Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024
“Наша єдність – наша зброя”
День Соборності України — свято України, офіційно відзначається з 1999 р. в день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, яке відбулося 22 січня 1919 року.
22 січня 1918 року — Українською Центральною Радою прийнято IV Універсал, який проголошував повну незалежність Української Народної Республіки (УНР).
1 листопада 1918 р., внаслідок розвалу Австро-Угорщини на зхідно-українських землях, постала нова держава — Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
1 грудня 1918 — у Фастові укладено "передвступний" договір між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох республік в одну велику державу.
3 січня 1919 — Українська національна рада ЗУНР у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний" договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку.
22 січня 1919 — Директорія УНР з приводу визначної події видала Універсал, яким оповістила про утворення єдиної незалежної УНР.
В Києві на Софійському майдані проголошено Акт злуки.
23 січня 1919 — Акт злуки одностайно схвалено Трудовим конгресом ЗУНР.
«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів».
Іван Франко, «Одвертий лист до галицької молодежі», 1905 рік
Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.
Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.
24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.
Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить свою соборність.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Цікаві факти, пов’язані з Днем Соборності України
Текст IV Універсалу датований 22 (9) січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 (11) січня 1918 року на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради.
Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Перед проголошенням IV Універсалу виступив голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Голосували за документ поіменно: “за” було 39, “проти” – 4, “утрималось” – 6 осіб.
Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.
Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині.
1 листопада 1918 року постала Західно-Українська Народна Республіка. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові «перед вступного» договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу.
3 січня 1919 року Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.
Перший український уряд – Генеральний Секретаріат. Очолив його Володимир Винниченко.
Інформаційні матеріали до
Дня Соборності України – 2024
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
Проголошення Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році.
Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна.
У 1990 році патріотичні сили організували “живий ланцюг” між Києвом і Львовом як символ духовної єдності. Кілька мільйонів людей взялися за руки та створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова. Традиція об’єднуватися в живі ланцюги почала знову відроджуватися у 2000 році. Кілька років поспіль такі ланцюги робили у Києві на мосту Патона і символізували об’єднання Правого і Лівого берега Дніпра.
Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
Україна: антологія пам'яток державотворення X–XX ст. : у 10 т. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2008. – Т. 7 : Відродження української державності. – 704 с.
Видання містить документи, які висвітлюють найважливіші періоди становлення Української держави: відновлення української державності у 1893–1917 рр., війну 1914–1917 рр., правління Української Центральної Ради, Гетьманат, Директорію, проголошення ЗУНР, возз'єднання УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.
Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 6 : (90-ті роки ХIХ - 20-ті роки ХХ ст.). – 520 с.
Масштабне зібрання свідчень української державності від епохи античних міст Північного Причорномор’я до кінця ХХ століття.
У 6-му томі подано документи і матеріали, визначні праці провідних діячів української суспільно-політичної думки кінця XIX – початку XX століття.
Конституційні акти України, 1917–1920 : невідомі конституції України. – Київ : Філософ. і соціолог. думка, 1992. – 272 с.
У виданні українська історія початку ХХ сторіччя подана під кутом зору становлення національної державності.
Пропонуються архівні матеріали, що стосуються конституційної нормотворчості в період 1917–1920 років, з коментарями фахівців – істориків і правознавців.
Книга розрахована на всіх, хто цікавиться новітньою історією України.
Якимович Б. Україна та українці: події далекі і близькі : вибр. пр. / Богдан Якимович. – Львів : Ін-т українознавства, 2014. – 1085 с.
До збірника вибраних праць відомого історика Б. З. Якимовича увійшли наукові та науково-популярні статті з історії України, української воєнної та військової історії, національної символіки, вибрані рецензії, доповіді, відгуки, виступи.
Розділ “Возз'єднання. З'єднання. Злука" – спроба сучасної оцінки подій 22 січня 1919 р.
Олесіюк Т. Соборна Україна : наукові розвідки і спомини / Тиміш Олесіюк ; [упоряд. та вступ. ст. В. Сергійчика]. – Київ : Укр. Вид. Спілка, 2004. – 640 с.
