Embedded Files
Дифракція – явище відхилення від прямолінійного поширення світла.
Дифракція – явище відхилення від прямолінійного поширення світла.
Спостерігається під час проходження світла через малі отвори чи огинання світлом перешкод, розміри якого малі (співмірні) порівняно з довжиною хвилі.
Чим менший розмір перешкоди, тим більша дифракція.
У результаті дифракції утворюється дифракційна картина – система світлих і темних смуг, що чергуються.
Дифракція, як і інтерференція, пояснюється хвильовими властивостями.
Ідея Френеля: хвильова поверхня у будь-який момент часу не просто обвідна вторинних хвиль, а результат їх інтерференції.
Чисельне наближення дифракції плоскої хвилі від щілини шириною, що дорівнює довжині хвилі
Чисельне наближення дифракції плоскої хвилі від щілини шириною більше довжини хвилі
Дифракційна решітка – сукупність великої кількості вузьких щілин, розділених непрозорими проміжками.
Всі щілини розташовані на однаковій відстані одна від одної.
Дифракційна решітка розкладає біле світло на сім основних кольорів (спектр цього світла).
Використовується для дослідження спектрального складу світла і визначення довжини хвилі.
Якість дифракційної гратки визначається кількістю щілин. Чим більша кількість щілин на одиницю довжини гратки, тим чіткіші інтерференційні максимуми.
За допомогою дифракційної гратки одержують інтерференційну картину.
На відміну від розкладання світла з допомогою призми, при дифракції більше всього відхиляється не фіолетовий, а червоний колір, оскільки у нього більша довжина хвилі.
Page updated
Google Sites
Report abuse