Медична служба

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ ТА ГРВІ ДЛЯ ДІТЕЙ: ПАМ’ЯТКА

На сучасному етапі розвитку медицини все ще зберігається актуальність питань, пов’язаних із захворюваністю інфекційними захворюваннями, що відносяться до групи ГРВІ або ГРЗ.

У нашій країні щорічно, приблизно 30 мільйонів чоловік піддаються простудних інфекцій. Слід зазначити, що так само в цей період, поряд з вже існуючими вірусами, виникає близько двох тисяч нових вірусів, що викликають недуги, які відносяться до ГРВІ або ГРЗ.

Профілактика педикульозу

Під час війни існує проблема міграції великих мас людей, які рятуються від жахів війни. В місцях де є велика скупченість людей виникає проблема дотримання особистої гігієни: відсутність засобів гігієни та можливості їх застосування це може призвести до виникнення вошивості.

Вошивість, або педикульоз – це паразитування вошей на тілі людини. Відомо три види вошей – головна, платтяна і лобкова. Всі три види харчуються кров’ю людини. Воші, в залежності від виду, знаходяться на волосяній частині голови, тулуба, у складках одягу, де вони живуть і проходять свій життєвий цикл.

Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей, особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, на ринках, в басейнах. Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом. Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдено воші. Воші можна вивести механічним шляхом (вичісування), а гниди (яйця вошей) необхідно вибирати руками. При необхідності волосся стрижуть або бриють.

До основних заходів профілактики педикульозу відносяться: суворе дотримання особистої гігієни у побуті; суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових закладах, гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, під час мандрівок та активного відпочинку, тощо,в приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням,в перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки. У дітей волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У разі виявлення ознак наявності вошей необхідно негайно звернутись до лікаря у лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання для проведення протипедикульозних та профілактичних заходів.

Пам’ятайте! Воші – розповсюджувачі небезпечних інфекційних захворювань. Суворе виконання правил особистої гігієни дозволить запобігти виникненню педикульозу.

ДИТЯЧИЙ ТРАВМАТИЗМ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

Дитячий травматизм є однією з актуальних проблем охорони здоров'я. Значимість даної проблеми часто недооцінюється. Травматизм можна уникнути шляхом вжиття заходів профілактики чи боротьби з ним.

Рівень травматизму, в тому числі дитячого останнім часом невпинно зростає в усьому світі. Особливо занепокоєння викликає зростання дорожньо-транспортного травматизму, який призводить до зростання дитячої смертності, є однією з причин інвалідності.

У виникненні травм у дітей суттєве значення мають вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх фізичний та розумовий розвиток, недостатність життєвого досвіду, підвищений інтерес до пізнання оточуючого світу.

Вуличний травматизм серед дітей має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.

Кількість дорожньо-транспортних травм від загальної не значна та актуальність їх профілактики зумовлена зростанням кількості та підвищення складності спричинених пошкоджень. Саме транспортний травматизм дітей частіше за все приводить до смертності та інвалідності дітей, потребує тривалого стаціонарного лікування.

Основними причинами дитячого травматизму є:

1. Недостатній контроль за дітьми по дорозі в школу та додому.

2. Незнання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами.

3. Ігри на проїзній частині вулиці.

4. Недостатнє охоплення дітей позашкільною навчально-виховною та розважальною роботою, недостатній контроль за дітьми під час дозвілля.

Отже, неправильний догляд за дитиною, несприятливі умови навколишнього середовища, незадовільний нагляд з боку дорослих є основними факторами, які призводять до травмування дітей.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Батьки!

Життя та здоров’я дітей у ваших руках!

Щодня нагадуючи дітям елементарні правила безпеки, ви застерігаєте їх від можливих травм.

Вітряна віспа

Вітряна віспа (вітрянка) – це захворювання, яке проявляється папульозно-везикулярним висипом на шкірі та слизових оболонках, а також інтоксикацією організму. Воно легко передається від однієї людини до іншої (контагіозне). Частіше хворіють діти 3-6 років в дитячих колективах, проте хвороба може поширюватися на дорослих.

Причини виникнення

Вітряна віспа викликається збудником сімейства герпесвірусних інфекцій – Varicella. Захворювання дуже заразне, передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом. Також можлива передача вірусу через плаценту від матері до дитини.

Вітрянка передається такими шляхами:

під час чхання і кашляння;
через системи вентиляції;
потоком повітря;
трансплацентарно.

Причому інфікована людина не знає про початок хвороби, тому що вірус може передаватись за 10 днів до закінчення інкубаційного періоду (до появи перших ознак), а також 10 днів після появи перших елементів висипу.

За статистичними даними до 15-16 років близько 80% людей встигають перехворіти та отримати імунітет. Частіше всього пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період.

Симптоми, ознаки, форми

Інкубаційний період вітряної віспи триває від 10 до 21 дня. В цей час людина відчуває себе, як завжди. Через два-три тижні з моменту інфікування розпочинається продромальний період: з’являється температура, інколи пацієнти скаржаться на епізоди нудоти та блювоти. На шкірних покривах можуть з’являтись плями.

Наступний етап хвороби характеризується появою висипу на шкірі та слизових оболонках. Вони з’являються на волосяній частині голови та тулубі. Елемент висипу отримав назву везикула (пухирець) – це утворення з безбарвним вмістом, яке через 2 доби лопається та покривається кіркою. Пухирці з’являються поступово, епізодично протягом 2-5 діб. Кожний епізод супроводжується підвищенням температури тіла.

Після завершення гострого етапу, розпочинається період згасання ознак хвороби. Він триває 7-14 діб. За цей час висип поступово зменшується і зникає. Інколи на місці везикул залишаються невеликі рубці.

Ознаки хвороби можуть відрізнятись у різних пацієнтів. Це залежить від форми протікання вітряної віспи:

Пустульозна (везикулярна). Утворюються пухирці, які згодом лопаються. Після одужання можуть залишатись рубці.
Геморагічна. Характеризується невеликими крововиливами під шкіру або слизові оболонки, через це у пухирцях утворюється геморагічний вміст.
Гангренозна. По периметру везикул утворюються осередки некрозу (відмирання), після відпадання кірок утворюються виразки.
Генералізована. Важка форма, що зустрічаються у новонароджених і характеризується появою висипу на внутрішніх органах.

Після перенесеного захворювання у дитини формується імунітет, який зберігається протягом життя. В окремих випадках, коли сили захисту знижені, можливий повторний розвиток вітрянки. Після одужання вірус перебуває в латентному стані в нервових закінченнях. Інколи провокує розвиток оперізуючого лишая.

Загальні клінічні симптоми:

утворення везикул та папул на шкірі;
свербіння в місцях висипу;
поява нових утворень;
пухирці не з’являються на долонях та підошвах.

Знаючи загальні прояви хвороби, можна вчасно звернутись до лікаря, а також ізолювати членів родини, які не перехворіли на вітрянку в дитинстві.

Вітряна віспа у дітей

У дітей хвороба протікає значно легше ніж в дорослих, попри високу контагіозність. В рідких випадках протягом інкубаційного періоду підвищується температура, можуть з’являтись плями. Пухирці виникають не тільки на шкірі, а ще й на гортані, слизовій оболонці ротової порожнини та статевих органах.

Діагностика вітрянки

Діагноз можна встановити після збору анамнезу. Лікар оцінює скарги та оглядає висип. В окремих випадках, наприклад, якщо форма захворювання нетипова, призначаються такі лабораторні методи дослідження: