Гурток "Дивосад"

Розклад занять

Понеділок - 10.00-11.45

Четверг - 10.00-11.45

Посилання на онлайн-зустріч в чаті навчальної групи.

17.09.2024

Значення садівництва у житті людини

Мета уроку:

• Навчальна: Ознайомити учнів з різноманітністю плодових та ягідних культур, їхнім значенням у харчуванні людини, а також роллю садівництва в екології та економіці.

• Розвиваюча: Розвивати в учнів пізнавальний інтерес до природи, спостережливість, уміння аналізувати та робити висновки.

• Виховна: Виховувати бережливе ставлення до природи, працелюбність, любов до землі та її дарів.

Обладнання:

• Презентація з фотографіями різних фруктів, ягід та садів

• Гербарії або зразки плодів (якщо можливо)

• Картки із завданнями

• Маркери або фломастери

• Ватман або дошка для колективної роботи

Хід уроку:

I. Організаційний момент:

• Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.

• Мотивація навчальної діяльності:

  • Загадка про фрукт або ягоду.

  • Обговорення: Які фрукти і ягоди ви любите? Де вони ростуть?

II. Актуалізація опорних знань:

• Фронтальне опитування:

  • Що таке рослина? Які бувають рослини?

  • Які умови потрібні для росту рослин?

  • Яке значення мають рослини для людини?

• Повідомлення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу:

1. Що таке садівництво?

   • Поняття садівництва.

   • Різновиди садівництва (плодове, ягідне, декоративне).

   • Обговорення: Чим відрізняється сад від городу?

2. Значення садівництва для людини:

   • Харчове значення: вітаміни, мінерали, клітковина.

   • Естетичне значення: краса садів, оздоровлення довкілля.

   • Економічне значення: вирощування фруктів та ягід для продажу.

   • Обговорення: Які ще переваги має садівництво?

3. Різноманітність плодових і ягідних культур:

   • Розгляд фотографій або зразків фруктів і ягід.

   • Класифікація за видами (яблуні, груші, вишні, смородина тощо).

   • Обговорення: Які фрукти і ягоди ростуть у вашому регіоні?

4. Догляд за садом:

   • Посадка дерев і кущів.

   • Полив, підживлення, обрізка.

   • Захист від шкідників і хвороб.

   • Обговорення: Які інструменти використовують для догляду за садом?

5. Садівництво в Україні:

   • Історія садівництва в Україні.

   • Знамениті сади України.

   • Обговорення: Які українські сорти фруктів і ягід ви знаєте?

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

• Виконання практичних завдань:

  • Складання кросворду з термінами уроку.

  • Малювання улюбленого фрукта або ягоди.

  • Колективна робота: створення плаката "Наш фруктовий сад".

• Обговорення результатів роботи.

V. Підсумок уроку:

• Фронтальне опитування:

  • Що таке садівництво?

  • Яке значення має садівництво для людини?

  • Які фрукти і ягоди ви знаєте?

• Виставлення оцінок.

• Домашнє завдання: Намалювати або описати свій уявний сад.

VI. Додаткова інформація (за бажанням вчителя):

• Садівництво як хобі.

• Садівництво в різних країнах світу.

• Екологічне садівництво.

Методи і прийоми навчання:

• Словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

• Наочні (демонстрація презентацій, гербаріїв, зразків плодів).

• Практичні (виконання завдань, малювання).

• Ігрові (кросворди, загадки).

19.09.2024

Ознайомлення з плодовими та ягідними культурами

Мета уроку:

• Навчальна: Ознайомити учнів з різноманітністю плодових та ягідних культур, їхніми особливостями, значенням у харчуванні людини та природі.

• Розвиваюча: Розвивати в учнів пізнавальний інтерес до природи, спостережливість, уміння порівнювати та аналізувати.

• Виховна: Виховувати бережливе ставлення до природи, любов до землі та її дарів.

Обладнання:

• Презентація з фотографіями різних фруктів і ягід

• Гербарії або зразки плодів (якщо можливо)

• Картки із завданнями

• Маркери або фломастери

• Ватман або дошка для колективної роботи

Хід уроку:

I. Організаційний момент:

• Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.

• Мотивація навчальної діяльності:

  • Загадка про фрукт або ягоду.

  • Обговорення: Які фрукти і ягоди ви любите? Де вони ростуть?

II. Актуалізація опорних знань:

• Фронтальне опитування:

  • Що таке рослина? Які бувають рослини?

  • Які умови потрібні для росту рослин?

  • Яке значення мають рослини для людини?

• Повідомлення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу:

1. Що таке плоди і ягоди?

   • Поняття плоду і ягоди.

   • Відмінності між плодами і ягодами.

   • Обговорення: Чому ми їмо фрукти і ягоди?

2. Різноманітність плодових і ягідних культур:

   • Розгляд фотографій або зразків фруктів і ягід.

   • Класифікація за видами (яблуні, груші, вишні, смородина тощо).

   • Обговорення: Які фрукти і ягоди ростуть у вашому регіоні?

3. Будова плодів і ягід:

   • Розгляд будови плоду на прикладі яблука (м’якоть, шкірка, насіння).

   • Порівняння будови різних плодів.

   • Обговорення: Яка частина плоду є їстівною?

4. Значення плодів і ягід для людини:

   • Харчове значення: вітаміни, мінерали, клітковина.

   • Лікувальні властивості.

   • Обговорення: Які вітаміни містяться у фруктах і ягодах?

5. Догляд за плодовими і ягідними культурами:

   • Посадка дерев і кущів.

   • Полив, підживлення, обрізка.

   • Захист від шкідників і хвороб.

   • Обговорення: Які інструменти використовують для догляду за садом?

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

• Виконання практичних завдань:

  • Складання кросворду з термінами уроку.

  • Малювання улюбленого фрукта або ягоди.

  • Колективна робота: створення плаката "Наш фруктовий сад".

• Обговорення результатів роботи.

V. Підсумок уроку:

• Фронтальне опитування:

  • Що таке плоди і ягоди?

  • Яке значення мають плоди і ягоди для людини?

  • Які фрукти і ягоди ви знаєте?

• Виставлення оцінок.

• Домашнє завдання: Намалювати або описати свій уявний сад.

VI. Додаткова інформація (за бажанням вчителя):

• Садівництво як хобі.

• Садівництво в різних країнах світу.

• Екологічне садівництво.

Методи і прийоми навчання:

• Словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

• Наочні (демонстрація презентацій, гербаріїв, зразків плодів).

• Практичні (виконання завдань, малювання).

• Ігрові (кросворди, загадки).

 24.09.24. В рамках тижня позашкільної  освіти майстер клас 

"Браслети з лікарських рослин"

Ознайомити дітей з лікарськими рослинами та їх корисними властивостями.

• Розвивати вміння розпізнавати деякі лікарські рослини за зовнішнім виглядом.

• Виховувати бережливе ставлення до природи, інтерес до народної медицини.

• Формувати навички творчості та ручної праці під час виготовлення браслетів.

Матеріали:

• Сухі квіти та трави (ромашка, м'ята, меліса, календула тощо)

• Готові засушені листя та квіти

• Ножиці

• Нитки або волосінь

• Голка

• Картинки з зображенням лікарських рослин

• Лупа

• Кошик з зібраними травами (якщо заняття проводиться на природі)

Хід заняття:

1. Вступна частина

• Бесіда:

  • Що таке лікарські рослини?

  • Які лікарські рослини діти знають?

  • Для чого люди здавна використовували рослини?

• Розповідь:

  • Легенда або казка про цілющі властивості трав.

  • Короткий огляд історії використання лікарських рослин.

2. Основна частина

• Демонстрація:

  • Показ зразків сухих лікарських рослин, розповідь про їхні властивості.

  • Розглядання картинок з зображенням різних лікарських рослин за допомогою лупи.

• Практична робота:

  • Пояснення послідовності виготовлення браслета: нанизування квітів і трав на нитку або волосінь.

  • Самостійна робота дітей під керівництвом дорослого.

  • Допомога дітям у виборі квітів і трав для браслета.

• Фізкультхвилинка:

  • Рухливі ігри на тему природи та здоров'я.

3. Заключна частина

• Підсумок:

  • Обмін враженнями про заняття.

  • Розгляд готових браслетів.

  • Розповідь про те, як можна використовувати виготовлені браслети (як оберіг, як прикрасу).

• Домашнє завдання:

  • Разом з батьками знайти інформацію про інші лікарські рослини.

Поради:

• Для молодших дітей можна підготувати заготовки для браслетів (нитки з нанизаними великими намистинками), а діти будуть додавати між ними квіти.

• Можна запросити на заняття бабусю або дідуся, які знають багато про лікарські рослини та народну медицину.

• Після заняття можна влаштувати невелику виставку готових браслетів.

Примітка: Перед проведенням заняття необхідно переконатися, що діти не мають алергії на якісь рослини. Також слід пояснити дітям, що не всі рослини можна збирати самостійно, і деякі з них можуть бути отруйними.

Можливі варіанти розвитку теми:

• Виготовлення ароматичних мішечків з лікарських трав.

• Створення гербарію з лікарських рослин.

• Розфарбовування картинок з лікарськими рослинами.

• Ліплення фігурок з глини у вигляді квітів і трав.

Очікувані результати:

• Діти отримають знання про лікарські рослини та їх застосування.

• Розвинуть дрібну моторику, фантазію та творчі здібності.

• Виховають повагу до природи та інтерес до народних традицій.

24.09.2024

Поняття зерняткових та кісточкових порід

Мета уроку:

• Навчальна: Ознайомити учнів з основними групами плодових дерев – зернятковими та кісточковими. Виділити їхні характерні особливості, навчити розрізняти представників цих груп.

• Розвиваюча: Розвивати спостережливість, уміння порівнювати та аналізувати, логічне мислення.

• Виховна: Виховувати бережливе ставлення до природи, інтерес до рослинництва.

Обладнання:

• Презентація з фотографіями різних плодових дерев (яблуня, груша, вишня, слива тощо)

• Реальні плоди або їхні зображення (яблуко, груша, вишня, слива)

• Картки із завданнями

• Маркери або фломастери

• Ватман або дошка для колективної роботи

Хід уроку:

I. Організаційний момент:

• Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.

• Мотивація навчальної діяльності:

  • Загадка про фрукт.

  • Обговорення: Які фрукти ви любите? Де вони ростуть?

II. Актуалізація опорних знань:

• Фронтальне опитування:

  • Що таке рослина? Які бувають рослини?

