Відомі українські філософи, історики та суспільствознавці
Наука – соціокультурна діяльність, своєрідне суспільне явище. Як соціальний інститут наука – це сукупність учених з їхніми знаннями, кваліфікацією і досвідом, наукових закладів, експериментального, лабораторного устаткування, науково-дослідних програм творчої діяльності, системи інформації, підготовки й атестації кадрів, форм функціювання і використання всіх нагромаджених знань. Наступність досвіду і знань, єдність традицій і новаторства – суттєва особливість розвитку науки. Однією з форм її втілення є наукові школи, функціонування яких передбачає боротьбу думок, творчі дискусії та критику.
«Ви знаєте, як мені дорога Україна, і як глибоко українське відродження проникає весь мій національний та особистий світогляд, і я вважаю, що на мою долю випало велике щастя взяти в ньому участь".
Із листа В. Вернадського..
Обласний фестиваль «Славетні імена України» присвячений 160-річчю першого президента НАН України Володимира Вернадського. Зусилля В. Вернадського та його однодумців щодо розбудови вітчизняної науки – складової духовного відродження нашого народу за часи Української революції 1917-1921 рр. розкрито у творчих роботах:
Сосова Зоя Юріївна, здобувачка освіти 9-го класу Закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 18 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області.
Тема роботи: «Володимир Вернадський: серцем з Україною»
(погляди науковця на майбутнє українського народу та його громадсько-політична діяльність)
Тарасенко Єгор Максимович, здобувач освіти 10-го класу Слов’янської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів № 4 Слов’янської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Дмитро Іванович Багалій – видатний вчений, історик і громадський діяч»
(визначний внесок у дослідження історії Слобідської України, участь у створенні Української академії наук).
Лізенко Дар’я Миколаївна, здобувачка освіти Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Орест Левицький: дослідник історії права України та один із організаторів Української академії наук»
(результати дослідження історії права України козацької доби, участь у створенні Української академії наук)
Григорій Сковорода… Він жив в добу, коли українські землі перетворилися на колонію північного сусіда. Проте не зламався, не погодився з правилами існуючого «світу». У пошуках нових шляхів до щастя людини Григорій Сковорода створив філософську систему, що стала основою для майбутнього національного відродження. Визначному українському філософу присвячені творчі роботи:
Гусак Каріна Володимирівна, здобувачка освіти 8-го класу Шандриголівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Мандрівний філософ Григорій Сковорода»
(у роботі зроблено спробу охарактеризувати «філософію серця» Г. Сковороди, його вчення про «сродну (споріднену) працю»)
Колеснік Дар’я Романівна, здобувачка освіти 8-го класу закладу загальної середньої освіти гімназія №2 Дружківської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Філософська система Григорія Савича Сковороди»
(у роботі зроблено спробу «осучаснити» постать Г. Сковороди з використанням фактів його біографії).
Ферлієвич Єлизавета Русланівна, здобувачка освіти 6-го класу Новодонецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. №16 Новодонецької селищної ради Донецької області.
Тема роботи: «Чому портрет Григорія Сковороди зображений на купюрі в 500 гривень?»
(поза конкурсною програмою Фестивалю)
Біля витоків української національної ідеї… У першій половині ХІХ ст. серед українців, позбавлених власної державності, відбувалося піднесення інтересу до історичного минулого, прагнення зберегти пам’ятки старовини. Об’єктами дослідження ставали народні звичаї, традиції, обряди. Героїчно-легендарні образи запорозьких козаків надихали читачів наукових праць і літературних творів. Основоположниками т.зв. «народницької течії» в історичній науці з її ідеалізацією вічового ладу та Запорозької Січі стали М. Максимович та М. Костомаров. Утім деякі дослідники, передусім П. Куліш, висловили парадоксальні для тогочасного українства ідеї…
Богданов Ярослав Олегович, здобувач освіти 9-го класу Опорного закладу загальної середньої освіти імені Василя Стуса Краматорської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Перший історик стародавнього Києва - Максимович Михайло Олександрович»
(інформація про внесок науковця в дослідження усної народної творчості, пам’яток давньої літератури, дискусію з М. Погодіним щодо ролі українців у створенні Київської держави в ІХ ст.)
Сукова Крістіна Юріївна, здобувачка освіти 10-го класу Ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Михайло Максимович – видатний вчений ХІХ ст.»
