Тарас та Ольга Мельстер

1991-2022 рр.

Біографія

Тарас Мельстер народився 11 квітня 1991 року. Закінчив Кіровоградський Національний технічний університет. Працював у IT-компанії.

Ольга Мельстер народилася 1 січня 1991 року. Закінчила мистецький факультет педагогічного університету в Кропивницькому, після чого два роки шукала, чим зайнятися. Спочатку пробувала продавати власноруч зроблені біжутерію та сумки, але останні 4 роки була кондитеркою – випікала пряники на яких малювала тварин, рослин, казкових персонажів чи символіку до свят.

Родина

Тарас і Ольга – це подружжя. Вони одружилися 10 вересня 2016 року. Тарас був єдиним сином директорки громадської організації «Флора» Людмили Шестакової. Батько Юрій Мельстер, який і виховав такого відважного сина. Рідний дядько Тараса, зараз теж в лавах ЗСУ зараз захищає нашу країну на першій лініі.

Мати Ольги - громадська активістка і волонтерка Інга Дуднік.

Собака подружжя - тібетській мастиф Міка з перших днів війни живе в батьків Тараса.

Захоплення

Ольга, останні роки, займалася волонтерською діяльністю. За можливості, вона долучалася до благодійних проєктів. Випікала пряники для військових на Схід, безпритульних, онкохворих дітей в обласній дитячій лікарні. Проводила майстер-класи в обласному центрі матері та дитини.

Відгуки друзів

«Коли життя змусило їх змінити комп'ютерні мишки на автомат, я намагалась прийняти їх вибір. Коли донька обрізала коси, не тому, що хотіла змінити зачіску, а тому, що заважали носити броніки, мене накрило. А сьогодні я плачу. Не маю сил щось говорити, писати. Дякую, що захищали нас на землі, тепер захищаєте з неба. Боляче, дуже боляче». Про це повідомила мати Ольги, Інга Дуднік.

Колега Інги Дуднік по гуманітарному хабу ГО «Територія успіху», журналістка і телеведуча Олега Горобець написала про подружжя «Світлі, діяльні, з великим добрим серцем… боляче невимовно…».

Знайома подружжя Анастасія Войчук поділилась спогадами про подружжя: "Я краще знала Олю, ми з нею були знайомі давно, навчались в одному університеті, а потім, коли вона почала виготовляти пряники, я стала її постійною клієнткою. Часто зустрічались на ярмарках, брали участь в навчальних проєктах, і там вона була у нас викладачкою, тобто ми були ще й ученицями її. Тараса знали, тому що він їй часто допомагав по роботі, на ярмарках. Вона була дуже щирою, відкритою людиною. Нам дуже шкода. Я знала, що вони в теробороні, але не знала, що на сході".

У Юлії Сергієнко подружжя купувало собаку: "Разом прийшли, вибрали і разом з цією собакою були завжди. Тібетський мастиф. Не знаю як зараз, напевно, батьки будуть доглядати. Я навіть не знала, що вони там були. Дізналась, коли таке сталось. Все непоправно і дуже важко".

Знайома Наталія Жученя пряники, які випікала Ольга Мельстер називає іграшками: "Оля була дуже талановита, я не можу пряниками назвати, це були, як іграшки для діток, витвори мистецтва. Вона весь час прагнула до кращого. Тарас завжди підтримував її, вони були люблячою парою. Останній раз я їх бачила 24 лютого, ми зустрілися в Кропхабі, вони об’їздили всі блокпости навкруги міста і були стурбовані тим, що треба щось робити, встановлювати там людей. Вони вже в перший день війни стояли у черзі до військкомату".

Військовий шлях

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Ольга і Тарас пішли до війська. Вони служили в одній частині: Тарас водієм, дружина - кухарем.

Чоловік та дружина загинули 21 червня на сході України неподалік Борівського на Луганщині. Поховали Тараса та Ольгу 27 червня 2022 року на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в місті Кропивницький.

Нагороди

Подружжя з Кропивницького Тараса та Ольгу Мельстерів, які пішли добровольцями на війну з росією та загинули в один день, відповідно до указу Президента України від 02 березня 2023 року №123/2023 нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Вічна Пам'ять та Слава Героям!

Ви однолітки Свободи й Незалежності:

З Україною ішли ви крок у крок

До майбутньої щасливої безмежності –

В Європейськім колі злагідних зірок!

У коханні, одружилися і мріяли

Про безхмарний день прийдешньої пори.

Ви добро в свої родючі ниви сіяли,

Та, на жаль, подули з півночі вітри…

То прийшла війна, що задуми порушила:

Зруйнувала раювання мирних днів,

Шокувала всіх, збентежила, напружила