  • Які умови потрібні для росту рослин?

  • Яке значення мають фрукти в харчуванні людини?

• Повідомлення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу:

1. Що таке плодові дерева?

   • Поняття плодового дерева.

   • Значення плодових дерев для людини.

2. Зерняткові породи:

   • Характерні ознаки зерняткових (багато насінин в м’якоті).

   • Приклади зерняткових (яблуня, груша, айва).

   • Розглянути будову яблука (м’якоть, шкірка, насіння).

3. Кісточкові породи:

   • Характерні ознаки кісточкових (одна кісточка всередині плоду).

   • Приклади кісточкових (вишня, черешня, слива, абрикос).

   • Розглянути будову вишні (м’якоть, кісточка).

4. Порівняння зерняткових і кісточкових порід:

   • Скласти таблицю порівняння.

   • Обговорити переваги і недоліки кожної групи.

5. Значення зерняткових і кісточкових порід:

   • Харчове значення.

   • Використання в промисловості.

   • Естетичне значення.

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

• Виконання практичних завдань:

  • Розподілити зображення плодів на дві групи (зерняткові та кісточкові).

  • Скласти кросворд з термінами уроку.

  • Намалювати своє улюблене плодове дерево.

• Обговорення результатів роботи.

V. Підсумок уроку:

• Фронтальне опитування:

  • Які дві основні групи плодових дерев ви запам’ятали?

  • Які відмінності між зернятковими і кісточковими породами?

  • Яке значення мають плодові дерева для людини?

• Виставлення оцінок.

• Домашнє завдання: Знайти інформацію про один вид плодового дерева і підготувати коротке повідомлення.

VI. Додаткова інформація (за бажанням вчителя):

• Історія культивування плодових дерев.

• Садівництво в різних країнах світу.

• Сорти плодових дерев, які ростуть у вашому регіоні.

Методи і прийоми навчання:

• Словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

• Наочні (демонстрація презентацій, реальних плодів, зображень).

• Практичні (виконання завдань, малювання).

• Ігрові (кросворди, загадки).

26.09.2024

Особливості зерняткових та кісточкових порід

Мета уроку:

• Навчальна: Поглибити знання учнів про зерняткові та кісточкові породи плодових дерев, виокремити їхні біологічні особливості, агротехнічні вимоги та значення в садівництві.

• Розвиваюча: Розвивати в учнів спостережливість, уміння порівнювати, аналізувати та робити висновки, формувати наукове світогляду.

• Виховна: Виховувати бережливе ставлення до природи, інтерес до садівництва та здорового харчування.

Обладнання:

• Презентація з фотографіями різних плодових дерев (яблуня, груша, вишня, слива тощо)

• Реальні плоди або їхні зображення (яблуко, груша, вишня, слива, розрізані вздовж)

• Таблиці для порівняння

• Маркери або фломастери

• Ватман або дошка для колективної роботи

• Лупи (за наявності)

Хід уроку:

I. Організаційний момент:

• Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.

• Мотивація навчальної діяльності:

  • Загадка про фрукт.

  • Обговорення: Які фрукти ви любите? Чим вони відрізняються один від одного?

II. Актуалізація опорних знань:

• Фронтальне опитування:

  • Що таке плодове дерево?

  • Які дві основні групи плодових дерев ви знаєте?

  • Які відмінності між зернятковими і кісточковими породами ви пам’ятаєте з попереднього уроку?

• Повідомлення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу:

1. Будова плоду:

   • Розглянути будову яблука і вишні (м’якоть, шкірка, насіння, кісточка).

   • Порівняти будову плодів зерняткових і кісточкових.

   • Обговорити значення кожної частини плоду.

2. Біологічні особливості:

   • Терміни цвітіння і плодоношення.

   • Стійкість до хвороб і шкідників.

   • Вимоги до грунту і клімату.

3. Агротехнічні особливості:

   • Посадка, догляд, обрізка.

   • Особливості вирощування зерняткових і кісточкових.

4. Значення в садівництві:

   • Роль у формуванні саду.

   • Використання в ландшафтному дизайні.

   • Економічне значення.

5. Практичне застосування знань:

   • Визначення зерняткових і кісточкових дерев за зовнішнім виглядом плодів і листків (за наявності зразків).

   • Складання таблиці порівняння зерняткових і кісточкових порід.

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

• Виконання практичних завдань:

  • Розподілити зображення плодів на дві групи (зерняткові та кісточкові).

  • Скласти кросворд з термінами уроку.

  • Виконати тестові завдання на закріплення матеріалу.

• Обговорення результатів роботи.

V. Підсумок уроку:

• Фронтальне опитування:

  • Які основні відмінності між зернятковими і кісточковими породами?

  • Які агротехнічні вимоги мають зерняткові і кісточкові породи?

  • Яке значення мають зерняткові і кісточкові породи в нашому житті?

• Виставлення оцінок.

• Домашнє завдання: Знайти інформацію про один сорт яблуні і один сорт вишні.

VI. Додаткова інформація (за бажанням вчителя):

• Історія культивування плодових дерев.

• Сорти плодових дерев, які ростуть у вашому регіоні.

• Технології вирощування плодових дерев.

Методи і прийоми навчання:

• Словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

• Наочні (демонстрація презентацій, реальних плодів, зображень).

