Під час  дистанційного освітнього процесу, використані відео-заняття або пояснення різного матеріалу (відео, дидактичні ігри або презентації), які було взято з різних джерел інтернету. Коли ви перейдете за посиланням, то ви побачите прізвище автора чи авторки, відео та канал розміщення. Дотримуйтеся безпечних правил поведінки в інтернеті.

Заняття: Ознайомлення з соціумом

Тема: Театр. Правила поведінки

• Чи були ви колись у театрі?

• Чому люди ходять у театр?

• Хто працює у театрі?

• Яких правил поведінки потрібно дотримуватися у театрі? Чому?

Гімнастика для очей.

Дидактична гра: "Так чи ні"

Розгляньте малюнки та визначте де порушено правила поведінки у театрі.

Підсумок. Про що ми говорили. Пкрерахуйте правила поведінки в театрі? Чому їх потрібно дотримуватися? В які ігри ми грали?

Заняття: Інтегроване(Ознайомлення з природним довкіллям +ХПД(аплікація))

Тема: Весняні явища природи

Все у зелені довкола:

Пасовища, ліс і поле.

Мчать струмочки до ріки,

Ліплять гнізда ластівки,

І в сороки новина,–

Облетіла всіх вона,

Сповіщаючи: ...

(Весна)

А в природі вже пахне весною.

А в природі вже пахне весною,

Аромат той приємний для всіх.

Білий сніг не лежить вже горою,

А джерельцем співочим побіг.

Щоб очистити землю й омити,

Та прокласти шляхи для весни.

Хоч зима й завертає сердито,

Та весна вже приходить у сни.

Йде весна-королева по світу

І співає на всі голоси,

Та заквітчує землю прогріту,

Творить дивні картини краси.

(Н. Красоткіна)

Сьогодні ми поговоримо про весняні явища природи, але спочатку трішки пограємо.

Дидактична гра: Ознаки весни

• Які весняні явища не живої природи ви запам'ятали?

• Що таке льодохід?

• Що таке повінь?

• Які явища живої природи ви запам'ятали?

Гімнастика для очей

Сьогодні ми з вами зробимоо аплікацію весняний дощик. Ось подивіться як.

Самостійна робота дітей. Яка зараз пора року? Які весняні явища не живої природи ви запам'ятали? Що таке льодохід? Що таке повінь? Які явища живої природи ви запам'ятали? Яку аплікацію ми робили? В які ігри грали?

Робота з батьками

Шість табу: Поради батькам, які не хочуть бути зрадниками своїх дітей

Батьківська зрада ранить на все життя

Зрада – це завжди неприємно, боляче і навіть страшно. Я сама довго намагалася зрозуміти, що таке зрада і чому такі дії оточуючих викликають образу й гострий біль. Поступово я зрозуміла: людина робить так, як їй найзручніше. Вона ставить свої інтереси або інтереси інших людей вище від ваших – бо вона так вирішила. І вона має на це право. Ніхто не повинен жити за твоїй сценарієм. Для того, що це зрозуміти, мені було потрібно не багато, не мало – 40 років життя, 40 років досвіду, книг, розмов…

У наших дітей всього цього поки немає. Вони ще дуже мало знають. Але слово «зрада» їм дуже добре знайоме. Подружка не поділилася шоколадкою, не запросила на день народження, розповіла Тані секрет – зрадила на все життя! Але найстрашніша зрада – це батьківська. Вона ранить дуже глибоко, іноді – на все життя. Виправдати подружку за те, що вона поставила свої інтереси вище – легше, ніж зрозуміти маму чи тата.

А зараз табу для батьків:

1. Ніколи не з’ясовуйте з дитиною стосунків у присутності сторонніх.

Не важливо чи це учитель, чи сусідка або ж подружка сина чи дочки стоїть поруч. Навіть якщо дитина помилилася. При сторонніх дітей можна тільки хвалити або ж просто мовчати, оскільки мама і тато завжди повинні бути на стороні своєї дитини, навіть якщо вона і зробила щось неправильно. Вдома, наодинці намагайтеся зрозуміти і розібратися у ситуації. Але виставляти найдорожчу і найближчу людину у невигідному ракурсі – це зрада.

2. Ніколи не використовуйте те, чим дитина поділилася з вами, їй на шкоду.

Якщо дочка розповіла про свою першу закоханість, не варто опускатися до чогось на зразок: «Взуття мити ще не навчилася, а вже любов у неї…» Через те, що скористалися довірливістю дитини і в зручному випадку скористатися її таємницею – зрада.

3. Ніколи не порівнювати дитину з іншими, якщо це порівняння на користь іншого.

Тобто сказати про однокласника, який виграв міську олімпіаду: «Молодець!» – нормально. А «Ось бачиш, а тобі б тільки за планшетом сидіти» – зрада.

4. Ніколи! Ніколи!! Ніколи!!! Не з’ясовуйте свої стосунки одне з одним у присутності дитини.

Це тема для окремої розмови. Зараз просто згадайте, що переживали ви, коли чули, як сваряться ваші батьки. І стане зрозуміло, що ви «нагороджуєте» такими ж переживаннями своїх синів або дочок.

5. Пообіцяв – зроби.

Здавалося б, це ж зрозуміло. Але часто ми ігноруємо. Та дитина ж чекає, мріє, уявляє, як це буде чудово. Вірить, зрештою. І руйнувати цю віру – зрадництво.

6. Не дозволяйте ніколи говорити вам про вашу дитину погано.

Нікому, чуєте! Навіть вашій найкращій подрузі. Навіть бабусі. Навіть якщо дитина у цей час у таборі за 40 км від міста. Якщо це просто інформація про те, що дитина зробила чи щось сказала – спасибі за інформацію, але як тільки починається оцінювання – до побачення. Через те, що спокійно слухати висловлювання на зразок: «А твій – то взагалі сором втратив, хамло невиховане», – це зрада. Є ще і сьоме, і воське, і дев’яте…

Колись наші діти виростуть і, мабуть, зрозуміють, що багато чого з того, що здавалося їм зрадою – насправді було просто слабкістю, або незнанням, або неможливістю правильно пояснити мотиви своїх дій щодо них. Але ж нам від цього не стає легше, коли ми дізнаємося про причину хвороби? Біль же не зменшується? Так, ми розуміємо, що потрібно зробити, щоб не було боляче. І часто процес лікування є надто тривалим і болісним, ніж сама хвороба. Тому краще займатися профілактикою, суть якої дуже проста: завжди бути на стороні дитини.