Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості в умовах, коли не всі школи можуть повноцінно відновити освітній процес, а ті заклади, що розпочали навчання, надають освітні послуги чималій кількості дітей, які змушені були покинути свої домівки.
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради щодо здійснення оцінювання у школах, що працюють в умовах війни.
Два основних види оцінювання результатів навчання учнів
Попри війну незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів — надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (підсумкове оцінювання).
Формувальне оцінювання залишається важливим засобом підтримки учнів у навчанні. Йдеться про надання усного (переважно) та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо допомоги у виправленні типових помилок, надання порад щодо подальшого навчання.
Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу, їх стресового стану ліпше не проводити у вигляді окремих підсумкових контрольних робіт, а натомість здійснювати його на підставі поточного оцінювання (за результатами тестів на електронних платформах та з допомогою інших способів перевірки результатів навчання).
Відповідні рішення про зменшення або скасування кількості контрольних робіт, передбачених календарними планами, школа може ухвалити рішенням педагогічної ради.
В окремих випадках підсумкове річне оцінювання можна здійснювати за результатами підсумкового оцінювання за перший семестр. Наприклад, для учнів, які опинилися в зоні активних бойових дій, зазнали фізичних або психологічних травм, не мали доступу до навчальних матеріалів тощо. Для учнів, які після евакуації з зони бойових дій навчалися в інших школах (в Україні або за кордоном), здійснюється перезарахування оцінок (за їх наявності).
Супровідний лист для внутрішньо переміщених дітей
Школам, у яких освіту здобувають діти з числа внутрішньо переміщених осіб, варто підготувати на кінець навчання супровідний лист для кожної дитини. Це дасть змогу мінімізувати потенційні навчальні втрати у дітей, які через війну були змушені навчатися не у своїх школах.
У супровідному листі необхідно вказати:
назву школи, у якій дитина навчалася, та термін навчання (з… до…);
форми навчання (очна, дистанційна, змішана);
теми з предметів, які дитина вивчала, поточні/підсумкові оцінки (якщо були);
характер соціально-психологічної допомоги (якщо була);
рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною (за наявності).
Такий лист дасть змогу перезарахувати оцінки учням у закладі освіти їхнього постійного навчання та оптимально організувати його продовження.
Щоденник навчання
За бажанням внутрішньо переміщених учнів та їхніх батьків можна організувати ведення «Щоденника навчання», у якому учні фіксуватимуть вивчені теми з навчальних предметів, види діяльності, які вони виконували (наприклад, проекти, вправи, ігри, досліди), прочитані книги тощо. Ведення такого щоденника не підлягає оцінюванню, це справа добровільна, а класний керівник лише радить учневі, як за бажання організувати таку роботу.
«Щоденник навчання» може стати в пригоді класному керівникові для написання супровідного листа учневі, але в жодному разі учитель не має дорікати учневі за відсутність такого щоденника і наполягати на його веденні.
Класний керівник може обговорити з дитиною (або її батьками) доступ до додаткових інтернет-ресурсів, крім основної платформи, на якій школа розгортає дистанційне навчання. Класному керівникові також варто поцікавитись навчальними уподобаннями, обговорити можливості забезпечення читацьких інтересів дитини (шкільна, міська бібліотеки, книгообмін між однокласниками, буккросинг тощо). Отримана інформація допоможе розробити індивідуальну траєкторію навчання з орієнтовним переліком видів активності на кожний день тижня.
За матеріалами Державної служби якості освіти.
Державна служба якості освіти в рамках проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe) разом з командою підтримки реформ МОН розробили поради щодо особливостей викладання навчальних дисциплін в умовах воєнного стану.
Фахівці дали низку порад вчителям про те, на чому сконцентрувати увагу учнів у вивченні окремих предметів так, аби освітній процес в умовах надзвичайної ситуації проходив із максимальною користю для всіх учасників.
Історія та громадянська освіта:
скоротити обсяг текстів для читання;
читання з підручника варто замінити усною розповіддю, переглядом відеоматеріалів, інтерактивними заняттями, творчими чи дослідницькими проєктами;
добирати навчальний матеріал слід, фокусуючись на сюжетах, що даватимуть дітям розуміння історії боротьби українського народу за незалежність та своє майбутнє;
пропонувати приклади, які демонструють міць та незламність України та її народу, готовність та уміння протистояння ворогу;
давати завдання та теми, спрямовані на осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям країни, державними та регіональними процесами;
впровадити п’ятихвилинки, де розглядати види когнітивних викривлень, методів пропаганди та масових маніпуляцій;
окрему увагу приділити розвитку громадянських компетентностей, формуючи свідому громадянську позицію (взаємодопомога, волонтерство, протидія пропаганді, підтримка власного емоційного ресурсу тощо);
для старшокласників – додати вивчення основ міжнародного права.
Українська мова та література:
зосередити роботу на чотирьох видах мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння, читання, письмо;
орієнтуватися на види мовленнєвої діяльності, а не на конкретні теми чи твори;
збільшити кількість творчих завдань задля підтримки емоційного стану дітей.
Математика:
виділити час на повторення і систематизацію вивченого раніше;
вчитель може об’єднувати певні теми чи скорочувати їх зміст так, щоби акцентувати навчання на базових знаннях та вміннях;
викладати краще у синхронному режимі, забезпечуючи створення запису уроку, чи запропонувати дітям готові відеоуроки з теми, що вивчається;
надавати приклади розв’язування типових задач (наприклад, у вигляді скріншотів екрану).
Природничі науки:
провести “ревізію” навчальної програми та виділити теми, без яких неможливе розуміння змісту предмету в подальшому навчанні, та сфокусуватися саме на них;
практичні заняття можна проводити віртуально чи запропонувати дітям практикуватися вдома за можливості;
розглянути варіанти проведення інтегрованих уроків;
пропонувати завдання творчого та дослідницького характеру з метою підтримки інтересу до предмету;
формувати навички критичного мислення (наприклад, шляхом розвінчування міфів та пошуку фейків).
Інформатика:
більш детально розглянути питання безпечного користування пристроями та соцмережами, критичного оцінювання інформації, розпізнавання фейків та маніпуляцій;
запропонувати створити кілька інформаційних продуктів у різних програмних середовищах (текстові документи, презентації, відеоролики тощо);
уникати загрозливих сюжетів, нагадувань про травмуючі події у роботі в цифровому середовищі;
новий матеріал викладати тільки, якщо учні готові до цього. Якщо ж ні, то обмежитися відпрацюванням раніше отриманих навичок, у вже знайомому програмному середовищі;
основний акцент робити на розвитку громадянської та соціальної компетентностей, критичного мислення, творчості, емоційного інтелекту.
Здоров’я, безпека, добробут (Основи здоров’я):
акцентувати увагу на емоційному здоров’ї;
повторювати теми безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях та навколишньому середовищі;
важливим результатом роботи має бути формування умінь прийняття рішень, розв’язання проблем, розвитку творчого та критичного мислення, здатності до комунікації, формування самооцінки, протистояння негативному психологічному впливу і стресу.
Мистецтво:
пам’ятати, що предмети художньо-мистецького циклу мають величезний терапевтичний потенціал, якого нині потребують і дорослі, і діти;
розглядати ці уроки, зокрема, як засіб гармонізації психологічного стану всіх учасників навчального процесу;
максимально диференціювати форми практичних завдань та будувати їх виключно на позитивних зразках мистецьких творів.