• Практичні (виконання завдань, спостереження).

• Ігрові (кросворди, тести).

07.11.24.

Тема заняття: «Кизил – ягода здоров я»

Мета:

Познайомити дітей з кримськотатарської легендою «Кизил -  ягода здоровя»

Познайомити дітей з рослиною, його особливостями, використанням людиною, з народною прикметою про кизилі.

Словник: щедро, рясно, деревина, кизил, Аллах, шайтан.

Виховувати інтерес до природи рідного краю.

Вчити дітей малювати гілку з листям пензликом, а ягоди пальцем

(прикладаючи його для отримання форми овалу).

Обладнання:

Ягоди кизилу, гілка кизилового дерева.

Картинка з зображенням гілки кизилу.

Папір, гуаш (зелена, червона, коричнева).

Кисті, баночки з водою, серветки.

Компот й варення з кизилу.

Хід заняття:

– На жаль, ми не можемо зараз встати і піти на прогулянку в наш ліс. Але ми можемо запросити до себе одну з рослин, розглянути його і познайомиться ближче. Ви дізнаєтеся про цю рослину багато нового, цікавого, послухаєте легенду про нього, намалюєте і спробуєте на смак.

– Перед вами лежать ягоди. Чи знаєте ви, як вони називаються? Кизил.

– А з’явився кизил, як говорить легенда, списи. Ромул вирішив побудувати новий місто – Рим. Узяв він свій спис і з силою встромив його в землю в тому місці, де повинен був з’явитися новий місто. А спис, воткнутое в землю розквітло кизиловим деревцем. Може бути, з цього греки і римляни робили з кизиловою деревини рукояті мечів, стріли і списи.

– Нагадаєте мені, що означає слово «деревина»? Дерев’яні частини рослини. Це які? Стовбур, гілки.

– Гарний кизил тим, що щедро, рясно цвіте. Це означає, що квіток багато-багато. Та до того ж кизил цвіте раніше за всіх. В лютому, коли зима ще не закінчилася, а проліски ще тільки

готуються з’явитися з-під снігу, кизил вже цвіте жовтими квітками. Здавалося б, при такому ранньому цвітінні і ягоді належить бути першою, ан немає. Кизилу ще чекати і чекати! Тільки взимку видасть кизил зрілу ягоду на радість всім.

– Чому так відбувається, розповідається в кримськотатарської легендою «Кизил – шайтанова ягода». У легенді зустрінуться незнайомі вам слова: «Аллах» – так називають бога кримські татари, «шайтан» – так вони називають риса. Послухайте цю легенду.

Легенда «Кизил – шайтанова ягода»

«Коли Аллах створив світ і закінчив свою роботу, на землі настала весна і на деревах, у земному раю, почали розпускатися бруньки. І потягнулося до цих нирках все живе і суще на землі: той одне вистачає, той інше. Одним словом – ніякого порядку. Аллах , бачачи, що треба порядок навести, покликав усіх до себе і наказав кожному вибрати одне якесь дерево чи квітку, щоб потім тільки ним одним і користуватися. Прийшов і шайтан.

– Ну, що ж ти, чорт, вибрав? – запитує Аллах.

Шайтан відповідає:

– Кизил.

– Добре. Бери кизил, – посміхнувся Аллах .

Зрадів шайтан. Всіх, мовляв, обдурив: кизил першим цвіте, значить, і дозріє раніше. А перша ягода – дорога ягода: пощастить шайтан свій кизил на базар і продасть втридорога.

Настало літо, почали дозрівати плоди: черешні, вишні, абрикоси, персики, яблука, а кизил все ще зелений і твердий. Але все ніяк не дозріває кизил. Почервонів трохи, але, як і раніше, – твердий і кислий.

– Ну, як твій кизил? – люди насміхаються.

– Гидота, а не ягода, – відповідає шайтан. – Не повезу на базар! Збирайте самі!

І ось, пізньої осені, коли в садах уже зібрали всі плоди, пішли люди до лісу і побачили вже почорнілу, але дуже солодку і смачну ягоду. Зібрали вони кизил, ласують і знущаються над шайтаном. – Прогавив!

А шайтан дуже розлютився і помстився людям. І на наступну осінь він зробив так, що кизилу вродило вдвічі, а може, і втричі більше, ніж у минулий рік, і сонця, щоб він дозрів, знадобилося послати на землю значно більше тепла.

Зраділи люди такого великого врожаю кизилу, не зрозуміли каверзи. А сонце стомлено за літо, і настала така зима, що у людей вимерзли сади і залишилися вони без врожаю на довгі роки.

З того часу існує така прикмета: якщо великий урожай кизилу – буде холодна зима». 

– Дуже корисний кизил. Допомагає він і від болю в животі, і від застуди, і від багатьох інших захворювань. А як смакує: і варення з нього роблять, і компот, желе, і сироп. Може у вашій родині готують з кизилу які-небудь страви? розкажіть.

Трохи пізніше ви самі зможете спробувати на смак ягоди кизилу і деякі страви, приготовані з таких ягід.

Питання:

– Коли зацвітає кизил?

– А коли дозрівають ягоди кизилу?

– З чого, згідно з легендою, з’явилося кизилове дерево?

– Що таке деревина?

– Що роблять із деревини?

– Чим корисний кизил?