Перше видання в незалежній Україні творчої спадщини члена Центральної Ради Тимоша Олесіюка. Збірник вміщує його наукові розвідки, спомини, що друкувалися раніше в діаспорі, та виїмок листування.
Видання Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка розраховане на всіх, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу в 1917–1921 рр.
Акт злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки : світлини, карти, документи. – Київ : Укр. ін-т нац. пам'яті, 2008. – 30 с.
Добірка матеріалів Українського інституту національної пам'яті: фотодокументи подій 1917–1919 рр., портрети членів Директорії УНР, Урочиста обітниця Директорії, Закон про самостійність ЗУНР, Ухвала Української Національної Ради про злуку ЗУНР та УНР, Універсал Директорії УНР про злуку з ЗУНР тощо.
Україна в XX столітті (1900–2000) : зб. док. і матеріалів. – Київ : Вища шк., 2000. – 351 с.
Збірник видано науковцями історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Включені документи і матеріали висвітлюють суспільно-політичний розвиток України у 1900–2000 рр. У 1 частині розміщено тексти документів періоду визрівання передумов і творення незалежної української держави, деякі з них надруковані вперше.
Литвин М. Р. Історія ЗУНР / М. Р. Литвин, К. Є. Науменко. – Київ : ОЛІР, 1995. – 362 с.
Дослідження присвячено одному з найзвитяжніших періодів українських визвольних змагань 1918–1923 рр. На підставі колишніх спецфондів з архівів Львова, Києва, Москви, Варшави та Праги проаналізовано події Листопадового зриву 1918 р. у Львові, державотворчу діяльність уряду та Національної Ради ЗУНР, укладення "передвступного" договору між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох республік в одну велику державу, підписання Універсалу про утворення єдиної незалежної УНР тощо.
Винниченко В. К. Відродження нації / В. Винниченко. – Репр. вид. 1920 р. – Київ : Політвидав України, 1990. – Ч. 3 : (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). – 542 c.
Видання серії "Україна крізь віки" присвячено буремним подіям 1917–1921 рр., коли Україна вперше в ХХ ст. намагалася вибороти незалежність. Справа об'єднання західно- і східно-українських земель була однією з основних проблем і української революції і державного будівництва.
Історія держави і права України : підручник / за ред. В. Д. Гончаренка. – 2-е вид. перероб. і доп. - Харків : Право, 2019. – 552 с.
Підручник підготовлено викладачами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Викладено матеріал з фундаментального курсу історії держави і права України, який вивчається у вишах країни. Висвітлюється суспільний, державний лад і право за багатовікову історію українського державотворення.
Тищик Б. Й. Історія держави і права України. Академічний курс : підручник / Б. Й. Тищик, І. Й. Бойко. – Київ : Ін Юре, 2015. – 808 с.
Мета авторів цього підручника – не нав`язати читачеві своєї оцінки, судження, трактування історії держави і права України, а спонукати його до роздумів, аналізу викладеного матеріалу, власних висновків.
Єрмолаєв В. М. Історія держави і права України : підручник / В. М. Єрмолаєв. – Харків : Право, 2021. – 472 с.
У підручнику висвітлюються історія права, суспільно-політичний, державний лад України з найдавніших часів і до сьогодення – їх основні етапи, закономірності та особливості розвитку. Вивчаються досвід вітчизняного державо- і правотворення, його традиції.
Розрахований на студентів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, аспірантів та викладачів, читачів, які цікавляться історією держави і права України.
Шевченко А. Є. Історія держави і права України : навч.–метод. посіб. / А. Є. Шевченко, С. В. Кудін. – Вінниця : Твори, 2020. – 688 с.
У навчально-методичному посібнику містяться рекомендації щодо опрацювання тем з навчальної дисципліни «Історія держави і права України», починаючи від найдавніших часів до сьогодення. Він містить правові джерела різних часів історичного розвитку держави на території сучасної України.
Інформаційні матеріали до Дня Соборності України-2023 та 105-ої річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки / Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ : Укр. ін-т нац. пам'яті, 2023. - 7 с.
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Соборності України-2023 та 105-ої річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки
Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2024