Безбар’єрність – це концепція, яка передбачає створення умов для рівного доступу до всіх аспектів суспільного життя, незалежно від фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей людини. Це шлях до створення комфортного середовища, у якому немає обмежень, і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.
Сьогодні в українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливості безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг з боку держави та бізнесу тощо. Серіал ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій.
Методичні рекомендації щодо впровадження безбар'єрності освітніх послуг у закладах освіти (Лист МОН від 04.09.2024 р. №6/668-24 "Про методичні рекомендації"; Методичні рекомендації щодо запровадження безбар'єрності освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти на 38 арк. (завантажити)
2. Освітній онлайн курс «Цифрові технології для людей з інвалідністю»
3. Відеоролик
Для кращого розуміння, що таке безбар’єрність, варто знати такі терміни:
Фізична безбар’єрність – усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
Інформаційна безбар’єрність – люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.
Цифрова безбар’єрність – усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації. Це можливість відкритого доступу до швидкісного інтернету тим, для кого він є критичною необхідністю та умовою для спілкування, придбання речей, навчання, творчої та соціальної реалізації, а також інших потреб.
Суспільна та громадянська безбар’єрність – забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.
Освітня безбар’єрність – створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
Економічна безбар’єрність – всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю. Впровадження програм професійної підготовки, кар’єрної орієнтації, навчання фінансовій грамотності, розвиток підприємницької культури, надання консультаційної підтримки, створення додаткових можливостей для дистанційної роботи – комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті.
Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного.
Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності;
Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства;
Доступність – забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах;
Об’єкти фізичного оточення – будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури;
Стала мобільність – організація переміщення людей, що знижує рівень впливу на навколишнє середовище і передбачає розвиток інтегрованої системи громадського транспорту, мережі пішохідних та велосипедних шляхів;
Універсальний дизайн – дизайн об’єктів фізичного оточення, програм та послуг, максимально придатний для використання всіма групами населення без необхідності додаткової адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.
це гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Це проєкт з відкритим кодом, створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. «Довідник безбар’єрності» — ініціатива і флагманський проєкт Олени Зеленської. «У комунікації приховано набагато більше сенсів, ніж нам здається. Цей Довідник допоможе розкрити нові, додаткові смисли, коли в центрі уваги – людина та її різноманіття. І це стане першим кроком у формуванні нової етики спілкування». (Перша леді Олена Зеленська) Детальна інформація за посиланням.
В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг із боку держави та бізнесу тощо.
Новий курс на Дія.Цифрова освіта ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 21 грудня 2021 року Міністерство цифрової трансформації презентувало новий освітній курс «Безбар’єрна грамотність».
Про що курс?
· що таке безбар’єрність
· що саме спричиняє бар’єри
· кого стосується безбар’єрність
· чому варто уникати стереотипів та упереджень
· чи готові українці долати бар’єри
· чому ми як суспільство потребуємо безбар’єрності
· чому безбар’єрність — це спільна справа
Безоплатно подивитися курс можна на порталі Дія.Цифрова освіта за посиланням – https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy.
Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської в партнерстві з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, ГО «Безбар’єрність», представниками громадянського суспільства та експертами за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Метою політики безбар’єрності є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права.
Успіх будь-якого заходу полягає у зручності та комфорті його учасників і гостей. Забезпечити це легко, якщо у фокусі підходів та рішень буде безбар’єрність – починаючи від запрошень і вибору локації до налаштування освітлення, облаштування різних зон і підготовки персоналу.
«Гайд безбар’єрних подій» – це ще один розділ «Довідника безбар’єрності», де зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Поради стосуються як онлайн, так і офлайн-подій.
Детальніше за посиланням.
Створення безбар'єрного освітнього середовища є важливим кроком до забезпечення інклюзивної освіти та рівних можливостей для всіх дітей, незалежно від їхніх особливостей.
Ось деякі ключові аспекти, які слід враховувати при створенні таких умов:
1. Фізична доступність:
Безперешкодний доступ до всіх приміщень навчального закладу: пандуси, ліфти, поручні, відсутність порогів.
