Шкільна бібліотека

Українка із галицьким корінням Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г'юстон та інші світові зірки. Та в Україні її почули та оцінили вже після смерті. Сьогодні, у день 70-ї річниці з дня її народження, пропонуємо більше дізнатись про неї, та послухати українські народні пісні в її виконанні.

Квітка Цісик, або далекий голос України

https://photo-lviv.in.ua/kvitka-tsisyk-abo-dalekyj-holos-ukrajiny/

4 А клас святкує 105 річницю соборності України

Україна соборна. Разом до Перемоги!

22 січня відзначається 105 річниця проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

А проголошення соборності УНР і ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання в одній державі українських земель, які до цього були розділені кордонами тогочасних імперій.

На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить і свою соборність.

Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.

Радянська та російська пропаганди завжди нав’язували переконання, що українці діляться на «східняків» і «западенців». Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає своє майбутнє. Ця пропаганда зазнала краху.

Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використанням ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога.

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.

Цьогорічна кампанія до Дня Соборності України проходить під гаслом «Україна соборна. Разом до Перемоги!».

"Ідеал є один – добра і справедливості": Василю Стусу 85 років

Він прожив лише 47 років, проте за той час став легендарною особистістю, чия творчість та витримка як ніколи актуальна та підтримує нові покоління українців.

Фактично усе життя Стуса було боротьбою, арешти й табори забрали чи не левову частину його земного часу, проте він ніколи не зрікався своїх поглядів та ідеалів.

Багато Стусових віршів, а написав їх він 258, присвячені боротьбі, складному шляху революціонера і митця в одній особі, проте не менше й вірі та перемозі, оскільки все своє життя відомий українець намагався триматися оптимістом, пишучи деколи доволі урочисто, але щиро.

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям,

як син, тобі доземно поклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі,

і чесними сльозами обіллюсь.

Так хочеться пожити хоч годинку,

коли моя розів’ється біда.

Хай прийдуть в гості Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода.

Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,

уже не ремствуй, позирай у глиб,

у суще, що розпукнеться в грядуще

і ружею заквітне коло шиб.

Першою акцією протесту, яка мала наслідки для Василя Стуса і яка залишила у нього глибокі враження й розчарування певною мірою, стала презентація фільму Параджанова "Тіні забутих предків". Тоді, 4 вересня 1965 року, він разом з іншими представниками свідомої інтелігенції, зокрема Іваном Дзюбою та В'ячеславом Чорноволом, підвелися та закликали присутніх у залі засудити арешти української інтелігенції. Підвелася менша частина залу, а Стуса після цієї події відрахували з аспірантури.

Нескореного та незламного, радянська влада настільки боялася Стуса, що забороняла його творчість і знищувала. А врешті-решт забрала життя видатного українця. Два арешти та роки таборів пережив письменник і помер також у засланні. Проте помер від зупинки серця лише за офіційною версією того часу, насправді ж – був убитий радянським режимом.

Зараз, як ніколи, і творчість письменника, і силу його духу пам'ятають сучасні українці, адже щоденна боротьба за Україну, її волю та незалежність триває.

https://zahid.espreso.tv/ideal-e-odin-dobra-i-spravedlivosti-vasilyu-stusu-85-rokiv

На Святвечір, 6 січня, далекого 1938 року у селі Рахнівка на Вінниччині народився видатний українець Василь Стус, який все своє життя поклав на боротьбу за вільну Україну

http://surl.li/eijth

6 січня виповнюється 125 років з дня народження

Володимира Сосюри

На Святвечір, 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве (Донецька область) народився Володимир Сосюра, відомий український поет-лірик.

Родина майбутнього поета переїхала до селища Третя Рота, що зараз є частиною Лисичанська. З 11 років Володимир підтримував родину, працюючи в бондарському цеху, телефоністом, чорноробом. Закінчив два училища, продовжував тяжко працювати. Під час Української революції 1917–1921 років служив бунчужним 3-го Гайдамацького полку Армії УНР, пізніше вступив у лави РСЧА.

В архівах збереглися ненадруковані вірші Сосюри українською мовою, які він писав, перебуваючи в Армії УНР. А перший друкований вірш «Плач волн» поет опублікував 1917 року в лисичанській газеті «Голос рабочего». В 1921 році побачила світ друга збірка Сосюри «Поезії». В 1920-ті роки поет прагнув розвитку нової культури. Співпрацював із літературними організаціями «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «ВУСПП». Окрім будівничої тематики, він майже один серед українських митців культивував інтимну та любовну лірику.

В 1930-х роках особисте життя та творчість письменника були затьмарені трагедією Голодомору та репресіями, що довели його до межі психічного розладу. В 1934 році Сосюру виключили зі Спілки радянських письменників за «націоналістичні ухили» (поновили лише 1936 року). І хоча 1948 року поета відзначили найвищою Сталінською премією, прихильність режиму була примарною. 1949 року другу дружину поета Марію Гаврилівну заарештували за звинуваченням у розголошенні державної таємниці й заслали до Казахстану. 1951 року письменник був знову обвинувачений у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну». Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року.

Джерело: Національний музей історії України

До 380-річчя з дня народження І. Ньютона

Ісаак Ньютон

Англійський науковець, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.

У книзі «Математичні начала натуральної філософії» Ньютон сформулював закони руху, відомі як закони Ньютона й закон всесвітнього тяжіння, які стали основою наукового світогляду впродовж трьох наступних століть і мали великий вплив не тільки на фізику, а й на філософію. Використовуючи свою теорію Ньютон зумів пояснити закони Кеплера, що описують рух планет навколо Сонця, чим заперечив останні сумніви щодо геліоцентричної системи світобудови.

