Українська мова
(2 група)

24.04.2024р.

ТЕМА: "ПИСЬМОВИЙ ПОРТРЕТНИЙ НАРИС У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ"

ПРИГАДАЙМО.

-ЩО ТАКЕ  ОПИС ЗОВНІШНОСТІ?

-ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ МОВЛЕННЯ?

НАРИС-  ПРОЗОВИЙ ТВІР, У ЯКОМУ ЙДЕТЬСЯ ПРО СПРАВЖНІ ФАКТИ, ПОДІЇ, ЛЮДЕЙ.

В основу портретного нарису покладено дослідження людської особистості. Автор такого нарису спрямовує увагу на розкриття характеру людини на основі розповіді про її долю, обставини життя. Обов"язковим є опис зовнішності (словесний портрет) героя нарису.

Писати нарис можна тільки на основі добре вивченого матеріалу. Автор не може домислювати події, працює винятково з документальними фактами.

Вирізняють два основні різновиди нарису:

1. Художній (зображення осіб і подій, що досягається за допомогою домислу);

2. Науковий (праця з певної проблеми, здебільшого гуманітарного характеру, до якої входять дослідження з ряду взаємопов’язаних питань).

Особливості твору-нарису

1. Невеликий за обсягом.
2. Немає чіткої, завершеної фабули.
3. Нарис створюється в художньо-публіцистичному стилі.
4. Головна мета нарису полягає в тому, «щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі факти».
5. Виклад наукових фактів або суспільних явищ базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди (введення героїв у розповідь надає твору відтінку художності).
6. Використання художніх засобів.

                             Готуємося до написання твору-опису

1. Спробуйте переконати читача в тому, що предмет або явище, про які ви пишете, дійсно цікаві, що ви добре їх знаєте, любите і дуже бажаєте, щоб і інші про них дізналися або полюбили їх.
2. Уважно спостерігайте за об’єктом свого майбутнього твору. Визначте основну думку опису.
3. Попрацюйте над образністю мови вашого твору.
4. Складіть план твору. Дайте йому назву.
5. Складіть твір-опис за власними спостереженнями.

ЗАВДАННЯ:

1. ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОПОЯСНЕННЯ.

22.04.2024р.

ТЕМА:"РЗМ. ТВІР- ОПИС РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ ПРО ВИКОНАННЯ АВТОРОМ УЛЮБЛЕНОЇ СПРАВИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ (ПРИГОТУВАННЯ ОБІДУ, МАЛЮВАННЯ, ШИТТЯ...)

09.04.2024 р.

ТЕМА: "СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ"

Сполучник — службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

З добра й любові приходить щастя.

Швидко пісня співається, та не скоро вона складається.

Зверни увагу!

Сполучник не буває членом речення.

Поділ сполучників на розряди за значенням.

За значенням (роллю в мові, за синтаксичною роллю) сполучники поділяються на сурядні та підрядні.

Сурядні сполучники з'єднують між собою незалежні слова (однорідні члени речення) або незаледні одна від одної частини складного речення (сурядні речення).

Поділяються на такі групи:

• єднальні:

  • одиничні: і, й, та;

  • повторювані: і … і, ні … ні (ані … ані);

  • парні: не тільки … але й (не тільки … а й ), як … так;

• протиставні: а, але, та, проте, зате, однак;

• розділові:

  • одиничні: або, чи;

  • повторювані: або … або, чи … чи, хоч … хоч, то … то, не то … не то, чи то … чи то.

Підрядні сполучники з'єднують нерівноправні частини складнопідрядного речення (в простому реченні може вживатися дуже рідко).

Поділяють на такі групи:

• порівняльні: як, що, мовби, мовбито, немов, немовби, немовбито, неначе, неначе, неначеб, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто, гейби.

• часові: як, перед тим як, після того як, відтоді як, з тих пір як, тимчасово як, в міру того як, як тільки, тільки-но, тільки що, скоро, ледве щойно;

• причинові: бо, тому що, через те що, за тим що, тим що, оскільки, позаяк;

• мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;

• умовні: якщо, якби, коли б, аби, раз;

• допустові: хоч хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що;

• наслідкові: так що.

Поділ сполучників на групи за будовою.

