-
Конфуций (в перекладі на людський - Фуцик де Гівнюк; сер Жопа Мохната) - кіт породи гризунів/ссикунів. Харчується переважно вологим кормом, але також регулярно під'їдає вазони і букети квітів (в особливості піони та рози). Серед ділекатесів присутні картонні коробки, улюблена драцена мами і мухи. Веде вечерній образ життя, але якщо не покормити перед сном, то активність починає о 5 ранку. Окрім, властивого цій породі, "тиги-дику", також, проводить ранковий педикюр тим, хто забув на ніч закрити двері у свою кімнату. Відрізняється особливою перебірливістю у: харчуванні (не їсть ковбасу), справлянні біологічних потреб (якщо наповнювач не з опилок, то воліє зганьбити хозяйський плед), ласках (ні в якому разі не гладити уздовж пузька, а то збільшується шанс, на отримання тілесних ушкоджень у раба).
Як Фуцик де Гівнюк проводить вільний час
Філософствує
Бореться з курінням
Дивується , коли раби не кланяються його королівській дупі
Працює під прикриттям і шантажем отримує вологий корм
ЦІКАВІ ФАКТИ
Гени дають про себе знати, тому може напасти на свою здобич (ногу) із-за стіни
Хоробро зустрів і пересидів окупацію під столом з чупа-чупсом у лапах
Якщо сер Жопа Мохната вирішить, що ви не старанно його гладили, то назначить вам смертний вирок (вашим пальцям)
Не дивлячись на всю суворість характеру та жорстокість рішень, він не обділений божественною красою, та королівською грацією
ДЕТАЛІ ЖИТТЯ КОНФУЦИЯ
Кіт Конфуций - дуже цікава особистість. Як про нього тільки не відзивались ті, хто з ним знайомий. Серед найоригінальніших імен у нього: Фуцик де Гівнюк, сер Жопа Мохната та крокодил.
Звання Фуцик де Гівнюк він отримав від хозяйки, після того, як обірвав жалюзі в хозяйській спальні. Сер Жопа Мохната було йому присвоєно після невдалої втечі через вікно, коли його сутки шукали всім 32-ох квартирним двором. У кінці кінців був знайдений під згорівшим, в процесі війни, магазином.
Крокодилом його почав називати хресний батько (так, були спроби вигнати з нього демона), адже переживши окупацію і кастрацію, Конфуций отримав психічні розлади і тепер до його біографії можна додати “агресивний дурень”.
Не дивлячись на шило в цікавому місці цього кота, він також має декілька кумедних і доволі милих звичок. Як справжній домашній улюбленець, він зустрічає своїх рабів на порозі квартири, а якщо вони купили йому вологого корму, то ще й на руки запригувати буде. До речі, має звичку, будучи на руках, обійматись та облизувати/гризти вуха. Коли на кухні щось готується, він стає на задні лапки, спираючись передніми на шухляди, і колядує на кусочок чогось. Дуже засмучується, коли готують не м’ясо. Серед вражаючих, але летальних вмінь - відчиняти двері, стрибаючи на ручку. З однієї сторони, це чудова навичка, якщо зайняті руки, а відкрити двері нікому, та з іншої: чи ви прокидались колись від, падаючої на підлогу, металевої ручки?
Серед уподобань Фуцика є багато речей, але точно немає диму. Тяжко живеться моєму коту в сім’ї, де всі курять (повнолітні, само собою). Кіт заліз куди не треба і от от зкине вазон? Достатньо лише включити iqos і Фуцика не буде в полі зору ще пів години. Але іноді, пересилюючи себе, він бореться з курінням - бере пачку стіків в зуби і тікає з ними від курця. Також, серед страхів Конфуція є пилесос. Вмикаючи пилосос, як по змаху чарівної палички, кіт зникає за найближчу штору чи диван.
Конфуций - унікальний кіт, бешкетливий, з королівськими замашками та це найкращий улюбленець у своєму роді.
Фуцик Де Гівнюк пішов кривою доріжкою!!!
Чи то сили предків, чи клема злетіла з кінцями, але стався жорстокий напад на мишу.
22.11.2024 року о 15:23 на перехресті холодильника та підвіконня, знайшли рештки магніту у вигляді миші, а саме ліве вухо біля газового котла. Тіло ж, як засвідчують очевидці, було знайдене в метрі від вуха, біля ніжки стола. Судячи з того, що тіло вже було холодним, напад стався за 5-10 хвилин до виявлення.
Також, очевидці заявляють, що бачили потенційного винуватця. Характерні ознаки: персиковий окрас, один чорний вус, в очах грали бісики, один кривий зубчик (можливо, постраждав при втечі з минулого місця злочину).
Після довготривалого розслідування і опитування всіх підозрюваних, був визначений найбільш вірогідний злочинець - сер Жопа Мохната.
Звіривши сліди кігтів з котла (на якому проживав потерпілий) і пройшовши доріжкою з шерсті, наші слідчі вийшли на місце, де переховувався злочинець (і виявили, що линяє не гірше хазяйки) - за шторою в східній дальній кімнаті.
При допиті, сер Жопа Мохната відмовився давати будь-які коментарі, що було розцінено, як "я вимагаю адвоката". Діло відразу дійшло до ВКС (Верховного Квартирного Суду). Виходячи з серйозності справи і наслідків, що вчинив підозрюваний при втечі, а саме з розкиданих по місцю злочину (кухні) настільних "ковриків", роль прокурора та судді виконувала найвища інстанція під абревіатурою МАМА. В якості захисту виступили два адвоката (в їх числі хазяйка і дитя, що підозріло схоже на найвищу інстанцію).
Суд тривав від обіду до вечора і вирок виявився таким: в силу недієздатності злочинця і його жалісного погляду, покарання у вигляді прибирання місця злочину впало на меншого адвоката (хазяйка вчасно здриснула з поля зору).
Та в зв'язку з загрозою повтору злочину, ми маємо викласти портрет негідника на люди.
Будьте обачні та бережіть себе!