Правове становище жінки в аспекті гендерної рівності
до міжнародного дня боротьби
за ліквідацію насильства щодо жінок
25 листопада - Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками
17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.
Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо.
Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля. В цей день уряди країн та міжнародні організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблеми.
Подолання проблем ґендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища.
У червні 1991 року Центр Жіночого Глобального Лідерства та учасники Форуму з питань жінок, насильства та прав людини, представленого учасницями з 20 країн світу, закликали до проведення компанії «16 Днів проти гендерного насильства». З того часу понад 1000 організацій з більш як 100 країн приймають участь у щорічних всесвітніх кампаніях «16 днів проти гендерного насильства», які направлені на припинення усіх форм насильства проти жінок.
Україна приєдналася до кампанії «16 днів проти гендерного насильства» у 2000 році, а вже у 2001 році ця акція вийшла на загальноукраїнський рівень, об’єднавши 23 регіона України, 75 державних та неурядових організацій.
Основними завданнями акції є:
привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства;
формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом
Не може бути привiлеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, за мовними або iншими ознаками.
Рiвнiсть прав жiнки i чоловiка забезпечується:
- наданням жiнкам рiвних з чоловiками можливостей у громадсько-полiтичнiй i культурнiй дiяльностi, у здобуттi освiти i професiйнiй пiдготовцi, у працi та винагородi за неї;
- спецiальними заходами щодо охорони працi i здоров'я жiнок, встановленням пенсiйних пiльг;
- створенням умов, якi дають жiнкам можливiсть поєднувати працю з материнством;
- правовим захистом, матерiальною i моральною пiдтримкою материнства i дитинства, включаючи надання оплачуваних вiдпусток та iнших пiльг вагiтним жiнкам i матерям.
Конституція України, стаття 24
Європейська інтеграція України передбачає гармонізацію вітчизняного законодавства з метою досягнення на практиці високих європейських стандартів регулювання гендерних відносин. Сучасна державна політика України має спрямовуватися на подолання усіх форм і проявів дискримінації за ознакою статі, на створення політичного підгрунтя та необхідних соціальних умов для найбільш повної реалізації природної здібності жінок і чоловіків у всіх сферах трудового, суспільного та особистого життя.
Розвиток гендерного законодавства в Україні відбуваєтсья досить швидкими темпами. Серед зобов’язань, які взяла на себе Україна перед Європейським співтовариством, визначено досягнення жінками і чоловіками рівних прав та можливостей.
Україна останніми роками значно просунулася у вивченні та осмисленні гендерної проблематики. Державна політика, на сьогодні, орієнтується на створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, при цьому вона проводиться з урахуванням міжнародних документів, підписаних Україною. Це, зокрема, Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадські та політичні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами, 1949 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Пекінська декларація, 1995 р. та інші.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
Конвенція стосовно дискримінації у галузі праці та занять від 25 червня 1958 року № 111
Конвенція про охорону материнства від 28 червня 1952 року № 103
Кодекс законів про працю України
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»
Закон України «Про зайнятість населення»
Гендерна рівність – це рівні права і можливості для жінок та чоловіків у суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку, отриманні рівних винагород за результатами праці.
Серед основних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію жінками і чоловіками своїх рівних прав і можливостей, є Конституція України, яка закріпила рівність прав жінки і чоловіка.
Так, відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Гендерне законодавство окрім Конституції України також складається з таких законодавчих актів, як Кодекс законів про працю України, Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України та Кримінальний кодекс України, закони України про освіту, пенсійне забезпечення, державну допомогу сім’ям з дітьми, охорону праці, Основи законодавства України про охорону здоров’я та інші.
Жінки, які змінили світ
Літературна майстерність, новаторська наука, відкриття та дії заради миру та прав людини-досягнення жінок у всьому світі, удостоєних Нобелівської премії.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:
наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї;
спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;
правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України / Центр Разумкова; керівн. проєкту О. Пищуліна; ред. А. Чернова. Київ : Заповіт, 2016. 244 c.
Видання присвячене дослідженню гендерної проблематики в Україні. Сьогодні антидискримінаційна політика є одним з найактуальніших компонентів політик європейських країн, про що свідчать відповідні положення документів міжнародних організацій та аналітичні роботи провідних зарубіжних і вітчизняних експертів.