Адаптовані санвузли.
Спеціальне обладнання: підйомники, ортопедичні меблі, комп'ютери з адаптивним програмним забезпеченням.
2. Інформаційна доступність:
Наявність інформації в доступних форматах: шрифт Брайля, аудіозаписи, жестова мова.
Адаптація навчальних матеріалів: використання піктограм, простої мови, мультимедіа.
3. Педагогічна доступність:
Підготовка педагогів до роботи з дітьми з ООП: знання про особливості таких дітей, методи інклюзивного навчання.
Розробка індивідуальних програм розвитку (ІПР) з урахуванням потреб кожної дитини.
Залучення асистентів учителя, тьюторів, логопедів, психологів та інших фахівців.
4. Соціальна доступність:
Створення атмосфери прийняття та поваги до всіх дітей.
Проведення заходів з інклюзивної тематики.
Залучення батьків до процесу інклюзивного навчання.
Важливо пам'ятати, що створення безбар'єрного освітнього середовища - це постійний процес, який потребує співпраці та спільних зусиль педагогів, батьків, влади та громадськості.
Створення атмосфери прийняття та поваги до всіх дітей - це важливий аспект інклюзивного навчання, який допомагає всім дітям відчувати себе цінними.
Ось декілька порад, які допоможуть вам створити таку атмосферу:
1. Почніть з себе:
Переконайтеся, що ви самі вірите в цінність та унікальність кожної дитини.
Будьте відкритими до різноманітності та готові вчитися новому.
Спілкуйтеся з дітьми про цінність інклюзії та поваги до інших.
2. Створіть правила класу, які підкреслюють повагу та прийняття:
Обговоріть правила з дітьми та переконайтеся, що вони зрозуміли їх.
Включіть правила, які забороняють знущання та дискримінацію.
Заохочуйте дітей до співпраці та взаємодопомоги.
3. Використовуйте інклюзивну мову:
Уникайте стереотипів та узагальнень.
Звертайтеся до дітей за іменами.
Використовуйте гендерно-нейтральну мову.
4. Створіть середовище, яке є комфортним для всіх дітей:
Зробіть так, щоб у вашому класі було місце, де кожна дитина може відчувати себе безпечно.
Запропонуйте дітям різноманітні activities and materials, які відповідають їхнім потребам та інтересам.
Створіть атмосферу довіри та підтримки.
5. Співпрацюйте з батьками:
Інформуйте батьків про ваші інклюзивні практики.
Заохочуйте батьків до участі в житті класу.
Спілкуйтеся з батьками про те, як ви можете допомогти їхнім дітям відчувати себе щасливими та успішними.
Створення атмосфери прийняття та поваги до всіх дітей - це постійний процес, який потребує ваших зусиль.
Важливо пам'ятати, що кожна дитина заслуговує на те, щоб її цінували та поважали.
Ось декілька ідей для таких заходів:
1. Тиждень інклюзивної освіти:
Протягом тижня проведіть різноманітні заходи, такі як:
Лекції та семінари для педагогів, батьків та учнів про інклюзивну освіту.
Відкриті уроки з інклюзивної тематики.
Конкурси малюнків, плакатів, творів на тему інклюзії.
Спортивні змагання для дітей з ООП та їхніх однолітків.
Інклюзивні фестивалі з концертами, виставками та майстер-класами.
2. День інклюзії:
Присвятьте один день у році темі інклюзії.
Проведіть цього дня такі заходи:
Інклюзивний урок для всіх учнів школи.
Перегляд фільмів про інклюзію.
Зустрічі з людьми з ООП, які поділяться своїми історіями успіху.
Благодійні ярмарки на підтримку дітей з ООП.
3. Інклюзивні клуби та гуртки:
Створіть клуби та гуртки, де діти з ООП та їхні однолітки можуть спілкуватися, займатися творчістю, спортом та іншими цікавими справами.