(інформація про становлення М. Максимовича як науковця, його внесок у розвиток фольклористики, дослідження пам’яток давньоукраїнської літератури, походження Русі-України)
Піхоцький Володимир Дмитрович, здобувач освіти 11-го класу Білозерської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №14 Білозерської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Микола Іванович Костомаров: історик, етнограф, публіцист»
(інформація про визначного історика ХІХ ст. дослідника історії України козацької доби, засновника Кирило-Мефодіївського товариства М. Костомарова)
Гапоненко Єгор Олександрович, здобувач освіти 9-го класу Білицької загальноосвітньої школи I-III ступенів №10 Добропільської міської ради Донецької області, КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Наукова спадщина видатного історика Пантелеймона Куліша у контексті польсько-українських відносин»
У другій половині ХІХ ст. в історії та суспільствознавстві шириться позитивізм, який тісно пов'язаний із бурхливим розвитком природничих наук. Від істориків вимагають фактографічної достовірності й джерельного забезпечення наукових студій. Одним із фундаторів традиції документалізму в українській історичній науці став В. Антонович. Утім тогочасні науковці зберігали інтелектуальний зв’язок із попереднім поколінням: доводили окремішність історичного процесу українського народу, його зумовленість особливостями соціально-психологічного типу українця з його потягом до волі. Як і раніше, у центрі уваги істориків перебувала Запорозька Січ, чию історію всебічно досліджував Д. Яворницький.
Бандрівська Єва Миколаївна, здобувачка освіти 7-го класу Соледарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 з поглибленим вивченням англійської мови Соледарської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Видатний історик, археолог і етнограф України Володимир Боніфатійович Антонович і його вклад в історію держави»
(інформація про історіософські погляди та громадсько-політичну діяльність В. Антоновича як лідера хлопоманів і засновника київської (обласної) історичної школи)
Дерев’янченко Ярослав Олексійович, здобувач освіти 11-го класу Великоновосілківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Великоновосілківської селищної ради.
Тема роботи: «Науково-історичні надбання Дмитра Яворницького»
(інформація про біографію та внесок науковця у створення Дніпровського національного історичного музею)
Муравченко Тимур Євгенович, здобувач освіти Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 66 Маріупольської міської ради Донецької області»,
Тема роботи: «Дмитро Яворницький – нащадок запорозьких характерників»
(інформація про біографію та здійснене комплексне дослідження історії Запорозької Січі від початку козаччини до середини XVIII ст.)
Стадніченко Олександр Олександрович, здобувач освіти 11-го класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», гурток «Правознавство»
Тема роботи: «Михайло Павлович Чубинський – правознавець та державний діяч»
(інформація про біографію науковця, сина автора тексту Державного Гімну України; внесок М. Чубинського у становлення й розвиток кримінального права України)
Михайло Грушевський був останнім корифеєм народницького напряму в український історичній науці. Він зберігав інтелектуальний зв’язок з попередніми поколіннями істориків: М. Максимович ¬– М. Костомаров – В. Антонович та розвинув їх концепцію про безперервність українського історичного процесу і його самостійність щодо загальноросійської історії. Водночас його праця «Історія України-Руси» стала поштовхом для переходу від культурницької до політичної фази «винайдення України». Наукові ідеї М. Грушевського певним чином вплинули на його діяльність як голови Української Центральної Ради
Молчанова Аліна Олександрівна, здобувачка освіти 11-го класу Білозерської загальноосвітньої школи I-III ступенів №13 Білозерської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Михайло Грушевський – перший незламний президент України»
(інформація про біографію, вплив історіософських поглядів науковця на його громадсько-політичну діяльність, трансформацію поглядів на місце України в координатах «Україна – Захід»)
Пивовар Роман Олександрович, здобувач освіти 9-го класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Покровської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Михайло Грушевський та його історична школа»
(розкрито погляди вченого на етапи історичного розвитку українського народу та їх вплив на представників наукової школи М. Грушевського: І. Крип’якевича, С. Томашівського та ін.)
Тесля Максим Федорович, здобувач освіти 9-го класу Білозерської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 13 Білозерської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Видатний український історик Михайло Грушевський»
(висвітлено погляди науковця на український народ як національно-етнічну, духовно-культурну спільноту, що мала демократичні традиції державотворення)
Фещук Христина Юріївна, здобувачка освіти 11-го класу Білозерської загальноосвітньої школи I-III ступенів №14 Білозерської міської ради Покровського району Донецької області.
Тема роботи: «Наукова діяльність М.С. Грушевського»
(надано рекомендації щодо ознайомлення з працями М. Грушевського «Історія України-Руси», «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХIV сторіччя»)
Поразка Української революції 1917-1921 рр. та встановлення більшовицької диктатури на території Наддніпрянської України привела до того, що центр історичних досліджень перемістився в емігрантські. Незважаючи на спроби полонізації українського населення, на західноукраїнських землях зберіглася Львівська наукова школа істориків – учнів Михайла Грушевського. Історики 1920-1930-х рр. є державниками: у центрі їх уваги перш за все традиції українського державотворення та національні еліти, що стояли на чолі Галицько-Волинського князівства або Гетьманщини.
