1. Єрико | Бурштин
2. Інфернал
3. 51 рік
4. Віросповідання: Культ Тірона, Бога Гніву
5. Зовнішність: Високий Стрілець з Інфернії, ледь не під 2 метри зростом і десь 90~ кілограмів. Крізь її закритий шолом не видно навіть очей, але за допомогою свого досвіду, вона майстерно стріляє та швидко бігає, а також літає. Єрико, або ж за позивним — Бурштин, одягнена в міцне захисне вбрання срібних та червоних кольорів, а позаду яскраві жовтогарячі крила, шкіра повна жилок та судин, натягнута між видовженими пальцями, розмахом десь трохи понад два метра.
А коли вона прийде додому, то зніме свого шолома, кольчугу та розв'яже хустку навколо її голови й з під чорної тканини покажеться рідке, кучеряве волосся з першими проявами сивини, а зі свого сірого обличчя вона витре піт і струсне пил зі своїх крил.
6. Навички: вдома Єрико навчили читати та писати, вона знає базові точні та гуманітарні науки, серед розваг були співи. З роками, вона навчилася надавати першу медичну допомогу, виживати в польових умовах (знайти їжу, тепло, питну воду та укриття), топографії, тактиці та загальним знанням будь-якого армійця Інфернії.
6.1. Бурштин відома своїми стрілецькими навичками (3) та вмінню битися у повітрі. Вона швидка, витривала та агресивна в бою.
6.2. Вивчає темну магію у своєї майстрині Астаррал, має рівень новачка (2). Єрико вміє маніпулювати простими фізичними об'єктами за допомогою тіней та ховатися у тінях. Вивчення темної магії дається Єрико дуже важко, вона більш націлена на піромантію (3).
6.3 ремесло: фермерство (1), лікарська справа (1), мисливство (1)
7. Інвентар: частіше всього Бурштин одягнена у стрілецьку форму, яку видала Інфернія. на поясі у Бурштин є: невеличкий щит (30 см діаметр) зроблений з дерева і металу, вагою в 4 кілограми; сумочка; чохол зі стрілами (стріла 75 см, наконечний з кістки, дерев'яне древко та оперення зі шкіри, кількість – 17 штуки) та одноручний меч (2 кілограми зроблений зі сталі, довжина – 100 см, заточений з обох сторін), а за крилами ховається довгий дерев'яний лук у 180 см.
26 зм
8. Характер персонажа: Бурштин саркастична та іноді трохи хамовита. Вона вважає, що краще все робити самій, тому що їй не подобається так, як роблять інші. Вона відповідальна та серйозна, але за дрібниці чіплятися не любить.
Вона любить погримати на когось, особливо коли часу мало, а зробити щось треба швидко. Не дивлячись на це, вона зберігає спокій у стресовій ситуації, яка не передбачає швидких рішень та дій.
Якщо Єрико знаходить справу, яка їй подобається, вона окунається в це з головою і для неї це не жертва. Її робота для неї – це повсякденність. Якщо вона не працювала сьогодні – день пройшов дарма.
Вона не зла і готова допомогти братам та сестрам, хоч і з закоченими очима, але допомогти.
Вона не любить інструкції чи правила, не любить коли їй дають поради, тому придумує інший шлях; легший та швидший, трохи не правильний, але результат повинен бути таким самим. Загалом, вона вважає, що знає краще.
Вона шанує свою країну та місцевих Богів і вважає слабими паршивцями тих, хто не готовий або боїться показати хто такий інфернал, а для неї інфернал – це пекельний звір і їй подобається бути пекельним звіром.
Хоча, після того як вона познайомилася зі своєю майстринею, вона визнала дещо... їй подобається Велорія, подобається Абіссалія. Подобається думка про захоплення цього світу і правління їм разом з Астаррал.
9. Слабкості персонажа: як і будь-який інфернал, Бурштин має слабкість до світлої магії. Вона також не вміє плавати. Вона не переносить холод, не може концентруватися і вести бій при холоді. Бурштин не кусає руку, яка її годує: вона виглядає недовірливою, але нею легко маніпулювати, якщо знати як. У неї легко з'являються залежности.