4. Інклюзивні екскурсії та подорожі:
Організуйте екскурсії та подорожі, які доступні для дітей з ООП.
5. Інформаційні кампанії:
Розмістіть інформацію про інклюзію на веб-сайті школи, у соціальних мережах, в шкільних газетах та журналах.
Важливо пам'ятати, що всі заходи з інклюзивної тематики повинні бути організовані таким чином, щоб діти з ООП могли повноцінно в них брати участь.
Заходи з інклюзивної тематики – це чудовий спосіб створити середовище, де кожен почувається впевнено та прийнятим. Ось кілька ідей:
Сенсорна кімната: Створіть простір із різними предметами та заходами, які стимулюють органи чуття. Це може бути корисним для людей з аутизмом або сенсорними порушеннями.
Книжковий клуб із інклюзивної тематики: Прочитайте книгу, яка досліджує тему інклюзивності та різноманітності. Проведіть дискусію про книгу та про те, як вона стосується вашого власного життя.
Мистецький проект: Створіть мистецький твір, який святкує різноманітність. Це може бути картина, скульптура, колаж або будь-який інший вид мистецтва.
Презентація: Запросіть спікера, який розповість про інклюзивність. Це може бути людина з інвалідністю, активіст за соціальну справедливість або будь-який інший фахівець із цієї теми.
Волонтерська діяльність: Волонтер у місцевій організації, яка працює над просуванням інклюзивності. Це може бути організація, яка працює з людьми з інвалідністю, людьми похилого віку або будь-якою іншою маргіналізованою групою.
Це лише кілька ідей для заходів з інклюзивної тематики. Не бійтеся креативити та придумувати власні ідеї!
Залучення батьків до процесу інклюзивного навчання
Залучення батьків до процесу інклюзивного навчання є надзвичайно важливим для успішного розвитку та навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП).
Ось декілька способів залучення батьків:
1. Спілкування та співпраця:
Регулярно спілкуйтеся з батьками про успіхи та труднощі їхніх дітей.
Запрошуйте батьків на батьківські збори, індивідуальні консультації, відкриті уроки, шкільні заходи.
Створіть атмосферу довіри та співпраці, де батьки можуть вільно спілкуватися з вами та ділитися своїми думками та занепокоєннями.
2. Інформування та просвіта:
Надайте батькам інформацію про інклюзивну освіту, особливості розвитку та навчання дітей з ООП.
Проводьте семінари, тренінги, лекції для батьків з актуальних питань інклюзивного навчання.
Розмістіть інформаційні матеріали про інклюзію на веб-сайті школи, у соціальних мережах, в шкільних газетах та журналах.
3. Участь у навчальному процесі:
Запропонуйте батькам допомагати вчителям у проведенні уроків, організувати екскурсії, свята, інші заходи.
Залучайте батьків до розробки індивідуальних програм розвитку (ІПР) для їхніх дітей.
Створіть волонтерські групи з числа батьків, які можуть допомогти в організації інклюзивного середовища в школі.
4. Підтримка та допомога:
Надайте батькам психологічну та емоційну підтримку.
Допоможіть батькам знайти ресурси та послуги, які можуть бути корисними для їхніх дітей.
Створіть атмосферу прийняття та поваги до всіх дітей, незалежно від їхніх особливостей.
Важливо пам'ятати, що батьки є першими та найважливішими вчителями своїх дітей.
Види безбар’єрності:
1. Фізична – забезпечення доступності будівель, транспорту, громадського простору та інших об’єктів для всіх категорій населення.
2. Інформаційна – доступ до інформації у різних форматах з урахуванням потреб людей із порушеннями зору, слуху тощо.
3. Цифрова – можливість користуватися Інтернетом та онлайн-послугами.
4. Суспільна та громадянська – рівні можливості участі всіх людей і суспільних груп у житті громад і держави.
5. Освітня – забезпечення рівного доступу до освіти, включаючи інклюзивне освітнє середовище та можливість навчатися впродовж життя.
6. Економічна – створення умов для працевлаштування, підприємництва або самозайнятості для всіх соціальних груп.