– Яка є прикмета, пов’язана з кизилом?

Малювання «Гілка кизилу»

У вас вже намальована коричневою фарбою гілка кизилу. Вам потрібно тільки взяти пензля і намалювати зелене листя на цій гілці. Зверніть увагу на форму листя і постарайтеся намалювати такі ж. Короткі зелені гілочки почекають, коли на них з’являться ягоди.

А для малювання ягід кизилу кисті вам не знадобляться – їх намалюєте пальчиками: умочіть подушечку пальця у фарбу і залишити відбиток біля коротеньких зелених гілочок. Подумайте, як прикласти палець, щоб відбиток-ягода вийшла потрібної довгастої форми?

Дегустація

А зараз ми з вами спробуємо на смак компот й варення з кизилу.

Скачати конспект інтегрованого заняття з художньої літератури, рідної природи і малювання у старшій групі, тема: «Кизил – шайтанова ягода»

12.11.24.

Конспект заняття на тему: «Цілющі сили горобини чорноплідної»

Мета заняття:

• Ознайомити учнів з чорноплідною горобиною як цінною лікарською рослиною.

• Розкрити склад та корисні властивості ягід.

• Показати різноманітність застосування горобини в народній медицині та кулінарії.

• Формувати в учнів бережливе ставлення до природи та здоровий спосіб життя.

Необхідні матеріали:

• Гілка горобини чорноплідної з ягодами.

• Презентація про горобину (фотографії, малюнки, діаграми).

• Зразки продуктів з горобини (соки, варення, компоти).

• Смаколики з горобини для дегустації (за бажанням).

• Стакани, ложки, серветки.

• Картки із завданнями для груп.

Хід заняття:

1. Вступна частина

• Організаційний момент: Привітання, перевірка готовності учнів.

• Мотивація:

  • Загадка про ягоду (чорна, соковита, корисна).

  • Обговорення відомих учням ягід та їх корисних властивостей.

  • Повідомлення теми заняття та постановка мети.

2. Основна частина

• Розповідь про горобину чорноплідною:

  • Показ гілки горобини, опис її зовнішнього вигляду.

  • Розповідь про поширення горобини, її місце в природі.

  • Легенди та повір'я про горобину.

• Презентація про горобину:

  • Показ слайдів з фотографіями горобини в різні пори року.

  • Візуалізація складу ягід (вітаміни, мінерали, інші корисні речовини).

  • Пояснення впливу цих речовин на організм людини.

• Корисні властивості горобини:

  • Обговорення з учнями, які хвороби можна лікувати за допомогою горобини.

  • Розповідь про застосування горобини в народній медицині (відвари, настої, чаї).

• Горобина в кулінарії:

  • Демонстрація продуктів з горобини.

  • Розповідь про рецепти страв з горобини.

  • Дегустація смаколиків (за бажанням).

• Практична робота:

  • Розподіл учнів на групи.

  • Виконання завдань на картках (скласти кросворд, намалювати плакат, придумати казку про горобину).

3. Заключна частина

• Підведення підсумків:

  • Обговорення результатів роботи груп.

  • Повторення основних фактів про горобину.

• Рефлексія:

  • Що нового дізналися?

  • Що найбільше сподобалось?

  • Як можна використовувати отримані знання?

• Домашнє завдання:

  • Знайти додаткову інформацію про горобину.

  • Приготувати з батьками страву з горобини.

Методичні прийоми:

• Словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

• Наочні (показ, демонстрація, презентація).

• Практичні (робота в групах, дегустація).

• Ігрові (загадки, вікторини).

Очікувані результати:

• Учні зможуть назвати основні характеристики горобини чорноплідної.

• Учні знатимуть про корисні властивості ягід і їх застосування.

• Учні зможуть застосовувати отримані знання на практиці.

• Учні сформують позитивне ставлення до здорового харчування та бережливого ставлення до природи.

Можливі додаткові завдання:

• Створення гербарію з листя горобини.

• Виготовлення аплікацій або малюнків на тему "Горобина".

• Написання віршів або казок про горобину.

28.11.24.

Тема: Технологія вирощування плодоягідних культур

Мета:

навчальна: ознайомити учнів з видам плодоягідних культур та їх особливостями; формування знань про хвороби рослин і способи боротьби з ними; забезпечити умови для формування вмінь готувати ґрунт, висаджувати та доглядати за живцями;

виховна: виховувати культуру праці;

розвивальна: розвивати увагу та спостережливість;

профорієнтаційна: ознайомити учнів з умовами праці садівника.

Обладнання, інструменти, матеріали: муляжі плодів плодоягідних культур, лопати садові, граблі, садовий метр, садовий ніж.

Словникова робота: плодівництво, плодоягідні культури, ягода, вегетативне розмноження, паросток, відросток, стеблові бруньки.

План уроку

Структура заняття

I. Організаційний момент

II.Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

III.Вивчення нового матеріалу

1.Плодівництво як галузь рослинництва.

2.Загальна характеристика плодоягідних культур. Особливості вегетативного розмноження рослин.

Практичні роботи: «Заготівля і зберігання, живців», «Висаджування плодоягідних культур»

ІV Підсумки заняття

V. Домашнє завдання.

Хід заняття

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальна бесіда.

Назвіть ягідні культури.

 Яке значення мають ягідні культури в харчуванні людини?

