Українська мова
(1 група)

25.09.2025

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ, УСКЛАДНЕНИХ ЗВЕРТАННЯМИ ТА ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ

Вітаю! Продовжуємо повторення вивченого про просте речення.

1.     Інтелектуальна розминка

-         Яке речення називають простим?

-         Чим воно може ускладнюватися?

-         Звертання – це …

-         Звертання має форму …

-         Вставними називаються …

-         Вставні слова виражають …

-         Звертання, вставні слова в реченні …

-         На письмі звертання і вставні слова …

ЧИ ВСІ ЗМОГЛИ  ПРИГАДАТИ МАТЕРІАЛ І ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ?

Запишіть у зошит число й тему уроку.

Пригадаймо!!!

Звертання – це слово або сполучення слів, які називають особу або предмет, до якого звертається мовець.

У вимові звертання виділяється паузою, на письмі комами чи знаком оклику. Звертання не є членом речення. Воно буває поширеним і непоширеним.

Звертання може знаходитися на початку, в середині і в кінці речення.

Наприклад: Мамо, я тебе люблю. Україно! Ти для мене диво. І ти, людино, повір у себе. Зашуми весною, зелен луже.

Звертання може бути виражене:

- кличною формою іменника: Що, братику, посіяв, те й пожни!

- прикметником, ужитим у значенні іменника: Будь щаслива та здорова, чорноброва.

Запам'ятайте! Звертання не є членом речення.

На початку речення звертання виділяється комою, а при окличній інтонації –  знаком оклику; у середині речення - комами з обох боків.

Наприклад: Земле, радій і цвіти! Оживи, козацька славо, у бандурних струнах. Привіт тобі, прекрасний ранку!

Запам'ятайте! Не відокремлюються комами слова о, ой, якщо вони виступають в ролі підсилювальної частки при звертанні: Ой братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький. О земле втрачене, явися.

2.   Робота з таблицею «Відомості про звертання»

Що означають

Як виражаються

Роль у реченні

Приклади

Особу, до якої

звернене

мовлення,

рідше - клички тварин або

назви неістот. Можуть означати уособлені явища

дійсності.

Іменниками у кличному

відмінку або

у формі називного

відмінка, а

також іншими

частинами

мови в значенні іменника, іменними

сполученнями.

Не бувають

членами речення, а лише ускладнюють

їх.

Поезіє, красо моя,

окрасо, я перед тебе

чи до тебе жив? (В.Стус)

Мово! Пресвятая

Богородице мого

народу! 3 чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, від зорі

і місяця народна (К.Мотрич).

Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!(Д. Білоус)

3.     Складання опорного конспекту « Кличний відмінок»

У кличному відмінку однини іменників I відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю;

-о мають іменники твердої групи:  Ганно, книжко;

-е мають іменники м’якої й мішаної груп: воле, земле, Ілле, душе;

-є мають іменники м’якої групи після голосного та апострофа: Софіє,сім’є.
-ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: матусю, доню.

У кличному відмінку однини іменники ІІ відміни чоловічого роду мають закінчення -у (-ю), -е.

-у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик-, -ок-, -к-), іншомовні імена та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий:  батьку, синку,  Джеку, Фрідріху, товаришу, слухачу;

-ю мають іменники м’якої групи:  Віталію, Грицю, краю;

-е мають безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м’якої групи із суфіксом -ець, а також деякі іменники мішаної групи: Богдане, друже, козаче, орле, чумаче, шевче.

                            Практичне завдання

1.Визначте в реченнях звертання, випишіть їх, укажіть,  поширені чи непоширені вони.

1. Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тілько камінь має (С. Воробкевич). 2. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 3. Україно! Ти для мене диво! (В. Симоненко). 4. Мій краю рідний, Україно! Шумлять гаї, цвітуть  сади.  Живи,   воскресла   Батьківщино,   у  чарах  дивної  краси! (Р. Свистун). Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! (Іван багряний). Я без тебе, мово, — без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва. Як вогонь, у серці я несу в майбутнє Незгасиму мову, слово незабутнє! ( Ю.Рибчинський)

Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як - от:

-        Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось (Л. Костенко).