За морфологічною будовою сполучники поділяються на такі типи:

• прості (і, а, але, та, бо, як, що);

• складні(щоб, зате, проте, якщо, якже);

• складені (тому що, через те що, так що, для того щоб, незважаючи на те що).

Поділ сполучників на групи за вживанням.

За вживанням сполучники можуть бути повторюваними й неповторюваними. Окрему групу становлять парні сполучники.

• Повторювані: і ..., і; ні ..., ні; то ..., то; чи то ..., чи то; не то ..., не то.

• Неповторювані: а, але, проте, зате, однак.

• Парні: не тільки ..., а (але) й; як ..., так і;  хоч ..., але;не стільки..., скільки; якщо ..., то.

08.04.2024р.

ТЕМА: «РЗМ Жанри мовлення. Замітка. Особливості побудови замітки».

ПОМІРКУЙТЕ!!

Із яких джерел ми можемо дізнаватися про події життя власної країни та міжнародного життя?

• Які газети ви знаєте? Які з них читаєте?

• Хто готує матеріал для газети?

• Що відомо вам про оформлення газет (ілюстрації, рубрики, шрифти)?

• Що, крім заміток, міститься в газеті?

• Яке, на ваш погляд, значення газети в житті людини?

• Як ви гадаєте, навіщо людині необхідне вміння писати замітку?

Газети й журнали, нарівні з радіо, телебаченням, мережею Інтернет, на сьогодні залишаються основними джерелами інформації для людини. Саме з них ми дізнаємося про події із життя суспіль­ства, про новини в усіх галузях нашого життя.

 Отже, на сьогоднішньому уроці ми:

-         з'ясуємо, що таке жанр, оповідання;

– з’ясуємо, що таке замітка; як поділяються замітки за змістом;

– пригадаємо терміни, якими послуговуються журналісти-газетярі;

– повторимо про типи та стилі  мовлення, (зокрема, про публіцистичний стиль), особливості побудови роздуму;

– опрацюємо пам’ятку «Як працювати над заміткою»;

– напишемо замітку типу роздуму про вчинки людей на чернетці, використовуючи як аргументи прислів’я і фразеологізми;

-навчимося послідовно висловлювати свої думки;

– доводити тезу;

– робити висновки. 

Жанр — слово французького походження. Як поняття найчастіше вживається в мистецтві. Наприклад: літературні жанри, журналістські, музичні, кіномистецькі, театральні, образотворчі, мовленнєві, жанри комп’ютерних ігор тощо. Серед літературних жанрів виділяють вірші, оповідання, повісті, романи, п’єси та ін.

Що таке замітка

                     Заміткою захоплений,

                     Сам добре знаєш ти:

                     Це стислий запис,

                     Зроблений для певної мети.

                     Думки чи спостереження

                     Для вчинків і для дій –

                     Для довшого збереження

                     У пам’яті людській.

                                                       Дмитро Білоус.

·         Поміркуйте, а де ви можете почути слово «замітка»?

·         Люди якої професії в своєму мовленні вживають це слово?

·         Як ви думаєте, звідки ми можемо дізнатися про обов’язки журналістів-газетярів?

Перевіримо ваші знання професійної лексики журналістів.

1. Назва статті – (заголовок)

2. Стовпчик – (колонка)

3. Відділ (розділ), що має свій заголовок, об’єднує кілька статей на одну тему – (рубрика)

4. Стаття на дуже важливу тему, якою відкривається газета – (передова стаття)

Прочитайте зразок замітки.

ЧИМ Я МОЖУ ДОПОМОГТИ БРАТАМ СВОЇМ МЕНШИМ?

Нещодавно побачила світ Червона книга України, до якої за­несено вже близько 100 видів тварин. Ці дані свідчать про те, що чисельність деяких із них у нашій країні постійно зменшується. Як позбутися цього? Як допомогти братам нашим меншим? Важливим заходом для збереження тварин є створення заповід­ників. В Україні існують численні заповідники, де охороняються не тільки рослини й тварини, але й ґрунти, повітря, води.

Але охорона тварин — справа не тільки заповідників. Це обов’язок кожного із нас. Так і я намагаюсь зробити свій внесок у цю добру справу: будую шпаківні, гніздовища, годівнички для птахів.

