Щоб успішно реалізувати цілі особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів, необхідна особлива організація навчально-виховного процесу в усіх ланках сільської школи, яка поєднує як колективну, так і індивідуальну роботу школярів.
Педагогічна діяльність спрямована насамперед для створення умов для розвитку особистості учня. Виходячи з цього основна мета вчителів полягає в наданні допомоги учням щодо реалізації їхніх соціальних функцій.
Потрібно відшукати такі форми та методи виховної роботи, які б задовольнили усіх – учнів, вчителів, батьків – і дали змогу ефективно розв’язувати суперечності між колективною формою навчання та індивідуальним розвитком учнів.
Обізнаність із особистісними особливостями, побутовими умовами життя, стосунками у сім’ї уможливлює індивідуальний підхід до кожної дитини і її сім’ї, де слід дбати про підвищення культурного рівня учня, готувати їх до життя в умовах ринкових відносин, виховуючи господаря своєї землі, компенсувати дефіцит спілкування школярів.
Обираючи для учнів ролі, необхідні для повноцінного і змістовного життя, хочемо забезпечити їхню послідовність, зміну, органічне поєднання, що уможливлює реалізацію неповторності, самореалізацію і самовизначення. Для цього надаємо учням можливість вільного вибору змісту і способів діяльності, створюємо ситуації успіху, задоволення їхніх потреб та інтересів.
Ми вважаємо, що головні напрями виховної роботи в умовах індивідуального навчання є:
• Індивідуальна робота з учнями, яка включає систему засвоєння школярами комплексу соціальних ролей;
• Робота з дитячим колективом або групою учнів, що включає систему творчих справ, коли учні оптимально залучаються спільної діяльності з метою удосконалення навичок взаємодії”
• Робота з батьками, оскільки в сільській місцевості збереглися традиції української родинно-побутової культури, панує шанобливе ставлення до батьків.
Сутність учнівського самоврядування полягає в тому, що учням надається більше прав і повноважень, створюються широкі можливості для самореалізації, накопичення досвіду управлінської роботи, забезпечується захист прав та інтересів школярів. Самоврядування є одним із напрямів громадянської освіти учнів не як засіб керування школярами, а як процес привчання жити в демократичному суспільстві. Діяльність органів самоврядування сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку суспільної думки, процесу соціалізації учнів, більш ефективному входженню в доросле життя.
Головними умовами для успішного розвитку учнівського самоврядування:
• Зацікавленість учнів та педагогічного колективу;
• Чіткий розподіл обов’язків щодо керування органами самоврядування;
• Оптимальна структура учнівського самоврядування ;
• Чітка система роботи органів шкільного самоврядування.
Пріоритетними напрямками діяльності органів учнівського самоврядування є:
• Виховна робота (нетрадиційні форми проведення загальних справ, організація дозвілля, спортивно-туристична, пошуково-краєзнавча робота, правове виховання тощо);
• Інформаційно-методична робота (участь у районних зльотах шкільних об’єднань).
Дієвість самоврядування виявляється за умови надання учням реальної самостійності, котра не заперечує тісної співпраці з педагогами.
Основні завдання педагогічного керування:
• Визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;
• Передача дітям організаційного досвіду;
• Навчання їх організаторської майстерності;
• Залучення школярів до самоуправлінської діяльності;
• Надання їм необхідної допомоги.
Учнівським лідерам треба володіти певними знаннями, програвати ситуації проведення шкільних зборів, формувати органи шкільного самоврядування.
Відповідна роль організатора передбачає стосунки з учнями, які базуються на виконанні певних умов спілкування.
• Справджуй довір’я тих, з ким спільно працюєш, кого вчиш і від кого вчишся сам;
• Координуй власні дії з діями своїх товаришів за будь-якої ситуації;
• Удосконалюй форми спілкування з учнями;
• Розвивай вимогливість до себе і до ровесників.
План роботи "Спілки підлітків"
Склад "Спілки підлітків"