Українська мова
(1 група)

25.04.2024р.

ТЕМА: РМ. Складання діалогів - розпитувань у сімейному колі на побутові теми з використанням питальних і відносних займенників ( "Як минув день?", "Як проведемо вихідний?").

ЗАВДАННЯ:

СКЛАСТИ (ВИКОРИСТОВУЮЧИ ПИТАЛЬНІ ТА ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ) Й ЗАПИСАТИ  В ЗОШИТ ДІАЛОГ НА ОДНУ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ТЕМ.

ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ ПІДГОТУВАТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ.

         ПРИГАДАЙТЕ!                      ПРИГАДАЙТЕ! ПРИГАДАЙТЕ!

23.04.2024р.

ТЕМА: "ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ:ОСОБОВІ ТА ЗВОРОТНИЙ."

Особові займенники — займенники, які вказують на предмет, але не називають його. До групи особових займенників входять такі слова, як я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони. 

Займенники 1-ї і 2-ї особи можуть указувати на певні особи, наприклад на співрозмовника. 

22.04.2024р.

ТЕМА: "ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ"

Поговоримо про займенники? Наше щоденне мовлення без них ну нікуууууди не годиться. Тому всім-всім важливо знати, коли їх доречно вживати, як правильно писати і відмінювати. 

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника  і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими

Початкова форма займенника – називний відмінок; для займенників прикметникової форми – чоловічий рід, називний відмінок однини.

                Розряди займенників за значенням

1. Особові.

Однина

Множина

І особа

я ми

ІІ особа

ти   ви

ІІІ особа

він, вона, воно вони

1. Зворотний (себе).

2. Питальні (хто? що? який? чий? скільки? котрий?). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях. Їх легко запам’ятати, якщо знаєш питання іменника, прикметника та числівника.

3. Відносні (хто, що, який, чий, скільки, котрий). Уживаються тільки для поєднання простих речень у складне. На відміну від питальних відносні займенники уживаються тільки у складних реченнях.

Питальні

• Хто написав цей твір?

• Скільки зірок на небі?

• 3. Перебендя, старий, сліпий, хто його не знає?

• А що дальше спіткається?

• Все розберіть та й спитайте тойді себе: що ми? чиї сини? яких батьків? ким? За що закуті?

Відносні

• Той, хто написав цей твір, мав талант.

• Не відомо досі, скільки зірок на небі.

• А хто грає, того знають і дякують люде.

• Побачите, які будуть жнива.

• Слава… не поляже, а розкаже, що діялося в світі… (Із творів Т.Шевченка).

Запам ‘ятайте!

В український мові відносний займенник що збігається за написанням і звучанням зі сполучником що, який також з’єднує залежне речення з головним у складному. Як же їх розрізняти? Це робиться просто.

Якщо ми можемо слово що замінити синонімічним йому який, то це займенник. Коли ж така заміна неможлива, то що – сполучник.

Порівняйте!

що – відносний займенник

що – сполучник

Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що(які) стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб).

І знали ми, що слави нам не буде.

(І.Франко)

4. Заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий + жодний). Їх також легко запам’ятати, якщо знати питання іменника, прикметника та числівника і додати до них ні.

5.Неозначені (їх легко утворити, якщо до хто, що, який, чий, скільки,котрий додати одну із часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь): будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.

Зверніть увагу! Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь додаються до хто, що, який, чий, скільки, котрий. В іншому разі мова йтиме про прислівник. Порівняйте! 

Будь–хто (займенник)– будь-де (прислівник), деякий (займенник), деколи (прислівник).

 6.Присвійні (їх легко утворити від особових + свій): я – мій, ми – наш, ти – твій, ви – ваш, він, воно – його, вона – її, вони – їхній.

7.Вказівні (той, цей, такий, стільки).

8.Означальні (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший).

                 Займенники змінюються, але по-різному.

            За відмінками змінюються займенники, співвідносні з іменниками та кількісними числівниками, за                родами, числами, відмінками – співвідносні із прикметниками та порядковими числівниками, в                    особових займенниках визначається особа, а у він, вона, воно – рід.

11.04.2024р.

ТЕМА: ВИКОРИСТАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ У РІЗНИХ СТИЛЯХ МОВЛЕННЯ

Уживання числівників у різних стилях мовлення

Числівники не належать до особливо виразних стилістичних засобів мови, тому у художньому мовленні кількість числівників незначна. Причиною цьому є те, що у числівників нема синонімічних форм.

Із стилістичною метою найчастіше вживаються збірні числівники (двоє, троє, четверо), які виступають як синоніми до кількісних. Кількісні числівники, як відомо, використовують в поєднанні з іменниками для позначення кількості осіб: два учні, три бійці, чотири агрономи. Для позначення ж кількості осіб, які уявляються як єдине ціле і становлять ніби неподільну сукупність, використовують збірні числівники: двоє учнів, троє бійців.

Збірні числівники вживаються в розмовному і художньому стилях і зовсім не властиві для наукового і ділового стилів.

У розмовній мові, вживаючись без іменників, збірні числівники субстантивуються. Такі субстантивовані збірні числівники надають висловленню емоційності, експресивності. Пор.: Сім одного не ждуть і Семеро одного не ждуть.

Числівникові форми в розмовній мові нерідко використовують як засіб гіперболізації: сто разів треба нагадувати; тисячу раз говорили тобі і под.

                          ОПРАЦЮЙТЕ ПОДАНИЙ МАТЕРІАЛ

                  «Роль числівників у текстах офіційно-ділового стилю»

Офіційно-діловий стиль слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сферах управління. Офіційно-діловий стиль регулює ділові відносини,обслуговує потреби людей у типових ситуаціях.

Серед особливостей цього стилю – нейтральний виклад змісту лише в прямому значенні, точність, ясність у поєднанні з лаконічністю,стислістю й послідовністю викладу фактів. Офіційно-діловий стиль використовують під час оформлення ділових паперів (документів).

Для дослідження ролі числівників в офіційно-діловому стилі розглянемо оголошення ( діловий папір, який повідомляє, сповіщає про щось).

                    ОГОЛОШЕННЯ 1

25 вересня 2023 року о 14.00 годині у приміщенні Старомлинівської загальноосвітньої школи відбудеться Свято квітів, присвячене  річниці з дня визволення села Старий Млин від німецько-фашистських загарбників.

                                       Вхід вільний.

                                 Оргкомітет школи

                 ОГОЛОШЕННЯ 2

Магазин «Орхідея» оголошує розпродаж кімнатних рослин за цінами 25-210 гривень. Наша адреса: м. Ніжин, вул. Замостянська, 1.

У поданому оголошенні (1) вживаються числівники двадцять п’ятого, дві тисячі двадцять третього, о чотирнадцятій годині. Вони точно й лаконічно повідомляють про дату і час проведення заходу.

Не обійтися без числівників у рекламних оголошеннях. В оголошенні 2

 використані числівники двадцять п’ять, двісті десять, десять. Вони також чітко повідомляють ціну товару, який  реалізується, адресу магазину.

Отже, у текстах офіційно-ділового стилю числівники використовуються для передачі точної , конкретної інформації.

 Роль числівників у текстах художнього стилю, зокрема у фразеологічних зворотах

Художній стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва. Вплив засобами художнього слова через образи та почуття читачів – одна із важливих функцій цього стилю. Основні ознаки художнього стилю – образність, використання художніх засобів, емоційної лексики.

Для дослідження ролі числівників у текстах художнього стилю розглянемо легенду про хризантеми.

                                                                   ХРИЗАНТЕМА

Батьківщина хризантем – Японія. Японською мовою її називають «кіку», що означає «сонце». Японці обожнюють цю квітку. Вони обрали її символом нації, прикрасили хризантемою державний герб, називають провісницею осені.    Перший з найвищих орденів Японії – Орден хризантеми. Походження країни висхідного сонця, за легендою, пов’язане саме з цією квіткою. Говорять, що в прадавні часи в Китаї правив жорстокий імператор. Йому стало відомо, що на сусідньому острові росте рослина, із соку якої можна приготувати еліксир життя. Та зірвати ту квітку могла тільки людина із чистим серцем та душею. Оскільки сам імператор та його придворні були грішними, то на острів вони послали триста юнаків та дівчат. Але ті не схотіли повернутися до тирана й заснували на острові нову державу – Японію.