15 років тому в Україні прийняли Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який називають законом про гендерну рівність. Незважаючи на це, більшість українців досі не знають про гендер і плутають його з терміном стать .
Розроблення Національної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року: презентація / М-во соц. політики України, 2021
Попри існуючу нормативну базу з питання рівності прав чоловіків та жінок, українці досі стикаються з викликами, які впливають на їх реальне забезпечення. Тому задля мінімалізації фактів дискримінації за ознакою статі, які оточують нас у повсякденному і професійному житті, у приватній чи публічній сферах необхідно не лише правильно ідентифікувати такі випадки, а й звертатися за захистом порушених прав задля їх відновлення.
Дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
- експертний ресурс про гендерну рівність.
Ресурс заснований у 2016 року з ініціативи і за підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, має на меті поглиблювати розуміння гендерних питань в українському суспільстві.
Редакторки — координаторка програми «Гендерна демократія» Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні Ганна Довгопол та кандидатка філософських наук Тамара Злобіна.
Це місце освіти, пізнання, самореалізації, спілкування та обміну, місце зустрічі на межі наукових досліджень і громадського діалогу.
Пресконференція присвячена 15 річниці Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок»
Індекс гендерної нерівності в Україні та Європі
Перспектива гендерної рівності у світі стає дедалі більш віддаленою: за словами генсека ООН Антоніу Гутеріша, для її досягнення потрібно близько 300 років. Серед негативних тенденцій, які уповільнюють прогрес – обмеження прав жінок в Афганістані та Ірані, насильство у зонах воєнних конфліктів (зокрема, в Україні), обмеження репродуктивних прав. Крім того, зазначають в ООН, у світі все ще досить високий рівень материнської смертності та ранніх шлюбів. Важливо розуміти, що гендерна рівність потрібна не тільки для гармонії в суспільстві та реалізації потенціалу всіх людей, а й для сталого економічного розвитку країн.
Гендерна рівність у ЗСУ після повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Збройні Сили України поступово стають більш відкритими для участі жінок у виконанні завдань з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Згідно з частиною 3 статті 24 Конституції України, рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, зросла кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, долучившись до лав ЗСУ, інших військових формувань та добровольчих об’єднань територіальних громад. Якщо у 2014 р. загальна чисельність жінок у ЗСУ становила 49 926 осіб, із них військовослужбовиць – 16 557 осіб, то станом на 1 березня 2023 р. кількість жінок у Збройних Силах України зросла до 60 538 осіб, із них військовослужбовиць – близько 42 898
МОЖЛИВОСТІ ЖІНОК В УКРАЇНІ
(1-2 ЧЕРВНЯ 2023)
Опитування проведено Соціологічною групою Рейтинг для Дослідницької лабораторії Rating Lab.
СтратегіЯ гендерної рівності Ради Європи
на 2018-2023 роки
Стратегія, прийнята 7 березня 2018 року, спирається на величезний правовий та політичний атрибут Ради Європи щодо гендерної рівності, а також досягнення першої стратегії Ради Європи з питань гендерної рівності на 2014-2017 роки. Це пов’язує їх як з поточним економічним контекстом, так і з політичним впливом у Раді Європи, включаючи основні пріоритети Організації. У новій Стратегії визначені цілі та пріоритети Ради Європи щодо ґендерної рівності на 2018-2023 рр., Визначені методи роботи та основні партнери, а також заходи, необхідні для покращення видимості результатів.
Про схвалення Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2023-2025 роки: розпорядження від 15 вересня 2023 р. № 815-р. Офіційний вісник України. 2023. № 90. стор. 145, ст. 6215.
Реалізація гендерної політики в умовах суспільних трансформацій : зб. тез доп. наук.-практ. конф. 27 квіт. 2023 р. / Східноєвроп. ун-т ім. Рауфа Аблязова, Акад. єконом. наук України. Черкас. від-ня, Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса. Черкаси : Східноєвроп. ун-т ім. Рауфа Аблязова, 2023.