-        Указує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, таким чином, наприклад, отже, виходить, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний.

-        Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи.

-        Вказує на джерело думки, характер висловлення: мовляв, взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо.

-        Етикетні формули: здрастуйте, на добраніч, будь ласка, прошу, перепрошую та ін.: Підкажіть, будь ласка, як пройти на площу Ринок.

Запам'ятайте! Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні.

Вставними або ні (залежно від контексту) бувають слова:

Кажуть, може, звичайно, здається, видно, правда, можливо, навпаки, справді, очевидно, безперечно, нарешті, зрештою, певно, на щастя, виходить та ін.  Наприклад:

Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах. (Кажуть - вставне слово).

Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка. (Кажуть -  присудок).

У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами. Наприклад: Десь далеко, мабуть, глухо гули гармати. Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.

Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником: А може, власне, і не в тому справа.

Зверніть увагу! Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину.

Запам’ятайте! Вставні конструкції беруть у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире.

Наприклад: Улітку під вербою біля хати (як добре, що скінчилася зима) княгиня почала дітей навчати. Улітку під вербою біля хати - як добре, що скінчилася зима - княгиня почала дітей навчати.

7. Робота із таблицею «Групи вставних слів і словосполучень за значеннями» 

ЩО ВИРАЖАЮТЬ

ВСТАВНІ СЛОВА

ПРИКЛАДИ

1. Упевненість, невпевненість, сумнів, передбачення тощо

Безумовно, безперечно, без сумніву, дійсно, звичайно, правда, певна річ,здається, певно, мабуть, видно, може, може бути, очевидно тощо

І я був неправий, звичайно.

2. Емоційну оцінку повідомлюваного (радість, задоволення, жаль, здивування, незадоволення тощо)

На  радість, на щастя, на жаль, як на біду, як навмисне, на сором, дивна річ тощо

Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата.

3. Оцінку фактів з погляду їх звичайності

Як водиться, як завжди, було, бувало тощо

Отак, бува, німі вітри ячать, гойдаючи небес ясну колиску.

4. Вказівку на зв'язок  думок, послідовність викладу

По-перше, по-друге, нарешті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки, отже, таким чином, значить, виходить тощо

Ніжність, наприклад, описати математично не можливо.

5. Вказівку на способи оформлення думок, на експресивний характер висловлювання

Словом, правду кажучи, сказати правду, признатися по правді, ніде правди діти, грубо висловлюючись тощо

Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію.

6. Вказівку на джерело повідомлення

З погляду, на думку, за повідомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому тощо

На його думку, ситуація набуває загрозливого характеру.

7. Активізацію уваги слухача або читача

Знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте тощо

А завтра ж у мене, знаєш, важливі справи вмісті.

                                    ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Відновіть  деформований зміст виловлювання, уставивши в нього найбільш вдалі вставні конструкції з дужок.

1. Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океанів.

2. (Може, можливо, мабуть) вона була розірвана у ті часи, коли величезний праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, розповзався по поверхні Землі.

3. А (може, можливо, мабуть), (як уважають деякі дослідники, на думку деяких дослідників, як думають деякі дослідники, як здається деяким дослідникам), якимсь небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її поверхні й з нього утворився супутник Землі Місяць?

4. (Може, можливо, мабуть), були й інші якісь причини. (Так чи інакше, інакше кажучи, іншими словами), гранітної оболонки на дні океанів немає.

5. Тут лежать, (може, можливо, мабуть), базальти.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.Вивчіть теоретичний матеріал, поданий вище.

2.Випишіть  у зошит речення зі звертаннями та вставними словами.

- Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу  (В. Симоненко).

- Рідна мати моя, ти ночей не доспала  (А. Малишко).

- Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Шевченко)

- Спи мій малесенький, пізній-бо час (Леся Українка).

- Кажуть, весь поміст у пеклі

   З добрих замірів зложився.

- Він у нас одважний лицар,

  Врешті, він знайомий пана.

- Може, в руках невідомих братів

  Станеш ти кращим мечем на катів (Леся Українка).

- Либонь, не знаєш собачого життя  мого? (Л. Глібов)

3. Перегляньте відеопояснення для кращого розуміння теми.