Цінують цю рослину і в Китаї, де вона вважалась символом вірності. Іменем квітки назвали дев’ятий місяць року, а на дев’ятий його день китайці святкують свято хризантем.

У тисяча шістсот сімдесят шостому році хризантема потрапила до Європи, і першою країною, де її почали вирощувати, була Англія.

У Європі її називають «золотою квіткою».

У цьому тексті використано такі числівники:

*дев’ятий місяць, дев’ятий день, у тисяча шістсот сімдесят шостому році ( ці числівники повідомляють точну дату);

*перший з орденів( числівник перший набуває якісного значення, що виражає першість у часі виконання дії);

*триста юнаків та дівчат (числівник триста не стільки вказує на число, як наголошує на великій кількості людей і набуває емоційного забарвлення).

   Цікавим виявилось дослідження вживання числівників у фразеологічних зворотах. Часто числівники у стійких словосполученнях вживають не для повідомлення точної кількості предметів, а для позначення ставлення мовця до кількості предметів або порядку при лічбі.

   Наприклад, у фразеологізмі п’яте колесо до воза числівник п’яте вказує на зайвий предмет, який буде заважати під час виконання роботи. Таким чином висловлюється негативне ставлення мовця до інформації.

   У фразеологізмі третій сорт числівник третій вказує на погану якість будь-якого предмета, у сотий раз числівник сотий вказує на велику кількість повторень якоїсь дії.

Роль числівників у текстах наукового стилю

Науковий стиль характеризується широким використанням абстрактних слів, а також наукової та технічної термінології, яка допомагає точно визначити різні поняття, що про них розповідається втексті. Науковому стилю не властиві слова з емоційним забарвленням.

Сфера застосування цього стилю – наукові і науково-технічні праці. Основне призначення цього стилю – висвітлити результати досліджень про людину, явища природи, доведення теорій, роз’яснення явищ.

Один із різновидів наукового стилю – науково-навчальний використовується у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу, не виключає елементів емоційності.

А зараз звернімося до текстів, вміщених у підручнику з географії.

Географія – це наука, яка вивчає географічну оболонку Землі, її поверхню, структуру і розвиток, природні умови, населення, економічні ресурси, взаємодію і розподіл у просторі її компонентів.

Вивчаючи географію, неможливо обійтися без використання числівників. Числівники використовуються для опису географічних об’єктів: річок, гір, морів, океанів тощо.

Розглянемо текст «Річка Дніпро»

                  Річка Дніпро

Дніпро – головна ріка України, третя за площею водозбору ріка в Європі (після Волги і Дунаю). Довжина 2285км, площа басейну 503 тисячі квадратних кілометрів. Довжина в межах України – 1205 км, з них близько 115 км утворюють кордон Білорусії і України. Початком Дніпра вважається невелике болото на Валдайській височині в Смоленській області Росії. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря, поділяючись при цьому на багато гирл, головним з яких є Білогрудівське (Бакан), Збур’ївське і Касперівське (Рвач). Басейн Дніпра простягається з Півночі на Південь майже на 1000 км; верхняйого частина лежить в лісовій зоні, середня – в лісостеповій, нижня – в степовій.

У цьому тексті числівник дві тисячі двісті вісімдесят п’ять км вказує на довжину річки; числівник п’ятсот три тисячі кв. метрів вказує на площу басейну; числівник тисяча км вказує на протяжність басейну Дніпра з півночі на південь.

Як бачимо, числівники вживаються з іменниками і виконують функцію повідомлення інформації про річку, лиман, їхні розміри, багатства, місце у географічному просторі.

Часто використовуються числівники у біології. Біологія складається з наук про живу природу, які вивчають величезну кількість тварин, рослин, їхній розвиток, зв’язок з неживою природою. Це наука про закономірності життя та розвитку організмів.