Ньютон побудував перший телескоп-рефлектор і розвинув теорію кольору на основі спостережень розщеплення білого світла в спектр в оптичній призмі. Він сформулював емпіричний закон теплообміну, першим запропонував формулу розрахунку швидкості звуку в повітрі. У математиці Ньютон паралельно з Готфрідом Лейбніцом розвинув числення нескінченно малих, працював з рядами, узагальнив біном Ньютона та запропоновував метод Ньютона розв'язування нелінійних рівнянь.

https://drive.google.com/file/d/1FeHqXQPlxPWNtBLWIra4kF71U0sLhfAF/view?usp=share_link

95 років від першого виходу журналу "Барвінок"

До 95-річчя всеукраїнського дитячого часопису «Барвінок» (1928, Харків)

POSTED ON 02.02.2018 BY ВАЛЕНТИНА ЄФІМОВА

«Барвінок» — щомісячний літературно-художній і загальноосвітній часопис для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Одне з найдавніших періодичних видань України для дітей. Перший номер журналу побачив світ у січні 1928 р. у Харкові під назвою «Жовтеня», а вже перший повоєнний випуск вийшов у квітні 1945 р. у Києві під назвою «Барвінок». Ініціатива перейменування належить відомій дитячій письменниці Н. Забілі за підтримки поета П. Тичини (тодішнього міністра освіти УРСР). Перший номер «Барвінку» відкривався однойменним віршом Н. Забіли, як своєрідним поетичним маніфестом видання.

До 1990 р. «Барвінок» був єдиним українським періодичним виданням для учнів початкових класів.

Становлення часопису припало на часи сталінського терору і тотального наступу в усіх сферах, у тому числі — культурі, мистецтві, освіті. Однак, попри жорстку ідеологічну цензуру, «Барвінку» вдавалося уникати надмірної політизації й, талановито апелюючи до емоційного світу дитини, захоплювати її увагу тим, що належить до загальнолюдських цінностей. До того ж він став цікавим джерелом пізнавальної інформації. Неабиякою перевагою видання було й те, що в ньому друкувались твори на сьогодні вже класиків дитячої літератури – Н. Забіли, О. Іваненко, О. Копиленка, М. Трублаїні, О. Донченка, В. Владка, М. Пригари. Все це було тим визначальним, що забезпечило «Барвінку» велику і сталу аудиторію.

Літературна доля «Барвінку» у ІІ пол. ХХ ст. склалася доволі успішно. Його очолювали і до складу редакції та редколегії входили талановиті письменники. Головними редакторами журналу були відомі літератори — Н. Забіла (1945–1947), О. Іваненко (1947–1951), Б. Чалий (1951–1975), А. Давидов (1975–1984), В. Моруга (1984–1989), В. Воронович (з 1989 р.). З «Барвінком» співпрацювали відомі українські художники-ілюстратори — В. Касіян, Т. Яблонська, Д. Дерегус, В. Григор’єв, Г. Якутович, В. Литвиненко, М. Пшінка та ін. У 1978–1988 рр. журнал мав власну літературно-мистецьку премію ім. О. Копиленка. 10 років при журналі працювала студія для літературно обдарованих дітей, якою опікувався письменник А. Качан.

Тривалий час журнал публікував народознавчі матеріали, художні твори за програмами позакласного читання, текстів яких гостро бракувало у школі, літературні портрети хрестоматійних авторів, біблійні історії тощо. Видання повертало до активного читацького вжитку заборонені раніше твори, зокрема В. Винниченка, О. Олеся, В. Короліва-Старого, С. Васильченка та інших українських письменників, не забуваючи при цьому правило першодруку творів сучасних авторів. Так, поява в щомісячнику в 1953–1954 рр. першої частини популярної і досі трилогії М. Носова про Незнайка («Пригоди Незнайка і його товаришів») започаткувала відому традицію першодруку творів. З перших публікацій у «Барвінку» починався творчий шлях багатьох відомих літераторів — В. Нестайка, Б. Чалого, Д. Білоуса, А. Костецького, Г. Малик. За останнє десятиріччя в журналі побачили світ твори І. Андрусяка, І. Січовика, М. Павленко, І. Роздобудько, а також В. Вздульської, О. Негребецького та ін. Усіх твори об’єднує те, що після першої появи в журналі вони вийшли окремими книжковими виданнями й зайняли найвищі рейтингові позиції, отримали літературні нагороди, в тому числі і міжнародні. Всього за останні 20 років «Барвінок» увів у культурний вжиток понад півсотні повістей сучасних авторів, кількасот творів малих жанрів.

У 1990-ті рр. було переосмислено попередній досвід журналу, збільшено обсяг, змінено цільову аудиторію, скасовано російськомовний випуск.

У 2006 р. «Меморандумом співробітництва» редакційно-авторський колектив журналу задекларував необхідність найактивнішого впровадження у дитяче середовище нової дитячої культури з орієнтирами і цінностями ХХІ століття. До співробітництва було запрошено авторів шкільних підручників та освітніх проектів. Відповідно змінилися тематика і структура видання, у часописі почали функціонувати до 20 постійних рубрик, серед яких: інформаційно-пізнавальні, культурно-естетичні, мовно-історичні, природничо-екологічні. Усі рубрики згруповані за тематичним принципом, кожна зі своєю «дитячою» назвою, персонажами, графічним зображенням і мовно-стилістичним сценарієм. Окремо в журналі виділені розвивальні рубрики, що насичені конкурсними завданнями, дослідницькими мандрівками, тематичними кросвордами та вікторинами, тестами, які покликані заохочувати читача до самостійної роботи. Така робота активно заохочується різними речовими призами, авторськими гонорарами, грантами, спеціальними дипломами та найпрестижнішими серед дітей іменними стипендіями. 15 років у журналі діє своєрідна Барвінкова республіка зі своїм самоврядуванням, атрибутикою та правами її громадян, якими стають читачі. Саме через виразну спрямованість видання на заохочення читацької активності його також позиціонують як журнал активного саморозвитку.

Сучасний «Барвінок» вигідно вирізняється і своїм художнім оформленням, виразністю малюнка та його відповідністю жанрово-тематичній палітрі кожного номера і дитячому сприйняттю. Співпрацюючи з професійними художниками-ілюстраторами книжкової продукції, видання тяжіє до класичного оформлення, особливо художніх творів, намагається уникати поширеної нині комп’ютерної графіки.

