Палац Павла Галагана у Сокиринцях збудований у 1824-1830 pp. за проектом Павла Дубровського. Тут, як і в раніших побудовах такого зразка, вирішувався палацово-парковий комплекс при збереженні всіх зручностей міського життя та наближення до природи. Класичний головний об'єм гармоніював із оточенням, справляючи художнє враження. Цьому сприяли урочистий головний фасад, його прямі лінії, сувора симетрія, стрункий восьмиколонний іонійського ордера портик, що спирається на цокольну аркаду, ефектний купол, яким увінчана споруда.  

Головний напрям другого етапу класицизму — будівництво міських ансамблів і нових міст. Крім того, опрацьовувалися генеральні плани реконструкції старих міст. Містобудівні плани вирізняла більша раціональність, вводилися геометрично чіткі периметри, прямі та широкі вулиці, геометричний розподіл районів. У такому оновленому погляді на місто простежувалися соціальні зміни політично-господарського укладу країни й активніші міжнародні культурні зв'язки. Змінились способи будівництва — класицизм на початку XIX ст. в Україні досяг найповнішого виразу.  

Початком архітектури Великого князівства Литовського зазвичай вважається будівництво дерев'яних замків, навколо яких виникали сільські поселення. Але захист від ворогів вимагав потужної фортифікаційної системи, і на межі XV століття розпочалось будівництво кам'яних замків. У XV—XVI століттях розширилось будівництво кам'яних і дерев'яних приватновласницьких замків, водночас введення у військове будівництво західноєвропейських фортифікаційних систем сприяло поступовому перетворенню замків на палацово-замкові комплекси, поєднанню в них громадських і оборонних функцій. Сусідство з європейськими країнами стало передумовою поширення в оборонному будівництві Великого князівства Литовського романського і готичного стилів, тут склався місцевий різновид готичного стилю, для якого були характерними пластичність форм і урочиста монументальність.