Іваненко Арина Михайлівна, здобувачка освіти 9-го класу Краматорського закладу загальної середньої освіти № 12 ім. Степана Чубенка Краматорської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Дмитро Дорошенко – представник державницької школи в українській історичній науці»
(інформація про біографію науковця та громадсько-політичного діяча, міністра закордонних справ Української держави; про його праці «Огляд української історіографії» і «Нарис історії України», де було спростовано негативну оцінку козацько-старшинської верхівки Гетьманщини попередніх істориків)
Фесенко Михайло Сергійович, здобувач освіти 9-го класу Опорного закладу загальної середньої освіти імені Василя Стуса Краматорської міської ради Донецької області.
Тема роботи; «Слов’янська філософія та її історія у науковому доробку Дмитра Чижевського» (інформація про біографію та внесок науковця в дослідження літературних пам’яток доби українського бароко, історію філософської думки, основою якої було визначено «філософію серця»)
Малика Анастасія Дмитрівна, здобувачка освіти 10-го класу Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов'янської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Іван Крип’якевич та його внесок у дослідження традицій українського державотворення»
(інформація про біографію представника Львівської школи істориків-державників, вивчення ним історії створення Гетьманщини під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького)
Склярова Софія Олегівна, здобувачка освіти 11-го класу навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Поет математики» Мирон Зарицький як представник Львівсько-Варшавської логіко-філософської школи»
(інформація про біографію та внесок у розвиток математичної логіки, за допомогою якої представники Львівсько-Варшавської школи намагалися пізнати абсолютну істину)
Шістдесятництво… Це покоління 1960-х рр. прагнуло свободи в усіх її проявах, обстоювала ідеї гуманізму в умовах панування антигуманного комуністичного тоталітарного режиму. Частіш за все ми згадуємо про шістдесятників – письменників (Василь Симоненко, Василь Стус та ін.) або митців (Алла Горська, Віктор Зарецький та ін.). Утім серед інтелектуальної еліти кінця 1950-х — початку 1970-х рр. було багато науковців. Більшість із них зазнало репресій, було позбавлено можливості займатися науковою діяльністю, ув’язнено. Це – історики Михайло Брайчевський, Олена Апанович, Ярослав Дзира, філософ Василь Лісовий, літературознавець і філософ Євген Сверстюк, математик Леонід Плющ, який спричинив справжню революцію в шевченкознавстві. Згадаємо й нашого земляка Олексу Тихого, який висловив педагогічні ідеї, які не втратили актуальності й сьогодні. Представлені творчі роботи підготовлені в межах локального проєкту Міжнародного фестивалю шістдесятництва та дисидентського руху (орг. – НЦ МАНУ)
Кононенко Альбіна Юріївна, здобувачка освіти 11-го класу навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Олена Апанович – берегиня козацького минулого України» (інформація про біографію, зокрема переслідування радянською владою у 1972 р.; внесок у дослідження історії України козацької доби, розвиток джерелознавства)
Янко Анастасія В’ячеславівна, здобувачка освіти 8-го класу Привільської гімназії Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Михайло Брайчевський: як дослідник стародавньої історії Русі-України став дисидентом і борцем за незалежність України?»
(інформація про біографію науковця, зокрема переслідування радянською владою у 1972 р.; внесок в розвиток археології давніх слов’ян, історії виникнення Руси-України)
Соболь Людмила В’ячеславівна, здобувачка освіти 11-го класу навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Свобода в кожному з нас: історик і літературознавець Ярослав Дзира»
( інформація про біографію, зокрема про заборону радянською владою на 17 років друкувати та посилатися на твори науковців; про внесок у розвиток джерелознавства, вивчення козацьких літописів)
Корнєва Анастасія Сергіївна, здобувачка освіти 10-го класу Світлодарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», гурток «Історія України».
Тема: «Євген Сверстюк: Висота духу не улягає впливам змінних вітрів»
(інформація про біографію, участь у дисидентському русі, зокрема засудження у 1973 р. до 7 років таборів і 5 років заслання; про філософські погляди, висловлені в есеї «Собор у риштуванні» та ін.)
