Психологічна підтримка

Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює наше життя. Наразі більшість людей відчувають різні почуття, щодо ситуації, яка склалась. Сьогодні хотілось би приділити увагу та надати рекомендації, щодо проживання відчуття втрати. Оскільки у тій ситуації у якій ми всі опинилися природньо відчувати саме втрату.

ВТРАТА СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Ми дійсно обмежені у живих контактах з людьми, обмежені у кількості теплих обійм до яких звикли, у спілкуванні

ВТРАТА ЗВИЧНОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Під замком стали відвідини звичних та улюблених місць, кав'ярень, спортивних залів. Зустрічі, навчання та робота та навіть прогулянки стали інакшими- вони перейшли у онлайн формат.

ВТРАТА МОЖЛИВОСТЕЙ

Нам доводиться відмовлятися від намічених планів: подорожі, святкування, навчальні проекти та інше

ФІНАНСОВІ ВТРАТИ

Однозначно Мало хто був підготовлений на всі сто відсотків до таких змін, тому і фінансово підготуватися до умов де рівень доходу знизиться, мало хто мав можливість. Та особливо важко зараз тим людям, які втратили можливість на період карантину працювати та отримувати за свій труд фінансову винагороду.

Кожна людина проживає втрати по-своєму. іЯ сьогодні хочу вас познайомити з інформацією про стадій проживання втрат (автор Кюльбер Рос)

Щоб прожити та, як кажуть відпустити ситуацію, щоб наша внутрішня енергія рухалась і ми відчували себе здоровими та енергійними необхідно прожити 5 стадій. Ще шлях, якій необхідно пройти у власному темпі та з розумінням того де і на якому етапі ти знаходишся. Інколи люди застрягають на певних етапах цього шляху, саме тому я хочу надати інструменти самодопомоги при проходженні цих етапів.

Пропоную познайомитися з етапами проживання втрати:

1. Заперечення

2. Злість

3. Торги

4 Печаль

5. Прийняття

Сьогодні багато хто, за моїми спостереженнями у роботі, перебуває на стадії Заперечення. Це така форма психологічного захисту, яка проявляється у відмові визнавати факт існування того, що людина не готова прийняти. Це, нагадує позицію страуса, що ховає голову в пісок.

Самодопомога цьому етапі, що б рухатись далі:

- Повірте, що те що ви втратили заслуговує на вашу увагу та співчуття. Бо то є частина вашого життя. Не має великих чи маленьких втрат, кожна з них заслуговує на увагу.

- Знайдіть людину чи коло людей, яким ви можете довіритися та чесно розказати про свої втрати. Говоріть не про ситуації, а про свій стан та відчуття. Якщо не готові ділитися з іншими- то пишіть! Беріть папір та виписуйтесь, пишіть про свої почуття та переживання, пишіть стільки скільки вам буде хотітися.

- Щиро сумуйте з приводу зміни звичного способу життя, приймайте співчуття від інших та співчувайте собі. Плач та сльози- нормальна реакція на втрати. Не знецінюйте їх- це фізіологічна реакція організму, яка приносить розслаблення та разом з тим приходить полегшення.

- Утримуйтеся від критикуючого ставлення до інших, якщо їхня думка розбігається з вашою.

- Створюйте перспективні плани про те чим ви будете займатися коли карантин скінчиться.

- Примайте любов, підтримку і заботу.

Нижче надаю посилання на детальний опис кожної стадії. Можливо, хтось з вас перейшов на інший етап проживання втрати. Ви можете прочитати та допомогти собі прожити цей етап.

Я дійсно вірю, що скоро ми всі повернемося до звичного життя у якому є теплі обійми та приємні зустрічі.

з повагою пр. психолог Вікторія Бондаренко

Несподіваний карантин через коронавірус змінив звичний стиль життя українців. Багато людей почали працювали з дому, втратили змогу піти в улюблену кав’ярню чи спортзал, і з зусібіч закликають: «Залишайся вдома». Що робити, коли ви опинились замкнені в чотирьох стінах і помічаєте, що навіть від рідних та близьких у вас зриває дах?

Психолог Андрій Фоменко каже, що ізоляція впродовж довгого періоду може викликати побутові конфлікти. І це природно. Аби їх було менше треба вчитись спілкуватись, домовлятись і мати час на усамітнення.

Правило №1. Мати час на усамітнення

«У період ізоляції, карантину обов’язково актуалізуються проблеми, які накопичувались тривалий час. Те, що люди не помічали, ходячи на роботу, маючи час на дозвілля. Спочатку 1,5 тижні все буде досить гладко, але згодо можуть з’явитись певні проблеми. Назвемо їх комунікативні виклики», - каже психолог.

У цей час просто варто розробити певний план, аби дозволити кожному мати власний простір.

Треба домовитись, який час родина проводитиме разом. Наприклад, спілкуватиметься, гратиме в настільні ігри, дивитиметься телевізор. Інший час люди мають проводити окремо. Це можуть бути прогулянки. Виходити на свіже повітря, де немає скупчень людей, всеодно треба.

«Насправді одне із ключових правил психогігієни періодичне усамітнення. Людина має мати час, у який її ніхто не потурбує. У наших побутових умовах, невеличких помешканнях це зробити важко. Тому треба домовлятися», - каже Андрій.

Крім того, якщо є потреба в відпочинку перш за все про це треба сказати близьким.

«Часто ми думаємо, що всі навколо мають розуміти потребу в відпочинку. А насправді треба озвучити близьким, що прагнеш відпочити насамоті», - каже спеціаліст.

Якщо в домі один комп’ютер і телевізор, то за користування ними теж можуть виникнути суперечки.

На думку психолога, набагато легше буде переносити карантин тим, хто живе в приватному секторі, де можна вийти в двір, покопирсатись на городі.

Правило №2. Розробити спільний план активностей

Зараз говорять про те, що карантин буде до 3 квітня. Тому варто розробити для себе графік активностей. Тобто виділити час для занять саморозвитком, дистанційного навчання, сорту за чітким графіком.

«Треба зрозуміти,у який час дитині найкраще навчатись і приділяти час цьому за графіком. Це має бути режим взаємодії в родині. Краще, щоб дитина мала чітко виділений час для роботи, а не сьогодні так, а завтра інакше», - каже психолог і радить м’який контроль. – «Якщо буде чіткий режим, то буде менше пасивного спротиву і конфліктів».

Дорослим також треба мати план на день.

« Саме час навчитись приділяти собі увагу. Ввести якісь розминки в денний графік. Або ввести якийсь ритуал. Наприклад, дуже добре, коли родина спільно готує їжу. Це те, що може об’єднувати. Придумати спільні заняття», - каже психолог.

Правило №3. Сказати «ні» пасивності

Важливими є фізичні навантаження і різноманітні заняття, аби уникнути пасивності.

«Людина швидко звикає до того, що нічого не треба робити і розвивається апатія. Потім з’являються негативні емоційні прояви. Тому активність треба підтримувати навіть більше ніж у ті дні, коли ми ходимо на роботу і вертаємось додому», - каже психолог.

Докладніше в розділі Як пережити карантин без родинних сварок: 3 правила — Інформаційний портал Кіровоградщини - Гречка - Новини Кропивницький на сайті gre4ka.info