Вчитель-дефектолог

Корекційні ігри для дітей з особливими освітніми потребами


Гра «Що змінилось?».

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

Гра «Маленька господиня».

Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

Ігри із будівельним матеріалом.

1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції. За показом. Дорослий кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію. По словесній інструкції. Дорослий мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.д. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань. Діти краще будують за показом, наслідуючи кожну дію.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний. Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй в цьому допомогти.

3. Дитина будує за власним задумом. Але якщо навчити їх будувати декілька «об’єктів», вони з цікавістю будуть це робити в подальшому по пам’яті самостійно і отримувати задоволення від гри.


НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 

Звукотерапія 

Сприйняття різних звуків, ритмів, мелодій чинить сприятливий психологічний і фізіологічний вплив на дитячий організм. Перевагами звукотерапії є: 

1. Абсолютна нешкідливість; 

2. Легкість і простота застосування; 

3. Можливість контролю; 

4.Зменшення необхідності застосування інших лікувальних методик, більш навантажувальних, які віднімають багато часу. 

Звукотерапія протипоказана: 

* Дітям із схильністю до судом. 

* Хворим отитом. 

* Дітям, у яких різко наростає внутрішньочерепний тиск.

 Ароматерапія 

Діти - чутливі і вразливі натури, що сприймають дію ароматерапії без всякого упередження, тому їхня реакція на ефірні масла завжди позитивна. Застосування засобів ароматерапії в дитячій кімнаті дозволяє підтримувати гарний настрій у дітей, а також допомагає вилікувати простудні захворювання, порушення сну, поведінки, гіперактивність. 

Ізотерапія 

Це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. 

• Підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному та руховому розвитку, концентрує увагу. 

• Дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем. Педагогічна корекція за допомогою у дітей із ЗПР має свої особливості і визначає доцільність врахування загальних та індивідуальних напрямів і умов роботи, а саме: віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних властивостей її особистості. 

Пісочна терапія 

• Метатакої терапії - не змінювати та переробляти дитину, не вчити його якимось спеціальним поведінковим навичкам, а дати йому можливість бути самим собою. 

• Основними інструментами даного методу є пісок і мініатюрні фігурки, для створення пісочної картини. Кожна фігурка з'являється в піскової композиції не випадково, вона виражає найбільш актуальні для дитини почуття і думки. 

Основна ідеяпісочної терапії формулюється так: гра з піском надає дитині можливість позбутися від психологічних травм за допомогою перенесення зовні, на площину пісочниці, фантазій і формування відчуття зв'язку і контролю над своїми внутрішніми спонуканнями. 

Казкотерапія 

1.Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що вона складена спеціально з урахуванням особливостей конкретної дитини. Її персонажі переживають ті ж емоції, борються з тими ж страхами, комплексами, що й малюк. 

2. Дитина порівнює себе з персонажем, аналізує його поведінку (таким чином вдаючись до самоаналізу) і на його прикладі вчиться долати труднощі різного характеру у реальному житті. 

3. Казка розвиває уяву дитини, розширює її світогляд. 

4. Слухаючи і аналізуючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій, що за необхідності може бути активізований. 

5. Терапевтична казка створює особливий зв’язок між дитиною і дорослим, що ґрунтується на довірі та впевненості. 

6. У процесі казкотерапії негативні персонажі, що є втіленням дитячих страхів та комплексів перетворюються на позитивні. Саме тому казкотерапія є одним із найефективніших психологічних методів роботи з дітьми. 

Релаксація 

• Поєднання різних стимулів (музики, кольору, запахів, тактильних відчуттів) впливає на психічний і емоційний стан дитини, має заспокійливу, розслаблюючу, тонізуючу та стимулюючу дію. Тому РК не тільки сприяє досягненню релаксації, але і дозволяє активізувати різні функції центральної нервової системи.

 • РК дозволяє навчати дітей розрізненню кольорів, відтінків, музичних нот, тактильних відчуттів. 

• Використання технологій релакс-кімнати є ефективним способом немедикаментозної релаксації і відновлення працездатності, ослаблених функцій організму, прискорює процес реабілітації дітей із ЗПР. 


ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ДОВІЛЬНОЇ ЗОРОВОЇ УВАГИ 

1. Дитина слідкує поглядом, як Ви проводите олівцем по лінії від початку до кінця в заданому напрямку.

2. Провести пальчиком від початку лінії до кінця, коли вона переплітається з іншою лінією або кількома іншими лініями.

3. Прослідкувати за допомогою олівця шлях героя по лабіринту.

4. Гра «Лабіринт вісімка»: дитина тримає лабіринт, нахиляючи так, щоб по ньому каталась кулька (кульки) і слідкує лише поглядом за кулькою (кульками), голова при цьому не рухається.

5. Назвати серед інших малюнки однієї тематичної групи (овочі, фрукти, транспорт тощо);

- назвати малюнки одного кольору;

- порахувати серед геометричних фігур лише кола ( інші геометричні фігури);

- порахувати лише маленькі (великі) геометричні фігури.

6. Знайти відмінності у двох схожих малюнках.

7. Знайти заданий малюнок серед ряду подібних.

8. Знайти два однакових малюнки.

Корекційні вправи для дітей з особливими освітніми потребами

Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною». Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.п.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний». Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.

3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи». Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер». Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай». Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу. Дитина повинна:

а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);

б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

Вправи для розвитку пам’яті та уваги.

1. Вправа «Швидко назви». Вчитель показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачив. 2. Кілька разів вдаряють по долоні і/або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

3. Вправа «Повтори за мною». Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від дитини вимагається повторити його.

4. Вправа «Покажи». Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

5. Вправа «Не помились». Дитині зав’язують очі, вчитель торкається його. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.

Вправи для визначення кольору, форми, величини.

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

6. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.). дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

7. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

Корекційні вправи для неспокійних дітей.

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.

2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.

3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.

4. Тихо встати і сісти.

5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.

6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів.

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.

2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).

3. Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.

4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.

5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).

6. У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.


ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА – система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти для дітей з типовим розвитком. 

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ (далі – І. н.) – процес і результат включення дітей з особливостями психофізичного розвитку та дітей, які не мають таких порушень, до навчання в одному класі закладу загальної середньої освіти. І. н. забезпечує доступ до освіти дітей з ООП у заклади освіти за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. 

ІНКЛЮЗІЯ – це політика і процес, які забезпечують повну участь усім членам суспільства в усіх сферах житєєдіяльності. Її слід розглядати як неперервний пошук кращих способів врахування питань багатоманітності. Вона навчає співіснувати з відмінностями, які постають при цьому у більш позитивному світлі та розглядаються як стимул для заохочення дітей та дорослих до навчання.