З 2013 р. журнал розповсюджується лише за передплатою. Її географія — вся Україна, а також діаспорні громади в США, Канаді, Австралії, Італії, Іспанії, Естонії, Грузії, Туреччині.

Сукупний наклад видання за 95 років перевищив 320 млн. примірників.

Нині часопис «Барвінок» позиціонується як національний дитячий журнал, класичне видання, яке вже стало легендою, видання, спрямоване на формування запитів дитини на найважливішу для неї пізнавально-освітню, культурну інформацію, видання, що спонукає до активної читацької діяльності та саморозвитку.

Детальніше про журнал можна дізнатися за посиланням — http://www.barvinok.info/story.html.

У фондах Педагогічного музею України зберігається 10 номерів журналу «Барвінок»: 1946 р. — №№ 1, 7, 11-12; 1947 р. — №№ 9, 11, 12; 948 р. №№ 5, 7, 10, 11.

Новорічна вікторина

Перевір свої знання!

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.Заплачте разом, не наодинці.Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,Що мали зватись гордо – українці.Заплачте! Затужіть! Заголосіть!Померлі люди стогнуть з тої днини,Й благають: українці, донесітьСтражденний біль голодної країни.Згадайте нас – бо ми ж колись жили.Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!Ми в цій землі житами проросли,Щоб голоду не знали люди вічно.

Голодомор — помста за свободу.

Сьогодні ми уже знаємо: Голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду-віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. Голодомор 1932–33 років став найстрашнішим злочином Сталіна і його найближчих опричників. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель» від 18 листопада 1932 р. та Постанова Раднаркому УРСР «Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р. поклали край будь-якій грі в дипломатію. За своїм цинізмом і жорстокістю їм важко знайти аналоги у світовій практиці. Це справжні документи геноциду, які не мають нічого спільного з економічною діяльністю. У них все поза економікою, всі заходи, спрямовані на викачку хліба з українського села, спираються на механізм терору, репресій, страху.

Ворогом номер один для Сталіна і його оточення був не тільки український селянин, чи український інтелігент, ворогом була Україна. Чому саме Україна? Тому що вона мала більше населення ніж усі інші, разом узяті неросійські республіки. Тому що вона мала великий досвід національно- визвольних змагань. Для України уроки Центральної Ради, уроки гетьманщини, спільної боротьби селян за свої права не минули безслідно. В Україні до 1933 р. були створені і існували розвинена державна організація, хоч і у рамках поліцейських обмежень, національні державні організації, набула значного розвитку культура, поширилася сфера вживання української мови на пролетаріат та на органи державного управління. Для того щоб перетворити СРСР у сталінську імперію, потрібно було зламати Україну. Це Сталін здійснив шляхом організації голодомору.

«Ваші мертві вибрали мене…» Джеймса Мейса– перше в Україні видання основних праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецензія Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Щодо причин, за якими радянська влада вчинила злочин проти українців, Джеймс Мейс зазначив: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті – нема проблем».

У навчальному посібнику І. В. Рибака «Хмельниччина в історії України» [5] висвітлено голод 1932–1933 р. на Поділлі. Автор вказує на те, що вже в грудні 1932 року почали вмирати з голоду, а з початком 1933 року голод посилився у подільських селах. Проте гостра коса голоду найбільше стяла людських голів навесні 1933 року. Вмирали вдома, на сільських шляхах, на станціях – де застала смерть. За період з 1 січня 1931 – до липня 1933 року населення області зменшилося на 102058 осіб. Думається, що втрати від голодомору були значно більшими. Адже ретельних записів про смертність населення не велося. Офіційні документи фальсифікувались, нищились.

Науковий збірник «Геноцид: Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині: причини, жертви, наслідки» [2] містить доповіді і матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої 75-річчю Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, і зокрема на Хмельниччині. Розглядаються передумови, хід, жертви і наслідки голодомору, подаються документи і свідчення учасників трагічних подій.

У науковому виданні «Розіп’яте Голодомором Поділля: збірник документів і матеріалів про Голодомор 1932–1933 років на Хмельниччині» [6] поміщено документальні матеріали про політичні мотиви, причини, перебіг та наслідки голодомору. До збірника вміщено постанови, рішення, накази, розпорядження та інші циркуляри вищих та місцевих партійних, радянських, каральних органів, господарських організацій, які засвідчують цілеспрямоване здійснення Голодомору 1932–1933 років. Зокрема документи про плани хлібозаготівель, про шляхи і механізми насильницького вилучення продовольчих ресурсів, про подолання опору селян хижацькій політиці примусової колективізації і штучного голоду тощо.

В Держархіві Хмельницької області зібрано колекції спогадів, свідчень очевидців та поіменні списки жертв Голодомору 1932–1933 років, окремі зі спогадів внесені до цього збірника документів. Значна частина архівних документів через їхній незадовільний фізичний стан, згасаючі тексти передруковані у збірнику зі збереженням оригіналу мови і стилю первісного тексту написання їхніми авторами, які мали невисокий освітній рівень, були малограмотними. Але це не применшує їхньої змістовної суті щодо оцінки тодішніх подій, пов’язаних з Голодомором.

Великий внесок у дослідженні Голодомору на Поділлі, Волині. Закарпатті та інших регіонах України зробив вчений Ілля Гаврилович Шульга. У вересні 1990 р. І. Шульга разом з дружиною бере активну участь у роботі першого в Україні міжнародного симпозіуму про голодомор 1932–1933 років, на якому були присутні відомі дослідники цієї трагічної події в історії нашого народу з Європи, США, Канади, Австрії. Тут з великою доповіддю виступив проф. І. Г. Шульга. Цей матеріал пробудив великий інтерес в учасників симпозіуму і ввійшов у народну книгу-меморіал «33-й Голод». У 1997 р. видано нарис з історії подільського селянства «Гірка правда» [8]. «І щоб ніколи не повторився голодомор, пам`ятаймо про пережите, шануймо рідну землю і всіх, хто дає їй раду, працею і мудрістю зміцнюймо нашу незалежну Україну» – заповідав Ілля Гаврилович Шульга».

