Україні за своїм географічним положенням позаздрило б багато країн Європи та Азії. Гірська
місцевість на заході, густа лісистість на півночі, безкраї степи на півдні та сході, чорноземні ґрунти
та значні водні ресурси. Проте люди прагнучі задовольнити свої власні потреби брутально
втручаються в закони природи, знищуючи, руйнуючи та забруднюючи її.
До прикладу ситуація, яка сталася 9 червня на річці Рось у селі Збаржівка Вінницької області, де у
річку потрапили небезпечні хімічні речовини за людської недбалості. та розвиток річкової флори і фауни та життя і діяльність населення.
Вода в річці стала непридатною для вживання. В результаті цієї ситуації була призупинена робота Білоцерківської насосно-фільтраційної станції, яка забезпечувала водою Білу Церкву та Умань. Люди отримували воду з резервних резервуарів, бюветів або підвезну. І хоча річка здатна до самоочищення і фільтраційна станція була запущена, наявність гербіцидів у воді вносять суттєву лепту в існування та розвиток річкової флори і фауни та життя і діяльність населення.
Наслідки забруднення водних ресурсів можна назвати небезпечними і усеосяжними. Список
захворювань, які можуть виникнути із-за вживання неякісної води величезний. Не даремно
говорять, що 80% болячок людина «випиває» разом з водою.
Наслідки забруднення води:
-Зменшення видової різноманітності річкової флори і фауни.
-Заростання і зникнення водойм.
-Погіршення смаку, кольору і запаху води.
-Руйнування емалі наших зубів із-за надлишку фтору.
-Спалахи гепатитів, спровоковані бактеріями і кишковою паличкою.
-Радіоактивні ізотопи і пестициди накопичуються в організмах і циркулюють в харчових ланцюжках, руйнуючи тканини і призводячи до безпліддя і генетичних мутацій.
Водні ресурси країни – джерело отримання питної води для населення. А беручи до уваги той
факт, що їх запаси розподіляються по території України не рівномірно (найбільші вони на заході, найменші – в південних районах Донецької, Запорізької, Херсонської, Одеської областей), це вимагає раціонального їх використання і охорони від забруднення.
Для того, щоб різниця у кількості прісної води у різних областях України була менш відчутною, побудовано 1103 водосховища. Шість найбільших знаходяться на Дніпрі, іще одне велике водосховище на Дністрі. Крім того, створено майже 50 тис ставків, 7 великих каналів, 10 водоводів, тощо. Наразі попри те, що Україна має значні сумарні водні ресурси, велика їх частина не може бути використана.
Як наслідок, за їх поновлюваними запасами на одного жителя, наша країна є однією з найменш забезпечених країн у Європі.
Центральне водопостачання населення країни охоплює близько 70% українців.
Потреби 20% з них забезпечуються за рахунок підземних прісних вод, інші 80% п’ють з поверхневих водойм на зразок
річок Дніпро і Десна. Більшість басейнів річок і водоймищ, із яких, переважно, забезпечуються потреби населення у воді, не можна вважати екологічно безпечними. У деяких містах і навіть окремих регіонах відхилення в якості води від норми сягає 70–80%.
Заходи покращення води
Експерти вважають, що, найперше, для покращення стану водойм необхідно забезпечити навколо водних об’єктів оптимальне поєднання лісових насаджень та лук, здійснити комплекс заходів з припинення скидання до них неочищених стічних вод, ренатуралізації осушних заплав, рекультивації порушених земель, а також провести моніторинг стану гідротехнічних споруд на річках, переробки берегів, що призводить до обміління та замулення річок.