfM&t=16s (дата звернення: 13.10.2023).
Герун Ю. Історія єдиного героя Крут, який побачив незалежність України. Zaxid.net. 2020. 29 січ.
URL: https://zaxid.net/istoriya_yedinogo_geroya_krut_yakiy_pobachiv_nezalezhnist_ukrayini_n1474642 (дата звернення: 13.10.2023).
Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут». URL: http://nvimu.com.ua/filii/index/1 (дата звернення: 13.10.2023).
Найзаготковіший "Бій під Крутами" / youtube канал імені Т. Г. Шевченка. URL: https://www.youtube.com/watch?v=KUD3QfgkBSo&ab_channel=%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%A2.%D0%93.%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 (дата звернення: 13.10.2023).
Бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