Суспільна та громадянська безбар’єрність – забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах
суспільного життя та громадської активності. У Конституції України законодавчо закріплені рівні права для всіх. Але рівні права, на жаль, не завжди означають рівні можливості. Це і є суспільні та громадянські бар’єри. І хоча часто ми не усвідомлюємо їх і навіть приймаємо за норму, вони впливають на життя всього суспільства.
Фізична безбар’єрність – це більше, ніж просто пандуси. Це коли усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак. Наявність ліфтів, широкі дверні отвори, відсутність турнікетів-вертушок, зручно розташовані кнопки, поручні у вбиральнях, на сходах, ліфтах, дублювання ключових написів шрифтом Брайля, тактильні плитки, контрастні написи – це лише мала частина елементів безбар’єрного середовища.
Фізична безбар’єрність передбачає створення середовища, де суспільний простір фізично доступний для кожного громадянина, включаючи людей з обмеженою мобільністю шляхом упровадження принципів універсального дизайну.
Зокрема, мова йде про викладення інформації шрифтом Брайля для людей із порушенням зору або використання жестової мови для людей із вадами слуху. Доступність стосується місць навчання і праці, житла, громадських закладів, транспорту, вулиць, – зрештою, всього, що нас оточує.
Нагадаємо, жестова мова – це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху, у неї своя структура, правила та словник. А от мовою жестів, насправді, користується кожен із нас, коли щось пояснює, говорить, сміється та використовує жести й міміку. Тому правильно казати: жестова мова.
Більше цікавого про усунення бар’єрів на інформаційному рівні читайте в Довіднику безбар’єрності, створеному за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.
«Безбар’єрність є ключовим принципом цифрової інклюзії, оскільки вона гарантує, що всі користувачі мають однакові можливості використовувати технології і інтернет для збільшення своєї продуктивності, розвитку своїх навичок та підвищення якості життя. Безбар’єрний державний портал Дія. Цифрова освіта зможе допомогти збільшити інноваційний потенціал країни, стимулюючи інтерес до навчання серед молоді, світчерів та ВПО, створюючи можливості для розвитку економіки країни»
Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації зпитань євроінтеграції
Платформа Дія.Цифрова освіта створена таким чином, щоб нею могли користуватися люди з різними формами інвалідності. Інтерфейс розроблений з чіткими, розбірливими шрифтами, високим колірним контрастом і простим макетом, щоб полегшити навігацію для людей з когнітивними порушеннями або порушеннями зору. Також на платформі доступний альтернативний текст для зображень, субтитри для відео та аудіоописи для мультимедійного контенту, щоб зробити його доступним для користувачів з порушеннями зору або слуху.
На платформі доступний освітній курс «Безбар’єрна грамотність». Це 8 серій про основні принципи безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій.
Також на порталі Дія з’явився новий розділ — Дія.Безбар’єрність, який спростить комунікацію з державою для літніх людей, людей з інвалідністю та інших груп населення, для яких раніше держпослуги не завжди були зручними й дружніми. Адже зараз, коли запроваджується безбар’єрність на всіх рівнях – від будівництва пандусів до доступності робочих місць, дуже важливо, щоб жодних перешкод не було й на цифровому рівні. «Держава у смартфоні» має бути максимально дружньою до будь-якого користувача, зокрема літніх людей, людей з інвалідністю.
На «Дія. Безбар’єрність» викладено інформацію, як отримати пільги, послуги, документи, допомогу, дізнатися про свої права та можливості. Розділ є містком, а в цьому випадку доречно сказати – зручним пандусом між онлайн- і офлайн-сервісами держави для тих, хто цього особливо потребує.
Реалізація освітньої безбар’єрності передбачає такі стратегічні цілі:
можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;
задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;
створення інклюзивного освітнього середовища.
Звертаємо увагу, що стратегічним пріоритетом діяльності визначено захист прав здобувачів освіти на доступну якісну освіту, що реалізується шляхом надання можливості для навчання всім громадянам незалежно від віку та стану здоров’я, шляхом формування доступного освітнього середовища, в якому кожен може навчатися протягом життя.