 Яка галузь сільського господарства займається вирощуванням ягідних культур?

 Назвіть біологічні особливості ягідних культур.

Узагальнюючи відповіді учнів, доцільно повідомити, що плодові рослини поділяють на зерняткові (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, слива, абрикос, черешня), горіхоплідні (ліщина, волоський горіх), ягідні (малина, смородина, порічки, аґрус, суниця, виноград). Пояснення супроводжується демонстрацією зображення плодів цих рослин в натуральному вигляді та в розрізі з можливістю пояснення біологічних особливостей.

IIІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Плодівництво як галузь рослинництва.

Розповідь керівника гуртка

Господарське значення рослин визначає самперед цінністю ягід і плодів у харчуванні людини. Вони мають властивості, підвищують стійкість організму проти опромінення, виводять шкідливі речовини, поліпшують обмін речовин, посилюють апетит людини, роблять її стійкою проти різних хвороб і витривалок до несприятливих умов. З плодів і ягід виготовляють компоти, соки, джеми, желе, мармелад тощо. їх використовують у кондитерській, фармацевтичній промисловості.

Зважаючи на велике господарське значення плодових і ягідних культур, зумовили виникненню такої галузі сільськогосподарського виробництва, як плодівництво. Далі вчитель дає визначення, що плодівництвом називається галузь рослинництва, що вивчає біологію і технологію вирощування плодових культур (зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних).

На території сучасної України плодівництво розвивалось, як свідчать давні літописи, починаючи ще з VII—VI ст. до н.е. Починаючії з IX—X ст. плодові і ягідні насадження Київської Русі в монастирських і княжих землях вже займали значні площі. Найбільш відомим у той час був Києво-Печерський сад. У ньому вирощували більшість відомих плодових дерев. Можна також повідомити учням, що в період татаро-монгольської навали розвиток садівництва припинився і став відроджуватися наприкінці XVI — початку XVII ст. На цей час садівники вміли вирощувати саджанці, обрізувати та підживлювати рослини, використовували дерева для декоративного оздоблення.

Значного знищення плодово-ягідні насадження України також в період Великої Вітчизняної війни.

Нині відроджуються виноградники, збільшуються земельні ділянки з висадженими ягідними культурами.

Розвиток плодівництва як науки передбачає вивчення закономірностей росту, розвитну, плодоношення і розмноження культур. Оскільки ці рослини відіграють важливу роль у життєзабезпеченні людини, загальні питання їх вирощування, догляду, розмноження вивчають на уроках трудового навчання.

2. Загальна характеристика плодоягідних культур.

Розповідь учителя.

Великого поширення на всій території України набуло вирощування кущових плодоягідних культур: смородини, малини, порічок та ін. їх плодами є ягоди — соковиті їстівні частинки рослини, які розвиваються після запліднення із зав'язі квітки і містять насіння.
Плоди мають високі смакові якості. Містять велику кількість корисних для організму людини поживних речовин: вітаміни, кислоти, цукор. Ці складові роблять їх особливо цінними для споживання у свіжому вигляді. З них виготовляють такі харчові продукти, як: джем, йогурт, мармелад, желе, компот тощо. їх можна зберігати в засушеному, консервованому, замороженому вигляді.

Однією із найпоширеніших садових ягідних культур є смородина. Залежно від сорту розрізняють: чорну, червону і білу смородину. Найбільшого поширення набуло вирощування чорної смородини. Це безстовбурна кущова рослина, яка складається з кореневої системи та гілок і пагонів. Коренева система розміщується на глибині 10— 40 см. На цій глибині вона повинна бути достатньо забезпечена поживними речовинами та вологою. Ягоди утворюються на пагонах. Розрізняють пагони нульового, першого, другого, третього і т. д. порядку. Пагони нульового порядку — це добре розвинені пагони, які виростають із стеблових бруньок корінців рослин.

З бруньок гілок нульового порядку виростають гілки першого порядку, на яких утворюються гілки другого порядку і т. д.

Ягоди виростають на гілках попереднього року, рідше — на дво-, трирічних гілках. Плодоношення таких гілок — 1—3 роки. Після цього гілки відмирають (відсихають), а на їх місці з прикореневої частини виростають нові. Сухі пагони вирізують секатором.

Бруньки чорної смородини формуються тільки на однорічних гонах.

Ягоди утворюються із суцвіття, яке має форму китиці із 3—15 і більше квіток. Найбільші ягоди виростають із нижніх квіток.

Зацвітає рослина в кінці травня і продовжує цвісти 7—11 днів. Дозрівання плодів відбувається в кінці липня — на початку серпня місяця.

Малина належить до родини розоцвітих. Це багаторічна напівкущова рослина, що має в ґрунті кореневище і невеликі корінці, які розміщуються в орному шарі ґрунту на глибині 10—40 см і лише деякі з них заглиблюються до 1 м. На кореневищі і корінцях утворюються стеблові бруньки, із яких розвиваються молоді пагони, що замінюють старі. їх використовують для розмноження малини.

Стебла малини другого року плодоносять і відмирають. Після збирання врожаю їх вирізують секатором. Хороші врожаї малина дає упродовж 7—8 років.

Суцвіття малини розвиваються з бруньок, що з'являються в пазухах листків дворічних пагонів. Найбільш урожайні плодові гілочки утворюються в пазухах листків середньої частини пагона. Різні суцвіття одного і того самого пагона й різні квітки в суцвітті розвиваються неодночасно, тому цвіте малина тривалий час. Після цвітіння запліднена квітка розвивається в плід — збірну кістянку. Достигають плоди також неодночасно, тому збирають урожай малини протягом ЗО—40 днів.

Порічки — багаторічні кущові ягідні рослини заввишки 1—2 м. їх коренева система розвивається в ґрунті на глибині 20—40 см і лише деякі корінці заглиблюються до 1,5 м. Тому ці ягідні культури добре розвиваються на ґрунтах з неглибоким заляганням ґрунтових вод.

Кущ порічок має кілька гіллястих стебел. З основи куща, із прикореневих бруньок щороку виростають нові стебла. На них наступного року утворюються бічні гілки, на яких формуються плодові бруньки. Плодоносять молоді стебла на третій рік і дають урожай за правильного догляду впродовж 10—15 років. Залежно від сорту розрізняють білі та червоні порічки.

Квітки порічок, зібрані в суцвіття, називають китицями. У китиці може бути 6—12 квіток, які після цвітіння утворюють плід у вигляді кулястої ягоди. У кожному плоді є багато насіння.

Усі ягідні рослини вологолюбні, потребують доброго освітлення. Найкращі врожаї дають на відкритих незатінених місцях. Усі культури вимогливі також до родючості ґрунту, тому потребують підживлення добривами.

3. Особливості вегетативного розмноження рослин.

 Бесіда.

1) Які відомі вам способи вирощування малини і смородини?

2) Чим відрізняється спосіб вирощування рослин з насіння та розсади?

3) Яка особливість вегетативного розмноження малини і смородини?

4) У який період року заготовляють саджанці малини?

Які підготовчі агротехнічні операції виконують перед висаджуванням малини та смородини?

Узагальнюючи відповіді учнів, керівник гуртка повідомляє, що вегетативне розмноження застосовують при розмноженні плодоягідних культур (смородина, порічки, малина).

Розповідь учителя.

Плодоягідні культури розмножують головним чином вегетативно. Тобто живцями або відсадками, які отримують із частин пагонів стебла рослини, поділом куща або кореневими паростками та здерев'янілими живцями. Насіннєве розмноження застосовують рідко, оскільки рослини втрачають такі сортові ознаки, як смак плоду, його масу, урожайність і починають плодоносити значно пізніше. Розмноження насінням застосовують лише для виведення нових сортів рослин.

Малину розмножують паростками, що розвиваються із стеблових бруньок її корінців. Восени паростки викопують, обрізують на висоті 40—50 см і садять рядами з міжряддям 1,5—1,8 м та відстанню між рослинами в рядку 0,5—0,7 м. Саджанці малини висаджують на таку саму глибину, на якій вони росли на маточній ділянці. Корінці присипають пухкою вологою землею і добре її ущільнюють.

Смородину і порічки розмножують здерев'янілими живцями або живцями горизонтальних, вертикальних чи дугоподібних відсадків.

Розмноження здерев'янілими живцями — самий простий і розповсюджений метод. Для цього заготовляють живці завтовшки 0,5— 0,8 см, які мають 5—-6 бруньок. Нижню частину живця зрізують навскіс нижче бруньки, а верхню — вище бруньки. Розміщують кущі на відстані 1,5 м один від одного, а за рядкового способу — відстань між рослинами повинна становити 0,6—0,8 м в рядку з шириною міжрядь 1,5—1,8 м.

Розмноження відсадками полягає у відділенні від материнської рослини пагонів або гілок, що вкоренилися. Розрізняють спосіб розмноження вертикальними, горизонтальними та дугоподібними відсадками.

Для отримання вертикальних відсадків весною у молодих кущів обрізують біля самої поверхні ґрунту майже всі гілки. Коли з нижніх бруньок виростуть молоді пагони завдовжки 15—25 см, їх пригортають ґрунтом. З часом, коли пагони підростають та утворюються нові, їх знову пригортають. Восени укорінені пагони розкопують, відрізують секатором відігнуті гілки, на яких утворилися паростки, поділяють на частини, висаджують на постійне місце у ягідник.

4. ЗАКРІПЛЕННЯ.

Проводжу у формі бесіди за такими питаннями:

а) Які біологічні особливості плодоягідних культур?

б) Яке значення у життєдіяльності людини вони відіграють?

в) Які ви знаєте види та сорти плодоягідних культур?

г) В чому полягає технологія вирощування плодоягідних культур?

д) Способи розмноження плодоягідних культур.

V. ПРАКТИЧНА РОБОТА.

а) Вступний інструктаж.

Тема практичної роботи: Підготовка ґрунту і висаджування живців. Догляд за ними.

Мета практичної роботи: Навчитися висаджувати живці малини та чорної смородини та доглядати за ними.

Наголошую, що одночасно учні виконуватимуть технологічний етап проекту.