23.09.2025  ДІЛОВІ ПАПЕРИ. АВТОБІОГРАФІЯ. РЕЗЮМЕ.

Вітаю! Тема сьогоднішнього уроку надзвичайно актуальна, адже в самостійному житті кожен із вас повинен уміти складати ділові папери:  автобіографію та резюме.

ПРИГАДАЙТЕ!!!

1. Якою є сфера використання офіційно-ділового стилю?

2. Яке його основне призначення?

3. Які основні ознаки має офіційно-діловий стиль?

4. Чим відрізняється офіційно-діловий стиль від інших стилів мовлення?

5.Що таке ділові папери? Які ви знаєте види ділових паперів?

6.  Як ви розумієте слово резюме?

Резюме – короткий висновок із сказаного, написаного: резюме доповіді.

       Резюме, або короткі відомості про людину, досвід роботи, навики тощо. В пошуках працевлаштування, перед співбесідою роботодавці завжди вимагають резюме, для ознайомлення з особистітью кандидата на певну посаду.

Як правильно скласти резюме на роботу, або  що повинно містити в собі резюме?

  Особливістю такого документа є стислість (його обсяг, як правило, не перевищує 1 аркуша).

  Сьогодні однаково поширеними стають паперові й електронні резюме.

  Основними реквізитами резюме є:

-           назва виду документа;

-           прізвище, ім’я, по батькові;

-           домашня адреса;

-           контактна інформація: поштова, електронна адреса, телефон, факс тощо;

-           дата і місце народження;

-           мета;

-           професійний досвід;

-           освіта;

-           сімейний стан;

-           додаткові відомості;

-           підпис;

-           дата;

-           фотокартки ( у разі потреби).

   У резюме відомості про професійну діяльність та освіту викладаються у зворотному хронологічному порядку.

     У відомостях про освіту зазначається повне найменування навчальних закладів, де довелося вчитися, рік випуску.

      У відомостях про професійний досвід вказується, яку посаду обіймає особа зараз, попередні посади із зазначенням стажу роботи.

         Графа «Додаткові відомості» містить інформацію про володіння іноземними мовами і комп’ютером, участь у наукових конференціях, наявність друкованих робіт, громадську діяльність, інтереси претендента тощо.

     Укладаючи резюме, спід акцентувати увагу не на тому, що ви хочете отримати, а на тому, що ви можете запропонувати, які, на відміну від інших претендентів, маєте переваги.

    Зазвичай працедавці хочуть отримати потвердження надійності та фаховості претендентів. На вимогу слід надати номери телефонів попередніх місць роботи. Рекомендаційний лист доцільніше принести особисто, а не надсилати разом із резюме. Доцільно зазначити бажання навчатися й підвищувати рівень своєї кваліфікації в галузі, яка цікавить працедавця.

1. Прочитайте зразок резюме, визначте наявні в ньому реквізити:

            Резюме

Світницька Раїса Анатоліївна;

м. Славута, вул. Ізяславська, 15. кв. 14:

телефон: 7-26-15;

електронна пошта:…….

м. Славута, 17 вересня 1981 року;

заміжня, 3-річна донька;

перекладач;

1990-1995, Ровенський державний університет, факультет іноземних мов;

викладач англійської та німецької мов;

2000-2008 – працювала в Славутській загальноосвітній школі № 5 на посаді вчителя англійської мови;

1995- 2000 – працювала перекладачем на заводі «Будфарфор». Перекладала

технічні інструкції;

15.10.2018 р.                                                          Р.А. Світницька

       2. Зразок резюме

Петренко Іван Іванович
Контактна інформація:
тел. (032) 123-45-67
e-mail: ivan_petrenko@ua.fm
Посада:Програміст
Загальний досвід:
Створення програмного забезпечення на мові програмування С++. Відладка готових програм і навчання співробітників.
Досвід роботи:  Травень 2003 – теперішній час
ТзОВ "БудСервіс" (будівельна фірма)
Створення програм для Інтернету;

·        Налаштування готових програм;

·        Навчання співробітників.

