„ Історія школи "   

            Історія Черемошнянської школи до 1945 р. свідчення нелегкої долі трудящого народу Прикарпаття, жорстокої колоніальної політики Австро - Угорщини та панської Польщі. Трудящі Західної України зберегли дорогоцінні надбання народу-мову, пісні, свята ,звичаї та традиції. Передові освічені люди мріяли про ліквідацію неписьменності, суспільну грамотність, розвиток школи. У 1882 р. в нашому селі була побудована перша школа, в якій працювала вчителькою полька Ванда Кишчинська. Туї навчались діти з Черемошни та з сусідніх сіл - Яблуниці та Полянок.

          У цій школі в 1908 р. вчився батько Савчука В.М., дід Савчук Тетяни Василівни, що працює вчителем іноземної мови а в 1907 році вчилась мама Василя Михайловича, бабка Савчук Тетяни Василівни, Кубайчук Параска Іванівна. З її розповідей відомо що ця вчителька була дуже освічена. Давала учням міцні знання. Люди в селі її дуже поважали і згадували добрими словами. Та не всі хлопчики та дівчатка шкільного віку могли навчатись, а лише діти заможних батьків, та й то майже половина з них відвідувала школу лише в теплу погоду, бо не було одягу та взуття. 

         В селі австрійського та польського населення було мало і жителі домоглись викладання предметів в школі українською мовою. Однак основними предметами були австрійська та польська мови, релігія. Незначна увага приділялась вивченню української мови, арифметики, історії. Два рази в тиждень заняття проводив священник.

         В роки Першої світової війни( 1914-1917) школа не працювала. Після розпаду Австро-Угорської монархії була влада буржуазно-поміщицької Польщі, за якої трудящі були поставлені в ще гірші умови. Поляки, як згадують старожили, були дуже погані люди, знущались з наших селян.

         В 1920 р. багато жителів нашого села повстали проти польської влади, не хотіли йти до польського війська, і поляки робили страшні розправи з місцевим населенням. Вони зганяли людей в школу, зв'язували руки, били, кидали у пивницю. Це все бачила вчителька Ванда Кишчинська і не могла витримати цих знущань, бо ці люди які терпіли тортури, були її учні.

        До 1922 р. навчання в школі було припинено. Польська влада зробила наших людей злидарями. На вимогу жителів села прислали нового учителя-Якова Остап'юка ; який працював аж до 1934 р. початкову школу було перетворено на семикласну.

        Спогади Савчука Василя Михайловича (1922 р.н.): 1928 р. я пішов у перший клас .У нас була школа, де тепер клуб. Був один вчитель із Старих Кутів -Остап'юк. Працював у 2 зміни 1-4 кл. до обіду., а після обіду - 5,6,7 кл. У вересні ми вчилися на дворі. Учитель наш був дуже строгий, бив дітей за що пропало. Мене він не бив, бо я вчився гарно. За весь час навчання ударив мене раз за руку, бо ми сміялися з однієї учениці, що не змогла сказати Чінгісхан, а казала Діндісхан (це з історії).

        В 1934 р. вчитель Остапик захворів і до нас прислали нового вчителя Юзафа Патинка. Учитель казав татові: „Пане Савчук, давайте я повезу хлопця в Коломию до гімназії, буду за нього платити. Але батько не послухав і вже 1936 р. взяв мене з собою на роботу в Татарів. Таких здібних дітей було багато, та не було змоги вчитися.

        В 1939 р. зі встановленням Радянської влади діти гуцулів отримали можливість вільно сісти за парти. Та недовгим було щасливе навчання школярів. Друга світова війна і перші післявоєнні роки були тяжкими для черемошнянців. Звичайно, що навчання в школі не було.

        З травня 1945 р. в селі почала працювати початкова школа. З 10 травня на другий день після Дня перемоги починає свою педагогічну діяльність Савчук Василь Михайлович.

       У вересні на роботу прислали Гошовську Кароліну Йосипівну. Згадує Савчук В.М.: „Підручників по одному на клас, трохи зошитів, ручок, олівців, а чорнило з бузини. Ми працювали у дві зміни, класів - чотири."

У серпні 1946 р. прислали вчителів до нас в школу була направлена Плющ Ганна Іванівна, випускниця Прилуцького педагогічного училища, яка і очолила чотирикласну початкову школу. На її плечі лягла не лише організація навчально-виховного процесу, але й реконструкція та добудова школи, яка розмістилась в маєтку священника.

В 1950 році з Яблуниці перевели в Черемошну семирічну школу, директором був призначений Слободян Михайло Юрійович

В 1960 -1961 р, у зв'язку з переходом до обов'язкової восьмирічної освіти школу реорганізовано у восьмирічну. В наступному 1962 р. повернувся в Черемошну після закінчення чернівецького університету. Рибчук В.П., перший місцевий житель, який здобув вищу освіту. З 1962 по 1971 р. він працював директором школи.

З 1979 по 1993 р.очолюаав Черемошнянську школу Савчук Олександр Васильович. Це роки дзвінких піонерських зборів, походів, трудових суботників, активної громадської діяльності на благо батьківщини.

В 2002 р. з ініціативи Голови сільської ради Димидюк Ніни Василівни та з її великою допомогою, завдяки великий зусиллям Лутчина Миколи Івановича - директора школи Черемошнянська загальноосвітню школу І-IІ ступенів реорганізовано в школу І-ІІI ступенів.