Москальова Катерина В’ячеславівна, здобувачка освіти 11-го класу навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області;
Тема роботи: «Василь Лісовий: історія закриває щелепи останніх у світі імперій»
(інформація про біографію, зокрема виступ у 1972 р. із відритим листом на захист заарештованих шістдесятників і засудження разом з ними; про внесок у розвиток філософської думки у 1990-ті рр., підготовку Філософського енциклопедичного словника та антологій «Консерватизм», «Націоналізм», «Лібералізм»)
Данильченко Валерія Віталіївна, здобувачка освіти 11-го класу навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Права людини в УРСР у публічному просторі та міжнародній політиці (на прикладі життя науковця та дисидента Леоніда Плюща)»
(інформація про біографію, зокрема про арешт у 1972 р. та примусове лікування у психлікарні, звільнення та участь у Закордонном Представництві Української Гельсінської групи; про внесок у розвиток шевченкознавства)
Волосецький Ілля Костянтинович, здобувач освіти 11-го класу навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Олекса Тихий та його внесок у розвиток української педагогіки»
(інформація про біографію, зокрема про судову справу 1958 р., участь у заснуванні Української Гельсінської Групи та судову справу 1977 р.; педагогічні ідеї Олекси Тихого щодо мети та завдань освіти, ролі батьків, упровадження в навчальний процес української мови)
Особливе місце в історичній науці займають дослідження регіональної історії. Наукове та об’єктивне вивчення історії Донецького регіону є особливо важливим з урахуванням стереотипного уявлення про нього як про зрусіфікований край. Утім науковці-історики переконливо довели зв’язок історичної долі Донеччини з історією всієї України. Серед них – археолог Микола Макаренко, який знайшов козацькі старожитності на узбережжі Азовського моря; Василь Пірко, у працях якого на архівних матеріалах доводиться визначна роль запорозького та слобідського козацтва в заснуванні багатьох міст Донеччини. Відродження історичної пам’яті українського народу стало справою життя істориків Романа Ляха, Олени Стяжкіної – вихідців із Донецького національного університету ім. В. Стуса, видатного слов’янського краєзнавця Валерія Романька.
Коляда Єлизавета Геннадіївна, здобувачка освіти 9-го класу Ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Видатний археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко та його внесок у вивчення історії Донеччини»
(інформація про біографію та археологічні дослідження науковця, зокрема артефактів доби пізнього палеоліту на місці будівництва «Азовсталі» у Маріуполі у 1930-ті рр., захист від руйнації більшовиками Свято-Михайлівського собору в Києві)
Колтипін Олександр Олександрович, здобувач освіти 10-го класу Курахівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Курахівської міської ради Донецької області.
Тема роботи: «Роман Лях –людина, яка відродила історію України на Донеччині»
(інформація про біографію науковця, який у 1992 р. очолив кафедру історію України в Донецькому державному університеті (нині ДонНУ ім. Василя Стуса), його дослідження щодо аграрних відносин в українському селі у перш. пол. ХХ ст.)
Міщенко Данило Олександрович, здобувач освіти 10-го класу Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов'янської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Тема роботи: «Василь Пірко – першовідкривач козацького минулого Донеччини»
(інформація про біографію та наукову діяльність керівника Донецького відділення Науково-дослідного інституту історії козацтва при Інституті історії України НАН України, його докази заснування Бахмута та Слов’янська українськими слобідськими козаками, Маріуполя – запорозькими козаками)
Цегельник Кира Олексіївна, здобувачка освіти 11-го класу Загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №1 Мирноградської міської ради.
Тема роботи: «Олена Вікторівна Стяжкіна: українська докторка історичних наук, професорка історії»
(інформацію про біографію дослідниці, яку називають «українським голосом Донбасу», її наукові розвідки з історії повсякденності, літературну творчість)
Єрьоменко Віталій Олексійович, здобувач освіти 10-го класу Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Слов’янської міської ради Донецької області; КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», гурток «Історичне краєзнавство».
Тема роботи: «Постать Валерія Івановича Романька як приклад видатного українського історика та краєзнавця»
(інформація про біографію та наукову діяльність фундатора літературного краєзнавства в Донбаському державному педагогічному університеті)
Однією з гуманітарних дисциплін є соціологія, яка вивчає суспільні процеси та знаходить шляхи вирішення гострих соціальних проблем задля поліпшення умов життя людей. Сподіваємося, що юні науковці Донеччини виявлять зацікавленість соціологією. А поки представляємо творчу роботу з історії розвитку соціологічної думки.
Новікова Ірина Дмитрівна, здобувачка освіти 11-го класу Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 9 Торецької міської ВЦА Бахмутського району Донецької області.
Тема роботи: «Соціологічні засади вчення Михайла Драгоманова»
(Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) – український історик, фольклорист, громадський діяч та ідеолог визвольного руху; у роботі охарактеризовано його соціальну програму)