26 вересня 2017 р. 13:17
Можливість складати з окремих квантових комп'ютерів складні мережі впирається в необхідність утримувати квантовий стан досить довгий час, що перевищує час передачі сигналу. Австралійські вчені запропонували використовувати для цього елементи квантової пам'яті на основі іонів ербію, сполучених оптоволоконним кабелем. Час когеренції в такій системі склав більше однієї секунди, що на 4 порядки більше всіх раніше запропонованих варіантів. Робота опублікована в Nature Physics.
Будь-який комп'ютер, навіть квантовий, в даний час не зможе реалізувати весь свій потенціал, якщо він працює поодиноко. Об'єднання квантових комп'ютерів в мережі, інформація всередині яких передається у вигляді світлових пучків, може дати можливість для створення квантового інтернету. Однак така можливість впирається не стільки технічні проблеми, скільки у фундаментальні фізичні. Для створення системи вузлів, якими є елементи квантової пам'яті, каналів передачі інформації між ними пов'язана з необхідністю досить довго підтримувати когерентний стан квантових елементів. Управління квантовим станом при цьому відбувається з допомогою оптичної взаємодії між окремими фотонами і атомами. А час когеренції повинен бути близьким до часу передачі сигналу (тобто не менше 100 мілісекунд).
У своїй новій роботі в якості елемента такої мережі елементів квантової пам'яті фізики запропонували використовувати іони ербію 167Er3+. Його квантові властивості унікальні тим, що він працює в тій же смузі, що і існуючі зараз оптоволоконні мережі (в сучасних телекомунікаційних оптоволоконних мережах використовується довжина хвилі 1310 або 1550 нм, а основний оптичний перехід іона ербію відповідає довжині хвилі 1538 нанометрів). Завдяки цьому немає необхідності додатково перетворювати сигнал при передачі між елементами. При цьому стійкість рівнів надтонкого розщеплення іона ербію може досягати 23 днів. Зрозуміло, володіючи такими властивостями, такий іон не міг не привернути увагу дослідників, проте всі попередні автори намагалися використовувати для зберігання інформації сам оптичний перехід, а не розщеплені спінові рівні. Тому ефективність таких пристроїв не перевищувала одного відсотка, а максимальний час зберігання інформації не перевищувала 50 наносекнд.
Стан іона ербію стабілізувався кристалічною решіткою матеріалу іонної пастки Y2SiO5, в яку ербій вводився в якості допіруючого елемента. Для збільшення часу життя рівнів надтонкого розщеплення під час роботи вченим довелося використовувати температуру не більше 3 кельвінів і магнітні поля до 7 тесла. Це дозволило збільшити час життя спінового стану за рахунок придушення взаємодій з іншими електронами та з кристалічною решіткою матеріалу іонної пастки.
Таким чином, вченим вдалося показати, що запропонований механізм з використанням іонів ербию може бути використаний для створення мереж з декількох квантових елементів пам'яті. Варто зазначити, однак, що зараз робота таких пристроїв буде вимагати дуже низьких температур і дуже великих магнітних полів, що може помітно ускладнити перехід до їх реального використання.
Нещодавно, використовуючи елементи квантової пам'яті на основі іонів рубідію, вченим вдалося реалізувати протокол прямий захищеного зв'язку. Якщо всі запропоновані принципи роботи таких мереж вдасться поєднати і реалізувати при більш прийнятних умовах, це може сильно наблизити дійсне поява квантового інтернету.