ходити по тротуарах і пішохідних доріжках, дотримуючись правої сторони;
перед тим, як починати перехід через дорогу, вулицю, зупинитись і приготуватись до переходу;
перетинати проїжджу частину по позначених пішохідних переходах, суворо виконувати сигнали світлофора;
іти, а не бігти через дорогу;
допомагати в переході вулиці тому, хто цього потребує;
стримувати тих дітей, які своєю недисциплінованою поведінкою створюють аварійні ситуації на дорогах;
бути вихованим, культурним, виконувати всі обов'язки пасажирів;
у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.
Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят
Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має проводитися з урахуванням таких головних чинників:
Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм і правил поведінки. Їх необхідно також навчати обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.
Максимальний ефект досягається, якщо навчально – виховна робота ведеться одночасно за трьома напрямками: дитячий садок – діти – батьки.
Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої шокової терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог.
Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, що спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, формується в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить у собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.