Закони Ньютона дають змогу розв’язати основну задачу механіки, оскільки якщо відомі сили, прикладені до тіла, можна визначити його прискорення в будь-який момент часу, у будь-якій точці траєкторії. І навпаки, якщо відомо положення тіла в будь-який момент часу, то закони Ньютона дають змогу визначити рівнодійну сил, що діють на тіло.

Закони механіки Ньютона (її ще називають класичною механікою) встановлені для тіл, що нас оточують,

так званих макроскопічних тіл, тобто тіл, що складаються з величезної кількості молекул і атомів. Для руху частинок мікросвіту закони Ньютона можна застосовувати лише в деяких випадках. Закони механіки Ньютона встановлені для тіл, що рухаються порівняно з невеликими швидкостями,які набагато менші від швидкості світла.

Закони механіки, сформульовані Ньютоном, – незмінні в усіх інерціальних системах відліку. Незмінними є час, маса тіла, прискорення та сила. Траєкторія, швидкість і переміщення різні в різних інерціальних системах відліку.

1. Сила 60 Н надає тілу прискорення 0,8 м/с2. Обчисліть силу, яка надає тілу прискорення 2 м/с2.

2. Знайдіть проекцію сили, що діє на тіло масою 500 кг, яке рухається прямолінійно, а його координата змінюється за законом.

3. М'яч масою 0,5 кг після удару, який тривав 0,02 с, набув швидкості 10 м/с. Знайдіть середню силу удару.

4. На гладенькому столі лежать два бруски, зв'язані між собою міцною ниткою. Маса першого бруска — 0,5 кг, маса другого — 0,1 кг. Перший брусок тягнуть з горизонтально напрямленою силою З Н. З яким прискоренням він рухається? Яка сила діє на другий брусок?