Консультативно-просвітницька робота: підвищення психологічної культури педагогів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.

Психодіагностична робота: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей дітей, педагогів, батьків. 

Корекційно-розвивальний напрямок: систематичне цілеспрямоване використання психологічних методів та засобів для створення оптимальних можливостей та умов для повноцінного і своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії "групи ризику" на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. 

Організаційно-методичний напрямок: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.

❌
Психолог «читає» людей, може вплинути
на людину чи змусити її щось робити

І на все це відповідь «ні». Психолог не здатен довідатися геть усе про людину з обличчя, рухів, мови. Можливо, цей міф народився тому, що психологи справді часто наче вгадують розвиток подій, але це стається не через те, що вони ясновидці, а тому, що мають великий життєвий та практичний  досвід.

Щоб зрозуміти людину, психологу треба з нею поспілкуватися, поспостерігати за нею, а іноді протестувати якісь функції, щоб правильніше їх оцінити. Психолог у жодному разі не має вішати на людину ярлики, одразу ж без усякого сумніву формулювати й озвучувати жорстку думку про когось. Не має права ставити діагнози й говорити людям те, що може їх образити чи налякати.

Зразу попереджаю: без бажання самої людини змінити її неможливо. 

❌
«Психолог тобі нічим не допоможе,
це шарлатан із добре підвішеним язиком»

«Який результат ви хочете отримати?» Найбільші результати дає спільна праця психолога та клієнта, який сам має бути зацікавлений в очікуваних змінах. Якщо людина свідомо чи несвідомо опирається змінам — нічого не станеться, навіть якщо психолог щосили спонукатиме до дій. Деякі люди відкрито  саботують зміни, тобто роблять усе, щоб у фахівця «не вийшло» допомогти. Найчастіше в такому разі психолог може стати людиною, яку супротивники (наприклад, підліток і його батьки) використовують у змаганнях одне проти одного. Але досвідчені спеціалісти можуть відстежити таку самовільну маніпуляцію й припинити її, обговоривши це з учасниками протистояння.

❌
«Якщо ти «психолог по життю» —
дипломи не мають значення»

Це дуже небезпечний міф, який приводить у професію самозакоханих маніпуляторів, а не професіоналів. Тож психологічна освіта — обов’язкова умова в професії. І просто так «роздавати поради» не можна, та навіть шкідливо! Так само не працює ідея, що можна просто почитати книги з популярної психології й допомогти собі самостійно. Зазвичай такі книги є збірками чужих історій, де не враховані нюанси вашого життя. Там, можливо, є універсальні поради, але от якраз вам вони можуть не підійти.

❌
«До психологів ходять тільки
дійсно хворі люди. Чи «психи»

Часто чую  цю фразу "Я — нормальний! Навіщо до психолога йти?". І дарма! Адже із психологом можна обговорити будь-яке нове почуття і будь-яка незвичну думку. От, наприклад, нова емоція, незвичні бажання, думки про смерть чи невдоволення зовнішністю. І з’явиться розуміння, наскільки ваші почуття відповідають ситуації, а якщо не відповідають, то можна знайти спосіб дати їм раду або пережити їх.