Економічна безбар’єрність – це забезпечення умов та можливостей для працевлаштування та безперешкодного ведення підприємницької діяльності для абсолютно всіх суспільних груп.
Тобто всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного. Наприклад, молоді люди, які не можуть влаштуватися на першу роботу за фахом, адже в більшості вакансій бар’єром є наявність досвіду. Або батьки маленьких дітей, для яких публічна інфраструктура далеко не завжди є доступною через відсутність, зокрема, пеленальних столиків та дитячих кімнат, пандусів та місць для залишення візків.
Крім того, до забезпечення безбар’єрності належить комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті. Серед них:
впровадження програм професійної підготовки та кар’єрної орієнтації;
навчання фінансової грамотності;
розвиток підприємницької культури;
надання консультаційної підтримки;
створення додаткових можливостей для дистанційної роботи тощо.
Побудова безбар’єрного середовища повинна бути одним із основних принципів післявоєнної відбудови.
Універсальний дизайн - це дизайн предметів, середовища,програм та послуг, покликаний зробити їх максимально можливою мірою придатними для використання для всіх людей без необхідності адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп людей з інвалідністю, де це необхідно.
Посібник «Дослідження доступності міських просторів» – це дослідження доступності міських просторів з прикладами та рішеннями, які регулються конкретними нормативами та стандартами для проєктування чи модернізації будівель та споруд, об’єктів благоустрою та транспортної інфраструктури міст:
«Альбом безбар’єрних рішень» – практичний посібник про створення безбар’єрних просторів із рекомендаціями та прикладами безбар’єрних рішень для ґанків та подвір'їв, вулиць, та громадських просторів і громадських будівель. Він також містить рекомендації воєнного часу щодо облаштування укриттів, тимчасових шпиталів, волонтерських пунктів тощо:
Посібник «Універсальний дизайн в громаді» – буклет, який визначає концепцію універсального дизайну та дає практичні поради щодо того, як створювати громадський простір, предмети, інформацію та послуги за його принципами:
«Довідник відбудови міст» – довідник, в якому зібрані найкращі світові практики зі створення комфортних міст, рішення з проєктування вулиць, впорядкування будинків, планування подвір‘їв, з урахуванням типів забудови українських міст:
«Довідник безбар’єрності» – онлайн-гід з коректного спілкування, який дає відповіді на велику кількість питань щодо толерантної поведінки та спілкування з повагою до людини:
Довідник «Гостинність без бар’єрів» – посібник зі створення безбар’єрного середовища у закладах гостинності з практичними порадами та прикладами щодо необхідних архітектурних та інфраструктурних змін:
«Посібник з безбар’єрності реабілітаційних відділень» – інструкція з просторовими рішеннями, нормативами та візуалізаціями про те, як трансформувати наявні реабілітаційні центри у безбар'єрні: https://bit.ly/3T2mstW
Освітній серіал «Безбар’єрна грамотність» – освітній серіал про те, з якими бар'єрами стикаються люди з інвалідністю та як стереотипи заважають зробити світ інклюзивним:
Освітній серіал «Держава без бар’єрів» – освітній серіал про різні аспекти безбар’єрності в роботі публічних службовців:
Освітній серіал «Життєстійкість молоді в умовах криз» – освітній курс про розвиток навички життєстійкості, вміння протистояти стресу та відновлювати себе після травмуючих подій: https://bit.ly/3HTa9tM
Інклюзивне навчання — це можливість для кожної дитини розкрити свій потенціал.
У класах / групах, де навчаються діти з різними освітніми потребами, учні легше розвивають емоційний інтелект, вчаться підтримувати одне одного та сприймати різноманіття кожної людини.
Розповідаємо про всі переваги інклюзивного навчання, а також про те, та як утворити інклюзивний клас / групу Бо школа — це місце, де вчать не тільки математики чи української, а й життя поруч з іншими. І в цьому найбільша цінність інклюзії.