10. Біографія: Єрико народилася наймолодшою сестрою у великій сім'ї фермерів. Вони були одними з небагатьох, у кого було бодай хоч якась територія для ферми. У них було аж дві пари скоту, аж цілий кінь, пес та огород аж 5 м². Вона навчалася вдома, любила допомагати сім'ї по господарству та дивитися на жертвоприношення.
У 12 років мати віддала Єрико навчатися при храмі наукам і там вона дізналася про Велорію, про те що Боги благословили Інфернію на захоплення верхнього світу й вона загорілася бажанням бути частиною цього. І вона вирішила, що не було сенсу в її житті, якщо вона або її діти не житимуть "на верхівці". Після завершення навчанню в храмі, Єрико зайнялася військовою справою та одразу ж отримала позивний "Бурштин" за її крила бурштинового кольору... а також, вона одразу ж загубила там свій мізинець на правій руці у бійці в їдальні, таке собі тепле "вітаю в наших рядах" від старшого побратима. Вони стали найкращими друзями. Завжди разом отримували прочухани за погану поведінку, поки одного разу його не затоптав випадково кінь... Бурштин ніколи не прив'язувалася до когось. Вона любила інших, але ніколи про це не говорила і, наче, змирилася зі смертю до того як взагалі вперше побачила смерть. А перша смерть – була батьківською. Вони просто були вже старі.
Через кілька місяців сталася дуже важлива подія: коли Бурштин відпочивала в казармі після тренування, вона зненацька відчула поштовхи в її боки. Вона не встигла прокинутися і зрозуміти що відбувається коли одним сильним поштовхом, наче буревій, її вдарило і перенесло в незнайоме місце. Мало того, що її вдарило там, так вона ще й полетіла в стіну тут, а коли підняла голову, то побачила чорне шкіряне взуття, а вище — бліде жіноче суворе обличчя. І коли їй було так боляче і вона майже розплакалася, Єрико почула, що тепер вона чиясь слуга. Вражена такою хамовитістю, вона хотіла дістати свій складний ніж та не відчула його у кишені. Тому вона просто побігла геть. І бігла вона не дуже: коридори були темними й маленькими, у шоковому стані Єрико билася о стіни та предмети декору, розбивала їх та свої лікті, крилами чіплялася за щось, вона сама не знала за що, і не бачачи куди біжить просто зіштовхнулася з ще кимось і там була піймана Астаррал.
Зрештою, через кілька годин, Єрико заспокоїлася, але досі не довіряла суворій пані. Дуже очікувано, але через якийсь час вони стали добрими приятельками одне одній: Астаррал навчала темній магії Єрико, а Єрико відкликалася, коли та її кликала.
І це був чудовий шанс для Бурштин – просто так, без жодних зусиль вона попала у Велорію і тепер ще й має когось, хто зможе просвітити її в цьому новому світі; вона має інформацію, поняття в той час як інші рекрути її віку і мріяти не могли про таке.
Пройшло вже майже 30 років з того моменту та Астаррал помітила, що її подруга змінюється: на її обличчі з'являються зморшки, волосся змінює форму і вона стає все слабше. Дізнавшись про старість і скору смерть любої подруги, Астаррал та Єрико уклали ще один контракт – набагато сильніший, ніж був до того, не тільки через магію, а ще й через прив'язаність жінок одна до одної. Єрико... не була проти. Навіть якщо Астаррал не знайде способу подовжити її життя.
Та зрештою Єрико завжди поверталася додому, в рідну та жорстоку Інфернію. І завжди її прикликали знову в Велорію... донедавна.
Вже майже рік як Астаррал не прикликала її. Майже рік як Єрико не бачила її, її очей та губ, не відчувала її магії, дотику та крові.
Але зникнення подруги була дрібницею в порівняні з тим, що готує Інфернія. Тренування, бій, плани атак, портали, дроу. Її знову прикликали, але не як особисту захисницю тепер. Темна тріада із Велорії та Інфернали уклали велику угоду і їм потрібна ціла армія для атаки. Нарешті, ціль була так близька! Звичайно ж, Єрико не лишилася б стороні.
Але істота, на ім'я Іліндарі встала як кістка в горлі. Вона закривала портали, легко знищувала воїнів, і за чутками, планує зупинити їх раз і назавжди.
Тому тепер, Єрико знову в Абіссалії, щоб повноцінно взятися за те, що Інфернія планує так давно.
11. Мета персонажа: У Єрико мета дуже проста: бути щасливою.