Нині людина сильна як ніколи. А сильний завжди повинен допома­гати слабшому. Пам’ятайте, допомогти природі зобов’язаний кожний!

Бесіда

• Яка проблема висвітлена в замітці?

• Які факти покладено в основу замітки?

• Чи міститься в ній заклик?

• Яку роль відіграє заголовок?

• 3 якою метою автор використовує питальні речення?

• Слова якого стилю (розмовного, офіційно-ділового, наукового) переважають у тексті? До якого стилю належить висловлювання?

Замітка — коротке повідомлення про якусь подію, що може зацікавити читачів. Вона характеризується стислістю, влучністю мови, а також тим, що в ній завжди порушено проблему, нерідко міститься заклик, звертання до читача. Характерними ознаками замітки є достовірність інформації, чіткість, лаконічність, ясність, актуальність, тактовність викладу. Замітка висвітлює якийсь новий важливий факт. Автор повідом­ляє, що відбулося, де, коли, з ким, чому, виділяючи при цьому осно­вну думку.

Основу інформаційної замітки становлять факти зі шкільного життя — цікава екскурсія, конкурси, успіхи в навчанні, спортивні досягнення, зустрічі з цікавими людьми, робота гуртка, підготовка до відзначення знаменних дат тощо.

– Як поділяються замітки за змістом?

Хронікальна – дуже коротко замітка про якусь подію.

Інформаційна – замітка, в якій повідомляється про конкретні події, які відбулися у конкретних місцях.

 На основі теоретичного матеріалу доведіть, чи належить текст «Чим я можу допомогти братам своїм меншим?» до замітки.

 Пам’ятка  «Як працювати над заміткою»

1. Доберіть цікаву тему, визначте основну думку.

2. Ретельно перевірте факти, про які збираєтеся писати.

3. Продумайте послідовність викладу думок, складіть план.

4. Доберіть заголовок, який виражав би тему або основну думку і міг би привернути увагу читачів.

5. Викладайте зміст у повній відповідності з планом, зміст кожної мікротеми виділяйте в окремий абзац.

6. Використовуйте мовні засоби, які нададуть вашій замітці ви­разності.

7. Перевірте написане, виправте недоліки, перепишіть начисто.

Пам’ятайте!!!

Ознаки замітки:

·         оперативність;

·         діловий тон;

·         стислість;

·         конкретність.

Пишучи замітку, будьте тактовні й толерантні!

Звернімось до словничків:

·         Тактовність – володіння почуттям міри, яке підказує людині делікатну лінію поведінки.

·         Толерантність – терпимість до людей, їх поведінки, поглядів, звичок              

Виконання ситуативного завдання:

!!!!!! Уявіть, що ви — редактори шкільної газети, до якої надійшла замітка п’ятикласника. Уважно прочитайте її. Чи грамотно ав­тор оформив своє повідомлення? Запишіть відредаговану за­мітку. Доберіть заголовок.

Наш клас це велика і дружня сім’я. Усіх нас об’єднало шкільне життя. Ми беремо участь у різних шкільних конкурсах, змаганнях разом відсвятковуємо свята, часто подорожуємо.

Найцікавішою була поїздка до Криму. Там ми відвідали бота­нічний сад, де зібрано понад п’ятнадцять тисяч видів різноманітних рослин. Побували ми на Галявині казок, де виставлені скульптури персонажів народних казок. Незабутніми були підйом на гору Ай-Петрі та прогулянка по морю на катері.

Чаруюча краса і неповторність Криму, справили на нас велике враження.

ТВОРЧА РОБОТА НАД ЗАМІТКОЮ

!!!!!! Уявіть, що ви кореспондент-журналіст шкільної газети, якому до­ручено підготувати замітку. Напишіть невелике висловлювання з теми «Охорона тварин — обов’язок кожного», поклавши в основу достовірну інформацію й виділивши при цьому основну думку, або напишіть зв’язне висловлювання на тему: «Мене зацікавила (не зацікавила) журналістика,бо… »

Аби краще зрозуміти матеріал уроку, перегляньте відеопояснення!!!!

