Хша

Також , усім серцем вона ненавидить хвальків та високомірних людей, і найкраще що може відбутися якщо вам з таким характером не пощастило зустрітися з нею: Ігнор з її сторони. Чесно кажучи, хто знає що відбувається у її голові. Мабуть тільки богу відомо, хоча... Навіть він не знає. Вона ж вірить у себе, а не у міфічні сили які врятують.

9.  Слабкості персонажа.

1) Паранойя. Постійно озирається, прокидається посеред ночі. Це одна з причин її стомленого погляду. Їй завжди здається що хтось стежить за нею. Навіть банальному подорожньому який попросить посидіти біля її вогнища, вона або відмовить, або скаже вивернути кишені та викинути зброю. Обережність це добре, але у неї з цим занадто. 

2) Бліда шкіра дівчини дуже легко обгоряє на сонці. По цій причині вона завжди, навіть вдень, ходить повністю у тканині. Опіки від сонця та вогневих пошкоджень проходять довше. Погано переносить гарячий клімат, літо.  Швидше пітніє, та витрачає більше сил на переміщення у теплу погоду.

3) Погано плаває. Повільно та невміло. Вона не піде каменем на дно, але те що зайняло б у звичайної людини 5 хвилин перепливу, у неї займе 15.

4) Початкова стадія нейропатії. Слабо відчуває температуру. Може ненароком перегрітися або замерзнути, якщо не буде постійно перевіряти свій стан.

5) Боїться кішок та бджіл.

10.  Біографія: 

Народилась Хша у одинокої матері, яка була зґвалтована бандитом, який вирішив пограбувати її. До цього, її матір була подорожньою торговкою, продавала зброю, матеріали та їжу з довгим строком придатності. Після того що сталося, її мати витратила гроші на дві речі:

На свою доньку

На спорядження та зброю. Більше їх ніхто не скривдить. Вона вирішила стати протектором. Їй, та її доньці, дали притулок і навчання у ордені срібної длані. Та допоки дівчині не стукнуло 10 років, вона читала, вчилась готувати, підтримувала фізичну форму, але битись не вчилась...

Ось і день народження. Ювілей, 10 років. На це свято Хша отримує два клинки, які по словам її матері, були замовлені спеціально для неї. Тепер починається справжнє навчання. Те що було до цього ускладнюється у декілька разів, та до всього цього додається фехтування, вивчення вампірів та інших потвор. Вона тренувалась, вчилась та ставала краще кожен божий день. Її мати до того моменту вже мала непоганий досвід у своїй справі, а тому стала її персональним тренером. У 15 років дівчина вже набула деяких навичок свого ремесла, та помітила у собі деякі особливості. Вона почала вивчати магію темряви, тримаючи це у таємниці від всіх, та практикуючись у темних, смердючих підвалах цитаделі, у якій її вчили бути протектором. Его її виросло, та характер став трохи зіпсованим, завдяки цій магії. Але, дівчина швидко адаптувалась, та вже через 5 років такого потаємного навчання, досягла непоганого рівня, мало того, ще й покращила свої здібності протектора, використавши свою магію у боях зі своїми першими цілями. Дівчина вирішила почати вивчати ще й чорнокнижництво, але вже в дикій природі, подалі від усіх. Її мати звичайно не знала про це, але була горда за свою дочку, і точно знала що з нею не станеться того, що сталось з самою матір'ю. Але дівчина була бунтівною.

Темна магія зробила її характер ще гнилішим, та у неї постало питання: "Чому це я повинна підкорятися якомусь старому дурню, який каже що потрібно носити якісь емблеми, вбивати усіх чудовиськ щоб рятувати людей? А може я теж хочу смачно їсти, заробляти гроші, робити все що мені хочеться без ідіотських традицій?".

Тому, Хша вирішила втекти. Здогадуючись, що її матір пошлють в погоню за нею, та їй доведеться рано чи пізно вбити її, вона вирішила зробити це тут і зараз. Поки матір спала, дівчина прирізала її. Забравши у неї з кімнати п'ять флаконів по 100мл, пусту книжку у шкіряній палітурці та ще невідомий їй артефакт з кольчугою, вона втекла. Її ніхто не бачив. Магія темряви стала в нагоді.

Бігла вона по тому лісу більше години. Після цього, їй вже не вистачало сил, та Хша впала у кущі, де й сиділа до ранку. 

Після цих подій, Хша мандрувала по світу, постійно прикриваючи обличчя та рідко називаючись повним іменем. З часом, усе що від нього залишилося, це "Хша".

Так вона тепер й представлялась, при потребі, і мабуть тому мала змогу добре переховуватись. Своє справжнє ім'я вона більше ніколи не вживала, за ці 10 років, хоч і могла. Заробляла вона на життя проводячи торговців, воїнів, та звичайних людей через наповнені монстрами ліси. Іноді, також, заробляла на життя мисливством за головами, і там вона трохи навчилася використовувати арбалет, але це рідше. Все ж, вона сама була ціллю. Тільки не для мисливців за головами, а для інших протекторів, які тепер були її природними ворогами. Добре, що більшість з них про це не здогадується. Хша постійно говорила з птахами, питаючи у них чи не бачили вони поблизу підозрілих осіб, або ж тих хто переслідує її. Птахи ще ніколи не бачили щоб за нею хтось йшов. І це було правдою. Але все ж, хтось її шукає ... Вона це відчуває.

(До моменту старту у РП, у персонажа не виходило синтезувати еліксири, хоч і було безліч намагань. У неї це почне виходити тільки у РП, щоб у неї одразу не було баффів).

11.  Мета персонажа: Розмита, та постійно міняється. На данний момент, заробити побільше грошей, та стати сильнішою. Навчитись робити еліксири. Можливо, чисто теоретично, знайти напарника. Знайти безпечне місце. Навчитись краще стріляти з арбалета.

« Ти або заплатиш, і пройдеш цей богом забутий ліс зі мною, або підеш туди сам, подохнеш як брудна собака, і я візьму гроші з твого трупа. »