Робота з батьками

Як підготувати дитину з ООП до 1 класу та упередити булінг? 

Працювати над самооцінкою дитини, «проживати» в ігровій формі можливі неприємні ситуації та навчити давати відсіч. Поради батькам: 

Завчасне знайомство зі школою полегшує адаптацію Батькам дітей з ООП варто ще до початку навчання познайомити дитину зі шкільним простором, провести по класах, якусь екскурсію зробити, сходити «в гості» до школи. І рекомендація для всіх дітей – заздалегідь їх треба познайомити, а не так, щоб вони 1 вересня прийшли та побачили незнайомих діток. Може, хтось разом в садочок ходив чи діти живуть по сусідству, знають одне одного. Але не дуже часто так буває, тому знайомство заздалегідь дозволить їм почуватися більш впевнено, побачити знайомі обличчя. 

Не варто створювати навколо дитини штучний «ідеальний» світ 

Як би батькам не хотілося посадити дитину під умовну скляну сферу, все одно, якщо є якийсь взаємообмін з суспільством, будуть і не дуже приємні моменти. На жаль, негативний досвід всі діти з ООП мають. І тут важлива превенція. Батьки, які це розуміють, будуть ще до школи, просто щоб дитина комфортно почувалася в нашому, на жаль, нетолерантному суспільстві, доносити, що ми всі різні, що люди бувають різні – і не завжди вони добрі, що світ може бути всілякий. Коли батьки огороджують дитину від того, що є жорстокі люди, що є, умовно кажучи, зло, а вона з ними все одно якось зустрінеться, тоді це буде дуже великий шок. Як пояснити це дитині? Показати, що люди бувають різні. Це можуть бути казки – зараз дуже багато терапевтичних казок авторських, які пишуть психологи, педагоги – можна підібрати щось. В цих казках буде про інакшість, про те, що можуть бути друзі, можуть – байдужі люди, а можуть бути недобрі люди. Це така поступова робота, тому що діти не дуже розуміють через слова – так у них мозок працює, вони розуміють через метафору, через казку, через гру… Варто програвати такі ситуації, готувати дитину, що може бути й так. В грі можна дати дитині можливість якусь ситуацію прожити. «А пограймо в школу!» – програли, умовно кажучи, «правильний» варіант. «А пограймо в школу, коли, наприклад, у школі їжачків один їжачок без голок, або у нього немає лапки». Діти такі метафори інколи переносять на себе свідомо, а інколи ні – але підсвідомо все це фіксується. Далі можна програвати – чи є у нього друзі, хто може допомогти, як йому поводитись. Оце все програвати і пояснювати. 

Важливо працювати над самооцінкою дитини 

Впевненість у собі – це треба в дитині виховувати… Пояснювати їй, що незважаючи ні на що, він гарний або гарна, в нього є свої дуже гарні риси характеру, гідність своя, свої якості. І він гарний, вже тому що він є». Це така порада, яку батьки повинні будь-якій дитині давати, бо не можуть кожної хвилини бути поряд, щоб її захистити. Повинні дати таку підтримку, яка буде завжди у дитини, щоб вона на неї спиралася, коли сама. А дітям з ООП треба давати цю підтримку в кілька разів більше. Це про самооцінку дитини, про батьківську любов, про вміння себе захищати, про вміння давати відсіч. 

Роль дорослих у протидії булінгу в дитячому колективі

 У подоланні булінгу все залежить від дорослих. Завжди. І на 100 % – у початковій школі. Бо діти самі можуть пробувати щось, починати щось. Якщо вони побачать «правильну» реакцію дорослого, заборону, якісь тлумачення, що так не треба робити – це буде загасати. Але якщо дорослий буде своїм невтручанням давати мовчазну згоду – це може розростатися. І хто стане мішенню, жертвою, складно сказати. Це можуть бути і діти з ООП. У взаємодіях із дітьми, починаючи з найменшого віку, завжди повинен бути поряд дорослий. Бо діти на те й діти, що вони не мають досвіду, не мають такого розвиненого контролю, навичок аналізу ситуації, прогнозування. Дуже часто на дітей покладається багато відповідальності там, де вони її не можуть нести. Це дуже велика проблема в школах. Коли педагог повинен дивитися і втручатися, своїм прикладом показувати, як вести себе або як не потрібно поводитись. І навіть у середній школі, і в старшій школі – там теж потрібно втручання дорослого. Дуже часто бувають ситуації, коли без дорослого навіть старші діти не розберуться. Діти завжди будуть щось пробувати робити, а роль дорослого – дати їм правильний зворотній зв’язок, сказати «Ні, в цій ситуації так не можна, але можеш зробити ось так». 

Як батькам дитини з особливими освітніми потребами налагодити контакт з батьками однокласників 

Доречно стати ініціатором якихось зустрічей із батьками інших учнів. Якщо у батьків інших дітей є якісь шаблони або вони мають упередження щодо дітей з ООП, то, на жаль, нічого не зробиш. Але спробувати щось змінити завжди можна і треба. Що це може бути, щоб «привчити» клас до такої дитини? Якесь свято, запрошення на день народження, або щоб дитина ця роздала іншим цукерки – такі, прості речі, прості заходи, але вони потроху дадуть результат.

 Завжди будьте на боці своєї дитини 

Бувають випадки, коли нічого не можна зробити з іншими людьми, але можна твердо стояти на своєму і казати: «Так, ця дитина така, вона, наприклад, не може ходити або вона не може концентрувати увагу, або імпульсивна, або не так, як усі, читає та пише, чи погано чує – але це не дає вам права цю дитину ображати або знущатися з неї». Це важливо і для батьків, і для інших дітей – вони будуть бачити, що якщо якийсь конфлікт стався, до дитини з ООП ставляться справедливо. Батьки таких дітей повинні за це боротися. Не завжди особливість дитини може бути причиною булінгу. Але трапляється. Велика роль покладається на батьків. І це робота з самою дитиною, її самооцінкою – казати їй, що її люблять, що є люди, на яких вона може спертися, які можуть їй допомогти, навчити її захищатися та давати досвід, що світ – він різний буває. Але якщо вона вміє себе захищати, вміє звернутися до дорослого за допомогою, вміє казати «ні» і почуває себе гідно – то це буде допомагати з будь-якими ситуаціями впоратися.