Звичайно, вивчаючи світ живої природи, ми обов’язково використовуємо числівники.

                                                                          Соняшник

Соняшник – вид рослин родини Складноцвітні. До нього належить близько 100 видів рослин, серед яких є й однорічні, і багаторічні.

Взагалі, на початку ця заокеанська культура поширювалася як декоративна. І тільки майже через 200 років після появи соняшника у Європі з нього почали отримувати олію. Вміст її в сім’янках деяких сортів доведено до 50% (сорти академіка В.С.Пустовойта).

За морфологічними особливостями соняшник – однорічна теплолюбна, вологолюбна, швидкоростуча рослина з дерев’янистим, переважно нерозгалуженим стеблом заввишки 120 – 150 см. Листки великі, суцвіття кошик. По краю суцвіття – безплідні та без нектару жовті язичкові квітки, які приваблюють комах-запилювачів, а всередині– двостатеві трубчасті квітки. З них утворюються плоди – сім’янки зі шкірястим оплоднем, який не зростається з насіниною.

Наприклад, у тексті «Соняшник»  вживаються числівники сто, сто двадцять, сто п’ятдесят,які використовуються відповідно для позначення видів та висоти рослини.

                                                                 Ряд Хоботних

Представники цього ряду – найбільші наземні тварини – слони. Вага слона може досягати семи-восьми тонн. Живляться слони грубою рослинною їжею, яку поміщають у рот за допомогою особливого органа – хобота. Хобот – це видозмінені зрослі ніс і верхня губа.

Хоботом слони обмацують, обнюхують і беруть їжу. Верхні різці у слона перетворені на величезні бивні, якими слони зорюють грунт у пошуках їжі. Бивні ростуть протягом усього життя. Корінні зуби у слона (по одному з кожного боку) зношуються і замінюються новими. Дорослий слон з’їдає за день близько ста кілограмів трави, свіжих паростків кущів або гілок дерев. Незважаючи на масивну статуру, слон дуже жвавий і моторний, легко і невимушено рухається. Шкіра у слонів товста і майже позбавлена волосся. Свійські слони споконвіку допомагали людям.Вони переносили вантажі, корчували ліс, брали участь у бойових діях. У сучасному світі залишилося два види – африканський та індійський слони.

У тексті «Ряд Хоботних» числівники сім, вісім тонн вказують на вагу слона, сто кілограмів - на кількість необхідної йому на день їжі.

Без числівників не обходиться і астрономія. Астрономія – це наука про рух, будову і розвиток небесних тіл та їх систем і всього Всесвіту.

Астрономія тісно пов’язана з багатьма науками, зокрема і мовознавством, тому що в астрономії теж широко використовуються числівники.

                      «Наша сонячна система»

Земля входить до сонячної системи, яка складається з дев’яти планет.Найближча до Сонця планета Меркурій віддалена від нього на п’ятдесят вісім мільйонів кілометрів. Майже удвічі більша відстань між Сонцем і Венерою. А нашу Землю відділяють від небесного світила сто п’ятдесят мільйонів кілометрів. Четверта планета – Марс, далі – Юпітер. Чотири найближчі до Сонця планети називаються планетами типу Землі. Сатурн, Уран, Нептун і Плутон – це планети-гіганти (з  підручника астрономії).

Так у тексті «Наша сонячна система» числівник дев’ять вказує на кількість планет сонячної системи; числівники п’ятдесят вісім мільйонів кілометрів, сто п’ятдесят мільйонів кілометрів вказують на відстань між планетами; числівник чотири вказує на кількість планет-гігантів

Отже, у  мовленні числівники виконують дві функції:

-         інформативну (повідомляють про кількість чогось) – у

висловлюваннях усіх стилів, а найчастіше – наукового, офіційно-

ділового, публіцистичного;

-         експресивну (надають образності, виразності) – у висловлюваннях

розмовного та художнього стилів (входять до фразеологізмів,

прислів’їв).