07.03.2024

ТЕМА: "НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС"

ПРИГАДАЙМО ВИВЧЕНИЙ МАТЕРІАЛ!!

dyskurs.net/napysannia-pryslivnykiv-razom-okremo-z-defisom/ 

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ЩЕ РАЗ МАТЕРІАЛ ПАРАГРАФІВ 39-40 ПІДРУЧНИКА (СТ.137-146).

05.03.2024 р.

ТЕМА: "ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ"

Пишемо разом :

• прислівники, утворені від іменника з прийменником: уголос, вволю, впень, збоку, нарівні, насилу, скраю, спочатку;
   

• прислівники, утворені від прийменника й короткої форми прикметника: донедавна, зблизька, справа, помалу, сповна, востаннє;
  
  

• прислівники, утворені від прийменника (окрім по) і числівника: удвоє, утретє, спершу, забагато, АЛЕ по троє, по-п'яте;
   

• прислівники, утворені від різних частин мови з частками де, що, аби, ані, чи, як, не, ні, що стають префіксами: деколи, щоранку, абикуди, анітрохи, чимало, неабияк, ніде;
   

• прислівники, утворені від прийменника й займенника: нащо, унічию, почому, АЛЕ за віщо;
   

• складні прислівники, утворені з кількох основ: натщесерце, обабіч, обіруч, стрімголов.

Зверни увагу!

Якщо іменник зберігає своє значення, то прислівникову сполуку треба писати окремо: до зустрічі, на щастя, до снаги, без сумніву.

Пишемо окремо:

Прислівникові сполуки, утворені від іменників з прийменниками:

• без — без сил, без угаву, без відома,  АЛЕ безвісти, безперестанку, безсумнівно;
   

• в (у) — в міру, в ногу, уві сні, у вічі,  АЛЕ угору, униз, уранці, улітку, восени;
   

• з — з переляку, з радості, з розгону, АЛЕ зсередини, зліва, знизу;
   

• на — на горе, на щастя, на добраніч,  АЛЕ нанівець, нарозхват, нарешті;
   

• під — під вечір, під кінець, під силу;
   

• по — по суті, по правді, по щирості,  АЛЕ поруч, попліч, почасти.

Словосполуки, що мають значення прислівників, пишемо окремо.

Приклад:

Від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, сам на сам, час від часу; другого дня, темної ночі, тим разом, тим часом.

Зверни увагу!

Треба розрізняти прислівники й співзвучні сполуки прийменника з іменником.

Порівняй: Зсередини долинали дивні звуки і Футболіст забив неймовірний гол із середини поля. Між іменником і прийменником можна поставити залежне слово (означення): Футболіст забив неймовірний гол із самісінької середини поля.

Таким чином, одним із способів розрізнення прислівника й співзвучної сполуки прийменника з іменником є добір залежного слова.

Прислівник можна відрізнити від сполуки прийменника з іменником за допомогою наголосу: на́бік — на бі́к, надво́рі — на дворі́, наві́ки — на віки́.

Пишемо з дефісом:

Прислівники, утворені додаванням по- до:

• прикметників і займенників із суфіксами -ому (-єму), -и: по-болгарському, по-українськи, по-сімейному, по-батьківськи, по-нашому, по-моєму, по-доброму;
   

• порядкового числівника на -е (-є):  по-перше, по-шосте, по-десяте.

Зверни увагу!

Прийменник по пишемо окремо від форми місцевого відмінка іменника батько: по батькові.

Неозначені прислівники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна- (З будь-, небудь- — дефіс не забудь).

Приклад:

Будь-де,  куди-будь, де-небудь, казна-де, аби-то,  так-то, хтозна-як.

Складні прислівники, утворені з двох прислівників,  повторенням слова без службових слів чи зі службовими словами між ними.

Приклад:

Вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так, далеко-далеко, ледве-ледве, будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОУРОК!

04.03.2024р.

ТЕМА: "ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ НА -О;-Е"

▼ На яке питання відповідає прислівник?

▼ Назвіть його розряд за значенням

▼ Які прислівники мають ступені порівняння?

▼ Спосіб творення, від якої частини мови утворений.

▼ Правопис прислівників.

▼ Яка синтаксична роль прислівника?

