Як мусять поводитись дітлахи у дитячому садочку, якими правилами керуватися - про це у віршах дитячої поетеси Світлани Гарбуз
У пишнім вбранні, в окулярах великих
На гілці у лісі - премудра Сова.
Вона наказала звіряток покликать,
Для них - ці повчальні, напутні слова.
Малятам розказує, як в дитсадочку
Без слізок і суму весь день провести.
І донечок ніжних, сміливих синочків
Навчає, як іграшки їм берегти.
Як треба поводитись, їсти і спати,
Як друзів хороших і вірних знайти,
Також виховательку як поважати.
Про це поступово дізнаєшся й ти!
Прокидаюсь зранку вчасно.
Зовсім я не вереда,
Хмарно, сніг, чи сонце ясне
Чи хлюпочеться вода.
Хоч і зовсім невеличка,
Чищу зубки, мию личко,
Неодмінно ще й зарядку
Я повторюю за татком.
Одягаюся швиденько,
Молока наллю коту,
На роботу - татко й ненька
До садочка - я іду!
У куточку гірко плаче
Попелясте Кошеня.
Вихователь, пишна Качка
Умовляла аж півдня.
Та пішла до інших діток:
Що чекали її теж.
Кошеняті сльози лити
Набридати стало все ж.
І самотньо, й дуже сумно
А у групі - жарти, сміх.
Зрозуміло: нерозумно
Тут ховатися від всіх.
- Візьміть в групу, я не плачу,
Слізки витерло ураз.
- Вибачайте, пані Качко,
Буду слухатися вас!
Тиха година.
Вкладаються діти
Тільки Лисички немає ніде,
Сіла в куточку за віттями квітів,
3 лялькою тихо розмову веде.
Хвилюються Качка і Помічниця,
Гукають пустунку і дивляться скрізь
Урешті знайшлася мала витівниця.
Покликали, люба, - то ти озовись!
Стривожена Качка сварила руденьку:
- Від виховательки більш не ховайсь!
Ну а тепер - і до ліжка швиденько,
Бо спочивати давно уже час!
Вовчик м’ячик прокусив,
На машину верхи сів,
Всі колеса зіпсував,
Ляльці платтячко порвав.
Як же діти будуть грати?
- Так не можна учиняти.
Іграшок ви не ламайте,
А дбайливо зберігайте!
Вчіться охайними бути, малята,
Чистими майте лице й рученята,
Бо іноді зовсім інакше буває,
І майка з-під светра чомусь виглядає.
То після бійок - дірки на колінах,
То черевики - в грязюці і глині...
Матуся своє Поросятко плекала,
Чистеньким його до садка виряджала.
Звечора, скільки не силилась мати!
Важко їй вдень Поросятка впізнати.
За сина їй соромно дуже бувало,
Коли із садочка його забирала.
А ви, любі діточки, не поросята...
Вам завжди охайними слід виглядати!
Мишеня до столу сіло,
Лапки ледве намочило,
Лінувалось добре мити
Поспішало їсти й пити.
Ні, не можна так робити,
Руки треба завжди мити
Милом, теплою водою
Діткам всім перед їдою!
Щоб мікроби позмивати
І хвороб тоді не знати!
Зголодніли дітки зранку,
Стіл готують до сніданку.
Кожний з них допомагає -
Посуд носить, розставляє.
Їжачок не захотів,
Сам до столу зразу сів.
Зневажають всі малого
-Звідки лінощі у нього?
Може, виправиться він?
Поміркує хай один...
Інші ж трудяться малята
-Краще буде смакувати!
Мавпочка банани їла,
Шкірками скрізь насмітила
З повним ротом говорила,
А про що? Незрозуміло.
Взяла чашку із компотом,
Облила собі животик.
Діточки, не поспішайте,
За столом не розмовляйте!
Хочу також нагадати:
Їжу скрізь не розкидати,
Одежини не бруднити,
Акуратно їсти й пити!
Зайченята гратись разом
Запросили Вовченя.
Посварив той всіх одразу,
Кривдив діток навмання.
Він лякав, дражнив вухатих,
Навіть зуби вищиряв.
Після того більше гратись
З ним ніхто не забажав.
Треба з усіма, малята,
Дружньо товаришувати.
Не потрібні сварки, страх,
Та ще й слізки на очах!
Коли сонечко у небі
Добре гріє, то не треба
Кофти теплої вдягати,
Шубу також слід сховати.
І не хмарно, й не дощить,
Куртка теж хай полежить.
Будеш бігати, стрибати
І на сонці засмагати.
Згідно з погодою вчись одягатись,
Холоду й спеки не треба лякатись!
Після вбиральні мий руки завжди
З милом у теплій проточній воді.
Треба мікробів ретельно змивати,
Щоб не змогли тобі шкоди завдати.
Запам’ятай ці поради, й тоді
-Болю не буде в твоїм животі.
Щоб не траплялось з тобою біди,
Після вбиральні мий руки завжди!
Мавпочка звірят дражнила
-Білку, Лева, Крокодила.
Прізвиська усім чіпляла,
Навіть прикро обзивала.
Всі покинули кривляку
-Нерозумну задаваку.
Залишилася одна
-Невдоволена, сумна.
Вибачення попросила
У звірят, котрих дражнила.
Буде з дітками дружити,
Веселіше в дружбі жити!
Нагулялися малята,
-Вдень пішли відпочивати.
Сон несе година тиха
-Дивну казочку на втіху.
Якщо сон не йде до тебе
Мовчечки лежати треба.
Друзям ти не заважай,
Спокій інших поважай!
Час на прогулянку - діти готові,
Лиш Бегемотик куйовдиться знову.
Малеча вдяглась і гуляти збирається,
У нього ж ніяк чобітки не взуваються.
До групи з прогулянки діти прийшли,
У роздягальні тваринку знайшли.
Вдягнулась нарешті, та пізно гуляти,
Бо час до обіду столи готувати.
Від друзів веселих не слід відставати,
Навчись, як вони, завжди швидко вдягатись!
Наш Цуцик кудлатий на ймення Гав-гав
Цукерку знайшов і до рота поклав.
Злякалися всі, він стогнав і блював,
І навіть в лікарні малий побував.
Ні руки свої, ані речі брудні
Не можна до рота тягнути вам, ні!
У бруді шкідливих мікробів багато -
Потрібно про це пам’ятати, малята!
Ось і день вже добігає,
Час додому малюкам,
Радо кожен зустрічає
Татусів, сестер і мам.
І дідусь, бабуся, братик,
Тітка, дядько рідний твій
Всі звірят прийшли забрати,
Сам додому йти не смій!
Вихователю негайно,
З ким ідеш ти, - покажи.
І йому завжди ти чемно«До побачення» скажи!