ЗАВДАННЯ:

1.ПІДГОТУЙТЕ ПИСЬМОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ  «ВИКОРИСТАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ У МАТЕМАТИЦІ"

2. Перегляньте презентацію з теми.

 naurok.com.ua/prezentaciya-chislivnik-v-movlenni-51650.html 

ВИКОНАНЕ ЗАВДАННЯ ПІДГОТУЙТЕ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ.

10.04.2024р.

ТЕМА УРОКУ: "УЗГОДЖЕННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ"

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!! 

Запам"ятайте правила!

09.04.2024р.

ТЕМА: "РЗМ. ПИСЬМОВА РОЗПОВІДЬ "МІЙ РОДОВІД" (ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ДАТ НАРОДЖЕННЯ ЧЛЕНІВ РОДИНИ)"

ЗАВДАННЯ :

НАПИСАТИ ТВІР ЗА ЗРАЗКОМ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ЦИФРИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ДАТ НАРОДЖЕННЯ.

ЗРАЗОК

Варіант 1

Багато людей займаються вивченням свого родоводу. Дізнаватися свою історію досить цікаве заняття. Генеалогія – саме так називається ця наука, вона дає нам можливість розібратися в сімейних зв’язках.

Завдяки родоводом дереву ми будемо шанувати пам’ять наших предків, знати коли і де вони народилися, чим займалися. При цьому дуже цікаво зустрічати рід занять, який передавався від покоління до покоління, це означає що до нас генетично передалися ці таланти, і ми можемо досягти успіху в цій справі.

Так само ми можемо бути нащадками героїв які брали участь у Великій Вітчизняній війні. Такими предками потрібно пишатися і шанувати світлу пам’ять. Генеалогія дуже важлива для мене.

З малих років мені подобалося слухати розповіді бабусі про наше минуле. Хочу поділитися з вами історією про своє родовідне дерево.

Мій тато – Олександр Анатолійович, народився в 1972 році, в Києві. Мама – Тетяна Іванівна, 1973 року народження, родом з Черкас, вони познайомилися в Києві коли вчилися в Педагогічному університеті. У 1998 народилася я – Нікітіна Марія Олександрівна.

У 5 класі я дізналася про виникнення нашого прізвища. Бабуся розповіла що часто дітей називали ім’ям батька (наприклад, Ілля, Іванов син). Ще були поширені прізвища за родом занять (наприклад, Кузнецов, Плотніков, Гончаров).

Мій дід, Анатолій Іванович Нікітін працював токарем. Бабуся Олена Михайлівна була швачкою на фабриці в місті Київ. Батьки бабусі Михайло Єгорович і Антоніна Олександрівна були з міста Дубно, прабабуся була кравчинею, ця діяльність передалася і бабусі, прадід був ковалем, а в роки війни він воював на фронті.

З боку мами, батьки були викладачами з міста Ульяновська, мама пішла по їх стопах, в майбутньому я теж виберу цю професію. Хочеться продовжити нашу спільну справу – викладання. Ще я мрію професійно зайнятися генеалогією і сподіваюся на продовження нашого родовідного дерева, адже це так важливо для нащадків.

Я впевнена, вивчення свого минулого, це велика повага до своїх предків. Сподіваюся що всі люди будуть зберігати свої історії для передачі їх дітям. А діти, своєю чергою, будуть розповідати онукам.

Варіант 2

Кожна людина, бажає він цього чи ні, є носієм генів свого роду, що робить його особливим, стосовно інших людей. Кожна людина може без перебільшення пишатися собою, якщо він усвідомлює своє місце в цьому світі, і місце своїх предків в їх часу.

Людина несе їх пам’ять вперед, і саме завдяки йому людей не забувають. Це непорушна основа всього, що є в цьому світі. Одне покоління замінює інше, так було завжди

Моя ж родовід складається з людей різних станів, професій, і статусу. Безліч людей з мого родоводу мали статус аристократів, і також безліч мали статус простих людей. У минулому відбувалося багато чого цікавого, завдяки чому і склався весь мій рід, і завдяки чому я зараз і пишу даний твір.

Я дуже вдячний своїм предкам за те, що вони, попри перешкоди, змогли винести все, що їм посилала життя на їхній шлях, і найголовніше, змогли продовжити рід. В знак своєї подяки я несу пам’ять про них, знаючи кожну людину у своєму родоводі аж до двох або трьох сотень років тому.