01.02.2024

ТЕМА :"ПРАВОПИС ДІЄПРИСЛІВНИКІВ. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ "ДІЄПРИСЛІВНИК"

ПРИГАДАЙТЕ, ЯК ПРАВИЛЬНО БУДУВАТИ РЕЧЕННЯ З ДІЄПРИСЛІВНИКОВИМИ ЗВОРОТАМИ.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ!

Перебудуйте речення, замінюючи виділену частину складного речення дієприслівниковим зворотом. Запишіть.

1) Після того як шахіст зробив неправильний хід, він уже не сподівався на виграш.

2) Учні впевнено розв’язували задачі, тому що добре підготувались до контрольної роботи.

    Гра «Редактор» Відредагуйте речення і запишіть.

1) Спускаючись з гори, у мене зламалась лижа.

2) Міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода.

3) Увійшовши в ліс, сонце сіло.

4) Простягнувши руку по ягоду, з куща почулося шипіння.

5) Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.

6) Здавши прочитану книжку, бібліотекар порадив мені нову.

Запишіть, знімаючи скісну риску. З трьома дієприслівниками складіть речення.

Не/волячи, не/зчувшись, не/задкуючи, не/навидячи, не/наважуючись, не/стямившись, не/здужаючи (хворіючи), не/продумавши, не/славлячи (ганьблячи), не/хтуючи, не/зупиняючись, не/до оцінюючи.

Літера И в суфіксах дієприслівників.

У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишеться буква И: поду­мавши, розповівши, розповідаючи, кажучи.

Зверни увагу!

Дієприслівники недоконаного виду треба відрізняти від близьких за звучанням прикметників та активних дієприкметників у називно­му (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від діє­прислівників, відповідають на питання які? і мають закін­чення -і: (що роблячи?) сяючи і (які?)сяючі, (що роблячи?) сидячи і (які?)сидячі.

Проведіть дослідження, з’ясуйте, чому в одних словах пишемо в кінці — чи, а в інших — чі. Складіть алгоритм доказу: що треба зробити спочатку, що на другому етапі, що насамкінець.

1. Зустрічаючи поета. 1. Зустрічаючі поета.

2. Читаючи пресу. 2. Читаючі пресу.

3. Атакуючи ворога. 3. Атакуючі ворога.

4. Слухали стоячи. 4. Слухали стоячі.

 Коментар до алгоритму: поставити питання до слів, розібрати за будовою, провідміняти (якщо можливо), визначити, яка це особлива форма дієслова, скласти речення.

ЗАПАМ"ЯТАЙ! У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишеться буква И: подумавши, розповівши, розповідаючи, кажучи.

З  тексту випишіть слова, у яких  на місці крапок треба поставити потрібну букву (и чи і) .

З моря вставала рожева зоря, розмальовуюч.. його безкраю просторінь привабливими кольорами, немов простилаюч.. перед козацькими чайками рожевий, сріблом гаптований килим. Згодом золоте сонце, не виникш.. ще з моря, послало свій промінь над небом на білі хмари і затопило їх рожевим кольором. Весело глянули палаюч.. хмарки у блакитне море, як у люстро, і не можна було пізнати тепер, де море, а де небо... Нарешті з морської пелени вийшло і саме сонечко, загравш.. по вершках рухливих хвиль щирим золотом. Разом з сонцем прокинулося й море, пославш.. дрібні хвилі до берега. З півночі подихнув вітерець і, понадимавш... на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі,— на схід сонця (А. Кащенко).

Визначте, якою формою дієслова є спільнокореневі слова. Умотивуйте написанні и чи і в кінці їх. Запишіть словосполучення.

1. В’януч.. квіти. В’януч.. на сонці. 2. Плачуч.. від горя. Плачуч.. матері. 3. Існуюч.. в повітрі. Існуюч.. проблеми. 4. Стихаюч.. звуки. Стихаюч.. поступово.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. ОПРАЦЮВАТИ ПАРАГРАФ 31 ПІДРУЧНИКА.

2. ВИКОНАТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ НА СТ.115-116 (1-10 –ПИСЬМОВО).

3. ДАТИ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ(УСНО) РУБРИКИ «ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ» (СТ.116).

4. ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОУРОК.