Отримані приймальною антеною хвилі збуджують у ній змінний струм тієї самої частоти, на якій працює передавач. Отриманий сигнал підсилюють, потім демодулюють – виділяють низькочастотні коливання з високочастотних. Цей процес здійснюють за допомогою детектора, тому його ще називають детектуванням.

Основною частиною кожного радіоприймача є антена, з’єднана з коливальним контуром. За умов, коли одночасно працює багато радіостанцій, на антенну діють хвилі різних довжин і частот. В антені і в зв’язаному з нею коливальному контурі збуджуються складні електромагнітні коливання. Якщо частота одного з них дорівнює частоті власних коливань контуру, то їх амплітуда різко зростає завдяки резонансу. У найпростішому радіоприймачеві для настроювання на частоту потрібної станції його контур обладнують конденсатором змінної ємності або котушкою, індуктивність якої можна змінювати. У більш сучасних приймачів для настроювання коливального контуру застосовують спеціальні електронні пристрої.

Радіохвилі використовують не тільки для передавання звукового сигналу, а й для передавання зображень (телебачення). Принцип передавання зображення подібний до принципу радіозв’язку.

Особливо бурхливим став розвиток засобів телекомунікації із використанням супутникового зв’язку та цифрового формату запису інформації.

На сьогодні бурхливий розвиток засобів телекомунікації (мобільний Інтернет, мобільне телебачення) надає можливість для бездротового передавання і отримання будь-якого виду інформації.

Одним із видів послуг, що здійснюється через супутники, є навігація. GPS – глобальна система позиціонування – американська система військового призначення, відкрита для користування приватними особами. GPS використовується для морської навігації і визначення місцеположення об’єктів, наприклад, транспортних засобів.

Це далеко не весь перелік засобів і можливостей безпровідного зв’язку. Із збільшенням кількості мобільних користувачів виникає гостра необхідність в оперативному здійсненні комунікацій між ними, в обміні даними, у швидкому одержанні інформації. Тому природним чином відбувається інтенсивний розвиток технологій безпровідних комунікацій.

Радіолокація (від лат. Radius – промінь і locatio – розміщення) – галузь науки й техніки, предметом якої є спостереження за допомогою радіотехнічних методів за різними об’єктами, їх виявляння, розпізнавання, визначення їхнього місцезнаходження.

У радіолокації використовують ультракороткі електромагнітні хвилі частотою від 100 до 1000 МГц. Радіолокаційний пристрій радар – складається з передавальної та приймальної частин. Від потужного радіопередавача за допомогою параболічної антени посилається імпульс гостронапрямленої радіохвилі. Досягнувши цілі, радіохвиля відбивається від неї й повертається назад. Відбита хвиля вловлюється тією самою антеною й реєструється приймачем, який має додатковий вимірювальний пристрій – індикатор.

Радіосигнали, які посилає радіолокатор, являють собою короткочасні (тривалістю мільйонні частки секунди), але дуже потужні імпульси радіохвиль. Щойно імпульс послано, антенний перемикач вимикає передавач і водночас вмикає приймач. Імпульси йдуть через рівні проміжки часу, причому паузи між імпульсами в сотні разів триваліші за самі імпульси. У цілому звичайний радіолокатор протягом години лише кілька секунд посилає радіосигнали, а решту часу «слухає» радіовідлуння.

Радіолокація набула дуже широкого застосування в багатьох галузях життя людини. Без радіолокації неможливо обійтися, наприклад, у таких сферах:

1) метеорологічне забезпечення польотів, керування повітряним рухом, радіолокаційне забезпечення посадки повітряних суден і космічних апаратів, виявлення повітряних цілей, панорамний огляд поверхні, розпізнавання державної належності літальних апаратів;

2) визначення рельєфу поверхні морів і океанів, картографування берегової лінії, спостереження за біологічними явищами, проведення льодової розвідки;

3) визначення швидкості руху автотранспорту. Спосіб такого визначення ґрунтується на ефекті Доплера.

1. Чому для передавання радіосигналів потрібно використовувати високочас­тотні електромагнітні коливання?
2. Як створюють незатухаючі високочастотні електромагнітні коливання?
3. Чому закритий коливальний контур практично не випромінює електромагнітні хвилі?
4. Що таке антена?
5. Як одержати радіосиг­нал, який був би високочастотним і ніс звукову інформацію?
6. Назвіть основні частини радіоприймача та їхнє призначення.
7. Поясніть механізм демодуляції.
8. У чому подібність і відмінність передавання й приймання телевізійного та радіотелефонного сигналів?