У ході бесіди вчитель повідомляє, що успішне розмноження чорної смородини залежить в основному від своєчасної заготівлі черенків. Краще за все їх заготовляти (нарізувати) наприкінці зими і зберігати під снігом. Учням демонструється спосіб нарізання черенків. Акцентується увага, що для цього вибирають добре розвинуті стебла. При нарізанні на черенку має бути 5—6 бруньок. Нарізані черенки зв'язують по 8—10 штук в пу-іють на ґрунт і присипають снігом. Після танення сні-зберігають у сухому прохолодному місці до розмерзання ґрунту. У підготовлених до висаджування черенків чорної смородини обрізаються верхівки до першої ближньої бруньки та нижня частина. Зверху черенок обрізається на 5—7 см вище бруньки, а внизу під самою брунькою. На черенку повинно залишатися 5—6 бруньок, а його довжина — 20—30 см. Висаджуються черенки на відстані 15—20 см один від одного. Для цього спочатку розмічають місця по садки, потім за допомогою садильного кілочка виконують заглиб лення під кутом 40—45° уздовж рядка (при такому висаджуванні кінець черенка буде розміщений ближче до поверхні ґрунту, де більше повітря і тепла для розвитку кореневої системи). Демонструючи прийоми висаджування, учитель акцентує увагу на кінцевій операції ущільнення ґрунту навколо черенка та його поливання. Далі учні самостійно виконують роботи, в процесі якої вчитель контролює прийоми її виконання, звертає увагу на акуратність, уникнення ушкодження бруньок під час ущільнення ґрунту. Після виконання роботи вчитель аналізує допущені помилки, пояснює методи їх уникнення.

Учням також пояснюється спосіб розмноження рослин кореневими пагонами. Із цією метою восени їх викопують (відділяють лопатою від материнської рослини), сортують та прикопують в ґрунті до настання морозів для зберігання. Малину розмножують паростками, що розвиваються із стеблових бруньок її корінців. Восени паростки викопують, обрізують на висоті 40—50 см і садять рядами з міжряддям 1,5—1,8 м та відстанню між рослинами в рядку 0,5—0,7 м.

Учитель пояснює, за якими ознаками визначають якість укорінених пагонів, які з них добре розвинуті та можуть бути використані для розмноження, демонструє прийоми викопування. Звертає увагу-учнів на те, що на молодих живцях залишилось листя, повідомляє, як і для чого його необхідно видалити перед викопуванням рослини. Акцентується увага на необхідності обережного, без пошкодження бруньок обривання листя.

Після викопування саджанців учитель демонструє прийоми обрізування ушкоджених коренів, пояснює, що цю операцію краще виконувати восени, а не весною, тому що запаси поживних речовин восени надходять із стебел до коріння і відкладаються в ньому. Тому місця відрізання (ранки) коренів заростають тканинним новоутворенням (калюсом), із якого весною дуже швидко починають відростати нові корені.

Далі учням пояснюється, що висаджувати саджанці плодоягідних рослин можна як восени, так і весною. Для висаджування весною саджанці прикопують для зимового зберігання. Якщо висаджування передбачено восени, учитель демонструє прийом підготовки посадочної ями, приготування поживної ґрунтової суміші, розміщення рослини в посадочній ямі, присипання коренів ґрунтом, його ущільнення, поливання та мульчування. Звертається увага на тому, що коренева шийка має бути на тому ж рівні по відношенню до поверхні ґрунту, на якому вона була при відокремленні  саджанця від материнської рослини. Подібним методом можна повідомити про розмноження смородини горизонтальними, вертикальними або дугоподібними відсадками чи особливості розмноження малини кореневими живцями.

Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання роботи між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-імітації, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії.

Інструктаж з безпеки праці.

Учнів ознайомлюють з правилами безпечної праці при заготівлі, висаджуванні саджанців та черенків, з правилами користування садовими ножицями, ножами, секаторами, городнім та садовим інвентарем.

Виконання практичної роботи.

Після перевірки знань теоретичного матеріалу та правил безпечної праці учні переходять до виконання практичних робіт «Заготівля і зберігання живців плодоягідних рослин», «Висаджування плодоягідних культур». Під час їх виконання вчитель слідкує за дотриманням агротехнічних прийомів, указує на недоліки та пояснює методи їх усунення або уникнення.

Оскільки в період навчального часу, відведеного навчальним планом для трудового навчання, немає можливості практичного ознайомлення з біологічними особливостями та агротехнікою вирощування ягідних культур безпосередньо на ягід: таціях фермерських, приватних господарств чи акціонерних Товариств, ці роботи доцільно передбачити в період літньої навчальної практики. Із цією метою вчитель заздалегідь планує графік виконання цих та інших робіт з розділу «Технологія вирощування рослин». Для цього доцільно передбачити такі види догляду, як поливання рослин, їх підживлення, боротьба зі шкідниками та хворобами тощо.

Учні в процесі роботи на шкільній ділянці ведуть робочий зошит проекту, даючи відповіді на проектні завдання.

1. Які умови вирощування малини та інших плодоягідних культур?

2. Коли вперше вдається спробувати ягід малини?

3. В чому полягає технологія вирощування малини у вас дома?

4. Скільки часу проходить від посадки малини до збору першого врожаю?

5. Які скоростиглі сорти малини ви знаєте?

6. Як вашим землякам вдається вирощувати саму плодоносну малину?

VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ.

Метод бесіда. Аналіз якості роботи і проекту в цілому. Відзначення позитивних і негативних сторін способів усунення браку в роботі. Виставлення оцінок.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Опрацювати матеріал за підручником. Виконати завдання (проектні) до наступного проекту „Чи хороші у вас добрива?”