Основною метою конференції є вирішення проблемних аспектів реалізації гендерної політики в Україні та світі, дотримання гендерної рівності в управлінні, реалізація принципів рівного доступу до державних послуг та соціальної допопоги. Значна увага приділена законодавчому регулюванню гендерної рівноваги в Україні.
Боброва Ю. Ю. Ґендерне обличчя сучасного українського правосуддя : монографія / Приват. вищ. навч. заклад Ун-т Короля Данила. Харків : Право, 2020. 446 с.
Монографію присвячено комплексному теоретико-правовому аналізу суддівської діяльності через призму гендерного її виміру. Здійснено науковий аналіз вітчизняних та міжнародних правових гендерних питань, особливостей їх впливу на практику правозастосування та доведено необхідність урахування гендерного критерію в суддівській діяльності.
Костюченко О. Є. Реалізація соціального призначення трудового права в Україні : монографія. Харків : Право, 2018. 392 с.
Монографію присвячено дослідженню проблем реалізації соціального призначення трудового права в Україні. Проаналізовано трудове право як феномен і розкрито його соціальну природу й цінність. Виокремлено основні теоретичні і практичні проблеми реалізації соціального призначення трудового права та забезпечення трудових прав ізаконних інтересів працівників в Україні. Наведено інструментальний підхід до реалізації соціального призначення трудового права через розкриття його сутності й характеристики галузевих правових засобів. Висвітлено договірні форми та способи реалізації соціального призначення трудового права. Приділено увагу трудовому договору, актам соціального партнерства, проблемам гендерної рівності тощо. Запропоновані в роботі шляхи реалізації соціального призначення трудового права в України ґрунтуються на міжнародних нормативно-правових актах, законодавстві Європейського Союзу та держав – членів ЄС.
Кравчук А. Злочини та інциденти ненавісті в Україні / Правозахис. ЛГБТ Центр "Наш світ". Київ : Наш світ, 2018. 95 с.
У публікації стисло проаналізована та відображена поточна ситуація зі злочинами та інцидентами ненависті в Україні за різними ознаками та відносно різних вразливих груп: правові рамки, соціально-історичний контекст, тенденції та перспективи розвитку. Ця публікація призначена для загальної освіти фахівців і громадськості, а також надає практичні рекомендації з поліпшення ситуації у цій сфері.
Кравчук А. Посібник для поліцейських щодо ЛГБТ і розслідування інцидентів і злочинів ненавісті проти них / Правозахис. ЛГБТ Центр "Наш світ". Київ : Наш світ, 2017. 18 с.
В посібнику визначаються основні поняття щодо злочинів на ґрунті гомофобії і трансфобії, надані рекомендації з ідентифікації таких злочинів, а також описано українське законодавство в цій сфері. Ці питання розібрані на конкретних прикладах.
Левченко К. Б. Гендерне тяжіння: виклики та рішення / худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. Харків : Фоліо, 2019. 318 с.
Видання присвячено питанням формування та реалізації ґендерної політики в Україні, починаючи з часів становлення незалежної Української держави. У книзі розкриваються концептуальні, правові, організаційні, адміністративні засади ґендерної політики, їх розвиток і становлення, проблемні питання в різних галузях суспільного життя. Авторка торкається багатьох питань, які є актуальними, але й досі є дискусійними в суспільстві.
Рівність за ознакою статі в економічній сфері: зобов’язання України перед ЄС : ключові Директиви ЄС щодо забезпечення гендерного балансу на ринку праці та в професійній діяльності, їх розвиток у практиці Суду Справедливості / упоряд. О. О. Уварова. Харків : НТМТ, 2015. 148 с.
У виданні наводяться директиви Європейського Союзу з питань забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, перекладені українською. Реалізація передбачених ними стандартів є частиною взятих Україною на себе зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Увазі читачів також представлено декілька рішень Суду ЄС, які яскраво демонструють значення практики застосування положень директив до реальних ситуацій.
Сироїд Т. Л., Фоміна Л. О. Міжнародний захист прав людини : навч. посібник / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Харків : Право, 2019. 310 с.