Освіта:1995 - 2000р. Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут прикладної математики та фундаментальних наук
Спеціальність: Соціальна інформатика, магістр.
Додаткова освіта:1999 – 2000р. Курси англійської мови.
Знання ПК:знання мов програмування: C++, Java, Accembler, PHP.
Іноземні мови:Англійська, польська мови – розмовний рівень.
Додаткова інформація:Вік - 26 років
Сімейний стан – не одружений, дітей немає
Наявність закордонного паспорту, водійські права категорії "В", досвід водіння 2 роки

13.09.2018р                                               Підпис

3. Вправа-гра «Відгадай, про кого йде мова?»

1.Він з комп’ютером на ТИ,

Розумніших не знайти,

Віртуальний творить міст

Диво-майстер  (…)

2.Він закони добре знає,

Помилки відраз впізнає,

Будь-який важливий лист

 Враз напише вам (…)

3.Як приходимо у клас,

Там чекає він на нас.

Вчить писати і читати,

І невтомно працювати. (…)

4.Службовець, який розносить ділові папери;  особа  для роз’їздів у термінових справах. (…).

5.Керівник, директор, завідуючий, адміністратор, найманий професіональний управляючий, що не є власником фірми. (…).

6.Професійний посередник при укладанні торговельних і біржових угод.(…).

7.Комерційний посередник; представник установи, який виконує діловідоручення. (…).                                                     

8.Особа, що купує або продає товари, грошові номінали або акції від імені інших осіб.(…).

9.Фахівець з операцій з цінними паперами, який представляє інтереси інвесторів. (…).

АВТОБІОГРАФІЯ

1.     Автобіографія( від гр. аутос – сам, біос – життя) –

це діловий папір, у якому людина подає опис свого життя і діяльності.

ПАМ'ЯТКА «Як оформляти автобіографію»

Автобіографія повинна містити такі реквізити:

1) назва виду документа;

2) прізвище, ім'я, по батькові в називному відмінку однини;

3) дата народження;

4) місце народження: місто (село, селище); район; область; держава (якщо особа, що складає автобіографію, народилася в іншій країні);

5) відомості про навчання (подаються в хронологічній послідовності, указу­ючи повну назву всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

6) відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідов­ності назви місць праці й посад, час праці на тій чи іншій посаді, у тій чи іншій установі);

7) відомості про громадську роботу;

8) відомості про склад сім'ї — батько, мати, брат, сестра (чоловік або дру­жина, діти); (указується повністю прізвище, ім'я, по батькові в назив­ному відмінку однини) (для матері та дружини — дівоче прізвище), рік народження, посада і місце роботи (для тих, хто навчається — факуль­тет і повну назву навчального закладу);

9)дата (ліворуч);

10) підпис (праворуч).

Вимоги до оформлення автобіографії:

1.   Пишеться від руки на чистому аркуші паперу або на спеціальному бланку.

2.   Тип мовлення – розповідь (від першої особи). Документ тільки починається займенником Я. Далі використовуються означено-особові речення без формального вираження Я.

3.   Хронологічний порядок викладу подій.

4.   Слова вживаються у прямому значенні, тропи відсутні

2. Творче редагування. Знайти у кожному рядку правильну форму й скласти з нею речення( 3 на вибір)

а) поставити у приклад — поставити за приклад;

б) заслуговувати увагу — заслуговувати на увагу — заслуговувати уваги;

в) узятися за роботу — узятися до роботи;

г) наслідуючи директора — наслідуючи директорові;

г) виконати по всіх правилах — виконати за всіма правилами;

д) працювати по сумісництву — працювати за сумісництвом;

є) по багатьох причинах — із багатьох причин;

є) протягом кількох років — на протязі кількох років.

3. Чи обидва тексти можна назвати автобіографією?