Так вийшло, що моя сім’я дуже трепетно ​​ставиться до родоводу, через що я знаю про предків дуже багато. Аж до їх професії.

Також на основі родоводу часто виникають суперечки, зумовлені тим, що у деяких людей предки були люди багаті, а в інших не дуже. Всі дані суперечки викликані простими забобонами і дурними переконаннями.

Хоч ми і зобов’язані зберігати пам’ять про предків, але ми самі створюємо своє майбутнє, творячи свою долю, тому ми і не несемо відповідальність за можливі гріхи предків.

 У цьому творі я міркував над поняттям “Родоводу”, спробувавши дати коротку характеристику поняттю, виявити проблематику, і спробувати зробити з усього цього висновок. Думка, описане в даному творі є виключно суб’єктивним, тому і не претендує на звання виключно вірного.

ЗАВДАННЯ:

ЗА ПОДАНИМ ЗРАЗКОМ НАПИСАТИ РОЗПОВІДЬ ПРО СВОЮ РОДИНУ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ЧИСЛІВНИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ДАТ НАРОДЖЕННЯ ЧЛЕНІВ РОДИНИ.

ВИКОНАНУ РОБОТУ ПІДГОТУВАТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ.

08.04.2024р.

ТЕМА: "ЧИСЛІВНИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ"

Кожному, хто вивчає українську мову, треба звернути особливу увагу на кількісні й порядкові числівники часу. Так сталося, що в нашому мовленні часто переважають скальковані з російської мови форми позначення часу. Але вони є помилковими. Українська мова має власні, особливі, форми позначення часу і дат. Вивчіть наведені нижче правила і вже ніколи не припускайтеся помилок!

Для позначення дат використовуються порядкові числівники у сполученні з іменниками, причому чис­лівники у словосполученнях відмінюються, а іменни­ки — назви місяців — вживаються в Р.в. одн.:

• першого січня, по перше січня, до першого січня;

• друге лютого, другого лютого, до другого лютого.

Для позначення знаменних дат порядковий чис­лівник пишеться з великої літери: 

• Перше травня;

• з Восьмим березня.

Якщо ж порядковий числівник у складній назві пишеться цифрою, то назву місяця треба писати з ве­ликої літери: 1 Травня, 8 Березня.

І досі ще багато хто не знає, як треба точно означити час, і питає: «Скільки зараз годин?», — замість — «Котра година?». Чуємо інколи: «Зараз година ночі», — замість — «Зараз перша година ночі» тощо. Навіть в Українсько-російському словнику АН УРСР натрапляємо на паралельні вислови: «не пізніше трьох годин» і «не пізніше третьої години», а вислів «о другій годині дня» перекладається «во втором часу дня» і «в два часа дня».Такий паралелізм у справі означення часу, де має бути абсолютна точність, — неприпустима річ. Тут конче треба твердо стати на бік якоїсь одної форми вислову й ставити на означення часу доби або кількісні числівники («Я встав у сім годин ранку»), або порядкові («Я встав о сьомій годині ранку»).

Наша мовна традиція стоїть за порядкові числівники:

• «О п’ятій годині виїхали ми з монастиря» (М. Коцюбинський);

• «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме інженер» (Ю. Смолич).

У цих фразах порядкові числівники п’ятій, одинадцятій означають не проміжок часу між двома годинами — четвертою й п’ятою, десятою й одинадцятою, як у російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно визначену годину, що по-російському буде: в пять часов, в одиннадцать часов. На доказ цього можна навести ще одну фразу з творів М.Коцюбинського: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню». Виходячи з цього, треба питати не «Скільки годин?», а — «Котра година?», казати не «Одна година ночі», а — «Перша година ночі» тощо.

Якщо треба сказати не про точно означений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, відповідно до російських висловів в пятом часу, в одиннадцатом, тоді слід ставити перед порядковим числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю» (С. Гулак-Артемовський). Отож російську фразу «Я приду в пятом часу» треба сказати по-українському: «Я прийду на п’яту годину», а не «Я прийду о п’ятій годині», — бо це означає вже точний, а не приблизний час.