У навчальному посібнику висвітлено становлення та розвиток інституту міжнародного захисту прав людини на універсальному і регіональному рівнях; розкрито обсяг тскладові основних прав людини (право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, свободу думки, совісті та релігії, свободу зібрань та об’єднання та ін.); зо- середжено увагу на ключових питаннях щодо правової та інституційної основи захисту таких категорій осіб, як діти, жінки, біженці, вимушені переселенці, особи, позбавлені волі, та ін. Приділено увагу спеціалізованим органам та інституціям універсального і регіонального рівня, до компетенції яких віднесено захист прав означених категорій осіб; детально і змістовно розкрито процедури розгляду скарг статутних і договірних органів. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо розгляду конкретних справ та акцентовано увагу на значенні прийнятих ним рішень.
Скейлз Е. Фемінізм у праві: активізм, юридична практика і правова теорія. Київ : Вид-во Нон-фікшену, 2019. 215 с.
Наприкінці 1970-тих Енн Скейлз ввела в американську юриспруденцію поняття “феміністичної правової теорії” (Feminist legal theory), яка передбачає перегляд наявної нормативно-правової бази, законів, судових рішень та інших документів, що впливають на життя людей, з точки зору багатовікової нерівності та дискримінованого становища жінок. Книжка розповідає про правове та філософське підґрунтя цієї теорії та обґрунтовує потребу зміни підходів до прийняття рішень з врахуванням становища та потреб жінок, яке приведе до зміни цього становища.
Уварова О. Ясеновська М. Забезпечення прав жінок і дівчат, які зазнали внутрішнього переміщення: роль громадських організацій. Харків : Харків. обл. фундація "Громад. Альтернатива", 2020. 52 с.
У цій публікації наведено огляд базових стандартів у сфері забезпечення поваги до ґендерної рівності, теоретичне обґрунтування й підходи до практичного застосування принципу недискримінації за ознакою статі, систематизовано рекомендації міжнародних організацій та експертних груп щодо ролі громадських організацій у просуванні й захисті прав жінок в умовах конфлікту й внутрішнього переміщення.
Харитонова О. В. Ключові засади гендерної політики в кримінальному праві України та основні напрями реформ щодо протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству : наук.-практ. посіб. Харків : "Права людини", 2018. 344 с.
У посібнику аналізуються законодавчі зміни до Кримінального кодексу України 2001 р. у зв'язку з підготовкою до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції), досліджуються ключові засади політики гендерного мейнстримінгу в національному кримінальному праві, висвітлюються основні фокуси реформ у сфері запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьби з цими явищами.
Добробут і безпека жінок: дослідження насильства над жінками в Україні. Проведено під керівництвом ОБСЄ. Україна доповідь про результати дослідження / ОБСЄ. б. м. [б. в.] : [б. в.], 2019. 106 с.
У цьому звіті представлені результати дослідження, проведеного під керівництвом ОБСЄ, щодо добробуту та безпеки жінок в України. Дослідження було проведено в 2018 році у вибраних країнах Південно-Східної та Східної Європи, в т. ч. в Україні. Дослідження, яке містить кількісний та якісний компоненти, було проведене з метою отримання порівняльних даних про різні види насильства, якого жінки зазнають у дитинстві та впродовж усього життя. Звіт включає аналіз зібраних даних щодо видів насильства, яких жінки зазнають у ситуації конфліктів та у мирному житті, а також щодо впливу насильства на жінок та дівчат, включаючи його тривалі наслідки. Питання норм та ставлення у суспільстві до насильства щодо жінок було вивчено з метою кращого розуміння основних причин цього явища.
Мірттінен Г. Шеперд Л., Райт Х. Імплементація Порядку денного з питань жінок, миру і безпеки в регіоні ОБСЄ / ОБСЄ. [б. м]. : [б. в.], 2020. 87 с.
Дане дослідження надає інформацію щодо прогресу у сфері імплементації Порядку денного з питань жінок, миру і безпеки в регіоні ОБСЄ, приділяючи увагу основним напрямкам та викликам. В дослідженні проводиться аналіз Національних планів дій країн-учасниць ОБСЄ та надається вичерпна інформація щодо впровадження Порядку денного з питань жінок, миру і безпеки в Боснії та Герцеговині, Киргизстані, Молдові, Сербії та Україні.
Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2023
Укладач та дизайн: провідний бібліограф Вікторія Щабельник