1) Атоми водню настільки малі, що якщо їх в кількості 100 мільйонів розмістити в ланцюжок один за одним, вийде довжина лише в один сантиметр....
2) Залізо, дуже твердий і міцний матеріал у звичайному його стані, стає газоподібним при температурі 5000 градусів Цельсія....
3) Сучасні пасажирські літаки під час девятичасового польоту використовують від 50 до 75 тонн кисню. Стільки ж цієї речовини виробляє 25000-50000 гектарів лісу в процесі фотосинтезу....
4) Непробивне скло було винайдено випадково. У 1903 році французький хімік Едуард Бенедиктус ненавмисно впустив колбу, заповнену нітроцеллюлозою . Скло тріснуло, але не розлетілося на дрібні шматочки. Зрозумівши, в чому справа, Бенедиктус виготовив перші лобові стекла сучасного типу, щоб зменшити кількість жертв автомобільних аварій.
5) У Світовому океані в 1 т води міститься приблизно 7 мг золота. А загальна маса цього металу в водах океану становить 10 млрд. тонн .
6) У кожному літрі морської води приблизно 25 грамів солі.
7) Граніти – майбутнє джерело ядерного пального, коли родовища уранових і торієвих мінералів повністю вичерпаються.
Вчені привітали інформацію про те, що діра в озоновому шарі над Антарктидою зменшилася, і запропонували знайти аналогічні рішення для вирішення проблеми зміни клімату та інших екологічних проблем.
Цей успіх завдячується Монреальському протоколу, згідно з яким було скасовано виробництво деяких хімікатів. Ці хімічні речовини в значній мірі були відповідальними за зниження озону над Антарктидою, оскільки внаслідок процесів їх розпаду утворювалися атоми хлору, які руйнували молекули озону.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, дослідницька група NASA використала спостереження за озоном, а також хлором в атмосфері та стратосфері, щоб визначити стан озонової діри. Воно й показало, що рівень хлору знижується, а рівень озону збільшується.
«Загалом, це нове дослідження надає величезну кількість доказів того, що озоновий шар відновлюється», — вважає професор Джон Пайл, вчений з Кембриджського університету, який не був залучений до дослідження.
Що стосується озонової дірки, то вона все ще не зникла повністю.
Альфред Нобель був хіміком, інженером, винахідником і підприємцем. Він народився 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі і помер 10 грудня 1896 року в Сан-Ремо, Італія. Нобель присвятив своє життя вивченню вибухових речовин та винайшов капсуль-детонатор, динаміт і бездимний порох. Він прославився на весь світ, коли в 1881 році був закінчений тунель Сен-Готард, під час будівництва якого вперше у великих масштабах був використаний динаміт.
Нобелівську премію (2017) з хімії за розвиток кріоелектронної мікроскопії здобули швейцарець Жак Дюбоше, американець німецького походження Йоахім Франк і британець Річард Хендерсон.
Престижну винагороду науковці отримали за розвиток кріоелектронної мікроскопії для визначення структури молекул у розчині. Про це повідомив Нобелівський комітет Королівської академії наук Швеції у середу, 4 жовтня у Стокгольмі. "Цей метод перевів біохімію у нову добу", - зазначається в обґрунтуванні журі. За допомогою кріоелектронної мікроскопії можна вивчати молекулу після її дуже швидкого заморожування.
Журі нобелівського комітету вважає, що "цей метод змінив біохімію, яка переходить в нову епоху".
1) У фашистській Німеччині було заборонено прийняття Нобелівської премії після того, як в 1935 році премію миру вручили противнику націонал-соціалізму Карлу фон Осецькому. Німецькі фізики Макс фон Лауе і Джеймс Франк довірили зберігання своїх золотих медалей датчанину Нільсу Бору. Коли в 1940 році німці окупували столицю Данії Копенгаген, хімік де Хевеши розчинив ці медалі в царській горілці. Після закінчення війни де Хевеши екстрагував заховане в царській горілці золото і передав його Шведській королівській академії наук. Там виготовили нові медалі і повторно вручили їх фон Лауе і Франку
2) Чотири Нобелівські лауреати були змушені відмовитися від нагороди у зв’язку з тиском зі сторони влади. Адольф Гітлер заборонив трьом німецьким лауреатам: Ріхарду Куну (хімія), Адольфу Бутенандту (хімія) і Герхарду Домагку (фізіологія / медицина) прийняти Нобелівську премію.
3) Ернест Резерфорд займався дослідженнями в основному в галузі фізики і одного разу заявив, що "всі науки можна розділити на дві групи - на фізику і колекціонування марок". Однак Нобелівську премію йому вручили по ... хімії, що стало несподіванкою як для нього, так і для інших вчених. Згодом він зауважив, що з усіх перетворень, які йому вдалося спостерігати, "найнесподіванішим стало власне перетворення з фізика на хіміка".