Роман «Марія» Уласа Самчука [7] став свого часу справжньою сенсацією. Вражаючий страшними подробицями життя українців періоду насильницької колективізації, цей шедевр української літератури й досі нікого не залишає байдужим, знову й знову нагадуючи про страшний період голодомору 1932–1933 рр. За жанром «Марія» – роман-життєпис, адже у творі висвітлюється життєвий шлях української жінки Марії, від народження до смерті. ЇЇ життя майстерно переплітається з загальнонаціональним життям України того часу, тим самим роблячи образ Марії узагальнюючим, навіть символічним. Роман складається з трьох частин-книг. Першою є книга народження Марії, де розповідається про її сирітське дитинство, наймитське життя, перше кохання до Корнія. Друга частина має назву «Книга днів Марії», де йдеться про подальше життя Марії з Корнієм, його адаптацію до життя селянина, народження їхніх дітей. Третя частина «Книга про хліб» розкриває жахливі картини духовного та фізичного занепаду України. З кожною частиною можна спостерігати, як особистістно-психологічні риси Марії набувають узагальненого характеру. Так, автор крізь увесь твір робить акцент на материнстві Марії, роблячи її образом усіх матерів, що померли голодною смертю під час голодомору. Крім того, треба зауважити, що образ Марії в широкому значенні – це образ самої України, що страждає від абсолютно чужих для неї норм нового «кращого життя», яке приносить лише голод, занепад та смерть. Автор, відтворюючи шокуючи та страшні події, прагне викликати обурення та протест проти насилля над українським народом, його морального пригнічення та фізичного знищення. Цей твір має нагадувати нащадкам про чорні роки в українській історії, щоб ніколи в майбутньому таке не повторилося.

Сьогодні називають різні числа жертв голоду, спланованого сталінським режимом в Україні у 1932–1933 рр. Одні дослідники говорять про 7–8 мільйонів чоловік, інші – про 15 мільйонів осіб. Точну цифру втрат населення України встановити неможливо, оскільки від 15 квітня 1933 року за розпорядженням Постишева померлих перестали облікувати. Конкретної цифри жахливого голокосту нема, і хто-зна, коли й чи взагалі буде встановлена. На сьогодні зібрана величезна доказова база геноциду українського народу під час Голодомору 1932–1933 років.

Голодомор – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління. Поклонімося ж пам’яті мільйонів загиблих земляків наших.

26 листопада в Україні відзначатиметься День пам'яті жертв голодоморів

Голодомор 1932-33 років

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

Керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду в 1932–1933 роках. Тільки з відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору та жорстокого вбивства радянською владою мільйонів українців.

У 2008 році, до 75-х роковин Голодомору, під керівництвом Українського інституту національної пам’яті була створена Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., що складається з 18 регіональних томів та одного зведеного. Цей список не є вичерпним, робота зі встановлення масштабів Голодомору все ще триває.

28 листопада 2006 року законом України Голодомор 1932−1933 років був визнаний геноцидом українського народу.

Традиційною скорботною акцією цього дня є "Запали свічку пам’яті". Долучитися до неї доволі просто – після загальнонаціональної хвилини мовчання достатньо запалити свічку на своєму вікні.

На згадку про мільйони українців, убитих радянською владою під час геноциду, свічки зазвичай запалюють на центральних площах міст, біля пам’ятників жертвам Голодомору, у храмах та в залі пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

Вітаємо наших захисників зі святом

День захисників і захисниць України – державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою День захисника України. 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на День захисників і захисниць України.

До дня Захисника України та до Дня Українського козацтва

пропонуємо інтерактивні вправи

http://surl.li/dikmr

До уваги учнів 5-7 класів посібники із серії "Шкільна бібліотека"

https://drive.google.com/file/d/13Dyks6TJrFy3y1IHLDb-Tk5oNldqginW/view?usp=sharing

Як врятуватися від "брудної бомби", ядерної атаки чи аварії на АЕС

https://dovidka.info/yak-diyaty-v-razi-zastosuvannya-brudnoyi-bomby-yadernoyi-ataky-chy-avariyi-na-aes/

Казкові онлай-пазли

https://www.jigsawplanet.com/nbukids/knizkograj

Вчимося жити у безпеці

Абетка безпеки школяра середньої школи

https://mvs.gov.ua/upload/1/2/8/8/1/0/LH3hOOTOzxK2gAndmWbNnYJSG1yvF1ECBE1pqbE4.pdf

Майстер-клас по виготовленню книжкових закладок.

Мінна безпека.

Пес Патрон вам все покаже

21 вересня - день міста Чернігова.

6 березня 2022 указом президента України N 111/2022 місту Чернігів присвоєна почесна відзнака "Місто-герой України".

Безоплатний доступ до електронних підручників

https://ua.mozaweb.com/uk/blog.php?cmd=article&id=277&serverid=UA_01

Для здобувачів освіти та педагогічних працівників, які наразі перебувають за кордоном чи в Україні, але не мають можливості повноцінного навчання у закладах освіти, надважливо мати доступ до україномовного контенту та програмних засобів, які допомагають продовжувати освітній процес у складних обставинах воєнного стану. ТОВ «ЕДПРО ДИСТРИБЮШН» відкриває з 01 вересня до 31 грудня 2022 року безоплатний доступ до електронних підручників, розміщених на українському сервері https://ua.mozaweb.com/ та створених на базі підручників, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» і є переможцями конкурсу-огляду електронних освітніх ресурсів для закладів загальної середньої освіти. У цей термін буде надано безоплатний доступ до посібників та підручників, розроблених безпосередньо «ЕДПРО ДИСТРИБЮШН», розміщених на українському сервері https://ua.mozaweb.com/uk/blog.php?cmd=article&id=277&serverid=UA_01, що дасть можливість вчителям проводити дистанційне навчання за створеними в Україні електронними підручниками, використовувати україномовний мультимедійний контент.

Підручники та посібники доступні для використання як в режимі онлайн так і офлайн. Повідомляємо, що компанія «ЕДПРО ДИСТРИБЮШН» розробила декілька модулів для підвищення кваліфікації вчителів з використання електронних підручників під час дистанційного та змішаного навчання, доступних на сайті компанії https://edpro.ua/webinars.

Лист управління освіти Чернігівської міської ради № 443/2-09.04/2022 від 07.09.2022 https://drive.google.com/file/d/1hu2hrn6tM8yDB1o4ODpThgYKiKEXGT-_/view

Електронні версії підручників

https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/

Навчально-методичні посібники для педагогічних працівників

https://znayshov.com/News/Details/navchalno-metodychni_posibnyky_dlia_pedahohichnykh_pratsivnykiv

Джеймс Мейс – американський історик, який змусив світ говорити про Голодомор

Саме Джеймс Мейс був автором ідеї «Запали свічку пам’яті», побачивши одного разу офорт-автопортрет Тараса Шевченка зі свічкою. Завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні та його масштаби. Він був автором звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-1933 років, в якому штучний голод вперше класифікували як геноцид, запровадив поняття «постгеноцидне суспільство», яке стало справжнім проривом у розумінні наслідків Голодомору для сучасного українського суспільства. Зібрав всі документальні матеріали для книги Роберта Конквеста «Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор» (1986) (і був фактично співавтором книги, хоча його прізвища й немає на обкладинці). https://cutt.ly/xhay0Rf

День гідності та свободи 2021: історія свята

День гідності та свободи - це досить "молоде" свято, яке було започатковано у 2014 році указом Петра Порошенка 21 листопада кожного року. Встановлене воно на честь Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Свято стало наступником Дня свободи, яке відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції та було скасоване Віктором Януковичем. Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.

В 2013 році відбулися трагічні події на Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами проти курсу на Росію. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Януковичвтік з країни.

В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.

Сьогодні ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні та всіх українських воїнів, які беруть участь у війні на сході держави, усіх тих, хто власним життям, своєю жертовністю демонструють щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі вони залишаються в пам’яті народу назавжди, стають гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.

Нехай буде мирне небо над українською землею, добробут й родинна злагода у домівках краян, не згасає віра в щасливе майбутнє Української держави.

https://www.youtube.com/watch?v=QLVKUimXocE

18 листопада – Міжнародний день відмови від паління

Міжнародний день відмови від паління, або No Smoking Day, існує з 1977 року. Він з’явився з ініціативи Американського онкологічного товариства і щороку відзначається у третій четвер листопада.

Цей день відзначають і в Україні. Це прекрасний привід задуматися над тим, що в цілому у нашій країні зараз палить десята частина жінок, більше половини всіх чоловіків, 53% старшокласників.

Мета Міжнародного дня відмови від паління — сприяти зниженню поширення тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння усіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я.

Як кинути палити

https://suspilne.media/143051-ak-kinuti-paliti-poradi-vid-cgz/

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Цікаві факти про українську мову https://www.youtube.com/watch?v=tFgnu_v7FnM

"Як захистити своє життя"- таку назву мала книжкова подорож в країну невидимок від видавництва Алатон .

І вирушали в неї учні 4-в класу разом з завідувачкою шкільної бібліотеки Руденко І. М.

Як цікаво вибирати самостійно книги в бібліотеці! Хтось тримає казки, хтось тягнеться до дитячої енциклопедії... І в усіх горять оченята!

Перший похід до бібліотеки, перші враження учнів 2-Б класу( класовод Божко К. Р.)

Цими днями учні 2-х класів стали читачами шкільної бібліотеки.

Карантин не дав можливості зустрітися з казковими героями, зате зустріч з дитячими книжками та журналами була змістовною та цікавою. А дружба з книгою обіцяє бути на все життя.

Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів під час пандемії

https://drive.google.com/file/d/1aSm0vjGnyPqC_5JSklQ7K0LNZoPl8ZKB/view?usp=sharing

Вікторина "Моє рідне місто"

Пропонуємо вашій увазі вікторину. Перевірте як ви знаєте Чернігів.

Перейти за посиланням: https://wordwall.net/uk/resource/24375965/моє-рідне-місто

ПАСХА, ПАСКА ЧИ КУЛІЧ?

https://life.pravda.com.ua/society/2018/04/3/230009/

Про що розповість українська писанка

https://drive.google.com/file/d/1YtbsQdYlA8q5yo-YW9SRjQW75PhgsC6P/view?usp=sharing

Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину, таким воно залишилося і до сьогодні.

Ще за часів до прийняття християнства, писанка служила оберегом для її власника. В середину керамічних яєць-писанок вкладали кульки, які при струшуванні постукували і відганяли цим звуком злих духів і нечисту силу

Закохані за допомогою писанок висловлювали свої почуття.

Згідно вірувань наших предків, писанка мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала свого власника від сил зла.

Писанка своїми руками: майстер-клас від майстрині

Подорожуймо Україною разом

Ніжин - грецька столиця в Україні
Прилуки - маленький Париж в Україні

На допомогу вчителям -предметникам: кросворди онлайн

https://onlinetestpad.com/ua/crosswords#google_vignette

29 квітня - Міжнародний день танцю

Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі. Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно. Люди, які займаються танцями, відрізняються, як правило, цілеспрямованістю і у них хороше здоров’я. Навіть медичні експерименти показали, що при додаванні танцювальних занять, одужання проходило набагато швидше.

Найбільш чуттєвий танець сучасності, без сумніву, - танго. Цей танець виник в 1890-му році в Аргентині, але він швидко став дуже успішним в Європі.

За деякими твердженнями, жінці набагато простіше танцювати сальсу, ніж чоловікові. Народився цей запальний танець, який довгий час вважався забороненим, в підпільних гральних закладах Куби.

