Олафур

1. Ім'я | Клички та прізвища, якщо є: Олафур, Олі.

2. Раса: людина

3. Вік: 21

4. Віросповідання: культ деміурга Зефіра та вовчиці Гунгар

5. Зовнішність: Олафур – невисокий чорнявий хлопець грубої статури та сухими м'язами (164 см зріст та 75 кг вага). У нього глибоко посаджені світлі зелені очі з родимкою під правим оком, прямокутна форма обличчя, світла шкіра, на тонких ділянках якої просвічуються зеленуваті вени та судини, великий гачкуватий ніс, немов в орла та капловухі вуха.

Має шрам від стріли під ребрами з лівої сторони.

В Олі не багато волосся на тілі, а тому і борода не сильно росте. Хіба що нерівномірна темненька щетина.

Він носить нашарований теплий одяг тьмяних природних кольорів з товстої тканини.

6.1. Фізичні навички: лук (3) одноручний меч (1), читання, письмо, математика, орієнтування на місцевості за природними орієнтирами, читання мап. 

6.2. Магічні навички: друїдизм (5), передача мани.

6.3 Ремесло: мисливство (2), фермерство (1)

7. Інвентар:

зброя: короткий лук (100 см, в'яз, 600 г); довгий лук (150 см, в'яз, 900 г); одноручний меч (85 см загально, клинок 70 см, ширина леза 5 см, держак дуб обмотаний льоном, двосічне лезо, 1,4 кг.)

Сагайдак

Шкіряні піхви для меча

17 стріл для короткого лука, 30 стріл зі сталевим накінечником (50 см загально, береза, широкі наконечники з міді)

36 стріл для довгого лука (70 см загально, дуб, трикутні наконечники з заліза);

Шкіряні наручі;

Одяг: льняна спідня білизна (шорти та сорочка) 3 набори;

Довгі вовняні шкарпетки помаранчеві та зелені (2 пари), короткі в'язані шкарпетки сірі та чорні (2 пари);

Перев'язки для гомілок (4 штуки);

Синя сорочка з довгим рукавом та високим коміром, сіра сорочка з довгим рукавом та коротким коміром (вовна);

Сірі широкі штани (2 пари);

Коричнева сорочка з коротким рукавом, довга зелена сорочка з довгим рукавом (товста вовна);

Коричневе просте пальто з капюшоном та шпилькою для нього з кістки та нитки, чорний в'язаний широкий шарф, сірий каптур з зеленим візерунком вздовж країв, зелена шапочка;

Коротке шкіряне тонке взуття, високе шкіряне взуття;

Вузький шкіряний ремінь, до якого можна причепити сагайдак чи піхви для меча або невелику сумочку/мішечок;

Невеличка шкіряна сумка на шнурівці.

Дім: Олафур живе з матір'ю та молодшою сестрою у довгій хижці, що була зроблена з дерев, що росли поблизу. Хижка без вікон, має довгий дах, майже до землі, покритий соломою.

Всередині тільки одна кімната, що слугує і спальнями й кухнею і майстернею, а в центрі знаходиться вогнище, що зігріває хижку. Навколо вогнища розташовані прості меблі: лави вздовж стін, один великий стіл, дерев'яні лежанки та скрині, матраци яких наповнені сіном та шкурами.

В скринях зберігається одяг, побутовий інструмент, посуд, їжа та цінні речі.

Теплиця: Під час свого навчання магії та фермерству Олафур побудував невеличку теплицю біля свого будинку. Вона дуже проста. Там росте картопля, капуста, часник, овес, горох та кріп.

Мисливство: сокира (30 см топорище з в'яза, залізне широке лезо 12 см, вага 800 г);

Шкіряні рукавиці;

Тенета (3 шт)

Фляга з чистою водою 500 мл;

Льняні пов'язки (5 шт);

Баночка меду (300 г);

Слабке зілля зцілення;

Цінні речі: 146 золотих монет, 50 срібних монет;

Срібний браслет на руку з трьома камінцями лазуриту по 0,4 карата (малий ланцюг маназберігач); маленька дерев'яна іграшка у вигляді сови; клей айрай; слабке зілля мани; святкове яскраво червоне пальто з візерунком на рукавах та срібними ґудзиками (подарунок від брата);

8. Характер персонажа: Олафур — холодний і саркастичний парубок, який завжди намагається здаватися кращим, ніж він є насправді. Його образ – це вибудувана маска впевненого, хитрого і винахідливого молодика, який впевнений, що може обходити правила, знаходити лазівки й переконливо брехати. У гонитві за визнанням може зайти надто далеко, навіть наражаючи себе на небезпеку.

За цією зухвалою оболонкою ховається людина зі слабкою волею та вразливим его. Він м'який і емоційний, але настільки боїться знецінення, що ладен приховати цю частину себе навіть від самого себе.

