Радіоактивні α-, β-, γ-випромінювання чинять значний вплив на організми. Потрапляючи в речовину, радіоактивне випромінювання передає їй енергію. Через поглинання цієї енергії деякі атоми й молекули речовини йонізуються, унаслідок чого змінюється їхня хімічна активність, утворюються нові, надзвичайно активні хімічні сполуки. 

Життєдіяльність будь-якого організму забезпечується хімічними реакціями, що відбуваються в його клітинах, тому потужне радіоактивне опромінення призводить до порушень функцій майже всіх органів: зростають крихкість і проникність судин, знижується опірність організму, відбувається розлад діяльності шлунково-кишкового тракту, порушуються функції кровотворних органів, нормальні клітини перероджуються на злоякісні. 

Зрозуміло, що чим більшою є поглинута речовиною енергія випромінювання, тим більший вплив цього випромінювання на речовину.

Біологічний вплив різних видів випромінювання на організми є неоднаковим за однакової поглинутої дози. Наприклад, за однакової енергії α-випромінювання значно небезпечніше, ніж β- або γ-випромінювання. 

Коефіцієнти якості деяких видів йонізуючого випромінювання 

Фізичну величину, яка характеризує біологічний вплив поглинутої дози йонізуючого випромінювання, називають еквівалентною дозою йонізуючого випромінювання (Н):

Н = К • D,

де D — поглинута доза; К — коефіцієнт якості.

Одиниця еквівалентної дози в СІ — зиверт (на честь шведського вченого Р. Зіверта):

[Н] = 1 Зв

Помноживши еквівалентні дози на відповідні коефіцієнти радіаційного ризику для всіх органів і тканин та підсумувавши їх, отримаємо значення ефективної еквівалентної дози, що відображає сумарний ефект опромінення організму. Ефективна еквівалентна доза введена Міжнародною комісією з радіаційного захисту (МКРЗ). Її одиницею в СІ є також один зіверт (1 Зв). 

На поверхні Землі реєструється певний рівень радіації — радіаційний фон, який складається з космічного випромінювання, випромінювання природних радіонуклідів і штучних радіоактивних ізотопів. 

1. Ви перебуваєте поблизу джерела α-випромінювання. Як ви можете захистити себе від шкідливого впливу радіації?

2. У результаті зовнішнього опромінення співробітник лабораторії щосекунди отримує поглинуту дозу йонізуючого випромінювання, що дорівнює 2 • 10-9 Гр. Яку поглинуту дозу отримає співробітник протягом години?

3. У результаті внутрішнього опромінення кожен грам живої тканини поглинув 108 α-частинок. Визначте еквівалентну дозу йонізуючого випромінювання, якщо енергія кожної α-частинки дорівнює 8,3 • 10-13 Дж.

4. Яку еквівалентну дозу йонізуючого випромінювання отримає особа, що перебуває поблизу джерела γ-випромінювання протягом 1 год, якщо щосекунди вона отримує поглинуту дозу 25 • 10-9 Гр?

5. Існує гіпотеза, що людство виникло завдяки мутаціям, які відбулися в мавп унаслідок дії радіоактивного випромінювання. Скориставшись додатковими джерелами інформації, дізнайтеся про цю гіпотезу більше. Чи можна з нею погодитися? Обґрунтуйте свою думку.

Ще в 1899 році М. Складовська – Кюрі, намагаючись пояснити походження радіоактивності, висунула гіпотезу про існування випромінювання, що заповнює весь світовий простір. Проте з усією певністю існування космічного випромінювання було доведене австрійським фізиком Віктором Гессом, що піднявся з електроскопом на повітряній кулі 7 серпня 1912 року. Він писав: «Результати моїх спостережень краще всього пояснюються припущенням, що зі світового простору на межу атмосфери падає випромінювання великої проникаючої здатності». Так були відкриті космічні промені. У 1936 році Гессу за це відкриття була присуджена Нобелівська премія з фізики.

Для дослідження віку стародавніх предметів органічного походження, залишків організмів використовують метод радіоактивного карбону. Із Нітрогену, який входить до складу повітря, під дією нейтронів утворюється невелика кількість радіоактивного ізотопу Карбону  з періодом піврозпаду . Цей Карбон з’єднується з Оксисеном, утворюючи вуглекислий газ, який поглинається рослинами, а через ланцюги живлення засвоюється тваринами. Радіоактивний ізотоп Карбону після загибелі організму перестає в ньому накопичуватися. 1 грам Карбону, що входить до складу рослинних механізмів молодого лісу, випромінює біля 15 бета – частинок за хвилину. Кількість цього радіонукліда починає зменшуватися з часом завдяки його розпаду. Вивчивши кількісний склад залишків організмів (співвідношення радіоактивного і звичайного Карбону), можна приблизно визначити їх вік.