Що тобі відомо про силу тяжіння? Наведи приклади її дії. 

Тобі знадобляться: прозора широка посудина з водою, тенісна кулька, маленький залізний цвяшок, дерев’яна паличка від морозива, кубики льоду. 

Мета: з’ясувати умови плавання тіл. 

Гіпотезу сформулюй самостійно, використавши свій життєвий досвід 

Занур у воду по черзі тіла. Як будуть поводитися тіла у воді? Які з них потонуть, а які залишаться на поверхні?

На занурене у воду тіло діють дві сили: сила тяжіння і виштовхувальна сила 

Сила тяжіння спрямована вниз, тому тягне тіло вертикально вниз. Виштовхувальна сила спрямована вгору і штовхає тіло на поверхню рідини. Тобто на одне тіло діють дві протилежно спрямовані сили. За таких умов тіло рухається у напрямку дії більшої сили. Від сили тяжіння і виштовхувальної сили залежить плавання тіл. Якщо все тіло чи його частина плаває в товщі рідини, то виштовхувальна сила і сила тяжіння, що діють на тіло, врівноважені. Наприклад, рух підводного човна, будь-якого корабля 

Поясни, чому в дослідженні умов плавання тіл («Нумо досліджувати») наповнена повітрям тенісна кулька «вистрибувала» з води й не тонула. Приклади, коли за такої умови тіла не тонуть, ілюструє малюнок 22. 

Виштовхувальна сила залежить від густини рідини й об’єму зануреного в неї тіла. Густина тіла дорівнює відношенню маси тіла до об’єму, який воно займає. Одиниці вимірювання густини — кілограм на метр кубічний (кг/м3), грам на сантиметр кубічний (г/см3). У таблиці 11 наведено значення густин деяких речовин, матеріалів, тіл 

Тіло тоне у воді, якщо його середня густина більша за густину води. З таблиці 11 видно, що густина заліза більша за густину води. Тому в дослідженні залізний цвях тонув. Дерев’яна паличка від морозива плавала, бо густина деревини менша за густину води. 

Зі скла й деревини дуба вирізали кубики однакового розміру й опустили в посудину з водою. Який кубик плаватиме, а який потоне? Поясни, чому 

Більшість мешканців водного середовища мають середню густину тіла, що дорівнює густині води. Саме це дає їм змогу плавати під водою. Риби можуть опускатися на дно або підійматися на поверхню водойми завдяки плавальному міхуру, що заповнений газами. Якщо рибі необхідно опуститися на дно, стінки міхура стискаються. Об’єм тіла зменшується, а маса риби майже не змінюється, бо гази легкі. І риба занурюється. Під час руху до поверхні води все відбувається навпаки: стінки міхура розслабляються, повітря заповнює міхур, збільшуючи об’єм тіла, і риба піднімається в товщі води.