Але є винятки. Перед тими, хто дійсно став йому близьким, він перестає грати. Він стає гучним, емоційним, запальним, нестримним. Він може не замовкати годинами, розповідаючи про свої дивакуваті захоплення – колекціонування гарних камінців, пір'я, мушель. Він ділиться всім, що його зачіпає, хай то буде дитяче захоплення чи глибокі страхи. Проблема лише в тому, що таких людей у його житті надто мало.

9. Слабкості персонажа: він стереотипний представник Гунгнірів – не відрізняється фізичною силою чи високим зростом.

Його велика слабкість – його оточення. Він завжди намагається всім догодити, навіть якщо це означає шкодити собі.

В Олі є проблема з контролюванням емоцій. Часто він впадає в істерики, а в сім'ї здобув статус плакси.

10. Біографія: Олі народився у великій селянській родині біля холодних берегів східного Норсгарду, в невеликому, але жвавому місті Ульветанн. Його дитинство минало серед запаху солоного моря, суворих вітрів і важкої праці, якою його сім'я заробляла собі на життя. Родина була численною: окрім нього, ще четверо сестер і старший брат, Калле, якого Олі завжди поважав і намагався наслідувати.

Їхній батько брався за будь-яку роботу, аби прогодувати дітей та дружину. Він обробляв дерево, продавав сорочки, які шила його дружина, виконував випадкову різноробочу працю, а коли щастило — приносив додому хутра чи свіже м’ясо з полювання. Життя було важким, але стабільним, поки раптово все не змінилося. Одного дня батько захворів. Спершу здавалося, що це звичайна втома, але стан швидко погіршувався: його ясна розпухли так, що він не міг їсти, синці з’являлися навіть від легкого дотику, а сили стрімко покидали його тіло.

Родина боролася за його життя, як могла. Старші діти разом із матір’ю працювали, намагаючись заробити гроші на лікування та їжу, а молодші, серед яких був і Олі, доглядали хворого батька. Вони вірили, що він одужає, що все налагодиться, але хвороба виявилася сильнішою. Коли його не стало, світ для сім’ї змінився назавжди.

Тоді Олі лише почав усвідомлювати, що таке смерть — що це назавжди, що більше ніколи не почує голос батька, не відчує його теплої руки на плечі. Він боявся за себе, за маму, за своїх сестер. Що буде тепер, коли той, хто тримав сім’ю разом, зник? Проте навіть у найтемніші часи він згадував батька з теплотою. Той завжди намагався хоч якось порадувати дітей, навіть коли не було чим. Останнім, що він встиг зробити перед смертю, були кілька маленьких дерев'яних іграшок, які він вирізав, опановуючи нове ремесло.

У найскрутніший період відповідальність за родину взяв на себе старший брат Калле. Він пробився у флот і віддавався роботі без залишку, щоб забезпечити сім’ю. Саме завдяки йому сестри змогли вдало вийти заміж, а Олі отримав можливість навчатися магії та здобути освіту. Він завжди захоплювався братом і прагнув довести, що його старання не були марними. Олі старанно тренувався, демонстрував свої успіхи в магії, наполегливо просився з Калле на полювання. Саме там він уперше зустрів представників двох інших родин — Офнірів та Кріґскальдрів. Усе своє життя він був на боці Калле, завжди йшов за ним, як вірна тінь.

Але все змінилося, коли Ворони почали захоплювати Норсгард. Тоді з’ясувалося, що Калле давно підтримував їх. Він зацікавився темною магією, а тому щиро радів, коли Гунгніри почали співпрацювати з Воронами. Олі, не вагаючись, знову став на його бік.

Його близька подруга Інґа, одна з втікачок зі східних земель, намагалася переконати Олі лишитися вірним традиціям і покинути Гунгнірів разом із нею. Вона благала його, доводила, що він обрав хибний шлях, що ще не пізно повернутися. Але, на жаль чи на щастя, їй не вдалося змінити його рішення. Після гучної сварки вона зібрала свої речі та вирушила в центр Вільного Норсгарду, а Олі залишився там, де завжди був, — на боці брата.

Не дивлячись на те, що Олафур вміє користуватися луком і вміє полювати, саме вбивати тварин йому не дуже подобається.

Одного разу, коли він тренувався перетворюватися в лісі, група мисливців випадково його підстрелила, сплутавши з лисицею. Відтоді у нього лишився шрам на животі й він всіляко старається уникати полювання.

А взагалі, в Олі немає високих причин, щоб вивчати саме друїдизм в умовах холодного Норсгарду. Він просто вирішив, що бути друїдом – весело. Це також одне з небагатьох занять, яке він відстояв, коли його знайомі та сім'я казали йому, що краще обрати щось інше.

11. Мета персонажа: або отримати одобрення від усіх навколо, або стати повністю незалежним від чужої думки.

Змусити Інґу повернутися до Гунгнірів та Воронів.