Суверенітет держави – політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність у зовнішньополітичній сфері.
Правовою основою державного суверенітету є конституції країн, декларації, загальновизнані принципи міжнародного права, які фіксують суверенну рівність держав, їхню територіальну цілісність, невтручання у внутрішні та зовнішні справи, право націй на самовизначення.
16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ХІІ скликання (Верховна Рада України І скликання) прийняла важливий політичний і правовий акт – Декларацію про державний суверенітет України. Відтоді в літописі нашої держави розпочалася нова сторінка, новий відлік часу – епоха утвердження України як самостійної та незалежної країни.
У преамбулі та в десяти розділах Декларації про державний суверенітет України визначено верховенство, неподільність, повноту та самостійність влади республіки на її території. У документі зазначено, що Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення; що громадяни всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади в республіці; що від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада України.
Декларація проголосила, що народ України має виключне право на володіння, користування та розпорядження національним багатством України, захист усіх форм власності в державі. Актом гарантовано всім національностям, що проживають на території України, право вільного національнокультурного розвитку, визнано пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими, норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права. Декларацією проголошено принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, територіальну цілісність України в межах наявних кордонів, економічну самостійність, гарантії екологічної безпеки і культурного розвитку. Ці базові положення лягли в основу законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.
ДЕКЛАРАЦІЯ
про державний суверенітет України
Декларація про державний суверенітет – вона по суті є програмою будівництва незалежної держави. Незалежної держави!
Левко Лук'яненко
Кілька моментів, які робили Декларацію винятковою, невідповідною тодішньому статусу радянської соціалістичної республіки:
Декларувалося, що Українська РСР є суверенною національною державою.
Єдине джерело влади – народ України, а не Компартія чи радянська влада.
Закріплювалось право на власну грошову одиницю.
Право на власні митну, податкову системи, державний бюджет.
Право на власні Збройні сили.
Декларувалося також право на власне громадянство.
Мітинг, організований крайовою радою Народного руху України. Львів, 19 вересня 1990 року
Два фактори, які наближали розпад СРСР – Чорнобиль та Афганістан – також певним чином були віддзеркалені в Декларації.
Ще свіжою в пам’яті була невдала військова інтервенція СРСР в Афганістані, відтак Декларація вловила дух, який панував тоді в суспільстві – далекі війни Кремля не відповідають інтересам українців.
Було проголошено, що українські юнаки – «як правило» – будуть проходити військову службу на території України, і не можуть використовуватись у військових цілях за межами України без згоди Верховної Ради УРСР. Цей пункт Декларації було ухвалено з перевагою лише в один голос! (Вже через два тижні після ухвалення Декларації парламент ухвалив Закон, яким затвердив повернення вояків-українців, які служили в інших республіках СРСР, до України для подальшого проходження служби).
Поштова марка 1991 року, присвячена Декларації про державний суверенітет України
Цей історичний документ часів пізнього СРСР проголосив суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Декларація стала важливим кроком на шляху до незалежності. Базові положення цього документа згодом стали основою законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.
Кінець 80-х — початок 90-х років минулого століття. В союзних республіках колишнього срср дедалі гучніше лунають голоси національно-демократичних сил, які виступають за вихід з радянської імперії. А республіки Балтії — першими на теренах «єдиного і нєдєлімого» ухвалюють декларації, які проголошують їхній суверенітет. 12 червня 1990 року навіть росія ухвалює декларацію про суверенітет!
Ave, Ukraina! Декларація про державний суверенітет України. Тритомний монолог-діалог з двоєдиною Україною. Від Декларації про державний суверенітет України до Акту проголошення незалежності України. вид. 2-ге, випр. і доп. Київ : Освіта України, 2011. Т. 1-2. 1432 с. Т. 2-3. 1296 с.
Декларація про державний суверенітет України. Історія прийняття, документи, свідчення / голова ред. ради О. Барабаш ; відп. ред.: Я. Зайко. Житомир : Рута, 2010. 868 с.
Це видання є документально-публіцистичною розповіддю про прийняття Декларації про державний суверенітет України у липні 1990 року безпосередніх учасників цієї вікопомної події.
До книги включені усі документи, що стосуються процесу прийняття Декларації — законопроекти, пропозиції, повні стенограми їх обговорення і постатейного прийняття, поіменні голосування, — а також аналітичні статті та особисті спогади народних депутатів Української РСР ХІІ-го скликання Верховної Ради УРСР (І скликання Верховної Ради України). Розповідь про прийняття Декларації ілюструється ексклюзивними фотографіями, зробленими у залі пленарних засідань.
Державний суверенітет: теоретико-правові проблеми : монографія / за ред.: Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк ; НДІ держ. будівництва та місцевого саморядування, Нац. акад. прав. наук України. Харків : Право, 2010. 272 с.
Правове забезпечення державного суверенітету України : монографія / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Юрид. думка, 2011. 300 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : (До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України) / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; відпов. ред. Ю. С. Шемчушенко. Київ : Юрид. думка, 2011. 328 с.
Козаченко А. І. Історія розвитку конституціоналізму в Україні : навч. посіб. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Полтав. юрид. ін-т. Полтава : Астрая, 2020. 217 с.
Омарова А. А. Правовий статус України у період перебудови (1985-1991 рр.) : монографія / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків : Право, 2017. 192 с.
Монографія присвячена дослідженню питань зміни правового статусу України у період перебудови (1985–1991 рр.). У роботі проаналізовано конституційно-правовий та міжнародно-правовий статус України до початку й у період перебудови. Особлива увага приділяється дослідженню нормативно-правових актів 1985–1991 рр., які привели до розширення правового статусу України у зазначений період.
Баймуратов М. О., Хоббі Ю. С. Модифікації державного суверенітету в умовах європейської інтеграції в контексті взаємовідносин Європейського Союзу з державами-членами : монографія. Суми : Університетська книга, 2013. 302 с.
Ковтун В. І. Гарантії державного суверенітету України: конституційні аспекти : монографія / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків : Фактор, 2014. 216 с.
Монографія присвячена комплексному дослідженню гарантій державного суверенітету України з урахуванням новітніх конституційно-правових ідей і тенденцій розвитку теорії і практики. Проаналізовано якісний і кількісний вплив глобалізації на розмивання суверенних прав національних держав, які раніше (від заснування Вестфальскої системи — до середини ХХ століття) вважалися недоторканими. Надано класифікацію гарантій державного суверенітету (юридичні, військові, економічні та міжнародно-правові), визначення їх додаткових — нормативної та інституційної складових.
Гавриленко В. В. Трансформація державного суверенітету в умовах європейської інтеграції: проблеми теорії та реалізації : монографія. Одесса : Феникс, 2017. 136 с.
Монографія присвячена комплексному дослідженню теоретико-правових аспектів визначення та реалізації державного суверенітету. В роботі розглянуті концептуальні підходи до визначення внутрішнього та зовнішнього аспектів державного суверенітету, проведений аналіз юридичного змісту правосуб’єктності держави, форм та методів реалізації суверенних повноважень у державній політиці. На прикладі держав-членів Європейського Союзу показано сучасні процесі трансформації державного суверенітету.
Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тім, що вона визначила основні напрямки внутрішньої й зовнішньої політики, економічного розвитку й державного будівництва. Цей документ являє собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладені міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом століть.
Бібліотека НЮУ ім. Ярослава Мудрого