Відомо, що рухи для багатьох витончених аристократичних танців хореографи запозичили в народних танцях. А перші вчителі танців з’явилися тільки у 15-му столітті.

Міжнародний день танцю відзначається з 1982 року за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».

Жан Жорж НОВЕРА (29.4.1727-19.10.1810) - французький балетмейстер, учень балетмейстера Л. Дюпре. Виступав як танцівник і очолював балетну трупу в театрі «Друрі-Лейн» у Лондоні.

НОВЕРА розробив принципи героїчного балету та балету-трагедії. У 1759 вийшла його знаменита праця «Листи про танець і балети», де НОВЕРА обґрунтував принципи балету-п’єси, який втілюється засобами дієвих пантоміми і танцю в співдружності композитора, хореографа і художника.

У цей день весь танцюючий світ відзначатиме своє професійне свято - театри опери та балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального та народного танцю і інші, як професійні, так і самодіяльні артисти.

ІНТЕРНЕТ-БЕЗПЕКА ДЛЯ БАТЬКІВ

· Батьки мають перебувати у близькому контакті з дітьми під час дослідження ними Інтернет-ресурсів.
· Дорослим не слід надавати приватну інформацію про дітей (фотографії, адреси, номер школи і класу) на сімейних або шкільних сайтах.
· Дітей і підлітків слід навчати нести відповідальність за свою поведінку у мережі.
· Немає нічого дивного, якщо діти знають про Інтернет більше за батьків. Попросіть їх навчити вас користуванню Інтернет; поговоріть з ними про те, що гарного і що поганого є у мережі.
· Батькам треба навчитися не проявляти надмірної реакції, якщо вони побачать, що дитина переглядає небажані матеріали або порушує правила. Не сваріть і не наказуйте дитину, якщо вона розповіла Вам про неприємну зустріч в Інтернет. Вашою найкращою стратегією буде попрацювати разом, таким чином ви обидва зможете зрозуміти що трапилося, і як зробити, щоб це більше не повторювалося.
· Досвід, набутий дітьми в Інтернет, може бути корисний для них у подальшому житті. Уміння зробити гарний вибір в Інтернет може навчити дітей критично ставитися до проблем, з якими їм доведеться зустрітися у подальшому житті.
· Оскільки діти часто є більш "продвинутими" користувачами, ніж дорослі, для них не є складністю зареєструватися у он-лайнових іграх або у "чатах". Вони не розуміють наслідків відкриття персональної інформації чужинцям. Як правило, дітям не слід надавати персональну інформацію незнайомцям без дозволу батьків. Ця інформація включає ім'я, адресу електронної пошти, поштову адресу, фотографію, номер школи і класу і таке інше. Розкажіть дітям про небезпеки, до яких призводить надання персональної інформації, і роздрукуйте для них головні правила

он-лайнової подорожі мережею.

http://surl.li/sanp

Подорожуймо Україною разом

Цікаві факти. Чернігівщина
Новгород-Сіверський - легендарне княже місто

Творці математики з України

https://drive.google.com/file/d/1oSgbFV3J_GyWxcBnAo1UkxepGdiUMfPb/view?usp=sharing

Георгій Вороний

Михайло Кравчук

Володимир Левицький

Мирон Зарицький

Жінки в математиці

Цікаві факти та відео презентації

На допомогу вчителям-предметникам

https://drive.google.com/file/d/1yDPGz3JDimZBatmLOnaIMgJROhlfKMOV/view?usp=sharing

Бібліоігротека

(ігрові інтерактивні завдання)

То не зорі, небо там навпіл

Чорним димом, згарищем палало

Атом з Прип’яті розжарений летів,

Все живе із болем помирало …

Юлія Хандожинська «Чорнобиль»

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року на саміті СНД за ініціативою тодішнього президента України Леоніда Макаровича Кучми і підтримано Радою глав держав СНД. Щороку 26 квітня в пам’ять про події 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відзначається День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Свято Входу Господнього в Єрусалим

(Вербна неділя)

Вербна неділя — неділя, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітінням верб, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася. У деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною чи Цвітною.

Вербна неділя — останній день перед Страсним тижнем, останнім та найсуворішим тижнем посту перед Великоднем. Дата Вербної неділі змінна, як і сам Великдень. У цьому році вона припадає на 25 квітня.

Існувала Вербна неділя, або ж навіть цілий Вербний тиждень — ще за часів Трипільської культури. Це давнє народне свято, яке мало ще назву Вербиця.

Верба є символічним деревом в українській культурі. Наші предки вірили, що на вербі перепочивають душі і добрі духи, а значить її гілки приносять у дім світлу енергетику та щастя. Навесні, коли ночі ще прохолодні, але вдень вже припікає сонце — її кора набирається соком, а гілочки розпускають бруньки. Тож верба символізує силу та родючість матері-природи. Били одне одного гілочками верби — щоб передати її сили людям та тваринам.

Тридцять п'ята річниця Чорнобильської катастрофи

Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз.

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.

Аварія на ЧАЕС світовим співтовариством визнана найбільшою техногенною катастрофою в історії людства.

Над подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи зараз працюють понад 40 країн світу, які надають підтримку у ліквідації наслідків аварії та забезпеченні сталого розвитку і майбутнього територій, що зазнали радіаційного ураження внаслідок аварії. За ці десятки років ситуація навколо Чорнобильської станції та у зоні відчуження суттєво змінилася на краще, але багато питань ще не вирішено. Українці та увесь світ мають знати правду не лише про причини і наслідки аварії на ЧАЕС та їх ліквідацію, а й про сьогодення та майбутнє Чорнобильської зони відчуження.

ПЕРША ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ПРО ЧОРНОБИЛЬ

https://artefact.live

Святкуємо День книги та авторського права

Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги

вказують нам і навчають нас,

як іти шляхом покаяння,

і мудрість, і стриманість

здобуваємо із слів книжних.

Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу –

це джерела мудрості.

Повість минулих літ

Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу. Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.

Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги й авторського права. На батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням "Дон Кіхота". Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.

Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви Беринди.

Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії "Статут королеви Анни".

Закони, нормативні акти щодо авторського права стали з'являтися в усьому світі. Дія законів поширювалася на спектаклі, географічні карти та інші твори. Французький закон ввів норму – право слідування, яка відносилася до прав спадкоємців автора та поширювала дію майнових прав після смерті автора.

Новітні засоби передачі інформації можуть частково замінити книгу, виконуючи різні її функції, але систематична оглядова інформація (монографії, академічні видання, енциклопедії) спирається виключно на книгу. Аналіз функціональних особливостей книги дозволяє визначити її як елемент культури і в умовах книжково-документального суспільства, і в сучасному інформаційному середовищі.

Завершити розповідь хочемо словами Стефана Цвейга: "Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки".

Л.М.Сидоренко, Н.В.Тільняк, каф. української мови, літератури та культури

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною.

Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі.

Першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства.

Експрес уроки української мови Олександра Авраменка

Презентація однієї книги: "День вдячності"

Вдячність – це пам'ять, яка діє. Це – книга про тих людей, які були з нами у найтяжчі часи. Знання про такі постаті вводить Україну в загальноєвропейський історичний контекст, звільняє її від образу жертви, створює інший образ нашої країни як креативного державного механізму. Кому і за що мають бути вдячні українці? Відповідь – на сторінках цього видання. «День вдячності» – це більше, ніж книга.

Автори пропонують кожному запитати себе: "Що я можу зробити , щоб виявити свою вдячність іншим?" Бо тільки той, хто вміє дякувати, внутрішньо спокійний та по-справжньому щасливий.

Дистанційна школа "Країна мрій" пропонує навчальні відео для учнів 5 - 9 класів

https://www.youtube.com/channel/UCGecvuo5ejTZJHCWdNq2j3g/videos

Цікаві тести з відповідями ( на допомогу вчителям предметникам)

https://ukrerudyt.com/testy.php

Всеукраїнська школа онлайн

Дорогі наші читачі !

Ми дуже скучили за вами! І наші друзі - книги теж мріють про зустріч зі своїми читачами.

Нагадуємо: наша адреса незмінна: ІІ поверх старої школи, каб. 210.

Та книги живуть не лише на наших поличках, а й в інтернеті. Головне - бажання їх читати,

адже світ літератури надзвичайно цікавий, захоплюючий та різноманітний.

Вашій увазі БІБЛІОФРЕШ ! Насолоджуйтесь!

https://drive.google.com/file/d/1WGUL8Y8ECjmcPMWrSPmZ5mv-39p8hNxq/view?usp=sharing

Для тих, хто ще не визначив яку саме книжку хоче прочитати, ми пропонуємо пройти цікавий тест "Яку книжку вам підходить прочитати?"

https://onlinetestpad.com/ua/testview/784253-yaku-knizhku-vam-pidkhodit-pochitati

Експрес уроки української мови Олександра Авраменка

Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля

Всеукраїнський День довкілля

Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля

Відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

У третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті.

Головну загрозу довкіллю становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність.

На початку цього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.

Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.

На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярда кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу (як три мільйони автомобілів). Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона будинків.

Сформуйте своє відповідальне ставлення до Природи!

Ми- частина природи. Давайте пам'ятати про це завжди !

Місцеві видання на допомогу екологічному вихованню

Чернігівські автори вчать дітей любити і берегти довкілля

Всеукраїнська школа онлайн

Безпека дітей в інтернеті

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

Літературна мозаїка (онлайн пазли)

Шановні педагоги!

Пропонуємо вашій увазі книги, що надійшли до бібліотеки в цьому нелегкому навчальному році. Їх тематика направлена на те, щоб і діти, і батьки, і вчителі отримували задоволення і чудові результати від процесу навчання і життя в цілому... Читайте!

https://drive.google.com/file/d/1dMTjctw-l-7t7qiKA-3vukDASNEmJmvr/view?usp=sharing

Що таке академічна доброчесність?

На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект закону України «Про освіту».

Одним з основних завдань Закону є удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів освіти як формальної, неформальної та інформальної); удосконалення нормативно-правової бази освіти, у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтовних на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів тощо.

Стаття 36 проекту Закону присвячена академічній доброчесності.

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право;

· надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

· самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право;

· надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

1. академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;

2. фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;

3. обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;

4. списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;

5. хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

· позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;

· позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

· повторне проходження навчального курсу;

· відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту).

За порушення принципів академічної доброчесності визначених у статті 36 пропонується запровадити академічну відповідальність. На думку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, запропоноване у частині 5, 6, 7 статті 36 проекту поняття академічної відповідальності є некоректним. Адже, Основний Закон держави чітко визначив види юридичної відповідальності, до яких належать - цивільно-правова, кримінальна, адміністративна та дисциплінарна відповідальності, згідно з пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України. Крім того, за змістом положень статті 36 проекту, академічна відповідальність по суті є адміністративною відповідальністю, яка за наявністю достатніх підстав, повинна накладатись відповідним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Приміром, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня 2013 року «Про порядок присудження наукових ступенів», центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, може позбавляти осіб, яким присуджено наукові ступені, цих ступенів на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій.

Експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради України вважають, що безпосередні підстави, види підстав, порядок притягнення до відповідальності та накладання стягнень за певні правопорушення у галузі освіти не є предметом правого регулювання означеного Закону.