Дробові числівники часу передаються відповідним дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю, — з прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на сьому, або пів до сьомої, як це ми вже бачили в фразі з твору М. Коцюбинського, — чи з прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть сьома, або чверть до сьомої, цебто: чверть години залишилось до сьомої або за чверть години буде сьома.

Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, треба ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.

Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на якусь роботу чи дію, тоді слід користуватись кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив» (І. Котляревський); «От ми й узялися перевіряти рахунки з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин» (із живих уст).

Отож:

НОРМАТИВНІ ФОРМИ:

• Засідання відбудеться о 17.30 (о 17 год 30 хв).

• О 8.45 (о 8 год 45 хв) усі зібралися.

• Переговори завершилися о 14.00 (о 14 год).

• Початок роботи конференції о 17.00 (о 17 год).

Називаючи точний час, треба пам’ятати, що вживається:

• прийменник о(об) (Прийду о 10 годині або Прийду об 11 годині);

• прийменник на — до 30 хвилин (двадцять на десяту (годину);

• прийменник за — після 30 хвилин (за десять чотирнадцята (година).

У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Прийду на 10 годину).

ЩОБ ДОБРЕ ЗАПАМ"ЯТАТИ, ЯК ПРАВИЛЬНО НАЗИВАТИ ЧАС, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА  СХЕМУ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ!!!!!

27.03.2024р.

26.03.2024р.

ТЕМА: "РОЗРЯДИ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ"

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ПОПЕРЕДНЬОГО УРОКУ.

ДАЙТЕ УСНО ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:

-Яку частину мови називаємо числівником?

-На які питання відповідає числівник?

-На які розряди поділяються числівники?

-Яку синтаксичну роль у реченні виконують?

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОУРОК. 

ЩО НОВОГО ПРО ЧИСЛІВНИК ВИ ДІЗНАЛИСЯ?

25.03.2024р.

ТЕМА: "Числівник як частина мови: морфологічні ознаки, синтаксична роль".

06.03.2024

ТЕМА: ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Пригадайте правила правопису складних ІМЕННИКІВ!

Цей матеріал стане вам у нагоді при вивченні нової теми!

ОПРАЦЮЙТЕ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

slovnyk.ua/pravopys.php?prav_par

Цікаво й зрозуміло пояснено правопис складних прикметників у параграфі 57 підручника (ст.186-187).

Можливо, правила краще запам"ятаються, якщо ви переглянете відеоурок?

05.03.2024р.

ТЕМА: "НАПИСАННЯ Н І НН У ПРИКМЕТНИКАХ"

ПРИГАДАЙМО!

НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ ПИШЕМО РАЗОМ...

НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ ПИШЕМО ОКРЕМО...

СЬОГОДНІ ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ТЕ, КОЛИ У ПРИКМЕТНИКАХ ПИШЕМО Н, А КОЛИ НН!!

01.02.2024

ТЕМА: "ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ

Теорія:Пишемо разом:

·         складні іменники, у яких поєднані за допомогою сполучного голосного звука дві основи: водопій, водолаз, газогін, лісостеп, кавоварка, сировар, залізобетон, машинобудування;

·         складні іменники, утворені від словосполучення (поєднання прикметникової й іменникової основ): жовтоцвіт (від жовтий цвіт), високогір'я (від високі гори), червонопірка (від червоне пір'я);

·         складні іменники, утворені поєднанням числівника й іменника: трикутник, однокласник, п'ятитонка, століття, двадцятиріччя (але 150-річчя);

·         складні іменники (переважно назви рослин чи характеристика людей), утворені поєднанням дієслова й іменника: ломикамінь, горицвіт, перекотиполе, зірвиголова;

·         складноскорочені іменники: Великдень, спорттовари, медзаклад, Кабмін;

·         складні іменники з іншомовними частинами анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-, архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-, авіа-, авто- («само», «автоматичний»), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно- та ін., які не можуть вживатися самостійно.

Складні іменники з дефісом

ТеоЗ дефісом пишемо:

·         складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука: бізнес-план, онлайн-урок, інтернет-видання, жар-птиця; суші-бар, караоке-бар;

·         складні іменники, утворені з двох самостійних слів за допомогою сполучного голосного: монголо-татари, угро-фіни, Австро-Угорщина;

·         протилежні або близькі за значенням поняття: купівля-продаж, схід-захід, хліб-сіль, батько-мати;

·         назви казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик, Кабан-Іклан, Цап-Відбувайло;

·         назви рослин: брат-і-сестра, мати-й-мачуха;

·         проміжні сторони світу чи вітри: норд-ост, зюйд-вест;

·         назви професій: лікар-педіатр, інженер-конструктор

 Правопис іменників з пів , напів-, полу-

·     орія

Невідмінюваний числівник пів зі значенням 'половина' з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів відрá, пів годúни, пів лі́тра, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми; пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.

      Складні іменники з першою частиною напів-, полу- пишемо РАЗОМ: напівавтомáт, напівімлá, напівкýщ, напівлюдúна, напівмáвпа, напівпітьмá, напівпрáвда, напівфабрикат; полýдрабок. полýкіпок, полýмисок.

Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півлі́тра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмі́сяць, півóберт, півовáл, півóстрів.

          ПОСЛУХАЙТЕ ЦІКАВИЙ МАТЕРІАЛ

31.01.2024

ТЕМА:  "НАПИСАННЯ   НЕ   З     ІМЕННИКАМИ"

ПРИГАДАЙМО!

1.     Морфологія – розділ науки про мову, що вивчає  …

2.     Частин мови є …

3.     Всі частини мови поділяють на …

4.     Самостійних частин мови – 6, це -…

5.     Іменник – це самостійна частина мови, що …

6.     У реченні іменник виконує синтаксичну  роль …

7.     Іменник має відмін …

8.     До 1 відміни…

9.     До 2 відміни…

10. До 3 відміни…

11. До 4 відміни…

       Правопис НЕ з iменниками

НЕ з iменниками пишемо разом:

1. Якщо iменник не вживається без не: нероба.

2. Якщо до iменника з не можна дiбрати синонiм без не: незгода (розбiжнiсть). 

3. Якщо не є частиною префiкса недо-: недооцiнка.

НЕ з iменниками пишемо окремо:

1. Якщо є протиставлення чи заперечення в реченнi: не щастя, а горе.

 2. Якщо не стосується iменника, який у реченнi виступає присудком: кров не вода, а серце — не камiнь.

Не щастя, а горе – пишеться окремо, тому що є протиставлення чи заперечення.

Негода, нероба – пишуться разом, бо ці слова не існують без не.

Недовіра – пишеться разом, бо можна замінити синонімом без не (підозра).

                                  ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

До поданих іменників дібрати слова – синоніми з префіксом не-.

Горе –

Ворог –

Рабство –

Злість –

Хвороба –

Списати, завершивши  прислів’я. Сформулювати (усно) правило про написання іменників з не .

Це не казка, а ….

Пише не перо, а ….

Будь сильний не кожухом, а ….

Найкраща показка – не кулак, а ….

Горілка – не вода, а ….(Народна творчість.)

Для довідок.  Билиця. Розум. Духом. Ласка. Народна біда.

ОПРАЦЮЙТЕ ДОДАТКОВО ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ НА СТ.147-148 (ПАРАГРАФ 46).

ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ 410 (спишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання не з іменниками (усно).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.   ВИВЧИТИ ПРАВИЛА ПРО НАПИСАННЯ НЕ З ІМЕННИКАМИ.

2.   ВИКОНАТИ ВПРАВУ 414 (спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Позначте префікс не. Підкресліть абстрактні іменники.)

ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ ПІДГОТУВАТИ ДО ПЕРЕВІРКИ.

30.01.2024

ТЕМА :"ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ"

1. Пригадайте теоретичний матеріал з теми (параграф 39, ст.127).

2. Перегляньте відео та спробуйте визначити, які ж закінчення будуть мати іменники ІІ відміни в  Р.в.одн.