1.     Місто Ічня на Чернігівщині, де я народився (1878, 27.ХП ), одне з кращих містечок на Україні. Вже багато минуло років, як я вимандрував з нього, проте ще й тепер я часто з вдячністю згадую ічнянські поля та ліси, стави між садами, навіть бур'яни. Осталась в пам'ятку моєму Ічня ще своїми піснями та напрочуд хорошими голосами. Батько мій, козак Василь Панасенко, був ремісник-швець, обслуговував він більше сусідні глухі села, де, як відомо, до шевців ставили одну вимогу: щоб чоботи не були тісні і міцні були. Влітку, в жнива, вся сім'я виходила на заробітки - жати за сніп чуже. Мати наймала щороку грядку на городину. Хата була стара, напівзруйнована. У цій хаті ми й жили якось великою сім'єю (8 душ). Хоч наша родина дуже бідна, проте в хаті було життя тихе, лагідне. В Ічні школа була п'ятирічна. Записався я в неї боязким, соромливим, непомітним хлопчиком, кінчав - кращим учнем. Скінчивши школу, я, як кращий учень, залишився при ній же на два роки стипендіатом - мав за цей час підготуватись до іспитів в учительську семінарію... Шістнадцяти років я поступив в Коростишівську вчительську семінарію, дев'ятнадцяти скінчив її і пішов на вчителювання. (За С. Васильченком)

2. Я, Вовкун Наталія Сергіївна, народилася 15 березня 1992 року в  с. Шмидтово Снігурівського району Миколаївської області.
  У 1998 році була зарахована до першого класу Шмидтовської загальноосвітньої  школи  І–ІІІ  ступенів  Снігурівського  району Миколаївської області. У 2005 році закінчила вісім класів цієї ж школи. У цьому ж році вступила до дев’ятого класу математичного профілю фізико-технічного ліцею при Херсонському національному  технічному університеті, який  закінчила у 2008 році.
    У  2008  році  вступила  до Львівського  державного  університету імені Івана Франка на фізико-математичний факультет за спеціальністю «Менеджмент та економіка». Нині студентка другого курсу.
    Протягом навчання в школі й університеті виконувала обов’язки  старости класу  та  групи.
    Склад  сім’ї:
    батько —  Вовкун  Петро  Іванович,  1965 р. н.,  учитель  праці Шмидтовської  загальноосвітньої школи  І–ІІІ  ступенів  Снігурівського району Миколаївської області;
  мати — Вовкун  (Степанова) Ганна Максимівна, 1968 р. н., лікар-педіатр Снігурівської районної лікарні;

сестра — Вовкун Олена Петрівна, 2002 р. н., учениця  третього  класу Шмидтовської  загальноосвітньої  школи  І–ІІІ  ступенів Снігурівського району Миколаївської області;
брат — Вовкун Артем Петрович, 2007 р. н.
    08.11.09                                                                               (підпис)

Види:

автобіографія-розповідь – складають в описовій формі;

автобіографія-документ – точно подають факти.

Щоб краще зрозуміти тему, перегляньте відеопояснення:

https://youtu.be/14_bkFJ6bO4?si=lnXNyOw45Z7ndNop

Домашнє завдання:

1.     Написати власну автобіографію, користуючись пам’яткою.

ПАМ'ЯТКА «Як оформляти автобіографію»

Автобіографія повинна містити такі реквізити:

1)   назва виду документа;

2) прізвище, ім'я, по батькові в називному відмінку однини;

3) дата народження;

4) місце народження: місто (село, селище); район; область; держава (якщо особа, що складає автобіографію, народилася в іншій країні);

5) відомості про навчання (подаються в хронологічній послідовності, указу­ючи повну назву всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

6) відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідов­ності назви місць праці й посад, час праці на тій чи іншій посаді, у тій чи іншій установі);

7) відомості про громадську роботу;

8) відомості про склад сім'ї — батько, мати, брат, сестра (чоловік або дру­жина, діти); (указується повністю прізвище, ім'я, по батькові в назив­ному відмінку однини) (для матері та дружини — дівоче прізвище), рік народження, посада і місце роботи (для тих, хто навчається — факуль­тет і повну назву навчального закладу);

9) дата (ліворуч);

10) підпис (праворуч).

Вимоги до оформлення автобіографії:

1. Пишеться від руки на чистому аркуші паперу або на спеціальному бланку.

2. Тип мовлення – розповідь (від першої особи). Документ тільки починається займенником Я. Далі використовуються означено-особові речення без формального вираження Я.

3. Хронологічний порядок викладу подій.

4. Слова вживаються у прямому значенні, тропи відсутні