Embedded Files
Галина ГРИЗЛЮК
Галина ГРИЗЛЮК
Дата народження: 14 листопада
Посада: вчитель української мови та літератури Рожнівського ліцею «Гуцульщина»
Освіта: вища, закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2001 рік, спеціальність: "Українська мова та література", та здобула кваліфікацію філолога, викладача української мови та літератури.
Педагогічний стаж: 27 років
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Проходження атестації: 2026 рік
Мій девіз життя:
Мій девіз життя:
"Наша родина – наша найбільша скарбниця"
Моє життєве кредо
Моє життєве кредо
«Роби добро і воно повернеться»
Науково-методична проблема, над якою працюю: «Формування національної свідомості та патріотизму школярів на уроках словесності»
Науково-методична проблема, над якою працюю: «Формування національної свідомості та патріотизму школярів на уроках словесності»
Відомі українці прославили нашу країну в різних куточках світу. Вони творили історію і зрештою змінили світ.
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ліна Костенко
Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.
В умовах війни: в умовах повномасштабної агресії Росії, національна свідомість та патріотизм є основою моральної стійкості, єднання та боротьби за незалежність.
Протидія пропаганді: знання власної культури та історії захищає від ідеологічного впливу та маніпуляцій, формуючи критичне мислення.
Формування ідентичності: українська мова та література — це ДНК нації, через них школярі усвідомлюють себе частиною великого народу, його спадщини.
Громадянська позиція: уроки словесності допомагають виховати не просто пасивних спостерігачів, а активних, відповідальних громадян, готових діяти на благо своєї держави.
Ціннісний орієнтир: література виховує любов до Батьківщини, повагу до героїв, розуміння цінності свободи та самостійності.
Актуальність. Формування національної свідомості та патріотизму школярів на уроках словесності надзвичайно висока, оскільки це ключовий напрям виховання, що зміцнює ідентичність, передає культурні цінності, патріотизм та любов до України через літературу, особливо в умовах війни та гібридних загроз, формуючи відповідальних громадян. Українська література слугує фундаментом для розуміння історії, культури, традицій та героїчного минулого народу, що є життєво важливим для стійкості держави.
Мета: підвищення ефективності освітнього процесу у вихованні молодого покоління, яке глибоко усвідомлює свою приналежність до українського народу, пишається своєю державою та готове активно долучатися до її захисту, розвитку та процвітання.
Роль уроків словесності:
Літературні твори як джерело національної пам'яті (Т. Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, сучасні автори).
Вивчення мови як скарбу нації, інструменту спілкування та самовираження.
Аналіз героїчного минулого (Козаччина, УПА, сучасні захисники) та їхніх мотивів.
Використання краєзнавства, фольклору та народної мудрості.
Таким чином, тема є надзвичайно актуальною для сучасної української освіти, оскільки без міцного підґрунтя патріотизму та національної свідомості неможливий розвиток сильної та незалежної держави.
Я завжди прагнула йти в ногу з часом. Сьогодні на моїх уроках традиційні методи органічно поєднуються з інноваційними підходами:
Інтерактивні технології: Використання платформ на кшталт LearningApps, Kahoot! чи Google Classroom перетворило вивчення правил на захопливий процес, що відповідає потребам сучасних дітей.
Проєктна діяльність: Замість класичних переказів учні створюють власні медіапроєкти, блоги, знімають буктрейлери до творів української літератури, що розвиває їхні soft skills та цифрову грамотність.
Особистісно-орієнтоване навчання: Я відійшла від ролі єдиного джерела істини. Моя мета – створити атмосферу діалогу, де кожен учень може висловити свою думку, обґрунтувати її та навчитися критично мислити.
Для родини я: жінка, мама, донька, дружина, вчитель
Для колег я: партнер, співрозмовник
Для учнів я: люблячий вчитель, наставник, друг
У цьому есе я хочу поділитися своїм баченням ролі вчителя та результатами праці, що надихають мене продовжувати цю важливу справу.
26 років стажу охоплюють епоху від крейди та класно-урочної системи радянського зразка до сучасної Нової української школи (НУШ), дистанційного навчання та цифрових інструментів. Найважливіший урок, який я засвоїла за цей час, — це необхідність постійного розвитку та гнучкості.
Найціннішим результатом я вважаю зворотний зв'язок від колишніх учнів, які, здобувши успіху в різних професіях (від IT-фахівців до журналістів), дякують за міцний фундамент знань та вміння грамотно висловлювати свої думки.
Місія, що триває
27 років...
«Мова – душа народу, його найцінніший скарб» – це не просто красива фраза, а філософія, яка визначає мій професійний шлях упродовж 26 років. За цей час змінилися освітні парадигми, шкільні програми та покоління учнів, але незмінним залишилося моє глибоке переконання: вчитель української мови та літератури є не просто транслятором знань, а провідником у світ національної ідентичності, культури та критичного мислення.
Стаж для мене – це не про "застарілість", а про мудрість відбору найкращих практик, які витримали випробування часом, та вміння інтегрувати їх у сучасний контекст.
Сьогодні, в часи повномасштабної війни та боротьби за нашу незалежність, роль вчителя української мови набуває особливого значення. Мова стала нашим щитом, нашою зброєю та символом нескореності.
Page updated
Google Sites
Report abuse