Крім того, експерти звертають увагу на термінологічну неузгодженість положень статті 36 проекту з чинним законодавством. Зокрема, запропоноване пунктом 5 частини 4 статті 36 визначення «хабарництво» відсутнє у чинному законодавстві та замінено на поняття «отримання неправомірної вигоди», закріпленого в статті 364 Кримінального кодексу України. Так само, запропоноване у пункті 1 частини 4 статті 36 поняття академічного плагіату, потребує узгодженості з визначенням терміну плагіат, закріпленого у пункті в) частини 1 статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Всеукраїнська школа онлайн

Ігор Панасов. «Леонід Каденюк»

Книжка-біографія «Леонід Каденюк» розповість історію звичайного хлопчика з буковинського села, який завдяки наполегливості та сміливості виріс в першого космонавта в історії України. Йому довелось пройти довгий шлях в 45 років, щоб втілити свою мрію про політ на орбіту Землі. Дитячі враження, навчання у льотному училищі, робота випробувачем, підготовка до космічних перегрузок— все це стало прологом до головної події його життя. У 1997 році Леонід Каденюк провів більше двох тижнів у космосі разом із міжнародною командою шатлу " Колумбія". Цей політ зробив його символом української космонавтики у всьому світі і одним з головних героїв у історії нашої країни. Чому варто познайомити дитину з життям Леоніда Каденюка. Це неймовірна історія про хлопчика з маленького села, який ішов до своєї мрії 45 років. Дивовижно, що саме Леонід Каденюк – перший і єдиний космонавт в історії України! Маленький читач дізнається, що саме в дитинстві допомогло Леонідові Каденюку здійснити мрії. Кожного здивує той факт, що Леонід Каденюк зміг обійти три тисячі претендентів-пілотів, щоб потрапити до загону космонавтів. Тому що завдяки Леонідові Каденюку в космосі заграв гімн України! На прикладі Леоніда Каденюка читач зрозуміє, що будь-яка мрія – досяжна! Читаючи біографію відомого космонавта, дитина зможе полюбити землю, так як Леонід Каденюк

Експрес уроки української мови Олександра Авраменка

6о років тому 12 квітня 1961 року громадянин СРСР Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі "Восток" уперше в історії людства здійснив космічний політ.

Сергі́й Па́влович Корольо́в — український радянський вчений, конструктор. Під його керівництвом було запущено перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

12 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПОЛЬОТУ ЛЮДИНИ В КОСМОС

12 квітня відзначається Міжнародний день польоту людини в космос – свято, яке встановлено 7 квітня 2011 року ООН на честь 50-ї річниці польоту людини в космос.

Уперше в світі 12 квітня 1961 року громадянин Радянського Союзу Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотованих космічних польотів. Політ тривав усього 108 хвилин. О 10.55 корабель із живим і неушкодженим космонавтом успішно приземлився біля села Смілівки Саратовської області (нині – Росія). За сучасними оцінками, успішність результату польоту становила не більш як 46%, що пояснюється тією квапливістю, з якою йшла підготовка до нього: тодішнє керівництво СРСР хотіло будь-що випередити американців у змаганні за підкорення космічного простору. Серед організаторів і керівників польоту був українець Сергій Корольов, ім’я якого золотими літерами вписано в історію космонавтики.

Юрій Гагарін відкрив дорогу до зірок. Після нього у космічному просторі побувало близько 600 землян різних націй. Вони виходили у відкритий космос, ступали на місячний ґрунт, виконували важливі наукові експерименти, били рекорди. Уже третім полетів уродженець Білоцерківщини Павло Попович, який до кінця життя не забував свого українського коріння. Офіційно першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк.

12 квітня Україна також святкує День працівників ракетно-космічної галузі, який був встановлений Указом Президента України від 13 березня 1997 року. Варто зазначити, що українські науковці зробили визначний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Наші вчені були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила до п’ятірки провідних країн світу за кількістю космічних запусків, але сьогодні, переважно через брак фінансування галузі, втрачає раніше завойовані позиції. Зараз головним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, зокрема участь у реалізації міжнародних проектів.

21 лютого відзначається

Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Цікаві факти про українську мову

Як зазначається, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

У 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».

В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф». В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».

20 лютого в Україні щорічно відзначають

День Героїв Небесної Сотні

Згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “ Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні ”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

День Героїв Небесонї Сотні

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, в тому числі міжнародних. У Конституції України (стаття 3) гідність людини, як і її життя, здоров'я, честь, недоторканність і безпека, визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Фундаментальними міжнародними актами проголошується, що визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру. Наприклад, у статті 1 Загальної декларації прав людини (1948 рік) йдеться: “ Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах ”.

Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917–1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920–1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.

Сьогодні, в умовах війни на сході України, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світових війн.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

“ Небесною Сотнею ” називають загиблих учасників Революції Гідності. Дехто з них загинув навесні 2014 року.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.

Книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дає нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчає жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.

14 лютого – Міжнародний день дарування книг. Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур, спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

Книга як почуття – даруєш комусь, а тепло на душі тобі

25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки, яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції.

До дня народження Лесі Українки: цікаві факти із життя

· Змалку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором.

· Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.

· До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови),

· Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.

· У дев’ятнадцять років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».

· Леся Українка перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії – Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

· Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).

· Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».

· Лірична сповідь Лесі Українки «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» присвячена єдиному коханню поетеси – Сергію Мержинському. Це трагічне почуття не було взаємним, він кохав іншу, але саме завдяки цьому почуттю за одну ніч біля ліжка вмираючого від сухот коханого була створена геніальна «Одержима». Сергій Мержинський помер, заповідаючи Лесі, яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він кохав.

· За словами Івана Франка, тендітна й ніжна Леся Українка була «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за надзвичайно сильну духом жінку.

· Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але кохання до нього не відчувала.

· За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.

Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

Бібліотечне асорті

(програмова література для учнів 5-11 класів)

Книги-ювіляри 2021 року

Великий мрійник та мандрівник

12 січня виповнюється 145 років від дня народження відомого американського письменника, публіциста Джека Лондона.

Шкільна бібліотека пропонує переглянути цікаві факти із життя Джека Лондона та згадати найкращі твори письменника.

https://www.youtube.com/watch?v=1e_bJhOxDZs&feature=youtu.be

8 цікавих фактів з життя Джека Лондона

https://wordwall.net/uk/resource/9113119

Святий Миколай завітав до шкільної бібліотеки з дарунками для всіх читачів: і малих, і дорослих. Ці яскраві, дивовижні, захоплюючі книги не залишать байдужими нікого!