Під час  дистанційного освітнього процесу, використані відео-заняття або пояснення різного матеріалу (відео, дидактичні ігри або презентації), які було взято з різних джерел інтернету. Коли ви перейдете за посиланням, то ви побачите прізвище автора чи авторки, відео та канал розміщення. Дотримуйтеся безпечних правил поведінки в інтернеті.

Тема блоку: У світі професій

Тема тижня: Військові професії

Заняття: Інтегроване (Ознайомлення з соціумом +ХПД(аплікація))

Тема: Професія льотчик

Відгадайте загадку

Я залізні крила маю,

В небі високо літаю,

І мотор у мене є,

Що життя мені дає.

(Літак)

Роман Завадович

«Збудую я літак»

Як я дорослим буду , збудую я літак.

І високо – високо

Літатиму отак.

Над полями,

Над степами,

Над річками,

Над морями.

І візьму тебе , дитино,

Облітаєм Україну.

• Хто керує літаком?

• Для чого потрібні літаки?

• Чи є військові літаки?

• Чим вони відрізняються?

• Що робить військовий льотчик?

Давайте переглянемо що бачить льотчик з своєї кабіни.

Вадим Олександрович Ворошилов[1] (позивний «Karaya»; нар. 2 лютого 1994[2], м. Кременчук, Полтавська область[3]) — український військовослужбовець, льотчик 2-го класу, майор Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Герой України. 

24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ до України, відновився на службі.

Відновив навички з льотної підготовки та вирушив на оперативні аеродроми для виконання завдань за призначенням.

Спочатку виконував завдання над Житомирською областю. Після того на ізюмському та східному напрямках, а згодом над Херсонщиною[7].

10 жовтня, під час масованого ракетного обстрілу, збив дві крилаті російські ракети[8].

12 жовтня знищив п'ять дронів «Shahed 136»: три — на півдні України і два — над Вінницею[8]. Через пошкодження літака Вадим катапультувався на Вінниччині, попередньо відвівши винищувач МіГ-29 від населеного пункту[8].

У грудні Вадима було удостоєно звання Героя України[8][9].

• Хто це?

• Хто він?

• Чому його нагородили?

Гімнастика для очей

Сьогодні пропоную зробити з паперу літачок.

Самостійна робота дітей.

Підсумок.  Хто такий військовий пілот? Що він робить? Що йому потрібно для роботи? З ким ми сьогодні познайомилися? Що ми зробили? 

Заняття: Ознайомлення з природою

Тема перелітні птахи.

• Яких пташок ми називаємо перелітними? 

• Перелічіть їх?

• Чому пташки відлітають?

• Коли вони починають відлітати?

• Коли птахи повернуться?

Гімнастика для очей 

Дидактична гра: "Прелітні чи зимуючі?"

Дидактична гра: "Де живе пташка?"

Дидактична гра: "Відгадай пташку"

Підсумок. Про кого ми говорили? Яких пташок ми називаємо перелітними?  Перелічіть їх? Чому пташки відлітають? В які ігри ми грали?

Робота з батьками

Як розвивати стресостійкість у дитини дошкільного віку

У сучасному світі діти стикаються зі стресом не менше, ніж дорослі: новий садочок, гучні події, розлука з батьками чи невдачі в іграх можуть викликати тривогу. Саме тому важливо знати, як розвивати стресостійкість у дитини, щоб навчити її справлятися з емоціями, відновлювати спокій і впевненість у собі.

Читайте також: Як розвинути у дітей впевненість в собі?

Як розвивати стресостійкість у дитини через щоденні ситуації

Дошкільнята найкраще навчаються на власному досвіді. Коли дитина щось ламає, програє або свариться з другом, це не просто прикрість – це момент навчання. У такі моменти варто не критикувати, а допомогти дитині зрозуміти, що всі почуття – нормальні, а труднощі можна подолати.

Ось кілька способів, як розвивати стресостійкість у дитини в повсякденних ситуаціях:

• Дозвольте відчувати емоції — не забороняйте плакати чи сердитися. Краще назвіть емоцію: «Ти засмутився, бо кубик впав».

• Показуйте власний приклад — якщо ви реагуєте спокійно на стрес, дитина теж навчиться цьому.

• Обговорюйте, що допомагає заспокоїтися — наприклад, обійми, малювання чи глибокі вдихи.

• Хваліть за спроби впоратися — навіть якщо не все вийшло, підтримка зміцнює віру у власні сили.

Так дитина поступово вчиться, що будь-які труднощі можна пережити, а поруч є дорослий, який завжди зрозуміє й допоможе.

Емоційний контакт як основа стресостійкості

Щоб дитина могла контролювати свої емоції, вона повинна спочатку відчути, що її приймають і розуміють. Теплі обійми, лагідний тон, уважність до дрібниць – це не просто прояви любові, а й потужний ресурс для психіки.

Батькам варто приділяти щодня хоча б кілька хвилин без гаджетів, коли вся увага зосереджена лише на дитині. Це час спільних ігор, розмов чи просто обіймів. Така близькість формує в дитини внутрішнє відчуття безпеки, що допомагає їй краще реагувати на виклики.

Як розвивати стресостійкість у дитини через гру

Гра – найприродніший спосіб навчання для малюків. Саме через гру діти вчаться виражати емоції, домовлятися, приймати поразку чи чекати своєї черги. Тому як розвивати стресостійкість у дитини – питання, на яке відповідь часто криється у простих спільних іграх.

• Рольові ігри — програвайте ситуації: «Ти засмутився, бо впала вежа. Що ми можемо зробити?»

• Ігри на самоконтроль — наприклад, «замри – відімри» або «червоне – зелене світло». Вони тренують витримку й увагу.

• Творчі ігри — малювання емоцій, створення казок про хоробрих героїв допомагає дитині опрацьовувати власні переживання.

Після гри завжди запитайте: «Як ти почувався?» — це допомагає дитині усвідомлювати емоції й легше їх контролювати.

Маленькі звички, що зміцнюють психіку

Стресостійкість формується не за один день. Це навичка, яку можна підтримувати через сталі щоденні звички. Регулярний режим, достатній сон, здорове харчування й час для спокійних занять – усе це зміцнює нервову систему.

Також важливо, щоб дитина відчувала контроль над деякими рішеннями. Наприклад, дозволяйте їй обирати, яку піжаму вдягти або яку книжку читати на ніч. Це формує впевненість і знижує рівень напруги.

Підтримка і прийняття — ключ до спокійного дитинства

Розуміння того, як розвивати стресостійкість у дитини, допомагає батькам виховати впевнену, спокійну особистість, яка не губиться перед труднощами. Коли дитина знає, що її люблять без умов і завжди підтримають, будь-який стрес стає легшим.

Найкраща допомога – це не уникнення проблем, а спільне їх проживання. Обійми, теплі слова й присутність поруч – ось те, що робить дітей сильними та щасливими.